Англія Африка Азія Австралія Азербайджан Болгарія Бразилія Болівія Ватикан Велик

Северной Ирландии, страна в его составе, занимающая юго-восточную часть большого острова

Великобритания, известного как . Население Англии составляет 83% от общего числа населения Великобритании.
Англия стала объединением некогда враждующих графств в 927 году и берёт своё название от англов, одного из германских племён, которые обосновались там в 5-м и 6-м столетиях. Столица Англии — Лондон, самый большой город в Великобритании и Европейском союзе.
Англия — место происхождения английского языка и Англиканской церкви, а английское законодательство формирует основу юридических систем многих стран; кроме того, Лондон был центром Британской империи, а страна — местом рождения Промышленной революции. Англия была первой промышленно развитой страной в мире, а также страной с парламентской демократией, конституционные, правительственные и юридические новшества которой были переняты другими нациями и странами.
Королевство Англия, включая княжество Уэльс, являлось отдельным государством до 1 мая 1707, когда объединилось с Шотландией в Королевство Великобритания.

запада и Индийским океаном с востока и юга. Африкой называется также часть

света, состоящая из материка Африка и прилегающих островов. Площадь Африки составляет 29,2 млн. км², с островами — около 30,3 млн. км², покрывая, таким образом, 6 % общей площади поверхности Земли и 20,4 % поверхности суши. На территории Африки расположены 54 государства.
Население Африки составляет около миллиарда человек. Африка считается прародиной человечества: именно здесь нашли самые древние останки ранних гоминид и их вероятных предков, включая Sahelanthropus tchadensis, Australopithecus africanus, A. afarensis, Homo erectus, H. habilis и H.ergaster.
Африканский континент пересекает экватор и несколько климатических зон; это единственный континент, протянувшийся от северного субтропического климатического пояса до южного субтропического. Из-за недостатка постоянных осадков и орошения — равно как ледников или водоносного горизонта горных систем — естественного регулирования климата нигде, кроме побережий, практически не наблюдается.
Изучением культурных, экономических, политических и социальных проблем Африки занимается наука африканистика.

головним чином у Східній півкулі. Разом з Європою утворює материкЄвразію. Азія займає 8,7% від

загальної площі поверхні Землі (або 30% суходолу), і, з населенням близько 4,1 млрд. (2010), є місцем проживання для 60% світової популяції. У 20 столітті населення Азії зросло майже в чотири рази.
Азія, згідно з подібними визначенями, представленими в Британській енциклопедії та Національним географічним товариством, це — 4/5 суші Євразії — західну частину останньої займає Європа — розташована на схід від Суецького каналу, на схід від Уральських гір і на південь від Кавказьких гір (або Кумо-Маницької западини), а також Каспійського і Чорного морів.

островов Индийского и Тихого океанов; является шестым государством по площади в мире. К северу от Австралийского

Союза расположены Восточный Тимор, Индонезия и Папуа — Новая Гвинея, к северо-востоку — Вануату , Новая Каледония и Соломоновы Острова, к юго-востоку — Новая Зеландия. Кратчайшее расстояние между главным островом Папуа — Новой Гвинеи и материковой частью Австралийского Союза составляет всего 145 км, а расстояние от австралийского острова Боигу до Папуа — Новой Гвинеи — всего 5 километров. Население на 14 февраля 2014 составляет 23 493 691, большинство из которых проживает в городах на восточном побережье.
Австралия является одной из развитых стран, являясь тринадцатой по размеру экономикой в мире, и имеет шестое место в мире по ВВП в расчёте на душу населения. Военные расходы Австралии являются двенадцатыми по размеру в мире. Со вторым по величине индексом развития человеческого потенциала Австралия занимает высокое место во многих сферах, таких как качество жизни, здоровье, образование, экономическая свобода, защита гражданских свобод и политических прав. Австралия является членом G20, ОЭСР, ВТО, АТЭС, ООН, Содружества наций, АНЗЮСа и Форума тихоокеанских островов.

Ближнем Востоке, а также, по мнению некоторых источников, частично и

в Восточной Европе (0-10%). Население, по оценочным данным на январь 2013 года, составляет более 9 миллионов человек, территория — 86 600 км², по обоим этим показателям является крупнейшей страной региона. Занимает девяносто первое место в мире по численности населения и сто двенадцатое по территории.
Столица — Баку. Государственный язык — азербайджанский. Большинство населения исповедует ислам.
Унитарное государство, президентская республика. В октябре 2003 года пост президента занял Ильхам Алиев. Подразделяется на 66 районов, 11 городов республиканского подчинения и 1 автономную республику — Нахичеванскую Автономную Республику. Часть территории Азербайджана контролируется непризнанной Нагорно-Карабахской Республикой, часть — Арменией ( эксклавы Кярки , Бархударлы,  Софулу, Верхняя Аскипара).
Омывается водами Каспийского моря.

22 % его площади. 
Страна получила название по этнониму народа — болгары. Население на 2011 год составляет 7

364 570 человек, территория — 110 993 км². В Европейском союзе занимает 11 место по территории и 16 место по численности населения. 
Столица — София. Государственный язык — Болгарский.
Республика с парламентским управлением. В 2012 году Президентом Республики Болгарии сроком на пять лет избран Росен Асенов Плевнелиев. 
Согласно административному делению территория страны делится на 28 областей, которые подразделяются на 264 регионы. 
На востоке омывается Чёрным морем. Граничит с Грецией и Турцией на юге, с Сербией и Македонией — на западе и с Румынией — на севере. Общая длина границ Болгарии составляет 2245 км, Из них 1181 км — сухопутные, 686 км — речные (из которых 470 км проходят по реке Дунай) и 378 км — по Чёрному морю. Самое большое расстояние между крайними географическими точками составляет 520 км с запада на восток и 330 км с севера на юг. 
Согласно конституции Болгарии является светским государством. Значительная часть населения (около 78 %) исповедует православие.

