Гендерні стереотипи в освіті

на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від

статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин»

гендерно-нейтральними.
Вони містять положення про рівність доступу громадян України до усіх

освітніх ланок незалежно від їх статі, хоча й не розкривають їх у змісті відповідних статей.

мають приблизно співставний рівень освіти.

За сукупними показниками рівня отримуваної

освіти
значних гендерних диспропорцій не простежується,
хоча на рівні спеціалізації вони наявні.

громадян до освіти незалежно від їхньої статі.

Однак, вибір спеціальностей

та професійної орієнтації піддається помітному впливу гендерних стереотипів в суспільстві щодо розподілу професій на «чоловічі» та «жіночі», що зумовлює гендерний дисбаланс за окремими спеціальностями та напрямками освіти.

учнів, які відвідують загальноосвітні навчальні заклади.
Однак, саме в цих

освітніх ланках формуються та здійснюються профорієнтаційні вибори та закладаються відповідні пріоритети, які надалі, отримують прояв у сфері вищої освіти.
У сфері середньої освіти відзначається тенденція до гендерно різних виборів навчання: хлопці обирають більш ранню професійну спеціалізацію, аніж дівчата.

школи відзначається, що, як і в попередні часи, професії чоловіків

та жінок на сторінках „Букваря”, „Читанки” та інших підручників є гендерно-стереотипними.
Чоловіки є космонавтами, механізаторами, водіями, майстрами, вченими.
Жінки переважно представляють професії, спрямовані на догляд за іншими – домогосподарки, медсестри, вчительки, лікарки.
Чоловіки та жінки представлені в традиційних ролях, де перші творять подію, а другі мають справу з обставинами, що склалися поза їх волевиявленням.

і жіночі залишається незмінним:
15 % змісту задачок з математики для

першого класу;
30 % – для другого;
22 % – для третього
28 % – для четвертого.

та гендерно нечутливим.
Чоловічі образи кількісно переважали у всіх підручниках з

української літератури:
6 кл. – 74%;
7 кл. – 65%;
8 кл. – 79%;
Жіночі образи:
6 кл. – 26%;
7 кл. – 35%;
8 кл. – 21%.

початковій та середній школі, характерна прихована гендерна дискримінація, тобто наявність

гендерних стереотипів у шкільних підручниках та інших навчальних матеріалах, які використовуються у навчальному процесі.

забезпечення рівності дітей у навчально-виховному процесі, впровадження гендерно-нейтральних технологій, однак

більшість вчителів та вихователів перебувають під впливом традиційних поглядів на взаємини статей.

орієнтаціях, не є переконаними в необхідності розвитку у дітей андрогінних

властивостей, сповідують ідеологію комплементарності чоловічих та жіночих ролей.
Невизначеність нормативності ґендерних ролей простежується в даних опитувань вчителів в різних регіонах України (вибірка складала понад 1000 опитуваних, переважна більшість вчителів-жінки, понад 100 чоловіків).

для репродуктивного здоров’я жінок, решта професій є “чоловічими” або „жіночими”?

Так - 60 %
●Чи схильні Ви вибачати прояви грубості та агресивності з боку учнів-хлопців,ніж учениць?
Так - 56 %

вивчення гуманітарних наук, хлопці - до природничих?
Так - 48

%
● Чи є Ви прихильником точки зору, що дівчат передусім треба готувати до ролі матері та господині, а хлопців до тих професій, які б давали змогу матеріально забезпечити сім’ю?
Так - 75 %
● Чи поділяєте Ви точку зору, що чоловіки є кращими лідерами, капітанами команд, керівниками підприємств, головами партій тощо, ніж жінки?
Так 63 %

дитини у навчанні, виборі улюблених занять, у громадській роботі, профорієнтаційній

сфері, культурному розвитку багато в чому визначаються її статевою належністю?
Так - 27 %
● Чи визначає стать дитини те, як до неї потрібно звертатися, про що говорити, що радити тощо?
Так - 46 %

освіти, існує також і його прихований, “тіньовий” бік, завдяки якому

імпліцитно засвоюються певні моделі й навички гендерної поведінки, гендерні ролі, гендерні стереотипи тощо. Така інформація передається невербально, криється у підвалинах комунікаційних процесів в освіті, її дуже важно виокремити або усвідомити як сторонній вплив, адже вона повністю інтегрована до формального навчального плану.

“Прихований навчальний план”

конкретного навчального закладу, у пануючих гендерних відносинах і гендерній професійній

стратифікації;
б) у змісті освіти;
в) у стилі викладання .

“Прихований навчальний план”

його з групи хлопчиків, які навчаються за програмою «Технічна праця»

до групи дівчат, що оволодівають азами «Обслуговуючої праці». Свою заяву він мотивував тим, що любить кулінарію, вміє вишивати, бажає навчитися шити.

Директор з розумінням поставився до хлопчика, але управління освітою заборонило цей перехід, мотивуючи тим, що це не передбачено програмою.

Чи вважаєте Ви таку ситуацію правильною?
Яке рішення Ви прийняли б на місці директора школи?

змісті навчальної літератури
Впровадження гендерної складової до програм курсів підвищення кваліфікації