Слайд 1Архітектура України
ХІV ст. – першої половини ХVІІ ст.
Після зруйнування Київської Русі монгольською навалою протягом 250
років на більшій частині території України спостерігається занепад економічного життя. У цей час споруджували:
муровані оборонні споруди – міські укріплення, фортеці, укріпленні монастирі, замки, храми, які у випадках необхідності використовувались для оборони. Ці споруди можна віднести до романської архітектури;
дерев’яно-земляні укріплення;
муровані житлові та храмові будівлі в захищених містах у стилях готики та ренесансу;
дерев'яні житлові будинки і храми.
Слайд 3 Надійно укріпленими містами-фортецями були: Львів, Дрогобич, Кам'янець-Подільський.
Інші міста і поселення постійно страждали від нападів монголів, татар,
турок.
Тільки у другій половині 18 ст. – 19 ст. укріплення більшості міст були розібрані тому що стримували розвиток міст.
Фортифікаційні споруди у Західній частині України найчастіше зводили мурованими з каменю. У Наддніпрянській Україні споруджували дерев'яно-земляні укріплення – січі.
Слайд 4Панорама м. Львова кінця 16 – початку 17 ст.,
гравюра
Абраама Гогенберга
Слайд 5Макет укріплень Львова у 1740 р.
Слайд 6Модель панорами Львова 1775 р., виготовлена Янушем Вітвіцьким в 1935…1946
рр. в масштабі 1:200, експозиція арсеналу в м. Вроцлав
Слайд 7Ансамбль історичного центру Львова ХІІІ – ХVІІІ ст. в 1998
р. внесений до Світової спадини ЮНЕСКО. Вигляд північної сторони площі
Ринок, Домініканського собору та вежі Корнякта з Ратуші.
Слайд 8 Порохова вежа, Львів, 1556 р., чотириповерхова, стіни товщиною 2…3
Слайд 9Міський арсенал, фортифікаційна споруда 1554 р., Львів, пам’ятка ренесансної оборонної
архітектури, зараз музей зброї «Арсенал»
Слайд 10Кам’янець-Подільська фортеця – відома з 14 ст. як частина оборонної
системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства ХІV…Х V ст.,
Подільського воєводства ХV…ХVІІІ ст., а далі Подільської губернії (1794…1924 рр.). Є складовою частиною Національного історико- архітектурного заповідника «Кам’янець», що внесений до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО
Слайд 11Кам’янець-Подільська фортеця розташована на півострові оточеному каньйонами, по яких протікає
річка Смотрич
Слайд 12Кам’янецький замок до 1875. Дві замкові Брами: Красні Ворота, Брама
Станіслава Августа і Замковий аркадний міст ХV ст., закладений в
1766 р. польським фортифікатором Ян де Вітте, зараз нагадує греблю з похилим каналом
Слайд 13Кам'янец-Подільський комплекс оборонних споруд включає міські укріплення з баштами, в’їзними
воротами зі стінами і два замки – Старий з могутніми
баштами й стінами та Новий із земляними укріпленнями. Міські укріплення. Папська вежа, 1515 р. і Башта Степана Баторія 17 ст.
Слайд 14На території сучасної України збереглися дві великі фортеці:
у Судаку
(Сурожі) в Криму, ХІV – ХVІ ст., споруджена генуезцями;
Акерманська
(Білгород-Дністровська), ХІІІ – ХV ст., споруджена турками.
Генуезька фортеця, споруджена в 1371 … 1469 рр. як колонія
м. Генуї, займала площу 29,5 га, налічувала 18 оборонних башт і три церкви.
Слайд 15Комплекс пам’яток Генуезької фортеці, ХІV – ХVІ ст. В 2006
р. був внесений до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО
Слайд 16Генуезька фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі. Перші споруди відносяться
до візантійського періоду
VI – VII ст.