континентах. Находится на пятом месте среди стран мира по площади и по численности

населения. Занимает восточную и центральную часть континента.
Столица — город Бразилиа. Другой вариант названия города — Бразилия — совпадает с русским названием страны.
Наибольшая протяжённость с севера на юг 4320 км, с востока на запад 4328 км. Граничит со всеми государствами Южной Америки, кроме Чили и Эквадора: с Французской Гвианой, Суринамом, Гайаной, Венесуэлой на севере, Колумбией на северо-западе, Перу и Боливией на западе, Парагваем и Аргентиной на юго-западе и Уругваем на юге. Протяжённость сухопутных границ около 16 тыс. км. С востока омывается Атлантическим океаном, протяжённость береговой линии — 7,4 тыс. км В состав Бразилии также входят несколько архипелагов, в частности Фернанду-ди-Норонья, Рокас,  Сан-Педру-и-Сан-Паулу  и Триндади и Мартин-Вас[.
Бразилия была колонией Португалии с момента высадки Педру Алвареша Кабрала на берегу Южной Америки в 1500 году до объявления независимости в 1822 году в виде Бразильской империи[2]. Бразилия стала республикой в 1889 году, хотя двухпалатный парламент, сегодня называемый Конгрессом, уходит корнями к 1824 году, когда была ратифицирована первая конституция. Текущая конституция определяет Бразилию как федеративную республику, являющуюся союзом Федерального округа, 26 штатов и 5564 муниципалитетов.

долготы и 9 градусом 38 минутами и 22 градусом 53

минутами южной широты. На севере она граничит с Бразилией, на юге - с Аргентиной, на западе - с Перу, на юго-востоке - с Парагваем и на юго-востоке - с Чили. Многие называют Боливию сердцем Южной Америки
Боливия подразделяется на 9 департаментов. Конституционная столица республики - Сукре (департамент Чукисака), но все правительственные учреждения расположены в городе Ла Пас (департамент Ла Пас). У департаментов следующие названия: Чукисака (столица Сукре), Ла Пас (столица Ла Пас), Кочабамба (столица Кочабамба), Оруро (столица Оруро), Потоси (столица Потоси), Тариха (столица Тариха), Санта Крус (столица Санта Крус де ла Сьерра), Бени (столица Тринидад), и Пандо (столица Кобиха). 

и единственная страна, где государственным языком является латынь, Ватикан расположился

в самом сердце Рима, и весомая часть достопримечательностей итальянской столицы находится на его крошечной территории. Здесь можно забраться на купол Собора Святого Петра и обозреть исторический Рим с высоты птичьего полёта, погулять по знаменитым Садам Ватикана, а также воочию увидеть Папу и даже получить его благословение. Напомним, что оголённой туристической общественности в Ватикане не место — город славится строжайшим дресс-кодом, и не в полной мере прикрытых посетителей запросто могут вообще не пустить на его территорию.
Ватикан со всех сторон окружён Римом, и чтобы пересечь его границу, достаточно воспользоваться одним из городских средств транспорта: такси, автобусом, метро или вовсе пешком. Из центра Рима (Stazione Termini) на южную сторону Ватикана следуют автобусы маршрутов № 40 и № 64 (в которых нужно проявить высшую степень бдительности к карманникам). Чтобы добраться на метро, садитесь на поезда линии А до станции Ottavio — San-Pietro (к Собору Святого Петра) или Cipro (к музеям Ватикана). Популярный (и очень красивый) пешеходный маршрут из Рима в Ватикан — от площади Венеции по Виа Плебещита, Корсо Витторио Эммануэле и Виа делла Кончильяционе; другой вариант — от упомянутого выше Термини по Виа Национале.
Виза.

є. заселили кельти. Римська імперія захопила цю територію 43 р.

до н. е., коли на Британські о-ви висадилися війська Юлія Цезаря. У 40-х pp. н. е. за імператора Клавдія Рим почав зміцнювати свої позиції в завойованій країні. Вона знаходилась під владою Риму до 407 р. Того року римські легіони були відкликані з Британії для захисту Риму від готських полчищ Алариха. В середині Vст. Британію почали завойовувати західногерманські племена (англо-сакси). Північний схід, центр і південь нинішньої Англії протягом століття були заселені племенами саксів, англів, фризів і ютів. Колонізація Британії тривала до початку VII ст. Англо-сакси у завойованій країні розселилися за племінними ознаками: північний схід зайняли англи, центр і південь — сакси, південний схід — юти. Англо-сакси утворили кілька дрібних королівств. Провідним з-поміж них стало королівство Вессекс. На англо-сак-сів часто нападали скандинавські племена. Король Вессексу Альфред 878 р. завдав їм поразки і врятував південний захід країни від окупації її вікінгами. У Xст. королівства об'єдналися навколо Вессексу; утворилося Англійське королівство. Коли король Англії Едуард помер 1066 р., то виник спір стосовно престолонаслідування.

яке існувало в I тисячоріччі до н.е. В 221 році до н.е.

Північний В’єтнам став частиною Китайської Імперії, у складі якої він, незважаючи на спроби вийти із складу імперії, залишався до 939 р. н.е. На початку XI століття була заснована перша з великих в’єтнамських династій – Лі, яка правила В’єтнамом більш 200 років. Однак, незважаючи на незалежність, державні інституції В’єтнаму були засновані за китайським зразком, головною релігією вважалося конфуціанство. Країна була так би мовити «маленькім драконом» в тіні величезної імперії на півночі. В середині XIX століття, за часів правління династії Нґуєн, Франція почала проявляти інтерес до В’єтнаму та в 1858 році почала фактичне завоювання В’єтнаму, а к 1884 року більша частина країни стала протекторатом Франції. Після закінчення другої світової війни у В’єтнамі сполохнула визвольна війна, яка тривала до 1954 року, коли французька армія зазнала нищівної поразки під Д’єнб’єнфу. Згідно з Женевською угодою, В’єтнам був розділений на дві держави (по 17-ій паралелі). На півночі з’явилася Соціалістична Республіка В’єтнам, офіційно оголошена 31 грудня 1959 року. На півдні В’єтнаму 26 жовтня 1955 року була оголошена Республік В’єтнам. Практично одразу після появи двох держав почався озброєний конфлікт, який перейшов у 1965 році до великомасштабної війни за участю армії Сполучених Штатів (кількість солдат в квітні 1969 року досягла 543 400 осіб). Перемир’я біло підписано 27 січня 1973 року, однак угода так і не набула чинності, і на початку 1975 року Сайгон пав.

до н. е. Згадані арміни, названі у Геродота«арменами», були, як вважає одна

з гіпотез сучасної науки, індоєвропейським народом, який переселився на нову батьківщину з Європи через Малу Азію. Приблизно у XII ст. до н. е. індоєвропейські племена мушків, предки сучасних вірменів, разом з родинними їм фрако-фрігійськими племенами, переселилися з Фракії у Малу Азію і близько шестисот років жили тут поруч з хеттськими народами. Потім вони рушили на схід і затвердилися у західних і південно-західних областях Вірменського нагір'я.

