Слайд 1Експеримент як метод наукового пізнання
Слайд 2Експеримент в біологічних дослідженнях
являється джерелом нових знань;
слугує критерієм істинності любої
гіпотези і теорії;
через експеримент здійснюється зв’язок наукових знань з практикою
(Голин, 1986).
Слайд 3
Експеримент (від лат. Experimentum –проба, дослід) – поставлений дослід, вивчення
явища в умовах, що точно враховуються.
В процесі експерименту виділяють ті
його властивості, які являються предметом дослідження в природних або спеціально створених умовах.
Умови експерименту можуть варіюватися з метою більш повного вивчення явища або об'єкта, розкриття суті зв'язків між окремими їх сторонами
Слайд 4За особливостями об'єкта та метою дослідження експерименти можна розділити на:
1)
експерименти, в яких визначається склад об'єкта дослідження;
2) експерименти, в яких
фіксуються взаємодії між відомими і невідомими елементами об'єкта;
3) експерименти, в яких виявляються структури, характерні для взаємодії елементів складу об'єкта
Слайд 5В залежності від умов проведення експерименти поділяють на:
Лабораторні;
Лабораторно-польові;
Заводські і т.д.
Слайд 6Виділяють шість видів експерименту:
пошуковий;
контрольний;
відтворюючий
ізолюючий
якісний
Кількісний
Формою експерименту є моделювання
Слайд 7В природничонауковому експерименті виділяють три основні етапи:
1) підготовчий;
2) отримання експериментальних
даних;
3) обробка результатів і їх аналіз
Слайд 8Операції підготовчого етапу
Постановка задачі експериментального дослідження
Розробка програми експерименту
Підготовка досліджуваного об'єкта
і визначення конкретно наукових і спеціальних методів дослідження, створення експериментальних
установок
Якісний аналіз ходу експерименту і коректування програми дослідження і приладного забезпечення
Слайд 9Кваліфікований облік всіх необхідних факторів і вибір значущих параметрів складають
основу планування експерименту
Слайд 10На підготовчому етапі здійснюються:
Аналіз характеристик об'єкта з врахуванням його властивостей
на основі даних літератури
Розробка програми дослідження
Обґрунтування вибору кількісних параметрів оцінки
властивостей об'єкта
Визначення факторів, що впливають на вибрані параметри в умовах протікання явищ або процесів
Ранжування факторів в залежності від ступеня їх впливу на виділені параметри
Слайд 12Шляхи підвищення достовірності результатів
Багатократне повторення дослідів
Удосконалення технічних систем і приладів,
підвищення їх точності, чутливості, роздільної здатності
Застосування різних видів вимірювання
Автоматизація вимірювань
Врахування
всіх умов, що впливають на об'єкт
Врахування специфіки об'єкта і можливості приладного забезпечення на підготовчому етапі
Слайд 13Групи приладів
Прилади, що підвищують силу і діапазон чутливого сприйняття –
мікроскопи, телескопи, рентгенівські установки і т.д.
Вимірювальні прилади – лінійки, годинники,
термометри, спектрометри, фотометри і т.д.
Технічні прилади для проникнення у внутрішню структуру об'єкта – центрифуги, гомогенізатори, фільтри і т.д.
Технічні системи, що забезпечують умови експерименту – барокамери, вібросистеми і т.д.
Фіксуючі прилади – кіно-, фотоапарати, телеапаратура, індикатори і т.д.
Слайд 14Необхідно проводити серію експериментів, результати якої піддають математичній обробці
Слайд 15Вимірювання
Прямі – величина, що визначається порівнюється з одиницею виміру безпосередньо
за допомогою приладу. Пряма величина відраховується на шкалі приладу
Косвені –
величина, що визначається за формулою, в яку входять результати прямих вимірювань
Слайд 16Похибки вимірювання
Систематичні
Випадкові
Похибки приладів
Слайд 17 Систематичні помилки виникають при:
Несправності приладів
Неточності методу вимірювання
Використання для
розрахунків неточних даних
Систематична помилка зміщує результат в одну
сторону, її не можна виявити при повторенні вимірювань
Слайд 18Випадкові помилки викликані факторами, що діють неоднаково, непередбачуваним чином.
Зазвичай випадкові
помилки не усуваються, їх не можна передбачити
Слайд 19Помилки приладів обумовлені конструктивними особливостями приладів.
Похибка вимірювання не може
бути меншою похибки вимірювального приладу
Слайд 20Після уточнення експериментального результату починається етап обробки і аналізу даних.
Отриманий
результат стає науковим фактом після його інтерпретації
Слайд 21Багаторівневий підхід у вивченні біологічних об'єктів: а) in vivo; б)in
vitro; в)in siliko
Слайд 22in vivo – в/на живому, тобто всередині живого організму або
в клітині. Проведення експериментів на живому організмі або живій тканині.
Експерименти на тваринах і клінічні дослідження є формами досліджень in vivo;
in vitro – (лат. у склі) технологія виконання експериментів в пробірці, в загальному випадку поза живим організмом;
ex vivo – те, що відбувається поза організмом. Проведення експериментів в живій тканині, перенесеній з організму в штучне середовище, яке мінімально відрізняється від природного;
in siliko – комп'ютерне моделювання біологічної системи;
in situ – (на місці). Зазвичай означає в реакційній суміші; Рак – злоякісна пухлина на початкових стадіях розвитку, особливістю якої є скупчення гістологічно змінених клітин без проростань в тканину
Слайд 28Питання до модульної контрольної роботи 1
1. Поняття методології та методу
наукових досліджень.
2. Основи методології досліджень емпіричного рівня.
3. Методи досліджень
емпіричного рівня.
4. Основи методологія досліджень теоретичного рівня.
5. Методи теоретичних досліджень.
6. Етапи проведення наукового експерименту
7. Сутність наукового дослідження.
8. Види наукових досліджень
9. Основні етапи проведення наукового дослідження.
Слайд 29Питання до модульної контрольної роботи 1
10. Програма наукового дослідження
11. Методологічна
частина наукового дослідження.
12. Методична частина наукового дослідження.
13. Обґрунтування актуальності, мети,
задач дослідження.
14. Об’єкт і предмет дослідження.
15. Пошук і збір наукової інформації.
16. Організація роботи з науковою літературою
17. Види експериментів
18. Похибки вимірювання