Емоційно-вольова сфера особистості

переживання. Види емоцій.

3. Емоції та почуття.

4. Емоційні стани та їх

специфіка.

5. Воля як регуляторний чинник особистості.

людина зазвичай виділяє одні предмети та ігнорує інші.

Таким чином виділяє

для себе важливі та неважливі, виявляючи своє ставлення до них, переживаючи їх відображення.

стани (малодинамічні переживання).

потреб різного рівня.

2. Cуб’єктивний характер – відображають власне ставлення.

3. Оцінюють

явища дійсності, тобто поділяють явища дійсності на позитивні та негативні.

4. Багатоманітність – залежно від емоційних характеристик особистості можуть переживатися у великій кількості відтінків.

Мотиваційна.

загальна активна форма переживання, безпосередня реакція психіки на задоволення чи

незадоволення потреби.

книгу «Вираження емоцій у людини й тварин», Ч. Дарвін показав

еволюційний шлях розвитку емоцій й обґрунтував походження їхніх фізіологічних виявів.
Сутність його уявлень полягає в тому, що емоції або корисні, або становлять собою лише залишки (рудименти) різних доцільних реакцій, вироблених у процесі еволюції в боротьбі за існування.

тому, що емоції пов´язані з певними фізіологічними реакціями.
«Зазвичай кажуть:

ми втратили майно, засмучені і плачемо; ми зустріли ведмедя, перелякані й кидаємося навтьоки; нас образив ворог, ми розлючені і завдаємо йому удару. Проте між ними повинні перебувати тілесні вияви. І тому найраціональніше висловлюватися так: ми засмучені, тому що плачемо; розлючені, тому що б´ємо іншого; боїмося, тому що тремтимо...»

джерелом емоцій є інтуїтивна оцінка об´єкта. Емоція, як і дія,

настає після цієї оцінки.

«Спочатку я бачу щось, потім я уявляю, що це «щось» небезпечне, - і як тільки я уявляю це, я налякана і біжу».

зв´язків.

Поява емоцій пов´язується з роботою підкіркових центрів мозку: ретикулярної формації,

таламусу, гіпоталамусу, лімбічної системи.

виникли у людини в кінцевому результаті, визначаються силою потреби й

оцінкою здатності її задоволення в даній ситуації.

емоцій, а саме:
1. Виникнення в результаті еволюційно-біологічних процесів.
2. Спільність для

всіх людей, незалежно від їх національності,
культурних і соціально-економічних умов, від рівня освіченості.
3. Наявність неусвідомлюваних змін в організмі на фізіологічному рівні.
4. Прояв за допомогою міміки.
5. Супроводження чіткими і специфічними переживаннями.
6. Наявність організуючого, мотивуючого або адаптаційного впливу на людину.

відіграє друга сигнальна система в її взаємодії з першою.

Почуття

розвиваються поступово. Їхній психоенерге-тичний потенціал, на відміну від емоцій, перебу-ває у психіці відносно тривалий час і навіть усе життя (патріотизм, дружба, кохання, гордість, гідність, ревнощі тощо). Почуття - це таке внутрішнє психічне відображення, яке постійно присутнє в психіці людини, прямо й опосередковано впливає на її поведінку і діяльність.

з біологічними процесами, а почуття - із соціальною сферою.

Емоції

більшою мірою пов´язані зі сферою несвідомого, а почуття максимально представлені в нашій свідомості.

Емоції найчастіше не мають певного зовнішнього вияву, а почуття мають.

Емоції короткотривалі, а почуття тривалі, відображають стійке ставлення до яких-небудь конкретних об´єктів.

Почуття виражаються через емоції залежно від ситуації, в якій виявляється об´єкт, до якого певна людина переживає почуття.

з усвідомленням відповідності чи невідповідності своєї поведінки вимогам суспільної моралі.

Вони відображають різний ступінь прихильності до певних людей, потреб у спілкуванні з ними, ставленні до них.
2. Інтелектуальними називають почуття, пов´язані з пізнавальною діяльністю людини: допитливість, цікавість, подив, радість розв´язання завдання, почуття зрозумілості або здивування, почуття впевненості, сумнів, гумор.
3. Естетичними називають почуття, пов´язані з переживаннями краси або потворності об´єктів (явищ природи, творів мистецтва, людей).
4. Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності.

виявлення визначаються здебільшого соціальними чинниками, але, з'ясовуючи природу їх виникнення,

не можна ігнорувати й деякі природжені особливості людини. Багатство емоційних станів виявляється у різних формах.

Вони малодинамічні, проте здатні спрямовувати на певний час емоційне життя особистості та її діяльність у певному напрямку.

не спрямований на щось конкретне, проте здатний на певний час

визначати життєвий тонус особистості.

виникає внаслідок сильної емоції та характеризується втратою самоконтролю.

який захоплює людину, володіє нею і виявляється в орієнтації всіх

прагнень особистості в одному напрямі, в зосередженні їх на одній меті.

до навколишнього, зникненням зовнішніх проявів емоційних реакцій, астенічністю емоцій.

характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності в стані

безнадійності, втрати перспективи, переважання негативних емоцій.

складних життєвих ситуаціях.

Інколи зберігається напруження навіть після усунення загрози (дистрес).

щоб задовольнити потреби, і використовує для цього діяльність. Однак, якщо

на шляху до досягнення мети виникає перешкода, то компонентів однієї діяльності для суб'єкта стає недостатньо і він використовує волю як психічну якість.

Воля людини виявляється в тому, наскільки вона здатна долати перешкоди і труднощі на шляху до мети, наскільки вона вміє керувати своєю поведінкою.

діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

існування. Завдяки волі ми маємо вищі - довільні - форми

інших психічних процесів (уваги, процесів пам´яті тощо), які не властиві жодній істоті, крім людини.

ВОЛЯ – це остання стадія в оволодінні людиною власними процесами, а саме в опануванні власним мотиваційним процесом, це довільне створення спонукання до дії через суб´єктивний мотив.

і перешкод. Якщо в людини відсутня актуальна потреба виконувати дію,

але при цьому необхідність виконання її вона усвідомлює, воля створює допоміжне спонукання.

Людина здатна гальмувати виникнення небажаних мотивів, виконання дій, поведінку, які

суперечать уявленням про зразок, еталон, і здійснення яких може поставити під сумнів або зашкодити авторитету особистості.

рішення діяти (боротьба мотивів)
Вольове зусилля
Внутрішня вольова дія
Зовнішнє виконання вольової дії