країною Центральної Америки. Фруктові компанії США, які почали виробництво бананів на

плантаціях уздовж карибського узбережжя, незабаром стали вирішальною силою в економічному і політичному житті країни. До 1910 р. американські компанії контролювали 80 % всіх бананових плантацій, а виробництво бананів було основною галуззю господарства. Гондурас прозвали «банановою республікою».
В 1933 р. президентом став Тібурсіо Каріас Андіно, який встановив режим жорстокої диктатури. У січні 1949 Каріас пішов з поста президента, призначивши своїм наступником Хуана Мануеля Гальвеса, якого підтримувала Національна Партія. Гальвес запровадив низку важливих економічних і соціальних реформ. За його правління будувалися нові дороги, школи, заклади охорони здоров'я.
У жовтні 1954 відбулися президентські вибори, але жоден кандидат не отримав необхідної більшості і у грудні владу захопив віце-президент Хуліо Лосано Діас.

півострові та прилеглих островах. На півночі межує з Албанією, Республікою

Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Омивається Середземним, Іонічним, Егейським, Крітським і Лідійським морями. Берегова лінія простягається майже на 4000 км. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос. Найвища вершина Греції - гора Пантеон (2917 м.).

цього французькі місіонери стали першими європейськими жителями острова. Освоєння Карибських

островів тривало. Тим не менш, в 1660-ті роки французи і британці уклали угоду, за якою Домініка і Сент-Вінсент слід залишити їх тодішнім жителям індіанцям-карибам. Острів залишався офіційно нічийним протягом наступного століття із за активного опору корінних жителів індіанців-карибів, але привабливість його ресурсів, природно, зберігалася; конкуруючі експедиції британських і французьких лісників заготовляли деревину в першій половині XVIII-го століття, але закріпитися на острові європейці не могли.
Значною мірою через положення Домініки між Мартінікою і Гваделупою, вплив Франції, в кінцевому результаті, став переважаючим, було організовано французьке управління островом, поступово збільшувалася ступінь його освоєності. Але укладений в 1763 Паризький мир, який ознаменував кінець Семирічної війни, зробив Домініку британським володінням. У 1778 році, під час Війни за незалежність американських колоній, французи успішно окупували острів, в чому їм дуже допомогла безумовна лояльність населення. Паризький мир 1783, який закінчив війну, повернув острів Великобританії. Французькі вторгнення в 1795 і 1805 рр. закінчилися невдало.

юге полуострова Ютландия Дания граничит с Германией и омывается Северным

и Балтийским морями; пролив Скагеррак отделяет Данию от Норвегии, проливы Каттегат и Эресунн — от Швеции. Формально в состав Дании входит самый крупный в мире остров — Гренландия, а также Фарерские острова. Однако эти территории пользуются самоуправлением, делающим их практически независимыми.
Площадь, занимаемая сушей, — 42 394 км², водой — 700 км². Высшая точка — Идинг Сковхой (173 м), низшая — Ламмефьорд (-7 м). Протяжённость границ с Германией — 68 км. Протяжённость береговой линии — 7 314 км.
Ландшафт страны низменный. Рельеф равнинный со следами оледенения. На западе Ютландии расположены песчаные и моренные равнины, на севере и востоке — холмистый рельеф с грядами морен высотой до 173 м и многочисленными озёрами. Преобладают небольшие реки, наиболее значительная из них — Гу ено. На равнине расположены многочисленные небольшие проточные озера ледникового происхождения.

там, монополізували зовнішню торгівлю.
У першій половині XI століття Аксумське царство розпалося. На території

нинішньої Ефіопії виникло безліч князівств - мусульманських, християнських, іудаїстських, язичницьких.
У XII столітті християнські князівства об'єдналися під владою Ласти. Це царство встановило зв'язки з Єгиптом і Єменом, почався підйом економіки і культури. У 1268 (або 1270) до влади прийшла Соломонова династія, що претендувала на походження від біблійного царя Стародавнього Ізраїлю Соломона. Її засновником був Йїкуно-Амлак (1268-1285). Імператор Амде-Цийон (1314-1344) підпорядкував собі християнські, іудаїстські, язичницькі і мусульманські князівства Ефіопського нагір'я і створив велику державу.
Імператор Йїсхак (1414-1429) обклав даниною не тільки мусульманські держави, але і язичницькі царства на півдні Ефіопського нагір'я. Імператор Зера-Яикоб (1434-1468) все своє правління вів боротьбу за зміцнення центральної влади, він змістив всіх васальних князів і замість них поставив імператорськими намісниками своїх дочок і синів, а потім замінив їх своїми чиновниками. В 1445 році Зера-Яикоб розгромив султанат Йїфат, ще кілька мусульманських князівств, і встановив гегемонію в цій частині Північно-Східної Африки. Були укріплені зв'язки з Єгиптом, Єменом, налагоджені контакти із Західною Європою.

«людьми Чёрной (земли)», по цвету плодородной почвы низменной долины Нила.

Ещё в глубокой древности соприкасавшиеся с египтянами народы Аравийского полуострова, Передней Азии и Двуречья дали Египту свое название: Миср — «Населенное место, город», так как их, видимо, поразила населенность Египта и большое количество городов, расположенных близко друг от друга. Современные египтяне свою страну тоже называют: Миср. Почему же мы, как и многие другие европейские народы, употребляем слово «Египет»? Это название пошло от древних греков. Оно происходит от названия древнеегипетского города Мемфиса — Хикупта. В начале первого тысячелетия до нашей эры, когда древние греки стали проникать в Египет, первым из самых больших городов, который им встретился, был Мемфис на рубеже Дельты и долины Нила. Его название (вернее — одно из названий, так как «Мемфис» — тоже египетское слово) «Хикупта» или «Айгюптос» греки взяли за обозначение всей страны.

юге. В году выделяют три сезона: тёплое влажное лето (с

ноября по март, 21—27˚С), прохладная сухая зима (апрель-июнь, 13—17˚С, в горах бывают заморозки) и жаркая сухая весна (август-октябрь, 30—40˚С). Осадков от 400 мм в год на южной равнине до 2000 мм в горах на востоке.
Средняя годовая температура в центральной части плато — 18,89 °C; среднегодовой максимум — 25,56 °C, минимум — 12,22 °C. Июнь и июль являются самыми прохладными месяцами в году. В это время для основной части страны характерны лёгкие заморозки, однако сильные морозы (-5 °C и ниже) являются редкостью. Начиная с середины августа температура постепенно растёт, достигая своего пика в октябре — поэтому сентябрь и октябрь являются наименее приятными месяцами. Хотя в регионах, расположенных выше 1200 метров над уровнем моря, температуры, превышающие 37 °C, случаются нечасто — как правило, в эти месяцы температура находится в интервале между 29 и 35 °C. Относительная влажность воздуха в октябре и сентябре не превышает 35—40 %. Начиная с ноября дневная температура понижается — из-за нарастающей облачности, знаменующей начало сезона дождей, а влажность повышается.

