До виступу готовий:

не дублювати все те, що говорить оратор. Візьміть собі за

можна відобразити за допомогою символів, відображайте. Не переймайтесь, якщо презентація

перегонах розраховувати на увагу аудиторії і запам’ятовування не варто. Цей

Врахуйте, що курсив і напівжирний є окремим шрифтами.
Теж саме й

легше. Засічки – елемент прикрашання, риски впоперек внизу чи зверху

кафедри української мови Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка»

кафедри української мови Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка»

мовного впливу.
2.2.2. Комунікативні невдачі.
2.2.3. Фактори мовного впливу.
2.2.4. Комунікативна позиція.
2.2.5. Способи

за допомогою мови та невербальних засобів, що супроводжують мову, для

спілкування як наука про ефективне спілкування в умовах прямого усного

XX столітті продовжує практичні традиції класичної риторики. Послуговується емоційно-психологічними прийомами,

цілей
спрямоване на досягнення комунікативних цілей

за допомогою слів
вплив за допомогою невербальних засобів, які супроводжують

завершення спілкування, коли мета спілкування не досягається.

робить подальше спілкування абсолютно неефективним.

потрібно? як правильно? – тобто правила мовного етикету);
мовного впливу (як

щодо реалізації того чи іншого комунікативного правила

комунікативної норми;
фактор налагоджування контакту із співрозмовником;
фактор погляду;

жести, пози);
фактор стилю спілкування (дружність, щирість, емоційність, не монотонність, натхнення);
фактор

аргументів, ідей;
фактор часу;

комунікативного жанру (урахування правил ефективності певного жанру мови – виступ

хто говорить стосовно співрозмовника, тобто ступінь його впливовості та авторитетності

імені»);
скорочення відстані до співрозмовника (правило «чим ближче, тим ефективніше»);

контакт із співрозмовником (ненав’язливо доторкнутись до того, кого ми переконуємо);

хвалимо його, виокремлюємо з інших, робимо йому компліменти тощо);
зовнішня привабливість

впевненості;
демонстрація доброзичливості мімікою, жестами;

співрозмовником;
розмістившись за перешкодою (столом, букетом квітів тощо);

руки на грудях, повернувшись боком до співрозмовника).

його в низьке крісло;
• «загнати» в кут при розмові;

і мовчи», «запитання тут ставлю я»);

був якийсь рух;
посадити співрозмовника так, щоб йому в очі падало

коромисла, нам достатньо опустити відро на іншому кінці

вчить нас підсилювати й захищати свою комунікативну позицію у процесі

підтверджують правильність тези.
1. Доведення

мовного впливу за допомогою побудови фрази таким чином: «По-перше, по-друге

1. Доведення

впевненість, що істина доведена. При переконанні використовуються логіка й емоції,

2. Переконання

співрозмовника відмовитись від його точки зору й прийняти нашу –

3. Умовляння

просте багаторазове повторювання прохання.
4. Канючення

просто повірити вам, прийняти на віру те, що ви йому

5. Навіювання

емоційному тиску, часто – на авторитеті співрозмовника.
5. Навіювання

емоційному тиску, часто – на авторитеті співрозмовника.
6. Наказ

зробити що-небудь в інтересах того, хто говорить, керуючись позитивним ставленням

7. Прохання

людину зробити що-небудь проти її волі. Примус ґрунтується звичайно на

8. Примус

адекватного способу мовного впливу на особистість у конкретній комунікативній ситуації,

людину за допомогою мови метою переконати її свідомо прийняти нашу

з метою змусити її що-небудь зробити несвідомо або наперекір її

прикладів для обґрунтування якої-небудь думки перед слухачами або співрозмовником.

виступу), виражена словами, це головне твердження оратора, що він намагається

підтримку тези. Аргументи – це факти, приклади, твердження, пояснення, словом,

Чому?
Аргументи – тому, що:
 По телевізорі ми довідуємося про новини.
 По телевізору

авторитетні джерела;
– доступними, простими й зрозумілими;
– максимально близькими до думки більшості аудиторії;
– відбивати

що аргументи, які наводять на підтримку критикованої вами тези, слабкі,

всі погоджуються.

аргументи («по-перше, по-друге») – можна заперечити (по-перше, по-друге),
а на

тезу свого виступу.
Підберіть аргументи на підтримку своєї тези.
Якщо необхідно, спростуйте

менш сильні, а завершує виступ емоційним проханням, спонуканням або висновком
аргументація

викладаються тільки аргументи «проти»
викладаючи протилежні точки зору, дають можливість слухачеві

«винайденого» опонента
оратор висуває тільки позитивні аргументи, а контраргументи ігнорує

а потім вона пояснюється аргументами
від аргументів до висновку – спочатку

слухачів фактів (безпека, здоров’я, добробут, майбутнє дітей).
– Намагайтесь показати реальну користь

людей, які підтримують ту або іншу точку зору, висловлюйте свою

авторитетних для аудиторії людей).
– Використовуйте цифри.
– Опирайтесь на наочність.

наочний матеріал не є істотно необхідним для пояснення або порушення

нічого не виставляти, робити це тільки в потрібний момент.

вміщувати до таблиць й графіків слова, які не будуть усі

говорити аудиторії: «Отут, щоправда, погано видно…» – краще в такому

таблиця повинна мати крупно написану назву, всі написи повинні бути

таблицям надавати вид діаграм, що відбивають розміри, тенденції. Найефектніші графіки,

словесно погоджувати ваші судження із зображенням на таблицях і графіках.

до слухачів, а не до наочності.

забрати, таблиці зняти, з дошки стерти, як тільки це стало

роздавати слухачам ніякої наочності – це відволікає аудиторію, знижує рівень

слухачі розглядають наочність, що ви повісили, зробіть паузу, дайте їм

ви демонструєте слухачам який-небудь предмет, тримаючи його в руці, тримаєте

гумор.

правил «розповідання смішних історій»:
1. Розповідайте тільки те, що добре знаєте.

усім присутнім.
3. Жарт повинен розвивати тему вашої мови.
4. Жарт повинен

можна плутатись або збиватись.
6. Не користуйтесь старими гостротами – гірше

жартів і подробиць. У вузькому колі такі жарти припустимі, але

сміху й оплесків.