Читання

Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для

вузов. - М.: 416 с. (с. 370-379)
Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – К.: Основи, 2000. – 241 с. (Розділ 22)
Новак А. Європейська інтеграція. Шанси для Польщі – досвід для України. – Перекл. з польськ. – Львів, 2006. – 192 с. (с.29-52)
Hansen, J. D., Heinrich, H., Nielsen J., An Economic Analysis of the EU, McGraw-Hill, 1997, chapter 2, pp. 13-36.
Turnovec, F.: Political Economy of European Integration. Karolinum, Charles University Press, Prague, 2003, chapter 4.

торгівлі.
Ефект розширення торгівлі
Споживчий та виробничий ефекти;
Економічні ефекти від запровадження митного

союзу в умовах монополістичної економіки;
Формування митного союзу в ЄС: переваги та недоліки. Аналіз ефективності.

форма економічної міжнародної інтеграції, що передбачає вільну торгівлю в межах

об'єднання і спільну торговельну політику щодо третіх країн

Етап митного союзу (1968-1976 рр..) - етап активного розвитку переваг митного союзу і зовнішньоторговельної політики по відношенню до третіх країн (спочатку в рамках шести країн-засновників, а пізніше - + вступ Данії, Ірландії і Великобританії в 1973 році; Греції, Португалії та Іспанії - на початку 80-х років).

цілеспрямована єдина сільськогосподарська політика;
єдина політика у сфері охорони навколишнього середовища;
єдина політика в галузі досліджень і технологічного розвитку.

МС в економіці виникають два типи ефектів:
статичні ефекти (static effects)

- економічні наслідки, що проявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат;
динамічні ефекти (dynamic effects) - економічні наслідки, що проявляються на більш пізніх стадіях функціонування митного союзу.

Серед статичних ефектів найбільшу значення мають ефекти створення торгівлі та відхилення торгівлі.

конкуренція на товарних і факторних ринках
Беремо до уваги тільки статичні

ефекти добробуту МС
МС має як позитивні, так і негативні наслідки для добробуту, у порівнянні з ситуацією протекціонізму
Відносно нова (бере початок з 1950)

у торговельних потоках:
Ефект згортання торгівлі (trade diversion): переорієнтація попиту місцевих

споживачів з товару, який пропонує більш ефективне джерело за межами інтеграційного об'єднання на менш ефективне джерело постачання в межах об'єднання, що відбулася в результаті усунення імпортних мит у рамках митного (переорієнтація торгівлі з виробника, що пропонує продукцію за нижчими цінами на виробника, що пропонує цю ж продукцію за вищими цінами)
Ефект розширення торгівлі (trade creation): переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (Імпорт), що стало можливим в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу (переорієнтація в торгівлі з виробника, що пропонує продукцію за вищими цінами на виробника, що пропонує цю ж продукцію за нижчими цінами)

та розширення мають місце одночасно, то економічну інтеграцію можна розглядати

як певний субоптимальний стан

визначення ефектів згортання та розширення торгівлі на основі ефектів добробуту,

а не з точки зору торгових потоків
Згортання торгівлі: зміна добробуту через заміну імпорту з низькими видатками виробництва на імпорт товару з порівняно вищими видатками виробництва
Розширення торгівлі: зміна добробуту через заміну імпорту з високими видатками виробництва на імпорт товару з порівняно нижчими видатками виробництва

виробництва;
досконала мобільність факторів всередині країни, немобільність факторів між країнами;
повна зайнятість

та рівновага міжнародної торгівлі;
абсолютна цінова еластичність пропозиції на світовому ринку;
ефекти масштабу не враховуються;
транспортні витрати не враховуються;
у торгівлі беруть участь щонайменше три сторони – А, В, С;
припускаємо випадок часткової рівноваги: товарні ринки для одного товару;
формування МС не буде посилювати тарифного протекціонізму.