также отправила своих солдат в Ирак и Афганистан.
В начале XXI века страна вместе

с Грецией, Словенией, Хорватией, Боснией и Герцеговиной, Албанией приняла участие в выдвижении нового субрегионального проекта — Адриатической и Ионической инициативы (АИИ). Конференция на уровне министров иностранных дел была проведена 20 мая 2000 года в итальянском городе Анкона и открыла Италии новые каналы влияния на Балканы. Также после создания АИИ Италия практически стала одной из главных западноевропейских стран, способных регулировать послекризисное развитие на Балканах, которое давало Италии возможность утвердиться в роли одного из центров притяжения для стран Юго-Восточной Европы.
Именно после кризиса в Косово произошла трансформация идеи «средней державы» в идею «мира протагонистов», то есть мира, в котором Италии отведено важное место. Позже Италия объявила Балканы зоной своей «ответственности» в рамках НАТО.
После событий 11 сентября 2001 г. Италия направила свои усилия на восстановление контактов между западным и исламским миром.
В 2001—2006 годах премьер-министр и министры иностранных дел Италии совершили ряд визитов с целью налаживания диалога палестинской и израильской администрации при посредничестве Рима в разрешении регионального кризиса. Впервые государственный визит президента Италии в Турцию состоялся 22 ноября 2005 года.

Республика). Сунь Ятсен, лидер Национальной Партии Гоминьдан, был провозглашён первым президентом. Вскоре

его сместил с этой должности бывший генерал цинских войск Юань Шикай, который провозгласил себя новым императором, однако его империя умерла вместе с ним.
После Юань Шикая Китай оказался де-факто раздробленным на ряд провинциальных правительств, хотя де-юре международная общественность признавала центральной только Пекинскую власть. В 1927 году партия Гоминьдан под командованием Чан Кайши смогла объединить страну. Столица была перенесена в город Нанкин. Поскольку националисты захватили власть и создали однопартийное правительство, в стране появилась мощная оппозиция — коммунисты. Продолжалась борьба между правительственными войсками и красными партизанами, которая ослабляла Китай и тормозила проведение демократических реформ.
Китайско-японская война 1937—1945 годов на некоторое время объединила националистов и коммунистов против общего врага. Но после капитуляции Японии в 1945 году, государственная сокровищница Республики оказалась пустой. Это стало причиной взаимных обвинений Гоминьдана и Компартии Китая, которые привели к гражданской войне. Победа коммунистов вынудила правительство Республики Китай перебраться на остров Тайвань, где она существует и сегодня.

Назад

Азии, сильно зависит от муссонов. Температуры на всей территории центральной

равнинной части страны довольно схожи и характеризуются лишь сравнительно небольшими вариациями от среднегодовой температуры 25 °С. Максимальные температуры — выше 32 °С, хотя сразу перед началом сезона дождей они зачастую превышают 38 °С. Минимальные температуры редко опускаются ниже 10 °С. Самый холодный месяц — январь, а самый тёплый — апрель. Тропические циклоны, часто обрушивающиеся на побережье Вьетнама крайне редко проникают на территорию Камбоджи.
Среднее годовое количество осадков в центральных районах страны составляет от 1000 до 1500 мм. Большая часть их выпадает во время действия летнего муссона. Горные районы юга страны и побережье Сиамского залива получают значительно большее количество осадков, вплоть до 5000 мм в год. Много осадков получает также крайний юго-восток страны. Северные районы Камбоджи — наиболее засушливые. Живая природа Камбоджи отличается своим разнообразием. На территории страны водятся 212 видов млекопитающих, 536 видов птиц, 240 видов рептилий и 850 видов пресноводных рыб.

самого холодного месяца (январь) равна 22,5 °C и самого жаркого (август) —

27,8 °C. Температура поверхностных вод у берегов зимой составляет 22-24 °, летом — 28-30 °C. Среднегодовое количество осадков, выпадающих обычно в виде ливней — 1400 мм, однако нередко случаются и засушливые года.
На Кубе четко выражены два климатических сезона: дождливый (май-сентябрь) и сухой (октябрь-апрель). На сезон дождей приходится 3/4 всей годовой суммы осадков.
Особенностью климата Кубы является типичная высокая влажность на протяжении всего года. Сочетание большой влажности и высокой температуры оказывает в целом неблагоприятное влияние на жизнь людей. Однако на побережье ветер с моря умеряет жару, приносит свежесть, а по вечерам и прохладу. В любом месте ветры отличаются известным постоянством, поэтому часто можно видеть деревья, стволы которых имеют и соответствующий наклон.
Куба подвержена действию тропических циклонов, которые зарождаются в летне-осенний период (июнь — середина ноября) к востоку от Малых Антильских островов и на западе Карибского моря, передвигаясь затем в сторону Флориды. Тайфуны сопровождаются обильными ливнями и сильнейшими ветрами, способными причинить большой ущерб хозяйству и населению острова. Реки на Кубе короткие, немноговодные. Леса, покрывающие около 10 % территории, сохранились лишь в горных и заболоченных районах.

также в международные объединения, деятельность которых направлена на экономическое развитие

региона, — в Латиноамериканскую ассоциацию интеграции (ЛАИ) и Андскую группу.
После того как в 1903 власть в Панаме захватили проамерикански настроенные сепаратисты и она отделилась от Колумбии, отношения между Колумбией и США оставались напряженными вплоть до Второй мировой войны. Начиная с 1943 и по 1974 Колумбия следовала курсу США в области международной политики и стала единственной латиноамериканской страной, войска которой принимали участие в Корейской войне. После 1974 страна начала поиски независимого пути: в 1975 были восстановлены дипломатические отношения с Кубой, а в начале 1980-х годов Колумбия играла ведущую роль в попытках Контадорской группы (включавшей также Мексику, Панаму и Венесуэлу) остановить военное вторжение США в Центральную Америку. Такая позиция Колумбии, а также отказ колумбийских властей тесно сотрудничать с США в кампании по борьбе с торговлей наркотиками и передавать США крупных наркодельцов, привели к новому ухудшению отношений между двумя странами.

владою Римської імперії. У V столітті н. е. контроль над нею встановили франки.