Усередині фортеці збереглися:
прямокутна цистерна для зберігання води, 1375 р., на фундаментах ІХ ст.; мечеть Падишаха Джамі, ХІІІ ст., пізніше перебудована в православний храм; продовольчі склади
Слайд 17Білгород-Дністровська або Аккерма́нська фортеця – історико-архітектурна пам'ятка ХІІІ – ХV століть.
Знаходиться в
м. Білгород-Дністровську Одеської області, споруджена генуезцями для контролю
за Дністровським лиманом, мала 35 башт (збереглося 20), стіни висотою до 7 м
при товщині до 5 м
Слайд 18Дерев'яно-земляні укріплення
на острові Хортиця – найбільшого острова
на Дніпрі (12,5 х 2,5 км), м. Запоріжжя, нижче Дніпровської
ГЕС, є одним із Семи чудес України.
У 15 сторіччі Хортиця стала центром формування протидії Польщі з боку козаків. У 1550-х pp. князь Дмитро Вишневецький-Байда збудував фортецю, що планувалася польським урядом для контролю над рухом козаків через Дніпро і на Хортиці. У січні 1557 року турецько-татарські війська напали на фортецю і згодом зруйнували. На острові були виявлені залишки дерев'яних укріплень, оборонні, господарські споруди та житлові приміщення 16 сторіччя.
Слайд 19Хортицький замок — укріплення збудоване на острові Мала Хортиця в 1556 р. українським
князем Дмитром Вишневецьким, зруйнований у 1557 році татарами (сучасна реконструкція).
Слайд 20 Найбільші в Україні
Монастирі-фортеці:
Муровані укріплення
Києво-Печерської лаври, споруджені в 1698…1701 рр. коштом гетьмана
І. Мазепи;
Бернандинський монастир у Львові, 1600…1630 рр.;
Кармелітський монастир у Бердичеві, ХVІІ століття;
Зимненський Святогорський монастир біля м. Володимира- Волинського, XV ст.;
Межиріцький монастир, с. Межиріч біля м. Острог,
ХVІ – ХVІІ ст.;
Муровані укріплення Єлецького чернігівського монастиря 1670 роки.
Слайд 21Муровані укріплення Києво-Печерської лаври
споруджені в 1698 – 1701 рр.
коштом гетьмана І. Мазепи. Включали цегляні стіни висотою близько 7
м
товщиною в нижніх частинах
2,5…3,0 м
та п'ять оборонних башт і троє воріт.
Башта Івана Кушника
Слайд 22Фортечні мури Києво-Печерської лаври:
в 1702 р. коштом Івана Мазепи
зведені навколо Верхньої лаври (2.3 – Південна вежа);
в середині
19 ст. зведені навколо Ближніх і Дальніх печер
Слайд 23Костел і монастир бернардинів, м. Львів, 1600…1630 рр.
Слайд 24Укріплення Бернардинського монастиря,
початок 17 ст., м. Львів
Слайд 25Монасти́р Кармелі́тів Бо́сих – католицький монастир ХVІІ століття з оборонними
мурами, м. Бердичів, заснований воєводою і генеральним старостою київського краю
Янушем Тишкевитчем, як обітницю за звільнення з татарського полону
Слайд 26В 1739…1754 рр. над підземним костьолом був споруджений наземний костьол
за проектом Ян де-Вітте і Григорія Тарнавського в стилі європейського
бароко, в якому до 1941 р. зберігалася ікона Божої матері
Монастир Босих Кармелітів, м. Бердичів, ХVІІ – ХVІІІ ст.
Слайд 27Фасад, поздовжній розріз, план підвальної частини костелу
і план склепіння
верхнього поверху
Слайд 28Святогорський Успенський Зимненський монастир, с. Зимне, Володимир-Волинський р-н, Волинська область,
заснований в 1001 р. У середині XV ст. князь Федір Чорторийський
збудував на місці печерної та дерев'яної обителі мурований монастир-фортецю, який складається з оборонних мурів з наріжними вежами, що утворюють захищене від зовнішніх нападів подвір'я зі спорудою Успенської церкви в центрі, яка мала оборонний ярус над склепіннями і була накрита двосхилим дахом з двома готичними фронтонами.
