5. Формування виробничої зони міста

підприємств
споруд зовнішнього транспорту
санітарно-захисних зон
науково-дослідних центрів
ділянок громадських установ
комунально-складських об’єктів

агломерації
міський промрайон
промислова площадка
промисловий вузол
виробнича зона міста

враховується:

профіль підприємства,

санітарний клас,

види транспорту обслуговування та інші

промислові райони (300-400га);

промислові вузли (100-200га);

групи підприємств(20-100га).

структурні елементи
промислово-виробничої зони:

об’єктів
Виділяються

зони

невиробничої сфери, які обслуговують
матеріальне і нематеріальне виробництво
підготовки кадрів
науки й наукового

виробничої інфраструктури

комунального
господарства

об’єкти матеріального виробництва

характеризується планувальною
цілісністю

впливає
на функціонально – просторову організацію міста

(райони, селище) містобудівну базу якого складають науково-дослідні установи, виробництва на

декілька видів технопарків:

Дослідницький науковий парк(0,5-10,2га) – на основі лабораторії (інкубаторів) та фірм, які надають послуги щодо впровадження наукових результатів;

Технологічний парк – (3-15 га) – фірми, лабораторії, підприємства та ін.

Промисловий (грюндерський) парк – (5-50га) – об’єднання фірм, комерційних і фінансових структур, які забезпечують стартові умови виробництвам, що розвиваються

і місць проживання
до складу центрів громадського обслуговування, які межують із

для повноцінного функціонування промислової зони створюють один або кілька центрів громадського обслуговування переважно на стиках із сельбищними територіями

промислову зону обов’язково забезпечують транспортними зв’язками з
іншими функціональними зонами

При планувальному формуванні
промислової зони
дотримуються
Наступних положень:

виробничі об’єкти повинні розміщуватися компактно, без великих функціонально сторонніх утворень

− частка території з виробничими функціями може складати 60−65% загальної території зони

ділянок цієї забудови в міському середовищі
забезпечення зв’язків виробничих підприємств

напрямки територіального розвитку й головних композиційних вісей міста

створення санітарно-захисних зон із включенням їх до єдиної системи
озеленених територій міста

При планувальному формуванні
промислової зони
передбачають:

виробничих викидів
промислові підприємства за санітарною характеристикою поділяють на 5 класів
До

Санітарний розрив – це відстань від джерела шкідливого викиду до межі сельбищної території

Санітарно-захисна зона - територія між межею промислового підприємства і межею сельбищної
території

виробництвом нижчого класу шкідливості, ніж виробництво, для якого встановлена зона,

Санітарно-захисна зона — територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів.

Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення

шкідливих речовин,
запахів,
підвищених рівнів шуму,
 вібрації,
ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, 
іонізуючих випромінювань тощо,

з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

підприємств, які забезпечують потреби населення у зберіганні товарів, комунальних і

На територіях складських і комунально-складських
районів слід передбачати розміщення:
- об’єктів харчової промисловості (харчосмакової, м’ясної, молочної), торгівлі та плодовоовочевого господарства; загальнотоварні склади, розподільчі холодильники, плодовоовочеві бази, заготівельні підприємства тощо;

- транспортні господарства (гаражі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції), депо, автопарки тощо;

- об’єкти обслуговування населення (фабрики-пральні, хімчистки, ремонту побутової техніки);

- комунальні господарства (парки дорожньо-прибиральних машин, бази експлуатації та ремонту житла, інженерних мереж тощо).

Склади державних матеріальних резервів, нафти, зріджених газів, вибухових матеріалів, базисні склади сильнодіючих отруйних речовин, промислової сировини, продовольства та фуражу, лісових і будівельних матеріалів, різні перевалочні бази слід розміщувати на відособлених територіях у приміській зоні міст.

в системі зовнішніх транспортно-комунікаційних вузлів
(мереж залізничного та автомобільного транспорту, товарних

М. Розенберг та ін.). Схема
компоновки:
комплекс підприємств торгівлі: 1− фабрика напівфабрикатів

й обмежена територія, що належить окремому підприємству.