Феодальне володіння виникло 963 року, коли один із наближених франкського короля, граф Зігфрид Люксембурзький побудував на місці сучасного міста фортецю Лютцельбурґ — найпотужнішу твердиню в Європі тих часів. 1083 року тут виникло графство у складі герцогства Верхня Лотарингія. 13 березня 1354 року воно отримало статус герцогства. Країна перебувала послідовно під владою Бургундії (1443 — 1506 pp.), Іспанії (1506 — 1684 pp.), Франції (1684 — 1697 pp.), Іспанії (1697–1714 pp.), Австрії (1714 — 1795 pp.), Франції (1795–1815 pp.). Віденський конгрес 9 червня 1815 року утворив Велике герцогство Люксембург і передав його управління на правах особистої унії королю Нідерландів. Під час повстання 1830 року Люксембург став на бік Бельгії. 1839 року Люксембург розділився: західні валлонські регіони відійшли до Бельгії, а решта території залишилася під владою Нідерландів. Герцогству надано право самоврядування. Впродовж 1842–1919 років Люксембург перебував у митному союзі з Німеччиною. 1876 року Люксембург набув статусу «вічно нейтральної держави», згідно з рішенням Лондонської конференції. 17 жовтня 1868 року прийнято конституцію. Король Нідерландів Віллем III помер 23 листопада 1890 року, не маючи нащадка за чоловічою лінією.

миллионов лет назад — и от Индии. Остров чрезвычайно известен среди биологов как место

огромного скопления эндемичных видов. Благодаря уникальным условиям на Мадагаскаре жили и развивались виды, вымершие во всех остальных частях света. Это привело к появлению весьма необычных видов, занимавших разнообразные экологические ниши. Одним из ярких примеров является фосса (лат. Cryptoprocta ferox), крупнейший среди млекопитающих  хищник Мадагаскара. Внешне фосса чрезвычайно похожа на представителя семейства кошачьих, к нему её и причислили изначально, однако её ближайшими собратьями являются мангусты. Вследствие конвергентной эволюции фосса приобрела внешний вид, напоминающий кошку, а её вымершие родственники достигали размеров льва. Также установлено, что всё семейство мадагаскарских хищников происходит от одного предка, предположительно пересёкшего Мозамбикский пролив 20—30 миллионов лет назад. Считается, что с момента прихода человека на остров в II—V вв. н. э. множество видов было истреблено, особенно это относится к представителям мегафауны. Среди доисторической фауны Мадагаскара наиболее известны Рахонавис , Раджазавр и Бахариазавр.

Italia, Alfa Romeo), а в пригороде располагается «авангард» промышленной зоны. Мировой

известностью пользуются модные дома и предприятия лёгкой промышленности (марки Giorgio Armani , Gianni Versace, Dolce & Gabbana, Prada и др.). Миланская неделя модыпроходит в феврале и сентябре. В Милане базируется популярнейшая в Италии газета Corriere della Sera.
Именно в Милане был построен первый в Италии небоскрёб — башня Пирелли. В начале XXI века развернулось строительство высотных офисных зданий в квартале Порта-Нуова. Торгово-выставочный комплекс Фиера Милано является крупнейшим в стране. Новые выставочные площади в северо-западных пригородах Перо и Ро были открыты в мае 2005 года.

до н. е. племенами з Індії, а згодом — із Шрі-Ланки. У

країні поступово осідали араби, перси, малайці. В інших джерелах зазначається, що деякі острови були заселені людьми приблизно 3500 років тому, і мальдівська етнокультура сформувалася приблизно 2500 років тому внаслідок арійської міграції з Індії та Шрі-Ланки, а також під впливом південноіндійських дравідів, вихідців із Західної Азії та Африки в період раннього середньовіччя. Перша письмова згадка про острови датовано 947 р. — саме тоді їх відвідав арабський мандрівник. 7 липня 1153 р. — перша згадка про султанат, тоді ж офіційною релігією на островах став іслам. 1344 року острови відвідав відомий арабський мандрівник Ібн Батута, який 18 місяців служив там каді (мусульманським суддею). Із XIV ст. до 1968 p. островами правила династія султанів Діді. Араби, португальці та голландці повели в XVI ст. боротьбу за архіпелаг. 1558 року португальці захопили Мале. Під час повстання місцевого населення 1573 р. португальців було повністю винищено (у деяких джерелах вказується, що португальців вигнали). Нинішній алфавіт «Тану Акуру» fiy.no запроваджено в XVI ст. У мові динехі відстежується відчутний вплив арабської. 1640 року на островах висадилися голландці і протягом 1645–1796 р. острови перебували «під опікою» голландського Цейлону (Шрі-Ланка). У XVIII ст. Мале відвідали пірати і зруйнували його вщент. З 1796 р. колонізацію островів розпочала Велика Брита­нія, вони знову перебували під контролем Цейлону. Протягом 1887–1965 pp. острови були султанатом під британським протекторатом.

и гражданской войны, длившейся до 1992 года, Мозамбик стал одной

из беднейших стран мира. Затем, благодаря иностранной помощи и установлению стабильного внутриполитического курса, начался экономический рост. Однако страна по-прежнему сильно зависит от иностранной помощи, в 2001 году ниже уровня бедности жило 70 % населения.
Мозамбик остаётся прежде всего аграрным государством — более 80 % работающих заняты в сельском хозяйстве. При этом 88 % плодородных земель страны остаются необработанными. Значительный ущерб стране наносят регулярные стихийные бедствия.
ВВП на душу населения в 2009 году — около 900 долл. (218-е место в мире). Ниже уровня бедности — около 70 % населения.

в 1911 году.
Существенное ускорение экономике Монако придала инвестиционная деятельность Аристотеля Онассиса, который

расширил территорию княжества, инвестировал в строительство порта и развлекательную индустрию.
В 1993 Монако стало полноправным членом ООН.
Широкий интерес к Монако пробудила свадьба в 1956 году тогдашнего правителя князя Ренье III (вступил на престол в 1949) с голливудской актрисой Грейс Келли. Ренье также развернул активное строительство в Монако.
31 марта 2005 князь Ренье III, будучи слишком больным для осуществления своих полномочий, передал их своему единственному сыну и наследнику, князю Альберту. Ренье умер 6 апреля 2005.
В настоящее время правит сын Ренье III — князь Альбер II, вступивший на престол после смерти отца в 2005 году.

одним из ацтекских племён, испанцы заключили договор, и по имени

вождя (касика) того племени — Никарао — была названа вся страна. Однако на северных территориях испанцам пришлось несколько лет воевать с другими индейскими племенами.
В XVI веке испанские конкистадоры основали два города: Гранаду — на западном берегу озера Никарагуа, в конце водного пути из Атлантики, и Леон — вблизи тихоокеанского побережья. Значительная часть индейского населения была уничтожена или вымерла от завезённых испанцами заболеваний. Остальные начали смешиваться с испанскими поселенцами.
В Никарагуа конкистадоры не обнаружили крупных месторождений золота и серебра, поэтому Гранада и Леон стали аграрными колониями Испании. С конца XVI века для работы на плантациях (индиго, сахарного тростника и какао) стали завозить негров-рабов из Африки, но эта рабочая сила использовалась в Никарагуа в сравнительно небольших масштабах.

