Фінанси підприємств

підприємства. Принципи організації розрахунків.
Види банківських рахунків та порядок їх

відкриття.
Форми платіжних інструментів і сфери їх застосування.
Розрахунково-платіжна дисципліна.

Україні” № 2346-ІІІ від 5.04.2001 р. (зі змінами)
Інструкція “Про порядок

відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджено Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492 (зі змінами).
Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” Постанова Правління НБУ від 15 грудня 2004 р. №637. (зі змінами)
Інструкція “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” Постанова Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22. (зі змінами)
Фінанси підприємств [Текст]: підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; за заг. ред. д-ра. екон. наук, проф. А.М. Поддєрьогіна – 6-е вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2006. – с. 23-57
О.С. Філімоненков. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник / О.С. Філімоненков. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – с. 25-46
Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник: Курс лекцій / під ред. Г.Г. Кірейцева – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: ЦУЛ, 2002. – c. 33-75

підприємства. Принципи організації розрахунків
Грошовий оборот - сукупність всіх платежів підприємства,

які пов’язані з наступними розрахунками:
забезпечення процесу виробництва;
реалізація продукції;
сплата податків, обов’язкових відрахувань і зборів;
отримання та погашення суми кредиту та відсотків.

Грошова маса - вся сукупність грошей, що знаходиться в обороті.

Активні гроші - кошти, що знаходяться в даний момент в обороті, використовуються для розрахунків.

Пасивні гроші – кошти, що знаходяться на рахунках суб’єктів господарювання, фізичних осіб (депозитні рахунки) та сконцентровані в фондах накопичення суб’єктів господарювання.

підприємства. Принципи організації розрахунків
Класифікація розрахунків підприємств

підприємства. Принципи організації розрахунків
Форми грошових розрахунків

Готівкові розрахунки, як правило, використовується

при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі тощо.
Основною перевагою готівкової форми розрахунків для підприємств є оперативність її здійснення. Недоліком є встановлення обмежень щодо суми розрахунків між підприємствами (підприємцями) протягом одного дня.
Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
До переваг безготівкової форми розрахунків підприємств відносять:
відсутність обмежень щодо мінімального і максимального розмірів платежу;
можливість здійснення платежів, не залишаючи робочого місця, за допомогою системи електронних платежів “клієнт-банк”.
Головним недоліком безготівкової форми розрахунків є більш тривалий час їх здійснення.

підприємства. Принципи організації розрахунків
Принципи безготівкових розрахунків:
підприємство має право самостійного вибору

банківської установи для свого обслуговування;
підприємства зобов’язані зберігати свої кошти в банківських установах за винятком перехідних залишків каси (ліміту каси);
підприємство має право самостійно обирати платіжні інструменти та розрахункові документи і відображати їх в своїх угодах;
кошти з рахунку списуються за розпорядженням його власника окрім застосування платіжних вимог;
в триденний термін після відкриття рахунків обов’язковим є повідомлення податкового органу про це власником рахунку;
момент здійснення платежу повинен бути максимально наближений до відвантаження продукції;
списання коштів з рахунку здійснюється лише в межах залишків коштів, або в межах наданого кредиту;
підприємства можуть здійснювати розрахунки в готівковій формі (до 10000 грн.).

підприємства. Принципи організації розрахунків
Взаємозв’язок між структурними компонентами системи безготівкових розрахунків

підприємства. Принципи організації розрахунків
Спосіб безготівкових розрахунків – це економічно і

фінансово обумовлений порядок здійснення грошових відносин між отримувачем коштів і платником.
В сучасній системі безготівкових розрахунків використовуються два основні способи платежу:
перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача шляхом відповідних записів щодо них;
зарахування взаємних вимог платника і отримувача коштів.

Платіжні інструменти – засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника.

Розрахунковий документ – документ на паперовому носії, що містить доручення або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

відкриваються підприємствам

– юридичній особі для відкриття рахунку в банку потрібно надати

наступні документи:
Заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа.
Копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту / засновницького договору / установчого акта / положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують. Не подають установчих документів юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів.
Копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.
Копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.
Картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.
Юридична особа, яка використовує найману працю і є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування має подати копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі Пенсійного фонду України.
Інформацію про те, що юридична особа не використовує найману працю і не є єдиного внеску, клієнт обов’язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку “Додаткова інформація”.

які відкривають рахунок, уповноважений працівник банку робить ксерокопії з перших

сторінок паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду.
Між підприємством та банківською установою укладається договір банківського рахунку.
Протягом десяти днів банківська установа відкриває рахунок. При цьому в триденний термін підприємство самостійно обов’язково повідомляє про це податковий орган, у разі неповідомлення в зазначений термін підприємство повинно сплатити штраф у визначеному розмірі.
Якщо підприємство відкриває інші рахунки в даній установі банку, то додатково подається лише заява.
В разі реорганізації підприємства або зміни його назви для відкриття рахунку подається весь пакет документів.
Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті додатково подаються ліцензії або інші документи на здійснення валютних операцій.
У разі відкриття поточного або вкладного (депозитного) рахунку підприємцю до отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів. Датою початку видаткових операцій за рахунком підприємця в банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення. Повідомлення зберігається у справі з юридичного оформлення рахунку.

рахунку відокремленого підрозділу, який не має рахунків у цьому банку,

потрібно подати такі документи:
заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписує керівник відокремленого підрозділу або інша уповноважена на це особа;
клопотання юридичної особи або відповідного органу приватизації (щодо структурних підрозділів, які відокремлюються в процесі приватизації) до банку, у якому відкривається поточний рахунок відокремленого підрозділу, про відкриття рахунку із зазначенням номера поточного рахунку юридичної особи та найменування банку, у якому він відкритий, а також інформації про те, чи є відокремлений підрозділ платником єдиного внеску. У разі одночасного відкриття в банку поточних рахунків через кілька відокремлених підрозділів однієї юридичної особи подаються одне клопотання юридичної особи з вищезазначеною інформацією і переліком відокремлених підрозділів, через які відкриваються рахунки, та копії цього клопотання в кількості, потрібній для формування справ з юридичного оформлення рахунків за кожним відокремленим підрозділом;
копію належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально або юридичною особою, що створила відокремлений підрозділ;
копію довідки про внесення відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав відповідну довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи, яка створила відокремлений підрозділ, на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
копію документа, що підтверджує взяття відокремленого підрозділу на облік в органі державної податкової служби за місцезнаходженням цього підрозділу, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або підписом керівника юридичної особи, до складу якої входить відокремлений підрозділ. До картки включаються зразки підписів уповноважених осіб підрозділу, яким відповідно до законодавства України і відповідними документами юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписування розрахункових документів.
відокремлений підрозділ, який має окремий баланс, самостійно здійснює розрахунки із застрахованими особами і відповідно до законодавства України є платником єдиного внеску, додатково до вищезазначеного переліку документів має подати копію документа, що підтверджує взяття відокремленого підрозділу на облік в органі Пенсійного фонду України. Інформацію про те, що відокремлений підрозділ не є платником єдиного внеску, клієнт зобов'язаний зазначити в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку "Додаткова інформація".

вже має в цьому банку поточний рахунок, полає для відкриття

нового поточного рахунку (зокрема, поточного рахунку за спеціальним режимом використання, поточного рахунку в іноземній валюті) заяву про відкриття поточного рахунку та засвідчену в установленому порядку картку із зразками підписів і відбитка печатки (картку із зразками підписів). Додатково до цих документів подається клопотання юридичної особи, якщо відкривається новий поточний рахунок відокремленого підрозділу.
Профспілка має подати додатково копію свідоцтва про легалізацію профспілки у відповідному органі виконавчої влади, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. Інформацію про те, що профспілка не легалізована, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку "Додаткова інформація".
Орендне підприємство, яке не має в даній установі банку рахунків, для відкриття поточного рахунку подає, крім визначеного пакета документів, також копію договору оренди, засвідчену нотаріально.

іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для:
зберігання грошей і проведення розрахунків

у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті,
для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України,
для здійснення інвестицій за кордон,
для розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України,
для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті,
для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України.

вкладного (депозитного) рахунку :
копії належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/

засновницького договору/ установчого акта/ положення), засвідченої органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;
копії довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідченої нотаріально або органом, який видав довідку, чи підписом уповноваженого працівника банку;
копії документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідченої органом, який видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

вкладу зазначаються:
вид банківського вкладу;
сума, що вноситься або перераховується

на вкладний (депозитний) рахунок;
строк дії договору;
розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін;
умови дострокового розірвання договору;
інші умови за погодженням сторін.
Внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджується договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, передбаченого законодавством.

можуть бути закриті за таких обставин:
на підставі заяви клієнта;
на підставі

рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо);
у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця);
на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій

зі списання коштів з рахунку платника, слугує для оформлення внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

- розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу державної податкової

служби) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про

списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

(виконує роботи, надає послуги);
2 – постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію, роботи, послуги;
3 – покупець

подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення;
4 – банк покупця списує з його рахунку кошти;
5 – банк покупця повідомляє покупця – власника рахунку про списання коштів;
6 – банк покупця передає електронним зв’язком або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника;
7 – банк постачальника (одержувача коштів) зараховує кошти на рахунок постачальника;
8 – банк постачальника повідомляє постачальника про надходження коштів на поточний рахунок випискою з поточного рахунку.

Розрахунок платіжними дорученнями

розрахунковий документ, який складається з двох частин:
верхньої - вимоги

отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;
нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача.

покупцеві (виконує роботи, надає послуги);
2 – разом з документами на відвантажену продукцію

постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату;
3 – покупець передає платіжну вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів;
4 – банк покупця (платника коштів) списує з рахунку покупця кошти;
5 – банк покупця повідомляє випискою покупця – власника рахунку про списання коштів з його поточного рахунку;
6 – банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення;
7 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (одержувача коштів);
8 – банк постачальника повідомляє постачальника (власника рахунку) про надходження коштів на рахунок (випискою з поточного рахунку).

Розрахунок платіжною вимогою-дорученням

розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного

списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

відмова у добровільному виконанні зобов’язань;
2 – ініціювання примусового списання коштів стягувачем на

підставі рішення суду;
3 – стягувач надає банку, що його обслуговує, платіжну вимогу та реєстр платіжних вимог на примусове стягнення коштів з боржника;
4 – банк стягувача передає платіжну вимогу та реєстр платіжних вимог до банку платника;
5 – банк платника повідомляє боржника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунку;
6 – банк платника списує з рахунку боржника кошти;
7 – банк платника направляє до банку стягувача оригінал платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог у разі повної оплати платіжної вимоги;
8 – банк стягувача зараховує кошти на рахунок стягувача (одержувача коштів);
9 – банк стягувача сповіщає одержувача про надходження коштів на рахунок (випискою з поточного рахунку).

Розрахунок платіжною вимогою

розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника

рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

покупцеві (виконує роботи, надає послуги);
2 – покупець передає чек постачальнику;
3 – постачальник передає чек

у свій банк;
4 – банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця;
5 – банк платника списує кошти з рахунку покупця товару;
6 – банк платника повідомляє платника про списання коштів;
7 – банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти;
8 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;
9 – банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Порядок розрахунку чеками із чекової книжки

папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений

строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Вексель простий (соло) - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Вексель переказний (трата) - вексель, який містить письмовий наказ однієї особи іншій сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій особі.

розрахунків.

Векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала простий або

переказний вексель.
Векселедержатель - юридична або фізична особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред'явника, або шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав.
Індосант - юридична або фізична особа, яка володіє векселем і здійснює передатний напис (індосамент).
Платник (трасат) - юридична або фізична особа (боржник, платник), яка зобов'язана(ий) сплатити за переказним векселем (траттою).
Ремітент - перший векселедержатель переказного векселя, особа, на користь якої виданий переказний вексель.
Трасант - векселедавець переказного векселя.

покупцеві (виконує роботи, надає послуги);
2 – векселедавець (покупець) передає вексель;
3 – власник векселя (ремітент)

пред’являє вексель до акцепту;
4 – векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту.

Розрахунок простим векселем

відвантажив товар трасату);
2 – трасант отримує продукцію від ремітента;
3 – векселедавець виписує і передає

переказний вексель одержувачу коштів та одночасно надсилає повідомлення платникові;
4 – у призначений термін платежу векселедержатель пред’являє вексель до платежу;
5 – платник погашає своє зобов’язання.

Механізм здійснення розрахунків з використанням переказного векселя

застосуванням векселів:
1) гарантійні операції:
авалювання;
акцепт;
індосамент;
2) кредитні операції:
кредитування під заставу векселів;
3)

торговельні операції:
облік векселів;
4) комісійні операції:
доміціляція;
інкасація.

!!! Самостійно опрацювати визначення підкреслених понять

що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням

клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

операції
Заявник акредитива (applicant) - особа, на прохання і на

підставі інструкцій якої банк (банк-емітент) приймає зобов'язання здійснити розрахунки з третьою особою (бенефіціаром).
Бенефіціар - особа, на користь якої відкривається акредитив (експортер, продавець, виконавець робот або послуг).
Банк-емітент - банк, який за дорученням і на підставі інструкцій заявника акредитива відкриває акредитив на користь бенефіціара.
Авізуючий банк - банк, який на прохання банку-емітента повідомляє бенефіціара про відкриття акредитива на певних умовах.
Підтверджуючий банк - банк, який на прохання банку-емітента додає власну гарантію виконання зобов'язань за акредитивом проти представлених документів, які відповідають умовам акредитива.
Виконуючий банк - банк, який уповноважений банком-емітентом на виконання платежу проти документів, які відповідають умовам акредитива.

доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив;
2 – банк покупця (апліканта)

відкриває акредитив або гарантує оплату за ним (залежно від виду акредитива);
3 – банк покупця сповіщає покупця (апліканта) про відкриття акредитива;
4 – банк покупця повідомляє банк постачальника (бенефіціара) про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму;
5 – банк постачальника сповіщає постачальника (бенефіціара) про відкриття акредитива;
6 – відвантаження товару;
7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива;
8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива;
9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;
10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Розрахунки з використанням акредитива

за фінансовими зобов’язаннями в повному обсязі у встановлений строк із

додержанням нормативних вимог щодо порядку використання платіжних інструментів.
Види санкцій за порушення платіжної дисципліни:
договірні - спрямовані на забезпечення повного і безумовного виконання господарських угод (сплата неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов’язання).
банківські (кредитні) - застосовуються до суб’єктів господарювання за порушення ними кредитної дисципліни, нецільове використання кредитних ресурсів за несвоєчасне повернення отриманих кредитів, за незадовільний стан обліку і звітності (регламентуються Положенням „Про порядок визначення та формування обов’язкових резервів для банків України” та кредитним договором)
фінансові – застосовуються за порушеннями суб’єктами господарювання фінансової дисципліни. Застосовуються державними органами.