Територіальна група підприємств –

– 18−20%;
автошляхів – 9−10%;
інженерних мереж – 10−15%;
числа окремих будинків і

згідно
генеральному плану міста.

У промисловому районі передбачені:
спільні громадсько-ділові центри,

(шкідливі викиди в довкілля);
2 − комунальне й енергетичне господарство; 3

з промисловими підприємствами, що санітарно нешкідливі;
б) те саме зі значною

промислові райони відносять до

трьох основних категорій

території
призначені для розміщення підприємств I− II класів

сельбищної території
розміщують підприємства III і IV класів
підприємства V класу
підприємства

межах сельбищної території:

підприємства V класу
такі, що не виділяють

виробничою (функціонально-технологічною) ознакою.
1. Передзаводська зона − зона заводських допоміжних будівель

2. Виробнича зона − основні цехи заготовчого, оброблювального і
складального циклів, а також цехи підсобного призначення, якщо вони
обслуговують тільки це підприємство, а не весь промисловий район.
Іноді цю зону розчленовують на дві: зону оброблювальних (холодних) цехів зону заготівельних (гарячих) цехів.

3. Підсобна зона − енергетичні об'єкти, основні технічні смуги для
прокладки інженерних комунікацій і т.п.

4. Зона складів і основних транспортних пристроїв − склади, депо,
сортувальні станції і т.п.

зонування за ступенем трудомісткості цехів
Принципи планування й забудови виробничої

з підвітряного боку;
- небезпечні і з отруйними речовинами − з

виробничих, а також підсобних цехів і допоміжних будівель під одним

раціональне розселення трудящих,

ефективне використання міської території,

обмеження промислового вантажообороту

Для забезпечення даних вимог необхідно керуватися такими показниками:

містобудівна класифікація за ступенем шкідливості виробництва (негативна дія на оточення),

загальна та питома зайнятість населення,

територіальна ємність,

вантажообіг,

водопостачання та водовідведення.

характеристик,

ефективного освоєння території

використання художнього ресурсу виробничих територій у

необхідні рівні концентрації виробництва, що впливає на ступінь його шкідливості,

Стройиздат 1987.
Матеев Е.С. Производственные зоны города. М. Стройиздат 1985.
ДБН-360-92хх Містобудування,

сприятливо впливають на склад і чистоту повітря;
- використовуються в боротьбі

Система зелених насаджень повинна відповідати таким основним завданням:
- функціональній організації міських територій різного призначення, у тому числі для відпочинку населення на природі;
- санітарно-гігієнічній – оздоровлення міського середовища та покращення мікроклімату;
- архітектурно-художній – формування цілісного та архітектурно виразного ландшафту міста.

Териториторіальне об’єднання озеленених територій всіх видів створює

комплексну зелену зону

взаємопов’язану систему озеленення міста, яка розповсюджується на міських (в межах міської риси) та позаміських територіях.

Міські зелені насадження поділяються

зелені насадження загального користування
спеціальні зелені насадження.

Ці дві групи в сукупності створюють систему зелених насаджень житлових і промислових територій.

Ландшафтно-рекреаційна зона - це сукупність усіх, що зберігаються і знову створених міських і заміських озеленених та водних просторів у їх архітектурно-планувальній та композиційній єдності.

центричне,

периферійне,

групове,

лінійно-смугове.
Зразкові схеми міських структур озеленення:

а – центрична;

Класифікація
зелених насаджень за функціональною ознакою

(кількість мешканців);
промислового профілю міста (санітарного стану);
природно-кліматичної зони розташування міста (Полісся,

короткочасного відпочинку жителів.


Для кожного виду озеленення вибирають спеціальні породи

архітектурної композиції й планувальної структури міста в цілому.

Садово-паркові комплекси різного

великої кількості людей. Внаслідок цього на території комплексу розміщуються

установи

культури та відпочинку),
міські сади –

найбільш масовий тип парку,

для ігор, розваг, фізкультури і культурно-просвітніх занять дітей.

Часто розміщують

водойм для масового відпочинку.
Значна їхня частина (50-60%) - це

площ, вулиць, суспільних будинків, монументів.
Розмір – 1 –2 га.