Слайд 29Зимненський Святогірський монастир, стіна і башта 14 ст.
Слайд 30Свято-Троїцький Межиріцький монастир – архітектурний ансамбль монастирських будівель ХVІ –
ХVІІ ст., с. Межиріч біля
м. Острог на Волині. Найвеличніша
зі збережених фундацій князів Острозьких. В центрі огородженого подвір’я – Троїцька церква, 1530 р., в 1606…1612 рр. прибудовані келії.
Слайд 31Троїцька церква Свято-Троїцького Межиріцького монастиря, 1530 р., в 1606…1612 рр.
прибудовані двоповерхові келії
Слайд 32Єле́цький Успе́нський монасти́р, м. Чернігів. Успенський собор,
ХІІ ст., зберігся
стінопис часів Київської Русі, в 1670-х роках капітально реконструйований в
стилі українського бароко, споруджені келії, огородження
Слайд 33Надбрамна дзвіниця, келії та кам’яна огорожа, 1675 р., 36 м
Слайд 34Замки України
Налічується більше 250 замків різного ступеню збереження, найбільш цікавими
є:
Луцький замок Любарта, ХІV – ХV ст., Волинська обл.;
Кам'янець-Подільський, ХІV
– ХVІ ст., Хмельницька обл.;
Хотинський, ХІІІ – ХVІІІ ст., Чернівецька обл.;
Меджибіжський, ХV – ХVІІ ст., Хмельницька обл.;
Жовківський, ХVІ ст., Львівська обл.;
Олеський, XIII – XVIII, Львівська обл.;
Підгорецький, ХVІІ ст., Львівська обл.;
Зо́лочівський за́мок, ХVІІ ст., Львівська обл.;
Збаразький, ХVІІ ст., Тернопільська обл.;
Ужгородський, ХІV – ХVІІ ст. Закарпатська обл.,
Мукачівський (Паланок), ХІV – ХVІІ ст., Закарпатська обл.
Слайд 35Замок Любарта, або Луцький замок – верхній замок Луцька, один з
найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків ХІV – ХV
ст.
Слайд 36Замок Любарта, або Луцький замок – верхній замок Луцька, один з
найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Перший період будівництва 1340
…1366 рр. і другий 1366 … 1385 рр. за часів правління литовського князя Любарта. Третій період 1387 … 1425 рр. – за часів правління литовського князя Вітовта
Слайд 37Луцький замок Любарта, в’їздна вежа, ХІІІ ст.
Слайд 38Луцький замок Любарта, Стирова башта, ХІV ст.
Слайд 40Кам'янець-Подільський замок найбільша споруда, що піднімається над ландшафтом міста, на обриві
півострова, що утворився річкою Смотрич, був надійно захищений і мав
важливе стратегічне значення. Кам'яний замок побудували литовські князі Коріатовичі в 16 ст. Він складався зі старого замку, оточеного кам’яними мурами і нового замку
із земляними валами
Слайд 41Кам'янець-Подільський замок ХІV – ХVІ ст.
Слайд 42Хотинська фортеця і замок, ХІІІ – ХVІІІ ст., м. Хотин
на Дністрі, Чернівецька область
Слайд 43Хотинська фортеця і замок, ХІІІ – ХVІІІ ст., м. Хотин
на Дністрі, Чернівецька область
Слайд 45Замок у Меджибіжі, Хмельницька обл., ХV – ХVІІ ст.
Слайд 46Меджибі́зький замок – пам’ятка фортифікаційної архітектури ХVІ ст.,
с. Меджибіж,
Хмельницька область, ренесанс:
1 – східна вежа; 2 – палац;
3 – конюшня; 4 – пристінні корпуси;
5 – північно-західна вежа; 6 – північна вежа; 7 – церква
Слайд 48Замок у м. Жовква, Львівська область, побудували на замовлення Станіслава
Жолкевського в 1594…1606 рр. як оборонну споруду у стилі ренесансу
Слайд 49Панорама замку в Жовкві, Львівська область, 1594…1606 рр.
