Фінанси підприємств

кредитів та їх характеристика.
Умови та порядок отримання банківського кредиту.
Кредитоспроможність

позичальника, її сутність та необхідність визначення.
Порядок погашення банківського кредиту підприємством.
Небанківське кредитування підприємств (комерційне, державне та лізингове кредитування підприємств, факторинг) (самостійне вивчення)

– економічні відносини, що склалися між кредитором та позичальником з

приводу обміну коштами і базуються на принципах терміновості (строковості), повернення, платності, матеріального забезпечення.

виникнення кредитних відносин

кредитів

кредитів

кредитів

кредитів

кредитів

кредитів

кредитів

кредитів

потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким

чином:
Розрахунок потреби в оборотних коштах у цілому та за окремими напрямками: формування виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції.
Визначення необхідного розміру залучення кре­дитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах за формулою:
Коб = ОК – ОКн – ОКпр + КЗ ,
де Коб – необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні кошти;
ОК – потреба в оборотних коштах; ОКн – власні оборотні кошти на початок періоду; ОКпр – поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства; КЗ – зменшення кредиторської заборгованості.

Потреба підприємства в кредитах під інвестиційні проекти ви­значається на основі інвестиційної програми за окремими етапами її реалізації та з урахуванням власних джерел фінансування.

(на строк) – це кредит, який надається повністю одразу після

укладання кредитного договору.
Кредитна лінія – це згода банку надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми без додаткових переговорів.
Види кредитних ліній:
- сезонна кредитна лінія – відкривається за періодичної нестачі оборотних коштів у зв’язку з сезонністю виробництва або необхідністю створення запасів на складі (наприклад, с/г, переробна галузь);
- відновлювана кредитна лінія – відкривається підприємствам, які постійно відчувають брак оборотних коштів для відновлення процесу виробництва у заданому обсязі (наприклад, торгівля).

короткостроковий кредит, який надається банком надійному підприємству понад залишок його коштів

на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. З цією метою підприємство відкриває контокорентний рахунок -- єдиний рахунок, за яким здійснюються всі операції між банком і клієнтом, в тому числі і по використанню кредитів.
Вексельний кредит (під облік векселів) – це короткостроковий кредит, який банк надає пред’явнику векселя шляхом їх обліку до настання строку виконання зобов’язань за ними, сплачуючи пред’явнику векселя його номінальну вартість за мінусом дисконту.

це операція, яка передбачає акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником тратти за

умови, що підприємство надає у розпорядження банку вексель до строку його сплати. Особливістю даного кредиту є те, що банк дає підприємству не грошові кошти, а гарантію оплати векселя у визначений термін.
Авальний кредит – це операція, за якою банк бере на себе відповідальність за зобов’язаннями підприємства у формі поручительства.
Принципова різниця між ними полягає у формі відповідальності банку: при авальному кредиті банк несе лише додаткову відповідальність, а при акцептному кредиті – солідарну відповідальність.

це система фінансування, за умови якої підприємство-постачальник переуступає короткострокові вимоги

(рахунки) за торговельними операціями комерційному банку або факторинговій компанії близько 70 % вартості, зазначеної в документах, з оплатою відсотків та комісійних

кредиту у визначений термін;
повернення – кредит має бути повернений у

термін, визначений кредитною угодою.
За цим принципом кредити поділяють:
- строкові – повертаються своєчасно;
- пролонговані – у разі тимчасової відсутності коштів, яка виникла не з вини підприємства, банк може дати згоду на відстрочку терміну погашення кредиту;
- прострочені – виникають у разі відсутності коштів для їх погашення.

у підприємства належним чином оформлених документів та гарантій повернення;
платність –

підприємство має внести в банк визначену плату за користування кредитом; відсотки за кредит включаються до складу валових витрат підприємства.

Сума відсотків за кредит при їх оплаті одним платежем визначається за формулою:
Св=Ск*Т*Сд(%)/100%,
де Св – сума відсотків за кредит; Ск - сума кредиту (або залишку); Т – термін залучення; Сд - середньодобова відсоткова ставка за кредит (відношення відсоткової ставки за рік до 360 днів).