Їх створюють на магістралях набережних, у громадських центрах при інтенсивному

значних містах.

Він призначений для науково-дослідних робіт, культурно-просвітньої роботи і

культурно-просвітньої роботи і
масового відпочинку.

Основні зони: експозиційна - 50-70,

призначені для захисту від снігових заносів та декоративного оформлення доріг.

художньо-декоративне.

від шуму, для затінення тротуарів у літню пору, для художнього

і квітів. Розташовані, як правило, за межами міста на ділянці

міста,
2 – магістралі, 3 – міські ПКіВ,
4 –

спеціальними дослідженнями і закріплюється в нормативах. Зелені насадження нормують на

Які принципи побудови системи ландшафтно-рекреаційної зони?
3. Назвіть класифікацію зелених насаджень.

Стройиздат 1980.
Кратний справочник архитектора. Ландшафтная архітектура. К. „Будівельник” 1980.
Довідник проектувальника.

забезпечення городянина в потребах різноманітної діяльності та проживання.

міст включає:

загальноміський центр,
центри планувальних (міських) зон і районів,

місця в системі розселення,

н/господарського профілю.

З ростом міста просторово

"Городской каньон" в Шанхае

Культурно-торговый центр Varyap Merkez,

Велес Девелопмент - Проект Захи Хадид

районів та мікрорайонів розміщуються установи епізодичного, періодичного й повсякденного обслуговування.

Мета організації :
створити для мешканців міста

полюс ділової активності

комплекс різноманітних закладів соціально-побутового обслуговування, дозвілля, різноманітних видів і форм відпочинку

Склад і зміст питань функціонально-просторової організації міських центрів залежить від конкретних природних, історичних і соціально-економічних умов :

визначення місця розташування центру в новому місті чи вибір напрямку його розвитку в сформованому;

визначення складу функцій і розміщення їх у просторі залежно від розміру, значення та профілю міста;

визначення характеру відвідуваності й параметрів роботи установ і підприємств центра, що впливають на функціонально-просторову структуру центральної зони;

вирішення проблеми ''транспорт - пішохід'', створення оптимальних умов транспортного обслуговування центру (доставка вантажів, переміщення людей, організація стоянок транспорту) і забезпечення зручних пішохідних зон.

При визначенні площі загальноміського центру, його ядра треба орієнтуватися на питомий показник 5 – 8 м2/чол., виходячи з перспективної кількості населення міста 

 поліфункціональна система, яка має такі функції: управління, громадську, ділову, культурно-освітню та культурно-видовищну, торгову, побутове та комунальне обслуговування, зв'язок, відпочинок, туризм

зона, де зосереджені установи управління, юстиції, зв'язку. Набір цих установ

Час відвідувань зони – 9-18 год. На території передбачають стоянки для значної кількості автомобілів.

Культурно-видовищна зона – це зона, в яку входять культурно-освітні установи. Як правило, вона розташована в глибині території центру, але повинна добре обслуговуватись міським транспортом, театральні будинки можуть формувати театральні площі. Набір установ залежить від величини міста і його адміністративно-політичного значення. Виставочні зали й музеї можуть формувати виставочний центр.
Торгова зона – це зона, у яку входять установи торгівлі й харчування. Розміри зони й набір установ залежить від розміру міста і його адміністративно-політичного значення. Ця зона має самий великий приплив відвідувачів, тому вона мусить бути розташована недалеко від зупинок міського транспорту. Великою є кількість стоянок для особистих автомобілів. Слід передбачати під'їзди для вантажного транспорту, тому що зона потребує значного підвозу товарів.



Спортивна зона – міський стадіон та ін. досить рідко знаходиться на території міського центру /або в глибині території/, частіше вона розташована залежно від природних ознак (ріка, зелені насадження). У найзначніших містах навіть бажано, щоб спортивна зона розташовувалася за межами загальноміського центру, тому що це сприятиме його розвантаженню.

схема загальноміського центру; 1- межи планувальних зон; 2 – те

Завдяки своєму індивідуальному характеру центри можуть створювати бажаний контраст із

Общественно-деловой центр (ОДЦ) "Охта

і зіркоподібними .