харчова, кораблебудування, паперова, металургійна, хімічна, текстильна та легка промисловість, гірнича, рибна.

Основні види транспорту — автомобільний, залізничний, морський. Мор. порти: Осло, Берґен.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 163 млрд. Темп зростання ВВП — 2 %. ВВП на душу населення — $36806. Прямі закордонні інвестиції — $ 1 млрд. Імпорт (машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія) — $ 51,1 млрд (г.ч. Швеція — 15,4 %; Німеччина — 12,0 %; Великобританія — 9,7 %; США — 7,3 %; Данія — 6,9 %). Експорт (енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари) — $ 51 млрд (г.ч. Великобританія — 17,0 %; Німеччина — 11,5 %; Нідерланди — 9,1 %; Швеція — 9,4 %; США — 7,8 %).
У рейтингу Глобального звіту з людського розвитку за 2001 рік, підготовленого Програмою розвитку ООН, серед 162-х країн світу Норвегія посідає перше місце. Щорічні Глобальні звіти з людського розвитку готуються з 1991 року. В них оприлюднюються списки країн за рівнем людського розвитку, враховуючи такі показники, як рівень медичних послуг, освіти, тривалість життя та інші. У 2001 році додався ще один — індекс технологічного розвитку (доступ до новітніх інформаційних технологій і комунікацій).

території країни, включаючи майже всі західні землі. Більшу їх частину

нідерландці почали відвойовувати у моря ще у XIII столітті і зуміли перетворити на продуктивні орні угіддя. Ділянки боліт і мілководь були обгороджені греблями, вода викачувалася спочатку за допомогою енергії вітряків, а пізніше паровими і електричними насосами. В 1282 році потоп в день Святої Люсії призвів до утворення затоки Зьойдерзе, яка після будівництва греблі Афсльойтдейк перетворилась на прісноводне озеро Ейсселмер. Рівні великих річок країни в їх нижніх течіях нерідко розташовані вище навколишніх межиріччів, складених пухкими осадовими породами, і природним захистом від повеней є берегові вали, які зміцнюють греблями. З 1927 в Нідерландах почалося здійснення великого гідротехнічного проекту з осушення затоки Зьойдерзе. До 1932 було завершене будівництво основної греблі довжиною 29 км. Так був створений перший польдер Вірінгермер на північному заході, потім Уркерланд на північному сході. Таким же чином були осушені території східного і південного Флеволанду. У кінці 1980-их років завершилося створення Маркерварду. На них в 1985 році утворили провінцію Флеволанд. Зі східного та південного боків залишили протоку, яка являє собою низку з'єднаних між собою озер. В 1975 році була збудована дамба Гавтрибдейк, яка відокремила від озера Ейсселмер південно-західну частину — озеро Маркермер. Після повного закінчення проекту у моря буде відвойовано понад 60 % початкової площі затоки.

період 1914—1918 років близько 103 000 новозеландців входили до складу бойових підрозділів новозеландської

й британської армії (з них близько 3000 складали маорі й представники інших тихоокеанських народів). Багато жінок попрямували на європейський фронт як медичні сестри. 16 697 новозеландців загинули в боях, а ще 41 317 отримали поранення. Під час бойових дій Нова Зеландія окупувала Німецьке Самоа (пізніше Західне Самоа і нині Самоа), і аж до отримання незалежності 1962 року ці острови перебували під управлінням Нової Зеландії.

Після військового перевороту 1966 відбувся контрпереворот і загибель багатьох людей етносу ігбо на півночі. Конфлікт

навколо нафти призвів до оголошення незалежної держави Біафра і громадянської війни 1966-70, під час якої відбулася серія політичних переворотів і контрпереворотів. У 1989 з'явилися дві нові партії. Дев'ять нових штатів було створено до 1991, загальна кількість досягла 30. У 1993 за результатами виборів 1992 президентом став Ібрагім Бабангіда, але пізніше вибори визнали недійсними. У 1993 генерал Сані Абача став прем'єр-міністром, відновив військове правління і розпустив політичні партії.
До часу проголошення незалежності 1 жовтня 1960 Нігерія була федерацією, що складалася з колишньої федеральної столиці Лагоса і трьох великих, в значній мірі автономних адміністративних областей: Північної, Західної і Східної. У 1963 з території Західної Нігерії була виділена четверта область — Середньозахідна. Відносно Нігерії затвердилися поняття Північ і Південь, Східна і Західна Нігерія, а також Лагос.

метеостанции в парке Монсури. Париж располагается в зоне умеренного климата, на

стыке двух противопоставленных друг другу климатических явлений: близость к морю обуславливает наличие тёплых и влажных воздушных масс и вторжение холодного континентального воздуха, чаще всего с севера и северо-востока. Средняя годовая температура составляет 12,0 °C, самый холодный месяц — январь (4,7° С), самый жаркий — июль или август (20° С), среднее годовое количество выпавших осадков — 600 мм. Наиболее дождливый месяц — май (64,9 мм), наименьшее количество осадков выпадает в феврале — 43,7 мм. По многолетним наблюдениям, в год случается 111 дождливых дней, 18 дней — ливневые дожди с грозами, 11 дней в году выпадают осадки в виде снега. Микроклимат Парижа, обусловленный скученностью и загрязнением, отличается температурой воздуха (в среднем на 2 °C выше средней температуры по региону, разница может доходить до 10 °C), пониженной влажностью, меньшей светлостью в дневное время и более светлыми ночами. Направление господствующего ветра в соответствии с розой ветров, построенной по данным наблюдений станции Météo-France — юго-западное.

в вооруженные столкновения с правительственными войсками. Рабочих поддержали студенчество, выступившее

за реформу системы образования, и некоторая часть военнослужащих. В этих условиях финансист А. Легия совершил переворот и установил режим личной диктатуры (1919-30). Правительство Легии поощряло инвестиции американских компаний, особенно нефтяных, однако оно было вынуждено пойти на некоторые ограничения прав иностранных капиталистов. По конституции 1920 недра были объявлены государственным достоянием, собственность на землю регулировалась исключительно перуанскими законами. Крестьянские общины получили право юридического лица, были введены прогрессивно-подоходный налог и социальное страхование для трудящихся.
В условиях начавшегося в 1927 нового подъёма левого движения в 1928 под руководством Х. К. Мариатеги была основана Перуанская коммунистическая партия (ПКП), до 1930 называлась Социалистической партией. Коммунисты возглавили забастовки на принадлежавших североамериканским компаниям медных рудниках и нефтепромыслах, создали Всеобщую конфедерацию трудящихся, объединившую 90 тыс. чел., Федерацию батраков и индейцев.