Слайд 51Оле́ський за́мок, XIII – XVIII ст., смт. Олесько, Львівська область
Слайд 52Оле́ський за́мок – пам'ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, смт.
Олесько, Буський район, Львівська область
Слайд 53Підгоре́цький за́мок, с. Підгірці, Бродівский район, львівська область, 1635…1640 рр.,
арх. Андреа дель Аква – один з найкращих у Європі
зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями
Слайд 54Підгоре́цький за́мок, с. Підгірці, Львівська область, 1635…1640 рр., арх. Андреа
дель Аква – поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями
Слайд 55Зо́лочівський за́мок, м. Золочів, Львівська область, 1634 р.
Слайд 57Зба́разький за́мок, фортифікаційна оборонна споруда, м. Збараж, Тернопільська обл., 1626…1631
рр. арх. Вінченцо Скамоцці, інж. Андреа дель Аква
Слайд 58У́жгородський за́мок, фортифікаційна споруда в центрі міста, зараз краєзнавчий музей,
ХІ ст. та період 1322…1691 рр.
Слайд 59Замок Паланок, ХІV – ХVІІ ст., м. Мукачеве, Закарпатська обл.
Слайд 60Оборонні храми
У ХІV – ХVІІ ст. у Західній Україні та
Поділлі храми різних конфесій – костели, церкви, синагоги використовувались при
нападах ворогів як оборонні споруди.
Це характерне для архітектури всієї Європи романського періоду.
Слайд 61 Горянська ротонда, Х – ХІ ст. (готична добудова ХІІІ
ст.), м. Ужгород
Слайд 62Церква Різдва Пресвятої Богородиці, ХІІ – ХVІІ ст., м. Рогатин,
Івано-Франківська обл.
Слайд 63Головна синагога Луцька з оборонною вежею,
1626…1628 рр.
Слайд 64Синагога, м. Жовква, Львівська обл., арх. Петро Бербера, 1698 р.
– прилягала до міських стін і Жидівських воріт, а завдяки
товстим стінам з бійницями могла використовуватися як вежа міських укріплень, на її даху можна було встановлювати артилерію
Слайд 65Церква
Святої Параскеви-П'ятниці – храм оборонного типу, Львів, біля підніжжя
Замкової гори, ХІІІ ст., дозорна вежа 1623 р.
Слайд 66Костел Св. Миколая та Анни, м. Рогатин, Івано-Франківська обл., 1538
р., дозорна вежа
Слайд 67 Церква Святої Трійці, ХVІ ст., м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область
Слайд 68Покровська церква, с. Сутківці, Хмельницька обл., 1476 р.
Будівля двоповерхова,
нижній поверх, перекритий склепіннями, є церквою, а на другому поверсі
знаходиться велике бойове приміщення, яке має вікна-бійниці середнього і верхнього бою.
Слайд 69Вірменський кафедральний собор Успіня Богоматері у Львові, 1370 р., майстер
Дорінг: а – сучасний вигляд; б – розписи інтер’єру худ.
Ян Розен, початок ХХ ст. (сецесія)
Слайд 70Готична архітектура України
У ХІV – ХVІ ст. у Львові, Кам'янці-Подільському,
Дрогобичі та деяких малих містах Галичини споруджували будівлі у поширеному
на той час в Європі готичному стилі; на теперішній час з них збереглися:
кафедральний костел Успіня Богородиці у Львові;
костел Вознесіння Господнього у Дрогобичі;
міські костели у кількох малих містах;
нижні частини (фундаменти, підвали, частини перших
поверхів житлових будинків у Львові на площі Ринок.
Слайд 71Латинський кафедральний собор, Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, вроцлавський
арх. Микола Ґансечке, 1370 р., Львів, готика, ренесанс і бароко
Слайд 72Латинський кафедральний собор, Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, вроцлавський
арх. Микола Ґансечке, 1370 р.
