б лок змістових модулів 1.1. Теоретико-методологічні засади дослідження історії

модуль 1.1.1. Вступ. українська культура як самобутній феномен

Навчальні питання:
Структура дисципліни

CULTURA)  ОБРОБІТОК ЗЕМЛІ, ДОГЛЯД; “AGRICULTURA”  КУЛЬТУРА ЗЕМЛЕРОБСТВА

обробіток землі,

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Характерна риса епохи:

ТЕОЦЕНТРИЗМ

КУЛЬТУРА – ЦЕ ОСОБИСТЕ РЕЛІГІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ

поклоніння богу,
дотримання християнських догматів,
віра в християнські символи,
рицарська культура (честь, гідність, шляхетність)

античного ідеалу людини,
культ людини-творця,
постать художника-митця
культура стає тотожною цивілізації






Новий час

Характерні

культура стає предметом наукового вивчення

знання, розум (раціоналізм), освіченість, виховання, духовна свобода, багатовимірність

НОВІТНІЙ ЧАС

Характерні риси епохи:

культурні універсалії
Суб’єктоцентризм

КУЛЬТУРА СТАЄ ФОРМОЮ БУТТЯ І СПІЛКУВАННЯ ЛЮДЕЙ МИНУЛОГО, СУЧАСНОГО І ПЕРЕДБАЧЕНОГО МАЙБУТНЬОГО, ФОРМОЮ ЇХНЬОГО ДІАЛОГУ

глобалізм, загальнолюдська культура, полістилізм, мультикультуралізм

який представлений в матеріальних і духовних цінностях, в системі соціальних

ЦІННОСТІ – це суспільно визначені матеріальні і духовні об’єкти, які виражають їхнє позитивне (корисне) чи негативне значення для людини і суспільства (добро чи зло, прекрасне чи потворне, справедливе чи несправедливе тощо); це те, на що орієнтується суб’єкт у своїй пізнавальній і практичній діяльності, а також те, що досягається в процесі та в результаті цієї діяльності

цілісної системи в єдності і взаємодії всіх її галузей: науки

філософському – осмислення культури як універсального і всеохоплюючого поняття

Структурно-науковому – розгляд і вивчення предмету, основних понять, структури і функцій культури. Цим займаються: культурна антропологія, морфологія культури, феноменологія культури, психологія культури, соціологія культури та інші дисципліни

предмети і речі, споруди, історичні події, технологія діяльності, транспорт, знаряддя

Предметом вивчення культури є дослідження закономірностей зародження, формування, існування і розвитку світової та національних культур в історичному, філософському та конкретно-науковому аспектах

небажаними або важко здійсненними) можливостями
“Європейська культура або різні самоцінні культури”.

“Природничо-науковий або соціально-гуманітарний підхід”. При 1 підході культура – система норм і цінностей, набір соціальних інститутів як особливий організм. При 2 підході культура – це інтелектуальна рефлексія і інтерпретація природних і соціальних явищ буття. Здійснюється змішаний підхід

“Культура  концептуальне поле або цілісний об’єкт”. Залежно від явища культури реалізується змішаний підхід

“Універсалії культури чи специфічні культурні риси”. Досліджується культура взагалі або вивчаються конкретні культури зі специфічними рисами. Переважає інтегративний підхід.

“фундаментальна чи прикладна наука, що вивчає культуру”. фундаментальна наука вивчає явища культури з методологічних позицій або прикладна – особливості кожної культури в практичному вимірі. Дослідник сам обирає ту чи іншу позицію

положення, що відбивають закономірності і визначають вимоги до дослідження культурних

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

Принцип історизму вимагає
аналізувати культурні явища адекватно до часу і простору їхнього виникнення
Принцип розвитку визначає певним чином спрямовану, незворотну зміну об’єкта: від простого до складного, від старого до нового, від нижчого рівня до все більш вищого
Принцип детермінізму вимагає досліджувати культурні явища з позиції причинної зумовленості, тобто з’ясування сукупності ряду обставин, взаємодія яких призводить до появи цих явищ
Принцип науковості вимагає достовірності емпіричного матеріалу

СПЕЦИФІЧНІ ПРИНЦИПИ

Принцип системності спрямова-ний на всебічне пізнання явищ культури, що існують в певний момент часу і простору, на відтво-рення його сутності, інтегративної основи, а також різноманітності складних взаємозв’язків між елементами всієї системи
Принцип інтегративності вимагає доцільного об’єднування і координації різних методологіч-них підходів і здобутків соціально-гуманітарних дисциплін до вивчення культурних феноменів
Принцип рівноправності перед-бачає рівність усіх застосованих концепцій, теорій, парадигм, прог-нозів під час проведення аналізу культури

1 тис. до н.е.
0
Антична культура
VІІI ст. до н.е. –
V

Середньовіччя

Відродження

Просвітництво
ХVIII

Новітній час
з ХХ ст.

1 тис.

Рим
476 р.

буддизм
індуїзм
конфуціанство
даосизм
біблейські пророки
іудаїзм
містицизм
матеріалізм
демократизм
політична боротьба

ОСЬОВИЙ ЧАС

VІІI ст.

ІІI ст.

V ст.

ХІV ст.

ХVІ ст.

ХVІІІ ст.

ХІХ ст.

ХVІІ ст.

Новий час
ХVII – ХІХ ст.

ХХ ст.

4тис. до н.е.

з людиною через культуру.

Людина –
Сутність її
Вітальність – здатність жити

своєрідний “продукт” культури
“споживач” культури
“виробник” культури
“транслятор” культури

суспільного розвитку і матеріальної культури.
Сукупність досягнень освіти, науки, техніки і

Сукупність усталених форм взаємодії і взаємовідносин між людьми з метою виконання спільної діяльності і забезпечення їхньої життєдіяльності.
Суспільні відносини – поле для діяльності людини.

суспільство