кредити:
на покриття збитків господарської діяльності позичальника;
на формування та збільшення статутного

капіталу підприємства;
на внесення позичальником платежів до бюджету і позабюджетних фондів (за винятком кредитування за контокорентним рахунком);
підприємствам, щодо яких порушено справу про банкрутство;
підприємствам, у контрактах яких не передбачено страхування можливих втрат від не поставки товарно-матеріальних цінностей;
підприємствам, які мають прострочену заборгованість за раніше отриманими позичками і несплаченими відсотками.

кредитор для оцінки кредитоспроможності позичальника
1. Заява на отримання кредиту з обов’язковим

заповненням заяви-анкети
Юридичні документи
2. Копія статуту, установчого договору, завіреного нотаріально з усіма змінами та доповненнями (для клієнтів інших банків).
3. Картка зі зразками підписів та печатки, завіреними нотаріально чи в обслуговуючому банку.
4. Копія свідоцтва про реєстрацію у виконкомі та в Статистичному управлінні (для клієнтів інших банків).
5. Рішення засновників юридичної особи про отримання кредиту (надання в заставу майна) поруки.
6. Копії наказів (протоколів зібрання засновників) про призначення посадових осіб, які мають право підпису комерційних та фінансових документів.
7. Ксерокопії паспортів посадових осіб, які мають право підпису комерційних та фінансових документів.
8. Підписка позичальника про ознайомлення зі статтею 222 Кримінального кодексу України

кредитор для оцінки кредитоспроможності позичальника

9. Баланс підприємства – річний та на

останню звітну дату (форма № 1).
10. Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2).
11. Звіт про рух грошових коштів (форма № 3).
12. Звіт про власний капітал (форма № 4).
13. Примітки до річної фінансової звітності.
14. Розшифровка дебіторів і кредиторів (за строками та сумами).
15. Розшифровка основних засобів на останню звітну дату.
16. Довідка про наявність заборгованості за кредитами в інших банках, підписана уповноваженими особами та завірена печаткою. Кредитна історія.
17. Повний перелік відкритих позичальником рахунків (основних та додаткових в усіх валютах). Виписки про рух коштів за рахунками з підсумковими сумами та розбивкою по місяцях

кредитор для оцінки кредитоспроможності позичальника

Комерційні документи
18. Копії договорів, контрактів, рахунків-фактур (інвойсів),

накладних, інших платіжних документів, які є об’єктом кредитування.
19. Копії договорів, контрактів з поточної господарської діяльності позичальника, доходами від якої передбачається погашення кредиту.
20. Аналіз господарської діяльності.
21. Графік надходжень та витрат, що очікуються, у випадку довгострокового кредитування – бізнес-план.
22. Графік погашення кредиту

кредитор для оцінки кредитоспроможності позичальника

Документи по забезпеченню кредиту
23. Опис майна, яке

передається в заставу.
24. Правоустановчі документи по заставі.
25. Виписка з Реєстру рухомого майна або довідка з податкової інспекції про відсутність в іншій заставі майна, що пропонується.
26. Страховий поліс та договір про страхування на користь банку заставного майна.
27. Акт перевірки майна, яке надається в заставу

здатність позичальника в повному обсязі і у визначений в кредитному

договорі термін розрахуватися за своїми борговим зобов’язанням.

Основна мета оцінки кредитоспроможності позичальника :
для банківської установи (кредитора) - уникнення кредитних ризиків від неповернення кредитів;
для суб’єкта підприємницької діяльності (позичальника) - отримання кредитів від комерційного банку на вигідних умовах.

кредитоспроможності позичальника :
оцінка особистих якостей керівників і засновників підприємства

- потенційного позичальника;
аналіз загальної економічної ситуації в країні, яка визначає діловий клімат і впливає на становище як банка-кредитора, так і підприємства-позичальника: економічної кон’юнктури, конкуренції з боку інших виробників аналогічного товару, податків, цін на сировину тощо;
вивчення фінансово-господарського стану підприємства-позичальника ;
оцінка можливості та готовності позичальника здійснювати платежі і погашати позики відповідно до умов кредитного договору;
оцінка якості, вартості і надійності забезпечення.