Компактний план – це план, коли територія центра

Зеленоград; - компактна: 3 – Хельсінкі - Тапіола, 4 –

зоною міста;

розташування основних об єктів у доступності до 200 м

кількох житлових районів, а також робітників і службовців підприємств планувального

У центрах планувальних районів слід розміщувати адміністративно-ділові установи, готелі, виставочні зали, галереї, музеї, театри, кінотеатри, бібліотеки, спортивні арени, стадіони тощо. Центр планувального району винний мати зв'язок з міським центром.
 

) обслуговування були доступні всьому населенню міста, вони повинні бути

Рис.5 - Схема триступінчастої побудови системи
культурно-побутового обслуговування житлового району:
1 - центр житлового району; 2 - центр мікрорайону; 3 - блок обслуговування групи будинків; 4 - радіус обслуговування.

на 60 тис. жителів:
1 - заклади періодичного обслуговування; 2 -

Обєкти мережі установ і підприємств культурно-обслуговування охоплюють:

навчально – виховні установи;

установи культури, мистецтва та культові споруди;

установи охорони здоров я, спортивні та фізкультурно – оздоровчі, масового відпочинку і туризму;

підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та комунального господарства.

Сукупність мереж установ і підприємств обслуговування утворює єдину систему обслуговування, яка є важливим елементом соціальної інфраструктури міських і сільських поселень.
Основною вимогою до розміщення цих установ та підприємств
обслуговування в поселеннях є створення зручних умов для одержання населенням необхідного виду, рівня та якості послуг.

Це потребує вирішення містобудівних завдань розміщення одного чи комплексу установ та підприємств обслуговування з урахуванням величини міста.

послуг, частоти звернення населення до них поділяються на установи і

районов:– М.:Высш.шк. 1978. – 232с.
Дідик В.В.,Павлів В.В. Планування міст: Навч.

Екатеринбурге. Фрагмент дипломной работы бакалавра. Дипломник: Дарья Боликова. Руководители: проф. Матвеев

Руководители: проф. Меренков А.В, доц. Доронина Н.В., проф. Яковлев В.Б.,

Екатеринбурге с примыкающей жилой группой. Фрагмент дипломной работы бакалавра. Дипломник: Найданова

П.А. Руководители: проф. Меренков А.В., доц. Доронина Н.В. Консультанты: проф.

работы бакалавра. Дипломник: Наталья Шадурская. Руководители: доц. Скворцов А.В., доц.

в Екатеринбурге. Фрагмент дипломной работы бакалавра. Дипломник: Сергей Ситько. Руководители: проф.

работы бакалавра. Дипломник: Ренат Шангареев. Руководители: проф. Матвеев М.Г., ст.пр.

Екатеринбурге. Студент Е.Сметанина, руководитель проф. Е.О.Трубецков

Е.О.Трубецков

М.Г.Безирганов, проф. А.В.Меренков

руководитель проф. Ю.С.Янковская

магістралей. Смороду включають станції метро, залізничні станції та вокзали, автобусні

підземних і наземних пішохідних переходів, а також громадсько-торговельні центри.

міста. Транспортно-комунікаційні центри дозволяють організовувати транспортні й пішохідні зв'язки, економити

підземного простору. Метод вертикального функціонального зонування дозволяє раціонально використовувати підземний

Будівлі громадсько - торговельного центру розміщуються в наземних поверхах. Центр зв'язаний зі станціями метро, зупинками транспорту, автостоянками за допомогою сходів, ліфтів, ескалаторів і пандусів. У надземних поверхах транспортно-комунікаційного громадського центру можуть бути розміщені житлові квартири.

центрів є важливими вузлами (акцентами) загальної архітектурної композиції планувальної структури

Ідея просторового об'єднання різних функціональних об’єктів на невеликих ділянках міської території становить основний принцип сучасного містобудування. Таким чином, багатофункціональність громадських центрів є головною характеристикою сучасних містобудівних комплексів.

