15Ц ЦфактівЦі

може з'явитись лише тоді, коли Місяць повний або майже повний

- саме в цей час він буває найяскравішим. І все одно його яскравості недостатньо - місячна веселка значно блідіша за звичайну.
Для появи місячної веселки, за винятком тих, які викликані водоспадом, Місяць має знаходитись невисоко в небі (менше ніж 42 градуси і бажано ще нижче) і небо має бути темним. І звичайно ж навпроти Місяця повинен йти дощ. Шукати місячну веселку потрібно на протилежній від Місяця стороні неба.

Феномен місячної веселки спостерігається лише в кількох місцях у світі. Наприклад, на території національного парку (США) знаходиться велика кількість водоспадів, тому тут можна спостерігати місячні веселки, особливо при весняному підвищенні рівня води від талого снігу. Але, ймовірно, при достатньо сильному тумані і ясній погоді, нічну веселку можна спостерігати на будь-яких широтах.

Місячна веселка

стиком між різко різними за щільністю шарами повітря. Міражі бувають

нижні, видимі під об'єктом, верхні, - над об'єктом, і бічні.

Нижній міраж спостерігається при дуже великому вертикальному градієнті температури (падінні її з висотою) над перегрітою рівною поверхнею, часто пустелею або асфальтованою дорогою. Уявне зображення неба створює при цьому ілюзію води на поверхні. Так, прямуюча вдалечінь дорога в жаркий літній день здається мокрою. Верхній міраж спостерігається над холодною земною поверхнею при інверсійному розподілі температури (зростає з її висотою).
Складні явища міражу з різким спотворенням вигляду предметів носять назву Фата-моргана. Існують також об'ємні міражі - в горах дуже рідко, за збігу певних умов, можна побачити «спотвореного себе» на досить близькій відстані. Пояснюється це явище наявністю в повітрі «стоячих» парів води.

Міраж

раніше гало вважалося явищем згори, і люди чекали чогось незвичайного.

Але гало, це лише ще один оптичний феномен.
Гало зазвичай з'являється навколо Сонця чи Місяця, іноді навколо інших потужних джерел світла, таких як вуличні вогні. Відбите і заломлене крижаними кристалами світло нерідко розкладається в спектр, що робить гало схожим на веселку. Іноді в морозну погоду гало утворюється кристалами дуже близько до земної поверхні. В цьому випадку кристали нагадують сяючі коштовні камені.

Гало

всіх планет, які мають магнітосферу, внаслідок їх взаємодії з зарядженими

частинками сонячного вітру. У нас на Землі полярні сяйва спостерігаються переважно у високих широтах обох півкуль в овальних зонах-поясах, які оточують магнітні полюси планети - авроральних овалах.. Пік частотності доводиться на періоди, найближчі до весняного і осіннього рівнодення.

Світіння кисню дає зелений та червоний кольори, азоту - фіолетовий та зелений. При спостереженні з поверхні Землі полярне сяйво проявляється у вигляді мінливого світіння неба або рухомих променів, смуг, корон, «завіс». Тривалість полярних сяйв становить від десятків хвилин до кількох діб.

Полярне сяйво

Ельма на щоглах та інших загострених предметах. Вогні святого Ельма

являють собою розряд у формі пучків або китиць (або коронний розряд), який виникає на гострих кінцях високих предметів (вежі, щогли, поодинокі дерева, гострі вершини скель тощо) при великій напруженості електричного поля в атмосфері. Це досить поширене явище, яке спостерігається під час грози, а також перед і відразу після неї.

Свою назву явище отримало від імені святого Ельма (Еразма) - покровителя моряків у католицькій релігії. Вважалось, що поява вогнів святого Ельма обіцяла морякам надію на успіх, а під час небезпеки - і на порятунок.

Вогні святого Ельма

величезне багаття. Повітря над ним нагрівається, його щільність зменшується і

багаття піднімається вгору. Знизу на його місце надходять холодні маси повітря з периферії, яке також нагрівається. Виникає ефект димової труби. Напір гарячого повітря досягає ураганних швидкостей, а температура піднімається до 1000˚С. Все горить або плавиться, при чому все, що знаходиться поруч, «всмоктується» через вітер у вогонь. І так до тих пір, поки не згорить все, що може горіти.

Прикладом вогняних смерчів являються катастрофічні лісові пожежі в (США), які відбувались у 1988 році. Це був найбільш сухий рік за весь час спостережень В день найбільшого поширення пожеж, 20 серпня, згоріло 610 км2 лісу. Пожежі припинилися восени, коли пішли дощі. Їх сліди по сьогодні добре помітні в парку

Вогняний смерч

виникнення і перебігу якого досі не представлено. Широко поширена думка,

що куляста блискавка - природне явище електричного походження, тобто являється особливого виду блискавкою, яка існує тривалий час і має форму кулі. При чому куля ця здатна переміщатись по непередбачуваній, іноді дивній для очевидців траєкторії.

Куляста блискавка переважно з'являється в грозову погоду. Часто, але не обов'язково, поряд зі звичайними блискавками. Проте існує багато свідчень її появи в сонячну погоду. Найчастіше вона як би «виходить» з провідника або породжується звичайними блискавками, інколи спускається з хмар, в рідких випадках - несподівано з'являється в повітрі або, як повідомляють очевидці, може вийти з будь-якого предмета (дерево, стовп).

Куляста блискавка

країн провели нові дослідження кліматичної ситуації на планеті.. Раніше експерти

NASA «відводили» до катастрофи кілька століть, однак, з урахуванням актуальних даних, вже в 2075 році танення льодовиків перевищить критичну позначку. Згідно з дослідженням учених, американська і британська столиці опиняться під водою через декілька десятиліть.

Всесвіті неможливо побачити: вона не випромінює і не поглинає світло.

Припущення про існування і властивості темної матерії будуються за рахунок її впливу на видиму матерію і Всесвіт. Відомо, що ця темна субстанція, що пронизує околиці Галактики, складається з слабо взаємодіючих частинок. Але досі ці частинки не були виявлені ні одним приладом.

теорії , електронної теорії , електродинаміки і багатьох інших наукових

областях , з 1917 по 1951 роки 84 рази номінувався на Нобелівську премію , але так її і не отримав . Зате Нобелівськими лауреатами стали семеро його студентів : Вернер Гейзенберг , Вольфганг Паулі , Петер Дебай ,
Ханс Альбрехт Бете , Лайнус Полінг , Ісидор Айзек Рабі і Макс фон Лауе .