кредитоспроможності позичальників

кредитоспроможності

– діяльність підприємства дуже добра, рівень прибутковості більше середньо галузевого,

інші показники знаходяться в межах встановлених значень. Вище керівництво позичальника має відмінну репутацію, кредитна історія позичальника – бездоганна (можуть бути надані бланкові кредити та овердрафти).
Клас Б – діяльність близька за характеристиками до класу А, проте існує ймовірність погіршення або незначного відхилення показників підприємства від нормативних значень і на майбутнє потрібно більш ретельно вивчати потенційні недоліки підприємства; забезпечення по кредиту не має викликати жодних сумнівів.
Клас В – діяльність задовільна, рентабельність менше середньо галузевої, надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчить про ймовірність несвоєчасного погашення кредиторської заборгованості у повній сумі і в строки, передбачені кредитним договором. Рівень забезпечення має бути на багато кращим ніж по класах А і Б.

– діяльність підприємства незадовільна, спостерігається її нестабільність або погіршення протягом

року, високий ризик значних збитків. Ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою.
Клас Д – діяльність незадовільна, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою, показники не відповідають встановленим значенням і ймовірність виконання зобов’язань практично відсутня.
У разі відсутності достовірної інформації про діяльність підприємства, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалась кредитна операція позичальника слід класифікувати не вище класу Г.
Кредитувати доцільно підприємства класів А і Б

це спосіб погашення основної суми кредиту і нарахованих відсотків.
Кредити можуть

погашатися повністю після закінчення строку кредитної угоди або поступово (частинами).
Відсотки нараховуються на суму непогашеного кредиту.

За способом погашення розрізняють кредити:
до запитання – строк повного погашення конкретно не визначається і погашення відбувається на вимогу банку;
з погашенням у відповідний термін;
з довгостроковим погашенням

передбачають утримання позикового відсотку під час видачі кредиту (заборонено);
кредити, які

погашаються поступово – кредити, по яких деяка частка основної суми кредиту сплачується однаковими внесками протягом терміну дії кредитної угоди, а більша частина його — після закінчення терміну кредиту;
кредити, які погашаються одноразовим платежем після закінчення терміну дії кредитної угоди (найбільші відсотки);
амортизаційні кредити – основну суму кредиту під­приємства сплачують поступово. Платежі здійснюються однакови­ми сумами регулярно і включають відповідну частину суми основ­ного боргу і відсотків. Разом з останнім внеском погашають залиш­кову суму кредиту.
погашення кредиту з перервою, тобто з пільговим періодом, а регулярні внески для погашення здійснюють­ся тільки тоді, коли проект починає давати дохід)

від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі реалізації

проекту кредитування;
виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов'язаного з проектом кредитування;
інші кошти від господарської діяльності
Умови погашення кредиту встановлюються з врахуванням:
цільового спрямування кредиту;
обсягів та терміну позики;
порядку та строків надходження коштів на рахунок підприєм­ства;
сезонності та циклічності виробництва;
рівня платоспроможності та надійності матеріального забез­печення підприємства тощо.

щомісячно в розмірі, передбаченому кредитним договором. Сплата відсотків здійснюється за

фактичну кількість днів користування позикою.
Підприємство може звернутись до банківської установи з про­ханням переглянути графік погашення заборгованості та нарахуван­ня відсотків. За зго­ди банку підприємство укладає з ним або додаткову кредитну угоду, або коригує лише графік зміни термінів часткових платежів.

та нарахованих від­сотків може статися, якщо підприємство використовує кредит не

за цільовим призначенням, подає до банку недостовірну звітність, має суттєві недоліки у веденні бухгалтерського обліку.
За несвоєчасне погашення боргу банк може стягнути з підприєм­ства штраф. За відмови підприємства від сплати боргів банк стягує їх у претензійно-позовному порядку. У разі систематичного невико­нання кредитних зобов'язань банк може порушити стосовно підпри­ємства справу про банкрутство.