Головне про авторське право для журналіста ( частина 1)

Майнові та немайнові права автора. Кому належить право на службовий

твір.
3. Які твори охороняються авторським правом.
4. Умови вільного, без згоди автора, використання творів.
5. Як передаються авторські права, авторська винагорода.

кодекс України:
- статті 418-432 (Глава 35);
- статті 433-448 (Глава 36).

Постанова Пленуму ВСУ від 04.06.2010 N 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав

твір.

ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що

ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо.

/ст.1 Закону/

оприлюднені,
- як завершені, так і не завершені,

незалежно від їх

призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

NB! Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору
і
не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

/частини 2, 3 статті 8 Закону/

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як

автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
/стаття 11 Закону/

Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору

чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

/стаття 11 Закону/

у відповідності з вимогами чинного законодавства здійснюється Державною службою інтелектуальної

власності України.
Реєстрація авторського права «може здійснюватись на вимогу суб'єкта авторського права, але вона не має правовстановлюючого характеру» (п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав).

і починає діяти від дня створення твору.
Авторське право діє

протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

/стаття 28 Закону/

вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином

імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

2. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

/стаття 14 Закону України “Про авторське право і суміжні права”/

особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання

твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону України «Про авторське право та суміжні права», після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

/стаття 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”/

особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання

твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

відтворення творів;
публічне виконання і публічне сповіщення творів;
публічну демонстрацію і публічний показ;
будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
переклади творів;
переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

/стаття 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”/

до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого

продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

/стаття 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”/

службовий твір належить його автору.
2. Виключне майнове право

на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

/стаття 16 Закону/

об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові,

який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

/стаття 429 Цивільного кодексу України/

є Цивільний кодекс України.

/стаття 4 Цивільного кодексу України/

літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного,

наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
3) комп'ютерні програми;
4) бази даних;
5) музичні твори з текстом і без тексту;
6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

/Стаття 8 Закону/

містобудування і садово-паркового мистецтва;
10) фотографічні твори, у тому числі

твори, виконані способами, подібними до фотографії;
11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктів промислової власності;
12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
14) похідні

твори (твори, що є творчою переробкою інших існуючих творів без завдавання шкоди їх охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів);
15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;
17) інші твори.

використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається

як твір і охороняється відповідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права»

/стаття 9 Закону/

про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної

прес-інформації;
б) твори народної творчості (фольклор);
в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
/стаття 10 Закону/

символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та

інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

д) грошові знаки;
е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д" частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до Закону

твір

Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому

втілено твір, не залежать одне від одного.
Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

автора;
Стаття 22. Вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним

способом;
Стаття 23. Вільне відтворення примірників твору для навчання;
Стаття 24. Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм;
Стаття 25. Вільне відтворення творів у особистих цілях

авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела

запозичення, допускається:

Необхідною умовою застосування норм статті є наявність СУКУПНОСТІ ознак:

Зазначення імені автора
Зазначення джерела запозичення
Відповідність способу використання фабулі статті 21

/стаття 21 Закону/

в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей

з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються;

вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

сповіщення попередньо публікованих у газетах або журналах статей з поточних

економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів,

побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення

публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у

статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

2. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб'єкта авторського права.

/стаття 31 Закону/

авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на

використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 ЗУ «Про авторське право та суміжні права»

/стаття 32 Закону/

здійснюватися на основі

авторського договору про передачу виключного права

на використання твору

або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка

має виключне авторське право) передає право використовувати твір:

певним способом і
у встановлених межах
тільки одній особі, якій ці права передаються, і
надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам.

При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

/стаття 32 Закону/

договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи

інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.

про передачу прав на використання творів укладаються у

письмовій формі.

В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов:
строку дії договору,
способу використання твору,
території, на яку поширюється передаване право,
розміру і порядку виплати авторської винагороди,
а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди.

Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.

майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його

замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.

Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на зазначену у договорі тему чи у зазначеній галузі, є недійсними.

Усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.

таких договорів:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) ліцензійний

договір;
3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;
4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

2. Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.

У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

/стаття 1107 ЦК України/

бути:

- виключною,
одиничною,
невиключною,
а також іншого виду, що не

суперечить закону.

/стаття 1108 ЦК України/

використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена

цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право

вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі.

Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди (72-2003-п) та порядок їх застосування.

/Стаття 15 Закону/

законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав)
За

створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об'єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов'язок працівника щодо сповіщення про створення такого об'єкта.

Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору, оскільки заробітна плата - це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода - це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом. У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди, суди при обчисленні такої винагороди мають керуватися положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 72 ( 72-2003-п ) "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав".