Бесіда на тему: Міогімнастика для дітей дошкільного віку

медичний університет

Імені Данила Галицького

Кафедра стоматології дитячого віку

Виконав:
Студент III курсу
Стоматологічного факультету
7 групи
Кришталь Юлія Романівна

Львів 2013

Завідувач кафедри: доцент Безвушко Е.В.
Викладач: Савчин С.В.

Бесіда на тему: Міогімнастика для дітей дошкільного віку

будь-якому віці і доцільно починати його з молочного прикусу. Однак

деякі аномалії слід усунути лише в певному віці. Лікар зобов'язаний знайти такі методи виправлення аномалій раннього віку, при яких досягнуті результати були б стійкими. Відомо також, що аномалії раннього дитячого віку закріплюються у змінному і постійному прикусі, іноді в більш важкій формі. Залежно від періоду розвитку зубо-щелепної системи аномалії усувають комплексно: проведенням профілактичних заходів, міогімнастикою, хірургічної корекцією, накладенням ортодонтичних та профілактичних ортопедичних апаратів.
Тут ми розглянемо основні принципи та техніку міогімнастики!

гіпертрофія м'язів обличчя
- видимі обмеження рухливості в скронево-нижньощелепному суглобі
- виражені

аномалії прикусу, пов'язані з неправильним зростанням тіла щелеп (істинна прогенія, рахітичний відкритий прикус).

Її результати залежать від правильності і регулярності виконання вправ, систематичного контролю з боку лікаря.

апаратурою. Вона найбільш ефективна у віці від 3 до 7

років.

Роджерс запропонував систему гімнастичних вправ для лікування щелепно-лицевих деформацій. Основні положення цього методу тренування недорозвинених і слабо функціонуючих м’язів щелепно-лицьового скелета можна формулювати таким чином.

Скорочення м’язів повинні відбуватися з максимальною амплітудою (розмахом).
Інтенсивність скорочення такої мускулатури повинна відповідати її фізіологічної ролі, але не бути надмірною.
Швидкість і тривалість скорочень м'язів потрібно пристосувати до особливостей виробленого руху. Спочатку вони повинні бути повільними, не рвучкими і проводитися регулярно.
Між двома послідовними скороченнями необхідна пауза спокою, тривалістю щонайменше рівній тривалості самого скорочення.
Скорочення м’язів при кожній вправі повторюють кілька разів, до появи відчуття легкої втоми. Це почуття втоми визначає межу тривалості вправи, за межі якої переходити не слід.

прикус
Вправу виконують стоячи з трохи закинутою головою, руки витягнуті уздовж

тулуба і відведені назад. Нижню щелепу висувають вперед до змикання ріжучих країв нижніх зубів з верхніми, а потім переміщають назад.

Через місяць проводять ті ж вправи. Різниця лише в тому, що нижню щелепу висувають так, щоб нижні передні зуби розташувались попереду верхніх.

Для вправи колового м'яза рота вказівні пальці встановлюють близько кутів рота, губи не зімкнуті, дитина прагне зімкнути губи. У цей час, не змінюючи положення пальців, створюють перешкоду для змикання губ.

не замикаються, рот широкий) корисні наступні вправи: витягування губ в

трубочку, як для свисту, а потім розтягування мізинцями, як при широкій посмішці, чергуючи такі положення губ.









5. Для м'язів щік корисна наступна вправа: надути щоки, зімкнути губи і кінчиками пальців ритмічно постукувати по щоках.









6. При глибокому прикусі можна рекомендувати вправи 1, 2, а при недорозвиненні мімічних м'язів - вправи 3, 4, 5.

піднебінні поверхні верхніх передніх зубів до втоми м'язів (приблизно протягом

3-5 хвилин).

При злегка закинутій голові поперемінно відкривати і закривати рот, при закриванні рота кінчиком закинутого язика спробувати дістати задній край твердого піднебіння.

Підтягти нижню губу, особливо якщо вона відвисла, під верхні передні зуби, а потім відпустити її.

нижньої щелепи, нижню щелепу встановити в стані спокою (опустити на

1-2 мм), напружуючи м'язи, стиснути зуби, а потім знову прийняти вихідне положення. Повторювати вправу до відчуття втоми жувальних м’язів.

Дерев'яну ручку, покриту гумовою трубкою, або шкільну гумку кусати бічними зубами.

в сторону, можна застосувати наступну вправу: максимально відкривають рот і

нижню щелепу переміщують у бік неправильного змикання зубів (нижні зуби перекривають верхні), потім у цьому положенні нижню щелепу піднімають до змикання зубів і утримують 4-5 секунд в цьому положенні, після чого знову опускають.

наступні міогімнастичні вправи:

при оральному положенні окремих зубів: тиск кінчиком

язика на зуб який розташований аномально, прикушування дерев'яної палички.









2) при вестибулярному положенні окремих зубів: пальцевий масаж, тобто, тиск пальцем на зуб в оральному напрямку.

Піклуйтесь про неї!