Демократія, економічна свобода та економічний порядок

Сутність демократії та її місце в самоуправлінні економікою.
2. Економічна свобода

та її основи.

правління) - це форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на

визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу.
Демократія — це суспільне самоврядування, яке здійснюють рівноправні громадяни через безпосередню участь в обговоренні й вирішенні громадських справ шляхом вільного вибору (голосування).

це уособлення її значущості і життєдайності, її привабливості для мільйонів

людей, те, завдяки чому демократія здобуває нових прихильників в усьому світі.

країни вважаються такі:
додержання прав людини та їх пріоритет над правами

держави;
конституційне обмеження влади більшості над меншістю;
повага до прав меншості на власну думку і її вільне вираження;
верховенство закону;
поділ влади та ін.

метою якої є створення умов для вільної праці кожного, справедлива

участь усіх в ухваленні і здійсненні рішень в галузі економіки, зростання добробуту і забезпечення високих стандартів якості життя.

матеріальних і духовних благ;
контроль за якістю товарів, послуг і виконуваних

робіт;
участь у розподілі створених економічних благ;
економічна свобода суб'єктів економічної діяльності, в тому числі виробника і споживача;
участь у процесах інвестування та управління ними, у виробленні економічної політики держави, у контролі за процесами формування доходів державного бюджету та їх витратами тощо.

свідомості й індивідуальної гідності,
спроможність людини усвідомлювати власні інтереси і

захищати їх урахуванням інтересів усього суспільства.

співіснування людей у демократичному суспільстві. Непорушність конституційних засад дає змогу

зробити соціальний порядок і соціальну свободу незалежними від того, який саме президент стоїть на чолі держави або яка партія здобула більшість у парламенті.

затвердила як одну із основних своїх цінностей свободу совісті й

віротерпимість.

законом ЗМІ, котрі дають змогу громадянам бути по-справжньому обізнаними зі

станом справ у країні. Через ЗМІ людина може висловити своє судження стосовно тієї чи іншої суспільної проблеми, того чи іншого політичного діяча.

судження стає можливим тільки тоді, коли люди можуть вільно, не

боячись покарання або стягнення, виявляти своє істинне ставлення до тих чи інших подій, інституцій, діячів тощо.

її захисник. Гідність - складова авторитету громадянина, його самоповаги й

поваги до інших. Кожна людина — неповторне творіння, і це потрібно усвідомлювати й цінувати, розвивати й відповідально застосовувати в житті, розуміючи, що гідність є породженням і умовою свободи. По-справжньому гідною може бути тільки вільна людина.

здійснює своє самовизначення вільно й неупереджено, користуючись власним розумінням щастя

й добра. Ніхто не може вплинути на ідеологічні, релігійні або інші вподобання людини. Це сфера її вільного вибору.

визначати власне життя й існувати незалежно від інших, називається приватним

(особистим) життям. В демократичній правовій державі закон боронить людину і коло її спілкування від стороннього інтересу (таємниця телефонних розмов, листування, заборона фотографувати без дозволу людини тощо).

світогляду. Демократизм ґрунтується на повазі до громадянської думки, спільного рішення,

громадянського порядку і соціальної згоди. Асоціативні (комунітарні) цінності становлять міцну етичну основу демократичного існування. Йдеться про солідарність, довіру, взаємну підтримку, готовність спільно й узгоджено діяти для захисту

увазі, що більшість людей хотіли б жити в умовах стабільності,

впорядкованості й безпеки. Але демократія — це постійно діючий, але впорядкований (законами, процедурами, громадянською зваженістю, обізнаністю і досвідом) конфлікт. Іноді він набуває значних масштабів (зокрема, під час виборів), але від цього суспільство у підсумку тільки виграє. Принаймні проблеми не заганяються всередину і не набувають злоякісне прихованого характеру. Отже, культура конфлікту є важливим здобутком демократії.

власною працею та майном. В економічно вільних суспільствах, особи вільні

у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом, яким забажають. Всі ці свободи підтримуються і захищаються державою.

виборі форм власності — широта економічної поведінки суб'єктів господарювання у виборі

форм власності та сфери застосування своїх здібностей, знань, можливостей, професійних навичок, методики розподілу доходів — широта економічної поведінки суб'єктів господарювання у виборі форм власності та сфери застосування своїх здібностей, знань, можливостей, професійних навичок, методики розподілу доходів, споживання матеріальних благ; реалізується на базі державних законодавчих норм; невід'ємна від економічної відповідальності громадян.

Journal— показник, який щорічно розраховується Wall Street Journal і Heritage

Foundation по більшості країн світу з 1995 року. В 2010 році в рейтингу 179 країн.
Опублікований рейтинг економічних свобод 2010 Index of Economic Freedom, складений Heritage Foundation та The Wall Street Journal.
Згідно з результатами дослідження Україна займає 162-ге місце серед 183 країн світу.

свободи, призначення в кожному класі, за шкалою від 0 до

100, де 100 є "максимальною" свободою. Серед цих десяти складових економічної свободи є:
Свобода підприємництва
Свобода торгівлі
Фіскальна свобода
Державні витрати
Валютна свобода
Інвестиційні свобода
Фінансова свобода
Права власності
Свобода від корупції
Свобода праці

групи:
Вільні — з показником 80-100
В основному вільні — з показником

70-79,9
Помірно вільні — з показником 60-69,9
В основному невільні — з показником 50-59,9
Деспотичні — з показником 0-49,9