особлива, оскільки за віки свого існування в силу числених історичних

факторів португальському суспільству доводилося поповнювати свою чисельність різними народностями й племенами (малими та значними групами), здебільшого, асимілюючи їх в своєму етносі. Завдяки своєму територіальному розташуванні (на Іберійському півострові) на переплетінні континентальних та суспільних процесів таке «поповнення» відбувалося доволі часто й різноманітним чином. Хоча на основі сучасних досліджень доведено, що головні генетичні особливості прадавніх португальців збігаються, за основними позиціями, з населенням сучасної Португалії. Як вважають, етнічні португальці походять від народів пізнього палеоліту, які, можливо, прибули до Піренейського півострова 35,000-40,000 років тому.

Росії розташована на Східно-Європейській платформі. В основі платформи залягають магматичні

та метаморфічні породи докембрію. Територія між Уральськими горами і р. Єнісей зайнята молодою Західно-Сибірською платформою. Східніше від Єнісею знаходиться стародавня Сибірська платформа, що тягнеться до р. Лені і відповідна в основному Середньо-Сибірському плоскогір'ю. У крайових частинах платформ є поклади нафти, природного газу, вугілля. До складчастих областей Росії належать Балтійський щит, Урал, Алтай, Урало-Монгольський епіпалеозойський складчастий пояс, північно-західна частина Тихоокеанського складчастого поясу і невеликий відрізок зовнішньої зони Середземноморського складчастого пояса. Найвищі гори — Кавказ — приурочені до молодших складчастих областей. У складчастих областях знаходяться основні запаси металевих руд.

имеют морскую границу с Россией. Омываются Тихим океаном с запада,Атлантическим океаном — с востока

и Северным Ледовитым океаном — с севера. Административно страна делится на 50 штатов и федеральный округ Колумбия, в подчинении США также находится ряд островных территорий. Жителей США называют американцами, а к самим США применяется общее название Америка. В русском языке до середины XX века также было распространено наименование Северо-Американские Соединённые Штаты (САСШ).
Соединённые Штаты Америки были образованы в 1776 году при объединении тринадцати британских колоний, объявивших о своей независимости. Война за независимость продолжалась до 1783 года и окончилась победой колонистов. В 1787 году была принята Конституция США, а в 1791 — Билль о правах, который существенно ограничил полномочия правительства в отношении граждан. В 1860-х годах противоречия между рабовладельческими южными и промышленными северными штатами привели к началу четырёхлетней гражданской войны. Победа северных штатов привела к повсеместному запрету рабства в США и восстановила страну после раскола, возникшего при объединении южных штатов в Конфедерацию и объявление ими независимости от США.

всіх виборах з тих пір як Британія надала незалежність в

1959 році. Правова система Сінгапуру походить від системи англійського права, до якої з часом були введені зміни протягом років, наприклад ліквідація суду присяжних. Популярний образ ПНД як сильне, досвідчене та висококваліфіковане керівництво, яке спирається на кваліфікованих Державних службовців та на освітню систему з наголошенням на особистих здобутках та меритократії; але яка вважається деякими виборцями, опозиційними критиками та міжнародними спостерігачами як авторитарна та така, що занадто обмежує особисті свободи.

Таїланду ще 40 тис. років тому. Відомості про перші держави

на його території існують з 1 ст., однак ці держави охоплювали не тільки Таїланд, а й значну частину всього Індокитаю.
Перша велика тайська держава — Сукотаї — виникла в ХІІІ ст. після розпаду Кхмерської імперії. Спадкоємцем Сукотаї стало царство Аюттхая (Сіям), утворене в 1350. У XIX ст. Сіам уклав нерівноправні угоди з Великобританією, Францією, США, однак ніколи не був колонією європейської держави. Англо-французька угода 1896 року визнала Сіам незалежною буферною державою. Конституційна монархія встановлена в 1932, назва країни Таїланд прийнята у 1939. Японія окупувала країну в 1941 — 45.
У проміжку між 1945 та 1949 роками держава знову називалася Сіам, сучасна офіційна назва — Таїланд, або Пратхеттхай («Земля вільних»). З 1946 до середини 1970-х років він був союзником США в період холодної війни і отримував американську військову допомогу. У роки війни у В'єтнамі на території Таїланду розміщувалися американські військові підрозділи.
Військові захопили владу в результаті перевороту в 1947, були скинуті в 1973, повернули собі владу в 1976. Цивільний уряд утворений у 1983. Військові знову захопили владу в 1991. У 1992 були проведені нелегітимні вибори, і призначення генерала Сучінда Крапрайуна прем'єр-міністром викликало бурхливий протест, йому довелося залишити посаду. сформовано новий коаліційний уряд, який очолив Чуан Лікпай.

над островом захватили голландцы и испанцы. Существуют две версии происхождения слова «Тайвань».
Согласно

одной из них, неподалеку от первого голландского поселения, форта Зеландия, находилось поселение аборигенов племени Сирайя. На их языке это место называлось Тайоан. Позднее китайские колонисты изменили название на свой манер — «Да юань», что означает «Большой круг». В ранних латинских записях этого слова, сделанных голландцами, присутствуют оба варианта транскрипции — как Taioan, так и Dayuan, — а также другие варианты. Постепенно название этой наиболее освоенной местности стало применяться к острову в целом и превратилось в современный топоним Taiwan.
Вторая версия пересекается с предыдущей. В древности и средние века в Китае остров имел несколько вариантов названия. Но топоним «Тайвань» возобладал в китайских источниках с конца XVII века. На острове имелась удобная для кораблей бухта с песчаной отмелью. По-китайски тай — «платформа, плоское возвышение», авань — «залив». «Платформой над заливом», вероятно, именовалась та самая песчаная коса.
Наряду с этим, в западной картографии преобладало португальское название Формоза (порт. Formosa — остров Прекрасный). В историческом контексте топоним Формозаподразумевает Тайвань до новейшего времени. Формозцами иногда именуют австронезийских аборигенов острова. Формозскими называют обитающие только на Тайване эндемические виды животных, птиц, рыб, насекомых и растений.