Слайд 73
Латинський кафедральний собор, Львів, готичний інтер’єр головного нефу
і барочний іконостас
Слайд 74Вознесенський костел (святого Варфоломія), 1420 р. та дзвіниця, 1551 р.,
м. Дрогобич, Львівська обл.
Слайд 75Костел святого Варфоломія (1420 р.), м. Дрогобич, готичні головний фасад
і абсида
Слайд 76Львів. Будинки 15 ст. на площі Ринок (перебудовані у
18 ст.), готика
Слайд 77Костел Cв. Миколая,
с. Куликів, біля Львова,
1538 р., готика
Слайд 78Архітектура України доби ренесансу (відродження)
З середини ХV ст. відбулося повернення
європейського суспільства до ідеалів античних часів, виникає новий стиль життя
і мистецтва – ренесанс.
У західних землях України починають споруджувати храми, палаци, житлові будинки у новому архітектурному стилі – ренесансі,
у якому використовувались архітектурно-декоративні елементи стародавніх грецької та римської архітектури.
Слайд 79У Львові знаходиться найбільша в Україні кількість пам'яток архітектури
доби
Ренесансу.
Ансамбль Площа Ринок
включений до
списку Світової спадщини ЮНЕСКО
Слайд 80Житловий будинок королівського радника з фінансів Корнякта
Слайд 82Ансамбль Успенської церкви
Руського православного братства
1572…1629 рр.
Успенська церква,
арх. П. Римлянин, 1591…1629 рр.;
Дзвіниця Корнята, арх.
П. Барбон і П. Бебер, 1572…1695 рр.;
Каплиця Трьох Святителів,
арх. П. Красовський, 1578…1591 рр.
Слайд 83Церква Успіння Богородиці,
арх. П.Римлянин
План: 1 – Каплиця Трьох
Святителів; 2 – церква Успінння Богородиці; 3 – Дзвіниця, Башта
Корнякта
Слайд 84Каплиця
Трьох Святителів
План: 1 – Каплиця Трьох Святителів; 2 –
церква Успінння Богородиці; 3 – Дзвіниця, Башта Корнякта
Слайд 85Родинна каплиця-усипальниця родини Боїмів – купців і юристів,
споруджена в
1609…1615
рр.
біля Кафедрального костелу
Слайд 86Кам’яниці на південному боці площі Ринок, м. Львів, ХVІ –
ХVІІ ст., ренесанс
Слайд 87Чорна кам’яниця,
арх. П. Красовський
кін. 16 ст.
Слайд 88Житловий будинок Корнякта, пл. Ринок, Львів, арх. П. Барбон з
відкритим внутрішнім двориком оточеним арочними галереями за зразком італійських палаців
– кращий споруда площі. Головний фасад має шість вікон завершений атиком з каріатидами і атлантами, архітравом і фризом з консолями, завершений фігурами
Слайд 89Житловий будинок Корнякта, пл. Ринок, Львів, арх. П. Барбон з
відкритим внутрішнім двориком оточеним арочними галереями за зразком італійських палаців
– кращий споруда площі.
Слайд 90Площа Ринок. Житлові будинки часів Ренесансу
Слайд 91Пам'яткою архітектури національного значення є ренесансне «ідеальне» місто Жовква,
споруджене в
1589…1620 рр.
канцлером Речі Посполитої, коронним гетьманом Станіславом Жолкевським,
автор проекту
арх. П.Щасливий
Слайд 93м. Жовква. Замок гетьмана Станіслава Жовкевського з дружиною
Регіною (1588 р.)
Слайд 94Південне крило замку, вигляд у кінці 18 ст., ілюстрація з
книги 1933 р.
Слайд 96Костел Св. Лаврентія, арх. П. Щасливий, а після його смерті
П. Римлянин і А. Прихильний, м. Жовква, 1604…1618 рр. –
центричний ренесансний, має форму латинського хреста у плані, розрахований на огляд з усіх боків. Ліворуч – міська брама
Слайд 97Жовква. Міська брама і башта-дзвіниця
Слайд 98м. Жовква. Житлові будинки поч. 17 ст., арх. Павло
Щасливий,
(перебудовані у 19 ст.)