9,5$
Ціна країни І (РІ) = 8$
Ціна країни ІІІ (РІІІ) =

8,5$
Митний тариф = 1$

Торгуємо з Країною І (Р=9).
За такої ціни (Р=9):
споживання = 60 одн.,
виробництво = 40 одн.
Імпорт = 20 одн.

Ефект доходу (с):
(60-40)*1= 20 $

МС.
Скасувавши тариф для країни І, країна ІІ купує імпортний товар

за ціною 8$
За такої ціни споживання = 80 одн., виробництво = 20 одн., імпорт = 60 одн.
а – ефект перерозподілу;
b – ефект захисту;
d – ефект споживання
b+d – чистий виграш
b+d = (40-20)/2 + (80-60)/2 = 20

торгівлі
Зростання імпорту (ефект розширення торгівлі)
Збільшення споживання

9,5$
Ціна країни І (РІ) = 8$
Ціна країни ІІІ (РІІІ) =

8,5$
Митний тариф = 1$

Торгуємо з Країною І (Р=9).
За такої ціни (Р=9):
споживання = 60 одн.,
виробництво = 40 одн.
Імпорт = 20 одн.

Ефект доходу (с+с’):
(60-40)*1= 20 $

МС.
Скасувавши тариф для країни І, країна ІІ купує імпортний товар

за ціною 8,5$
За такої ціни споживання = 70 одн., виробництво = 30 одн., імпорт = 40 одн.
с – ефект згортання торгівлі

меншими, ніж у попередньому випадку)
Чистий виграш = b’+d’ (якщо с

є дуже складно, оскільки доводиться порівнювати існуючі торговельні потоки між

країнами, що входять у митний союз, з тими торговими потоками, які гіпотетично могли б існувати, якщо б митного союзу не було

Бела Баласса (Bela Balassa) в 1974 р. здійснив спробу виміряти ці ефекти для ЄС: для вимірювання він використовував показник фактичної еластичності по доходу попиту на імпорт, що розраховується як середньорічна зміна імпорту і ВНП у постійних цінах.

наступних припущень:
якщо б країни не утворили ЄС, еластичність попиту на

імпорт у всіх них залишилася б незмінною;
зростання еластичності попиту на імпорт з країни, що входить до ЄС, представляє собою ефект розширення торгівлі в широкому сенсі слова незалежно від того, чи цей імпорт заміщає внутрішнє виробництво або виробництво в країнах, що не входять до ЄС;
падіння еластичності попиту на імпорт з країн, що не входять в ЄС, представляє собою ефект згортання торгівлі;
зростання еластичності попиту на імпорт в усіх країнах, що входять, і не входять в ЄС, являє собою ефект розширення торгівлі в буквальному сенсі слова, оскільки свідчить про те, що країни ЄС стали більш сприйнятливі до імпорту.

еластичність попиту на імпорт країн ЄС у 1953-1959 рр.. (тобто

до утворення інтеграційного угруповання) з тим же показником у 1959-1970 рр.. по 7 галузях.
Відповідно до отриманих результатів:
Ефект розширення торгівлі:
Якщо до створення ЄС кожен 1% зростання ВНП приводив до збільшення торгівлі між країнами на 2,4%, то після створення ЄС - вже на 2,7%, тобто на 12,5% більше.
У паливній промисловості зростання було ще вищим - 50%, у хімічній, машинобудуванні і автомобілебудуванні - по 20%.
Ефект відхилення торгівлі:
в цілому був відсутній - еластичність попиту на імпорт з країн, що не входять до ЄС, до і після створення ЄС залишилася на рівні 1,6%.
Хоча в окремих галузях (продукти харчування, напої, тютюн, хімічні товари) ефект відхилення торгівлі мав місце.

Ефект створення торгівлі в буквальному сенсі (зростання еластичності попиту на імпорт з усіх країн) склав близько 10%. Особливо чітко він проявився в паливній промисловості, машинобудуванні і автомобілебудуванні.