видів сільськогосподарської продукції і продовольства. Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості

як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, автомобілебудування, авіабудування, виробництво техніки, обладнання для електростанцій, нафтогазової та хімічної промисловості. Україна є потужним виробником та експортером електроенергії. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником зброї — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання. Україна — унітарна держава. Вона складається з 24 областей, однієї автономної республіки Крим і двох міст з особливим статусом: Київ, столиця та найбільше місто, і Севастополь. Україна є президентсько-парламентською республікою з окремою законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Найвищим органом державної влади є Верховна рада України, а главою держави — Президент України. За останнім переписом населення 2001 року в Україні проживало понад 48,4 млн осіб. З них 77,8 % становили українці, 17,3 % — росіяни і 4,9 % — представники інших національностей. Частка міського населення становила 32,5 млн осіб (67,2 %). Кількість жінок (53,7 %) переважала над кількістю чоловіків (46,3 %). Офіційною мовою в Україні є українська. В результаті багатовікового зросійщення у східних і південних областях поширена російська мова. Більшість населення належить до християн східного обряду — православних і греко-католиків.

на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території

Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками. Дунай ділить Угорщину на дві частини. На схід від Дунаю знаходиться Велика Середньодунайська низовина — Альфельд, обмежена на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш(1015 м), правобережжя Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150–200 м, яка перетинається смугою невисоких (400–700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500–800 м. Ріки Угорщини належать до водного басейну Дунаю. Озера — Балатон (594 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре. Клімат Угорщини помірно континентальний.

мовою країна називається Pilipinas і читається [pɪlɪˈpinɐs]. Ні в імені короля, ні в

місцевій назві немає подвоєння «п». В місцевій назві також немає літери «ф», наче Пилипівка.
Англійський варіант назви англ. Philippines (з двома «п») затвердився в часи, коли контроль над архіпелагом здійснювали США. Раніше офіційними назвами були Філіппінська Республіка (з двома «п») та Філіппінські острови (з двома «п»).
Початкову іспанську назву ісп. Las Islas Filipinas (з одним «п») архіпелагу дав кабальєро Руї Лопес де Вільялобос. Цей відважний дослідник і мореплавець назвав на честь тодішнього астурійського принца два відкриті ним острови, сьогодні відомі як острови Лейте і Самар. Майбутній король Філіп II Габсбург (з одним «п») отримав своє ім'я на честь іншого відомого Філіппа II (з двома «п») — володаря Македонії, батька Александра Македонського. Ім'я Філіппа походить від двох коренів грец. φίλος — любов таίππος — кінь. У грецькій мові ці дві літери «п» вже є.
Поступово назва Las Islas Filipinas поширилася на весь архіпелаг, а вже в двадцятому столітті слово «острови» в назві держави зникло. Так держава стала Філіппінами, офіційно — Республіка Філіппін.

Зовнішньоторгівельний оборот забезпечується на 90% морським транспортом. Порти: Сан-Вісенте, Уаско, Гуаякан, Вальпараїсо,

Токопілья, Кальдера.
Система залізниць Чилі, довжина якої становить 6300 км, є однією з найкращих у Латинській Америці. Ця залізнична мережа простягнулася від м. Пісагуа в пустелі Атакама до Пуерто-Монта на півдні країни з відгалуженнями в усі найважливіші порти. Окрема гілка йде в Аргентину і через м. Мендоса продовжується до Буенос-Айреса. Від Аріки й Антофагасти залізниця йде до Ла-Паса (Болівія). Лінія між Антофагастою і м.Сальта (Аргентина) перетинає Анди на висоті 4500 м.
З 79 600 км автомобільних доріг 9580 км асфальтовані, найсучасніші шосейні дороги прокладені в Подовжній долині в районі Сантьяго. Одна ділянка Панамериканського шосе долиною 3900 км йде в північному напрямку і з'єднує Сантьяго з Лімою (Перу), інша — довжиною 1450 км — йде на схід від Сантьяго до Буенос-Айреса, ще одна — довжиною 2250 км — на південь до Пунта-Аренаса.
Торговий флот Чилі — один з найстарших і п'ятий по величині в Латинській Америці. Чилійська пароплавна компанія «Компанья судамерикана де вапорес». Внутрішні і міжнародні авіалінії зв'язують Чилі з іншими державами, уся територія країни обслуговується рейсами місцевих авіакомпаній.

видов птиц встречающихся на острове, 251 вид — являются постоянными его

обитателями. Из них 24 встречаются только на Шри-Ланке. Перелетные птицы прилетают на остров на зимовку из Сибири, Европы, Скандинавии.
В марте-апреле, в период миграции, можно наблюдать огромное разнообразие бабочек, которых насчитывается на острове 240 видов. На острове обитает 86 видов животных, среди которых дикие кабаны, шакалы, дикие буйволы, несколько видов оленей, медведи, крокодилы, дикобразы, лисы, обезьяны и слоны. В начале 19 века на территории Шри-Ланки насчитывалось более 30 000 слонов. К 2010 г. слонов на Шри-Ланке осталось около 6 000 особей.
В водоемах Шри-Ланки насчитывается 50 видов пресноводных рыб, из которых 17 были завезены англичанами в XIX веке. Из 38 амфибий 16 уникальны. Остров изобилует рептилиями (75 видов), среди которых два вида крокодилов: Болотный крокодил и Гребнистый крокодил. Звездчатая черепаха — единственная сухопутная черепаха острова. Пять видов морских черепах сейчас охраняются законом. Из 83 видов змей только 5 ядовиты.
На острове насчитывается около 3 000 видов растений, из них 25 % цветущих; 750 видов лекарственных трав, около 150 видов орхидей и папоротников.

с показателем абсолютной высоты местности, на климат страны.
В столичном районе

средняя температура за год меняется с 24 до 27 °C, а в местечке Гордон-Хилл в горах Блу-Маунтинс — с 4° по 7 °C.
Температура в течение года меняется незначительно, средние значения января составляют 24—25 °С, июля — 26—27 °С[7].
Осадки имеют сезонный характер и особенно интенсивны в мае и октябре, хотя в летние месяцы также случаются грозы с сильными дождями. Средняя годовая норма осадков 2100 мм, но также зависит от района. Южное побережье получает 635 мм осадков, а в горах Джон-Кроу на северо-востоке острова выпадает до 7600 мм. Сезон дождей длятся с мая по октябрь, а в зимние месяцы (с декабря по март) до острова доходят холодные северные ветра с североамериканского континента[.
Ямайка расположена в атлантическом поясе ураганов, которые причиняют большой ущерб населению и хозяйству. Среди особенно сильных ураганов, пронёсшихся прямо по острову, ураганы Чарли (1951), Аллен (1980) и Гилберт 1988 годах. Ураганы Иван (2004) и Дин (2007) привели к многочисленным разрушениям и смерти нескольких человек на острове.