Слайд 99Київ. Будівля старого Арсеналу, кінець 17 ст.
Слайд 100Київ. Будівля старого Арсеналу, кінець 17 ст. (тепер музей),
внутрішні приміщення з цегляними склепіннями
Слайд 101Дерев'яна архітектура України
Ймовірно, ще з часів Київської
Русі на землях України споруджували дерев'яні житлові будинки і храми
зрубної конструкції.
Будівлі споруджували народні майстри – теслі, які будували за існуючими зразками, вносячи в них зміни і удосконалення. Таким чином, на протязі сторіч зберігалися і вдосконалювалися регіональні типи будівель.
Слайд 102Дерев'яні храми України
Будівлі утворюються одним або кількома
зрубами з колод або брусів, із зовнішніх боків здебільшого обшиті
дошками або ґонтом; у плані зруби можуть бути чотирибічними (прямокутними) або восьмибічними.
За просторово-планувальними рішеннями храми бувають:
Однозрубні – церкви-хати, часто з високим горищем, але без зовнішніх куполів;
Тризрубні – утворені трьома зрубами, що поставлені по поздовжній осі, в яких розміщені: вівтар – зі сходу, зала і бабинець (притвор);
П'ятизрубні – утворені п'ятьма зрубами, що поставлені хрестоподібно, в яких розміщені: вівтар, зала, бабинець та два допоміжні бокові приміщення з півночі та півдня;
Дев'ятизрубні – утворені дев'ятьма зрубами, поставленими хрестоподібно, в яких розміщені: вівтар, зала, бабинець та чотири допоміжні бокові приміщення
Слайд 103До Списку світової спадщини ЮНЕСКО в розділ «Дерев’яні церкви Карпатського
регіону» 21 червня 2013 р. включено 8 церков України:
Св.
Юрія у м. Дрогобичі Львівської області – 17 ст.
Св. Трійці у м. Жовкві Львівської області – 1720 р.
Богородиці с. Маткові Львівської області – 1838 р.
Св. Духа с. Потелич Львівської області – 1502 р.
Різдва Богородиці с. Н. Вербіж І.Франківської області – 1808 р.
Зішестя Св. Духа м. Рогатин І.Франківської області – поч. 1598 р.
Вознесіння Господнього с. Ясіня Закарпатської області – 1824 р.
Архангела Михаїла с. Ужок Закарпатської області – 1745 р.
та
8 церков у Польщі, які є пам'ятками української лемківської школи
Слайд 104Церква святого Юра в Дрогобичі – пам'ятка галицької дерев'яної архітектури
кінця ХV – початку ХVІ століть, одна з найкраще збережених
і найкращих пам'яток давньої української сакральної архітектури
Слайд 105Церква Св. Юра – тридільна (тризрубна) з квадратною головною навою і
двома гранчастими бічними конхами та гранчастими зрубами вівтаря і бабинцями.
Низ церкви обведений широким опасанням у вигляді аркади-галереї на стовпах. Над бабинцем хори з аркою-галереєю і Введенська каплиця. Інтер'єр прикрашений стінописом, що виконаний під керівництвом Степана Маляра (Поповича Медицького). Крім релігійних композицій, багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру. Іконостас та ікони того самого Маляра
Слайд 106Церква Пресвятої Трійці, м. Жовква Львівської області, 1720 р. У храмі
знаходиться п'ятиярусний іконостас, що налічує приблизно 50 ікон, створений майстрами
Жовківської школи малярства та різьби Івана Рутковича
Слайд 107Церква Пресвятої Трійці, м. Жовква Львівської області, 1720 р.
Слайд 108Дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці, с. Матків, Турківський р-н, Львівська
обл., 1838 р., видатна пам'ятка бойківської архітектури та монументального мистецтва.
Слайд 109Дерев’яна церква Святого Духа, с. Потелич, Львівська обл., 1502 р.,
найстаріша тридільна церква України. Видатна пам'ятка архітектури та монументального мистецтва галицької
школи. Церква тризрубна, двоверха, має розмір 18,3 × 7,0 м.
Слайд 110Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці,
с. Нижній Вербіж, Коломийський р-н,
Івано-Франківська область, 1756…1808 рр., спорудив Григорій Семенюк Мельник, п’ятизрубна
Слайд 111Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, с. Нижній Вербіж, Коломийський р-н,
Івано-Франківська область, 1756…1808 рр., спорудив Григорій Семенюк Мельник
Слайд 112Дерев’яна церква Святого Духа, м. Рогатин, Івано-Франківська обл., 1598 р.,
найстаріша дерев’яна церква України,
тризрубна з прибудованою дзвіницею в ХІХ ст.
Слайд 113У церкві Зішестя Святого Духа зберігся дерев'яний різьбленний, ренесансно-бароковий первісний
іконостас, 1650 р.
Слайд 114Дерев’яна церква Вознесіння Господнього (Струківська) – одна з найдосконаліших дерев'яних
церков на Гуцульщині, с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, 1824
р., поряд дерев’яна дзвіниця висотою 11 м
Слайд 115Дерев’яна церква Святого Михайла, с. Ужок, Закарпатська область, 1745 р.,
збудована на виступі високого пагорба, бойківська школа
Слайд 116Надніпрянщина. Церква Архістратига Михайла поч. 19 ст.
тризрубний, трикупольний храм з
восьмикутними зрубами
Слайд 117Житомирщина. Церква Воскресіння Христового кін 18 ст.
тризрубний, трикупольний храм з
прямокутними комірками
Слайд 118 Хрестовоздвиженська церква, 1801 р., м. Кам'янець-Подільський, Поділля, тризрубна, однокупольна,
купольне завершення типу «восьмерик на четверику»
Слайд 119Церква Св. Миколая з села Кривки, 1763 р., (Львівський музей
народної архітектури), Бойківщина, тризрубна, трикупольна, із зрубною дзвіницею над бабинцем
Слайд 120Лемківщина.
Михайлівська церква,
м. Мукачево, 1777 р.
тризрубна, трикупольна, оточена відкритою галереєю,
з каркасною дзвіницею над бабинцем
Слайд 121Дерев’яна тризрубна церква Вознесіння, м. Чортків, Тернопільська обл., 1738 р.,
різні за формою і розмірам зруби однієї висоти об’єднані широким
опасанням, різноманітна форма верхів, подільська школа
Слайд 122Троїцький собор, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., 1772…1781 рр. майстер Яким
Погребняк
дев'ятизрубний, дев'ятикупольний споруджений без цвяхів
Слайд 123Українське народне житло – хати
До кінця
16 ст. будували однозрубні житлові будинки з чотирма зовнішніми стінами
з розмірами у плані 3,0 …4,0 м. Хати були без тамбурів і без димарів; опалювалися пересувними пічками, які розміщували у середній частині приміщення .
З 17 ст. споруджують хати з внутрішньою поперечною стіною, яка відділяла тамбур з топкою стаціонарної пічки.
З кінця 19 ст. споруджують хати на два приміщення
«на дві хати», в яких влаштовували два житлових приміщення або житлове приміщення і майстерню, розділені тамбуром з пічкою.
Планувальні рішення хат були ідентичними по всіх українських землях, конструктивні рішення і оздоблення залежали від регіону.
Слайд 124Слобожанщина – хата з внутрішньою поперечною стіною, яка відділяла тамбур
з топкою стаціонарної пічки
Слайд 125Наддніпрянщина – хата на два приміщення, житлове і підсобне розділені
тамбуром, в якому розміщували піч
Слайд 126Житомирщина
Житловий будинок «на дві хати» – житлове приміщення відділене від
підсобного господарського тамбуром
Слайд 130Інтер'єр хати з Наддніпрянщини кін. 19 ст.
Слайд 131Інтер'єр козацької хати з Наддніпрянщини поч. 19 ст.
