Евристичні методи в науковій діяльності

розумову діяльність так, щоб вона була більш ефективною. Такі процеси

мислення назвали евристичними.

Евристика – наука, що вивчає закономірності побудови нових дій у новій ситуації, тобто організацію продуктивних процесів мислення, на основі яких здійснюється інтенсифікація процесу генерування ідей (гіпотез) і послідовне підвищення їхньої правдоподібності (імовірності, вірогідності).

рішення задач (евристичні методи), що звичайно протиставляються формальним методам рішення,

які спираються на точні математичні моделі. Використання евристичних методів скорочує час рішення задач у порівнянні з методом повного ненаправленого перебору можливих альтернатив.
2. Організацію процесу продуктивного творчого мислення (евристична діяльність). У цьому випадку евристика розуміється як сукупність властивих людині алгоритмів, за допомогою яких реалізуються процедури, спрямовані на рішення творчих задач (наприклад, механізми встановлення ситуативних відносин у проблемній ситуації, відсікання безперспективних шляхів у "дереві" варіантів, формування спростувань за допомогою контрприкладів і т.д.). Ці механізми рішення творчих задач універсальні по-своєму характеру і не залежать від змісту конкретної розв'язуваної задачі.

звичайному програмуванні програміст кодує готовий математичний метод рішення у форму,

зрозумілу ЕОМ, то у випадку евристичного програмування він намагається формалізувати той метод рішення задачі, що розуміється інтуїтивно, і, яким, на його думку, користається людина при рішенні схожих задач.
4. Науку, що вивчає евристичну діяльність; спеціальний розділ науки про мислення. Її основний об'єкт – творча діяльність людини; найважливіші проблеми, зв'язані з моделями прийняття рішень, пошуком нових для суб'єкта і суспільства структурування описів зовнішнього світу. Евристика як наука розвивається на стику психології, теорії штучного інтелекту, структурної лінгвістики, теорії інформації.

дій у новій ситуації.

пізнавальної діяльності, творчо копіювати їх і навчатися при цьому на

своєму і запозиченому досвіді;
-систематизувати, тобто упорядковувати наукову інформацію в міжпредметні комплекси й оперувати нею в евристичному пошуку при виконанні конкретних дій;
-адаптуватися до різних видів діяльності, що змінюються, і передбачати її результати;
-планувати і прогнозувати інтелектуальну діяльність на основі евристичних і логічних операцій і стратегій;
-формувати і приймати рішення щодо організації складних видів наукової діяльності на основі правдоподібних міркувань, евристичних операцій і стратегій з наступною їх логічною перевіркою.

час вироблено кілька модифікацій методу «мозкової атаки»:
Пряма колективна «мозкова атака».

Мета цього методу складається в наступному:
- зборі якомога більшої кількості ідей;
- звільненні учасників від інерції мислення;
подоланні звичного процесу думки у рішенні творчої задачі

«Мозковий штурм» з використанням контрідей. Сутність дискусії в даному випадку в активізації творчого потенціалу її учасників при колективному генеруванні ідей з наступним формулюванням контрідей.

умовах проблемної ситуації чи упорядкуванні вже наявної інформації в самому

процесі рішення творчої задачі.

для цього поставити перед собою питання: Що невідомо? Що дано?

З чого складається умова? Чи можливо задовольнити умову? Чи досить достатня умова для визначення невідомого? Чи недостатня? Чи надмірна? Чи суперечлива?
2. Пошук ідеї рішення і складання плану рішення. Як знайти зв'язок між даним і невідомим? Чи не відома вам яка-небудь подібна задача? Чи не можна нею скористатися? Чи не можна використовувати метод її рішення? Чи не варто ввести який-небудь допоміжний елемент, щоб скористатися колишньою задачею? Чи не можна сформулювати задачу інакше, простіше? Чи не можна придумати більш доступну задачу? Більш загальну? Більш приватну? Аналогічну задачу? Чи не можна вирішити частину задачі, задовольнити певну частини умов? Чи всі дані й умови вами використані? Чи прийняті в увагу всі поняття, що містяться в задачі?

результат? Чи не можна перевірити хід рішення? Чи не можна

отримати той же результат інакше? Чи не можна перевірити правдоподібність, правильність отриманого результату? Чи не можна в іншій задачі використовувати отриманий результат? Чи не можна вирішити задачу, зворотну цій?

орієнтований на пошук ідей рішення творчої задачі в нових, несподіваних

напрямах, найчастіше протилежних традиційним поглядам і переконанням, які диктуються формальною логікою і здоровим глуздом.

принцип заміщення досліджуваного об'єкта чи процесу іншим.