ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з дисципліни “ Бойове застосування військових частин і

частин і підрозділів зв'язку і радіотехнічного забезпечення авіації ”

ТЕМА 8.

Основи побудови вузлів зв’язку та РТЗ авіації.
ЗАНЯТТЯ 3. Побудова та обладнання основних елементів вузлів зв’язку та РТЗ Повітряних Сил.

нумерація елементів:
П-100 – телеграфний центр (ТГЦ) або телеграфна станція (ТГС);
П-200

– телефонний центр (ТФЦ) або телефонна станція (ТФС);
П-300 – центр канало утворення (ЦКУ) або група радіорелейних і тропосферних станцій (ГРРТС);
П-400 – центр засобів автоматизації управління військами (ЦЗАУВ);
П-500 – радіоцентр (РЦ);
П-510 – радіобюро;
П-600 – приймальний радіоцентр (ПРЦ);
П-700 – передавальний радіоцентр (ПДРЦ);
П-800 – центр радіотехнічного забезпечення (ЦРТЗ);
П-900 – центр електроживлення (ЦЕЖ) або станція електроживлення (СЕЖ)

управління і літаками (вертольотами) у повітрі, для приймання в передавання

сигналів бойового управління, забезпечення слухового телефонного і телеграфного зв’язку в радіомережах та радіонапрямках, утворення телефонних і телеграфних каналів, передачі їх на апаратні засекреченого зв’язку, а також ведення частотно-диспетчерської служби на ВЗ та РТЗ.
До його складу входять радіостанції КХ і УКХ діапазонів, окремі приймальні машини, засоби (апаратні) дистанційного управління радіопередавачами і радіодиспетчерський пункт. Усі засоби радіоцентру організаційно і технічно можуть об`єднуватися у приймальний (ПРЦ) (П-600) і передавальний радіоцентри (ПДРЦ) (П-700) та групу УКХ радіостанцій (ГУКХ).

радіоелектронних засобів радіоцентр може поділятися на передавальну та приймальну частини,

організаційно і технічно об’єднуючи усі засоби радіоцентру в передавальний і приймальний радіоцентри та в групу УКХ радіостанцій.
Передавальний центр в складі КХ - передавачів (радіостанцій) середньої і великої потужності розташовується за межами пункту управління на відстані 5-40км.
Приймальний радіоцентр у складі окремих приймальних машин, засобів дистанційного управління і радіо диспетчерського пункту розміщуються безпосередньо на пункті управління або може виноситись за його межи на 4-6км.
Група УКХ радіостанцій розташовується на відстані 500-5000 м від ПУ.

вирішувати та способу використання засобів РЦ.
Завдання РЦ:
утворювання ТФ і ТГ

радіоканалів і передача їх на ТФЦ і ТГЦ, групи КШМ, ЦАСУВ (ЦