1 Кафедра автомобільної техніки Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра

М А №3: Застосування ремонтної роти автомобільної техніки при

підготовці та в ході маршу військової частини (підрозділу).

Заняття 1. Основні положення з організації маршу.

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ
з навчальної дисципліни
“Автотехнічне забезпечення”

пересування військ в колонах по дорогах або колонних шляхах з

метою виходу в призначений район своєчасно, в повному складі і в повній бойовій готовності до виконання бойових завдань.
У сучасних умовах марш здійснюється, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в тилу своїх військ може здійснюватись і вдень.
За напрямком здійснення марші бувають:
від тилу до фронту;
від фронту до тилу;
флангові (вздовж лінії фронту).
Бригада здійснює марш по 1-2 маршрутах. Зі складу бригади виділяється авангард у складі підсиленого мб. За батальйонами рухається замикання похідної колони (ЗПК), яке організовується за головними силами і за тилом бригади (висвітити слайд і дати пояснення, дати можливість занотувати в конспекти.) На марші організується охорона: головні, бокові та тилові похідні застави.

колонами батальйонів – 2-3 км, між взводами і ротами в русі

– 25-50 м, між машинами – 25-50 м, на зупинках >10 м. Величина добового переходу для змішаних колон в сучасних умовах складає до 250 км при Vсер=20-25 км/год., для автомобільних – до 300 км при Vсер =25-30 км/год.
При русі в несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватись до 20 км/год., при цьому зменшується і величина добового переходу. Командири підрозділів і частин та їх заступники з озброєння повинні звертати особливу увагу на всебічну підготовку озброєння, техніки і особового складу до маршу, організацію та здійснення технічного забезпечення маршу своїми й додатковими силами та засобами і забезпечити прибуття свого підрозділу у призначений район у встановлений термін у повній готовності ремонтного органу до виконання поставлених завдань.
Ремонтні підрозділи здійснюють марш у складі колони частини або самостійно. Дистанція між машинами витримується 25-50 м. Вона може збільшуватися до 100-150 м при русі:
з підвищеною швидкістю;
по запилених дорогах;
в умовах обмеженої видимості;
в ожеледицю;
по дорогах, що мають круті підйоми, спуски та повороти.

колон ремонтних підрозділів без урахування часу на привали може складати

30-40 км/год. В горах, лісисто-болотистій місцевості та інших несприятливих умовах вона може зменшуватися до 20 км/год. Однак у будь-якому випадку марш повинен виконуватися з максимально можливою швидкістю в даних умовах.
При складанні розрахунку маршу командир ремонтного підрозділу повинен враховувати також швидкість при витягуванні і зосередженні колони, яка приймається рівною 10-15 км/год.
Для своєчасного початку маршу та регулювання швидкості руху призначаються вихідний рубіж (пункт) та рубежі (пункти) регулювання. У ході маршу через кожні 3-4 години руху призначаються привали тривалістю до однієї години. У другій половині добового переходу організовується привал тривалістю до 2 годин.
Метою призначення привалів є:
надання часу для відпочинку особового складу;
перевірка стану техніки та усунення несправностей;
проведення дозаправки машин.

привал може бути призначений через одну-дві години руху на 20-30

хвилин для усунення несправностей, які не могли бути виявленні при підготовці техніки до маршу. При здійснені маршу на великі відстані (більше одного добового переходу), окрім привалів, призначається денний (нічний) відпочинок (в кінці кожного добового переходу тривалістю не менше 4 год.).
Підготовка ремонтного підрозділу до маршу включає виконання цілого комплексу питань, на рішення яких здійснюють вплив:
заходи з організації технічного забезпечення маршу, які виконуються особовим складом підрозділу;
час, відведений на підготовку до маршу;
протяжність та стан маршруту;
місце підрозділу в похідному порядку частини (з’єднання);
характер завдань, які необхідно буде виконувати після маршу;
шикування похідного порядку підрозділу;
стан озброєння і техніки;
пора року і час доби.
З метою організованого початку руху та підтримання стійкого управління в ході маршу призначаються:
вихідний пункт (рубіж) – на відстані 5-10 км від вихідного району;
пункти (рубежі) регулювання – (через 3-4 год. руху) – для регулювання швидкості руху і для організованого початку руху після привалів.

маршу вимагає рішення цілого комплексу питань, пов’язаних з організацією комендантської

служби та регулювання, підготовки маршрутів, матеріального та технічного забезпечення. Важливе місце в цьому комплексі займають питання організації АвТЗ маршу.
Дійсно, в омбр ВАТ використовують для вирішення досить широкого кола завдань: для перевезення особового складу, буксирування (транспортування) гармат та мінометів, перевезення запасів матеріально-технічних засобів тощо.
АвТЗ маршу організується та здійснюється в ході наступних етапів:
при підготовці до маршу;
в ході маршу;
в районі зосередження.
Висновок: таким чином, викладений матеріал допоможе посадовим особам автомобільної служби правильно організовувати та контролювати організацію АвТЗ маршу, не допустити помилок при постановці завдань підлеглим і визначенні термінів їх виконання.

залежить від чіткої організації всіх видів забезпечення і, головним чином,

ТхЗ.
При організації технічного забезпечення маршу особлива увага надається:
створенню запасу ходу ОВТ, в тому числі і зразків, які буксируються, до чергового номерного технічного обслуговування або чергового ремонту;
забезпеченню їх надійної роботи на марші та при виконанні бойових задач після його завершення;
підготовці водіїв до водіння машин у колонах та подоланню перешкод на маршрутах у конкретних умовах місцевості, пори року, доби та погоди.
АвТЗ підготовки до маршу включає:
завершення технічного обслуговування і ремонту машин у вихідному районі.
підготовку водіїв та особового складу ремонтних і евакуаційних підрозділів;
підготовку ремонтних і евакуаційних засобів;
передачу надлишкового АМ і пошкоджених машин, які не можуть бути відновлені своїми силами до початку маршу;
поповнення запасів АМ до встановлених норм;
організація роботи ЗПК.

до маршу озброєнню і техніці, як правило, проводиться чергове номерне

технічне обслуговування та додаткові роботи. За браком часу в першу чергу виконуються роботи, що забезпечують надійне використання та високу рухомість, а також їх готовність до бойового застосування. Виконання решти робіт передбачається на привалах.
При виконанні додаткових робіт особлива увага звертається укомплектуванню зразків АТ:
додатковими ємностями для пального та охолоджувальної рідини;
засобами підвищення прохідності та самовитягування;
приладами нічного бачення.
Підготовка АТ до маршу включає наступні заходи:
контрольний огляд та усунення виявлених недоліків;
проведення чергового технічного обслуговування (ТО);
виконання поточного ремонту машин своїми силами;
підготовка та передача на збірний пункт пошкоджених машин (ЗППМ) машин, які потребують проведення середнього (СР) та капітального ремонту (КР);
дозаправка машин паливно-мастильними матеріалами (ПММ);
доукомплектування машин запасним інструментом і приладдям (ЗІП);
підфарбування або повне фарбування машин під колір оточуючого середовища (нанесення камуфляжу);
нанесення номерних та розпізнавальних знаків на техніку.

використовуються на марші, підлягають ретельному огляду, а також визначається перелік

робіт та потреба в запасних частинах і АМ для їх використання.
Машини, зняті з консервації (довготривалого зберігання) та ті, що надійшли на доукомплектування, після огляду та обслуговування підлягають 20-30 км пробігу для виявлення та усунення прихованих дефектів.
Проведення номерного ТО.
При здійсненні маршу у передбаченні зустрічного бою машинам бойової та стройової груп, як правило, проводиться чергове номерне ТО незалежно від пробігу, а машини транспортної групи обслуговуються за фактичною потребою.
У випадку, коли номерне ТО в повному обсязі провести неможливо, роботи по обслуговуванню можуть виконуватись за декілька прийомів у ході маршу.
У всіх випадках ТО проводиться силами водіїв та спеціалістів-ремонтників, а при нестачі часу на допомогу можуть залучатись підготовлений особовий склад.
Ремонт машин.
Ремонт машин організується так, щоб до початку маршу забезпечити необхідний коефіцієнт технічної готовності (КТГ) та звільнення від машин, які не можуть бути відремонтовані власними силами.

залучати до ремонту машин водіїв справних та обслужених машин, а

також особовий склад підрозділів. При великому обсязі ремонтних робіт, нестачі часу, рекомендується виконувати роботи поетапно з наступним завершенням їх в районах відпочинку та зосередження.
У деяких випадках для завершення ремонту АТ в районах підготовки підрозділів (частин) до маршу може бути залишена частина ремонтних сил та засобів. Вони повинні прибувати до своїх військ до виходу останніх із району відпочинку, призначеного після першого добового переходу або до часу розгортання їх для бою.
Залишеному особовому складу вказується:
маршрут руху;
пункт, куди він повинен прибути;
час прибуття;
місце організації ЗППМ частини (з’єднання).
Озброєння та техніка, відновлення яких не може бути завершено своїми силами та засобами, передаються ремонтному органу старшого начальника.
Підготовка ремонтно-евакуаційних підрозділів.
Своєчасне і повне приведення сил і засобів автомобільної служби в готовність до здійснення маршу дозволяє забезпечити успішне виконання завдань по відновленню машин у ході маршу.

підрозділів полягає у звільненні їх від неохопленого ремонтного фонду, поповненні

майстерень МТО-АТ-М1, ПАРМ-1М, ПАРМ-3М АМ та усунення несправностей майстерень та обладнання, доукомплектування ЗІП, перевірка працездатності апаратури, агрегатів, пристосування та інших приладів, а також справність та укомплектованість евакуаційних засобів ТК-5В, КТ-Л, МАЗ-537, поповнення майна складу АМ.
При підготовці ремр АТ до маршу з її складу виділяються сили та засоби для:
відновлення АТ на маршрутах руху колон;
забезпечення подолання підрозділами водних перешкод та важкопрохідних ділянок маршруту;
дій у складі загонів ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження.
Засоби ремонту, евакуації та обслуговування готуються до роботи, а особовий склад – до виконання завдань АвТЗ на марші.
Для відновлення ОВТ на маршрутах руху в частинах і підрозділах створюються замикання похідних колон (ЗПК).
При підготовці до маршу на великі відстані до їх складу виділяється максимально можлива кількість сил та засобів. При організації маршу в передбаченні зустрічного бою – мінімально необхідна кількість.

ЗПК частини при здійсненні маршу на велику відстань може бути

виділено:
1-2 відділення з ремонтного взводу АТ з майстернею МТО-АТ;
ремонтне відділення гусеничних машин з майстернею ТРМ-А;
1-2 фахівці-ремонтники зі складу ремонтного взводу озброєння з майстернею МРС-АР;
1-2 танкових тягачі;
1-2 автомобіля з запасами ВТМ;
1-2 резервних автомобіля з засобами буксирування.
Для забезпечення подолання частинами та підрозділами водних перешкод, важкопрохідних ділянок на маршрутах руху зі складу рвб виділяються і готуються до роботи рятувально-евакуаційні групи (РятЕГ) і евакуаційні команди (ЕК).
Сили та засоби, що виділяються для дій у складі загонів ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ, готуються і утримуються в постійній готовності до висування для роботи на ділянках ураження.
Ремр АТ без сил та засобів, виділених до ЗПК, надає допомогу підрозділам у проведенні ТО АТ в районі зосередження.
При підготовці до маршу засобів ремонту, евакуації та обслуговування особлива увага звертається на:
доукомплектування їх табельним обладнанням та майном;
поповнення запасами необхідного для роботи ВТМ;

радіаційної та хімічної розвідки і проведення спеціальної обробки пошкоджених зразків.

Рухомим ремонтним майстерням проводиться той же вид технічного обслуговування, що і всій автомобільній техніці частини. При цьому особливу увагу звертають на перевірку стану та кріплення кузовів майстерень до рами автомобіля. Перевіряють також справність інструменту та пристроїв, вантажопідйомного обладнання, електроустаткування. По мірі необхідності виконують кріпильні роботи.
На евакуаційних тягачах перевіряють гальма, справність засобів підвищення прохідності, стан зчеплення для буксирування.
Запаси АМ при підготовці до маршу поповнюються до встановлених норм і завантажуються на автотранспорт. Вони повинні забезпечувати роботу ремонтних підрозділів протягом 2-3 діб. При розподілі майна необхідно враховувати умови експлуатації АТ на марші та їх технічний стан. Тому в ЗПК повинні бути ті деталі, вузли та агрегати, які найчастіше виходять із ладу при здійсненні маршу на даній місцевості.
Одними з основних заходів АвТЗ при підготовці до маршу, як правило, є питання, пов’язані з підготовкою водіїв та фахівців-ремонтників. Заходи по підготовці особового складу повинні проводитись з урахуванням фактичного рівня його підготовки.

до маршу особового складу основна увага звертається на удосконалення його

навичок у водінні та обслуговуванні АТ, а також вивченню порядку та правил виконання робіт з відновлення.
На заняттях з водіями вивчають правила руху машин у колоні на різних режимах світломаскування та удосконалюють навички:
з визначення дистанції за допомогою індикатора відстаней;
з підготовки машин до евакуації;
з виконання робіт по укриттю та маскуванню автомобілів;
з подолання інженерних загороджень та заражених ділянок місцевості.
При організації практичних занять особливу увагу слід звернути на повний обсяг підготовки малодосвідчених водіїв. Заняття доцільно проводити на ділянках доріг, які мають типові умови майбутнього маршруту. Найбільшу увагу слід приділити підготовці водіїв для водіння машин в колонах вночі з використанням приладів нічного бачення та світломаскувальних пристроїв, підготовці машин до подолання важкопрохідних ділянок місцевості, а також водінню в протигазах та засобах індивідуального захисту з подоланням ділянок зараження з наступною дегазацією та дезактивацією машин.
Заняття з фахівцями-ремонтниками проводять з метою вироблення в них навичок:
швидкого виявлення та усунення найбільш типових несправностей;
витягування застряглих та затонулих машин;

машин до евакуації та транспортуванню різними способами.
За

браком часу на підготовку до маршу з особовим складом проводяться інструктажі, на яких командир підрозділу вказує:
короткі відомості про противника;
завдання своєї частини;
час та райони розгортання ЗППМ частини, місця привалів;
характеристику маршруту руху;
завдання водіям;
сигнали управління, оповіщення та порядок дій за ними;
порядок управління колоною;
склад ЗПК та його завдання;
місце свого підрозділу в шикуванні похідного порядку частини;
своє місце і заступника.
При постановці завдань водіям вказується:
швидкість руху;
дистанції між машинами;
порядок подолання важкопрохідних ділянок маршруту;
порядок дотримання дисципліни маршу.
У ході здійснення маршу саме велике навантаження приходиться на долю водіїв. За час добового переходу їм приходиться знаходитися за кермом

10-12 годин, при цьому більшу частину часу рухатися в

режимах світломаскування. Тому перед маршем необхідно надавати водіям достатнього часу для відпочинку.
Планування дій ремр АТ на марші проводиться в тій же послідовності, що і при обороні або наступі, однак має ряд особливостей. Одержавши завдання на здійснення маршу в складі колони частини, командир роти при його усвідомленні додатково вивчає по карті:
маршрут руху, умови здійснення маршу;
до яких дій бути готовим у ході та після закінчення маршу;
місця привалів, денного (нічного) відпочинку.
При оцінці обстановки командир ремонтного підрозділу, окрім звичайних елементів визначає:
порядок шикування колон та підготовки підрозділу до маршу;
склад сил та засобів для організації технічного забезпечення маршу.
У ході оцінки обстановки при здійсненні маршу самостійною колоною командир ремр АТ виконує розрахунок маршу. При цьому він визначає:
час, середню швидкість руху на увесь марш та швидкості руху по ділянках маршруту;
час проходження вихідного пункту, пунктів регулювання та прибуття в призначений район;
час, місце та тривалість привалів;
час, місце заправки техніки пальним і видачі їжі особовому складу.

Початковими даними для складання розрахунку маршу є:

протяжність маршруту руху (від вихідного рубежу (пункту) до нового району зосередження);
середня швидкість руху колони;
тривалість привалів у ході руху.
В наказі на марш командир ремр АТ вказує:
відомості про противника;
завдання свого підрозділу;
порядок здійснення маршу (маршрут руху, новий район зосередження (відпочинку) та час прибуття до нього, шикування похідної колони, дистанції між машинами, швидкість руху);
після слів “НАКАЗУЮ” – завдання підрозділу та особовому складу, виділеному до складу ЗПК та інших елементів технічного забезпечення маршу;
які підрозділи рухаються попереду та позаду колони ремонтного підрозділу і способи підтримання зв’язку з ними;
порядок дозаправки автомобілів та отримання їжі особовим складом;
час готовності до маршу;
організацію спостереження за сигналами командирів, наземним та повітряним противником;
сигнали управління та оповіщення і порядок дій за ними;
своє місце та заступника.

ЗПК командир ремр АТ вказує:
маршрут руху та

його протяжність;
термін та райони організації привалів;
порядок шикування ЗПК та його завдання;
стан доріг на маршруті, важкопрохідні ділянки місцевості тощо.
Висновок: таким чином, викладений матеріал допоможе посадовим особам автомобільної служби правильно організовувати та контролювати організацію АвТЗ при підготовці до маршу, не допустити помилок при постановці завдань підлеглим і визначенні термінів їх виконання.
Застосування ремр АТ в ході маршу
ТхЗ при виконанні маршу здійснюється з метою забезпечення безвідмовної роботи ОВТ та швидкого повернення їх до строю у випадку виходу з ладу з експлуатаційних причин, бойових пошкоджень або внаслідок застрягання (затоплення тощо).
Безвідмовна робота ОВТ в ході маршу забезпечується в першу чергу їх правильним використанням, умілим водінням по дорогах та колонних шляхах, постійним контролем водіями (механіками-водіями) за роботою систем, вузлів та агрегатів, своєчасним проведенням ТО і усуненням несправностей. ТО ОВТ виконується на привалах та в районах відпочинку. На привалах зазвичай організується контрольний огляд та усунення виявлених несправностей.

на привалах може проводитися дозаправлення пальним та мастильними матеріалами із

додаткових ємкостей або рухомих засобів заправлення. В районах відпочинку ОВТ проводиться щоденне технічне обслуговування. При виконанні маршу на велику відстань ОВТ в залежності від потреби можуть проводитися номерні види ТО. Ці роботи зазвичай здійснюються в одному-двох районах відпочинку з урахуванням їх повного завершення до виходу частини на наступний добовий перехід або в район зосередження.
З метою скорочення часу на ТО ОВТ, підвищення якості виконання робіт та надання особовому складу більше часу для відпочинку, для допомоги екіпажам (обслугам) та водіям виділяються необхідні сили та засоби ремонтних підрозділів. При сприятливих умовах вони можуть заздалегідь висуватися в райони відпочинку частин.
На марші ОВТ можуть одержувати несправності як внаслідок зносу, так і внаслідок бойових пошкоджень. Досвід військових навчань та локальних війн свідчить, що середньодобовий вихід машин із ладу при виконанні маршу на великій відстані може становити 5-8%.
Відновлення ОВТ в ході маршу здійснюється:
на маршрутах руху – силами та засобами, що виділені до складу замикань похідних колон підрозділів, частин та з’єднання;
у районах відпочинку – основним составом ремонтних підрозділів.

маршу, як правило, відновлюються ОВТ, які потребують поточного ремонту з

невеликим обсягом робіт.
На марші силами та засобами ЗПК частини проводиться:
зосередження пошкоджених зразків озброєння і техніки в групи для ремонту та передачі засобам старшого начальника;
буксирування зразків озброєння і техніки до районів привалів, заправки, денного (нічного) відпочинку;
зосередження озброєння і техніки на найближчі ЗППМ.
У ході маршу ЗПК надають допомогу екіпажам (обслугам) та водіям з усунення виявлених несправностей ОВТ:
шляхом видачі їм необхідних запасних частин;
проведенням кваліфікованого інструктажу;
виділенням для виконання складних робіт ремонтників відповідних спеціальностей.
Ремонт ОВТ силами ЗПК виконується безпосередньо на маршрутах руху або в найбільш близьких укриттях. Гусеничні машини, не охоплені ремонтними роботами, передаються на місцях виходу їх з ладу ремонтним засобам старшого начальника. Автомобілі і озброєння, як правило, буксируються засобами підрозділів та ЗПК до районів відпочинку (зосередження) або до ЗППМ, що організується на маршрутах або в ході зустрічного бою. Виняток становлять ті зразки, які за характером пошкоджень неможливо буксирувати.

частин використовуються для евакуації машин, залишених ЗПК батальйонів. Вони забезпечують

також проходження похідних колон через важкопрохідні ділянки маршруту. До цих ділянок тягачі висилаються заздалегідь або висуваються із загоном забезпечення руху (ЗЗР). Після проходження колоною частини цих ділянок евакуаційні засоби приєднуються до ЗПК або до ремонтного органу частини.
При здійсненні маршу на велику відстань ЗПК частини повинно прибути до району відпочинку за 2-3 години до початку її висування на наступний перехід, тому тривалість його роботи на маршруті не повинна перевищувати 5-7 годин. Якщо марш проводиться в передбаченні вступу в бій, то час роботи ЗПК частини визначається, виходячи із необхідності його прибуття на ЗППМ для ремонту ОВТ в зустрічному бою і обмежується 2-3 годинами.
Ремр АТ рвб без засобів, виділених до ЗПК та інші органи технічного забезпечення, на марші рухаються за колонами головних сил частин (з’єднання). Вони розгортаються для роботи в тих випадках, коли війська внаслідок ядерних ударів і ударів авіації противника змушені будуть зупинитися і відновлювати свою боєздатність. У таких випадках зазвичай плануються розгортання ЗППМ, які можуть також організовуватися і в районах відпочинку. Тривалість роботи ремонтних органів на ЗППМ обмежується часом, відведеним на відновлення боєздатності частин і підрозділів, або часом знаходження їх у районах відпочинку.

маршу на велику відстань ремр АТ прибуває до району денного

відпочинку з головними силами частини. Тут вона надає допомогу бойовим підрозділам у проведенні технічного обслуговування ОВТ та усуненні виявлених несправностей. Окрім того, ремр АТ виконує ремонтні роботи, обмежені часом знаходження частини в районі відпочинку. ОВТ, не відновлені в районі відпочинку, зосереджується в групи або евакуюється на ЗППМ АК для передачі їх ремонтним органам старшого начальника.
Командир ремр АТ на марші зобов’язаний:
суворо дотримуватися встановленого порядку руху;
не допускати затримок на переправах, перевалах, у тунелях та населених пунктах;
вести безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним противником та сигналами старшого начальника;
своєчасно сповіщати особовий склад про противника, а також про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне зараження.
Машини на марші рухаються тільки по правій стороні дороги, дотримуючись встановленої швидкості руху, дистанції та заходів безпеки. При вимушеній зупинці машина відводиться на праву сторону від дороги (обочину), де усувається несправність. Своє місце в колоні вона займає після ремонту вже на привалі.
За сигналом оповіщення про повітряного противника колона продовжує рух, збільшивши швидкість та дистанції між машинами. Особовий склад

За сигналами оповіщення про РХБ зараження колона продовжує рух. Перед

подоланням зон зараження вікна, жалюзі та двері машин закриваються і вмикається система захисту від ЗМУ. Особовий склад, що знаходиться в кабінах або на відкритих машинах, одягає протигази (респіратори). Зони зараження долаються на максимальних швидкостях.
Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу із зони зараження за вказівкою старшого начальника. При зараженні особового складу отруйними речовинами вона проводиться негайно. Повна спеціальна обробка організується, як правило, в місцях відпочинку або після прибуття в призначений район.
На привалах машини зупиняються на правій стороні дороги (на обочині). Дистанції між машинами скорочуються до 10 м. Особовий склад виходить із машин тільки за командою своїх командирів і розташовується праворуч від дороги, організується сторожова охорона та спостереження. Екіпажі (обслуги) та водії оглядають ОВТ та усувають виявлені несправності. Схему організації технічного забезпечення бригади на марші наведено на рис. 1.
Висновок: таким чином, безперервне переозброєння військ на нові зразки ВАТ, зміни в структурі військ потребують постійного уточнення плануючих документів з АвТЗ маршу. Тому посадові особи АС повинні володіти відповідним багажем знань та навичок при організації маршу.

АТ при підготовці та в ході маршу в передбаченні зустрічного

бою та в новому районі зосередження.
Питання для самоконтролю:
1. Основні особливості роботи командира ремр АТ при підготовці та в ході маршу в передбаченні зустрічного бою.
2. Які відмінності в порядку роботи командира ремр АТ в ході маршу та в новому районі зосередження?
3. Основні заходи автотехнічного забезпечення в новому районі зосередження.

Завдання на самостійну роботу