центри малих міст, міст-супутників можуть бути вирішені у вигляді багатофункціональних

змішаного зонування. Основні принципи організації багатофункціональних центрів полягають у кооперації

рекреаційних районів. Ця мережа розміщується рівномірно на житловій, промисловій і

міста в часі. Для цього в генеральному плані проектується розвиток

розвивається в просторі та часі. Для його розвитку необхідні територіальні,

функціональних зон. Функціональні резерви - це запаси виробничої потужності, запаси

ознакою відкритої (незамкнутої) планувальної організації міста, яка допускає значний розвиток

напрямів розвитку функціональних зон;
- установлення розмірів територіальних резервів для всіх

планувальна структура; Б — децентралізована планувальна структура; а —радіально-кільцева схема;

безперервний розвиток усіх функціональних зон - компактний розвиток;
- дискретний (переривчастий)

запорука розвитку міста
Містобудівне проектування містить такі заходь технологічного захисту міського

підвітряного боку по відношенню до житлових районів. У промислових підприємствах

міста промислових підприємств, що забруднюють повітря, воду, ґрунт;
- кооперування промислових

заходів з очищення і перебоязкі шкідливих відходів, організація санітарно-захисних зон,

слід ураховувати технологічні, екологічні й санітарно-гігієнічні вимоги і умови. Містобудівні

є дуже розгалуженою сферою діяльності, у якій беруть доля різноманітні

проекти, важливим стає додержання наукових принципів у методах проектування. Саме

системи будь-якові сукупність елементів і їх якостей, між якими є

наступного комплексу предпроектної оцінки території.
 

освоєння території відносяться усі компоненти природного ландшафту: гірські породи, повітря,

ресур-сів. Мінерально-Сировинні ресурси є активним фактором, що має місто-утворююче значення.
Поверхневі

Кліматичні умови складають найважливіший фактор формування населених місць. Для містобудування найбільш істотними характеристиками клімату є: температурний режим (зокрема , тривалість безморозного періоду, перепад температур), вітровий режим, показники вологості повітря, сонячна радіація, показники кількості й характеру опадів. Названі фактори впливають на загальну оцінку території по придатності для постійного проживання, на характер планування й забудови; на сільсько-господарське районування й т.д.

приділяється мікрокліматичним умовам.
Біогенні компоненти ландшафту - ґрунт, рослинність і тваринний

яких оцінюється територія, відноситься транспортна й інженерно-технічна забезпеченість території, доступність

оцінці території також є ступінь її транспортної обслугованості, і -

ресурсів території досліджується її соціально-економічний і демографічний потенціал для рішення

покомпонентних оцінок з позицій вико-ристання в різних цілях: для промислового

і проектах районного планування, у генеральних планах міст. При цьому,

проектуванні містобудівних об'єктів, вимагає проведення спеціального аналізу композиційних аспектів проектування.

- від окремих міських ансамблів до композиційних систем регіонального масштабу,

у композиційно-просторовому рішенні об'єкта. Так, функціональне зонування й напрямок основних

у якові "входити" архітектурний об'єкт, робить необхідним пізнання принципів формування

про ідеальний вигляд ландшафту. Гармонійність його будівлі представляється у виді

це натурне обстеження, здійснюване за допомогою замальовок і фотофіксацій. Цей

осей і вузлів, основних візуальних розкриттів і системи домінант. Цей

різного масштабного рівня в самому місті. Так, створення ансамблю площі,

проектування, що є основою розробки схеми розселення, генерального плану міста

засіб не виключає інших, таких як архітектурна фотограметрія, архітектурно-містобудівна макетоскопія.

міського довкілля як цілісного об'ємно-просторового архітектурно-ландшафтного утворення. Світобаченням архітектора має

М.: Стройиздат, 1977. - 104с.
2. Антонов В.Л. Градостротельное развитие

є основним видом планувальної містобудівельної документації, на основі якого здійснюється

які підлягають затвердженню);
графічної частини – основні схеми, які ілюструють прийняті

план);
схема планувальних обмежень;
схема розташування населеного пункту в системі розселення (

на 15-20 років; виділяється перша черга реалізації – до 5

Обґрунтування генерального плану завершуються
Техніко – економічним показниками щодо: населення території, житлового будівництв, обслуговування, розвитку транспорту, інженерного обладнання та ін.

„Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських