Еволюція життя

Основні положення цього вчення він виклав у своїй праці “Походження

видів”.

Зародження теорії

від ідей Дарвіна. Наприклад, у висновку своєї праці “Походження видів”

Дарвін припускав, що, можливо, життя було “спочатку вкладене творцем в незначне число форм або тільки в одну”.
Сучасні ж еволюціоністи вважають, що життя зародилося випадково з неживої матерії.

Він проводив численні експеременти, метою яких було створення амінокислот із

певних хімічних компонентів. Йому вдалося здобути лише 4 із 20 амінокислот, необхідних для утворення молекули білку.

бульйоні” однієї білкової молекули: 1 : 10 (113 нулів). Ця

цифра перевищує кількість всіх атомів у всесвіті!
Однак для забезпечення життєво необхідних процесів живої клітини необхідно 2 000 молекул білків, працюючих в якості ферментів (без них клітина неодмінно загине). Ймовірність випадкового виникнення їх усіх становить -
1 : 10 (40 000 нулів). Щоб просто записати цю цифру в звичайному зошиті знадобиться 67 сторінок!

Фред Хойл: “Ймовірність критично незначна, до того незначна, що це

було б неможливо навіть якби весь Всесвіт складався з органічного бульйону”.

сучасні вчені відкрили неймовірну складність будови, доречність та незамінність найкрихітнішого

її елемента.
Припущення щодо можливості поступових чи різких змін у будові клітини теж виявилися хибними, адже у разі зникнення будь-якого компонента цієї надскладної системи, вона гине.

сьогодні на землі не спостерігається перетворення одних живих істот в

інші. Усі вони, навпаки, довершені формою та відмінні від інших типів. Як зауважив генетик Т. Добжанський, “світ живого не є суцільним рядом… утвореним неперервною серією перехідних форм”.

Палеонтологічні знахідки

засвідчували б поступовий перехід однієї форми життя в іншу.

Але, у книзі “Новий еволюційний графік” говориться : «В даний час палеонтологічний літопис показує, що види зберігаються протягом мільйонів і більше поколінь, не зазнаючи при цьому значних еволюційних перетворень ... Від свого виникнення до вимирання більшість видів відчуває лише незначний розвиток ».

в достатку, без жодних еволюційних предків. Вони ледве змінилися навіть

до цього дня. В торонтській газеті «Глоб енд мейл» повідомлялося: «За 40 мільйонів років напруженого підйому по еволюційних сходах вони не зазнали майже ніякого помітного прогресу».

хімічної еволюції (самозародження).
ІІ. Викопні рештки повинні засвідчити: 1) поступовий розвиток

простих форм життя; 2) існування перехідних форм як сполучних ланок.
ІІІ. Кінцевий результат мутацій сприятливий та зумовлює появу нових ознак.
IV. Складні сучасні мови розвинулися з простих тваринних звуків.
V. Людина з`явилася мільйони років тому.

І. Життя походить тільки від уже існуючого життя; Випадкове утворення складного генетичного коду неможливе;
ІІ. Викопні рештки засвідчують: 1) раптову появу великої розмаїтості форм життя; 2) нові види завжди відмежовані від попередніх видів, немає сполучних ланок;
ІІІ. Малі мутації шкідливі, а великі – смертельні; вони ніколи не призводять до появи чогось нового.
IV. Мова виникла одночасно з людиною; часто стародавні мови складніші ніж сучасні;
V. Найстарішим письменам лише близько 5 000 років.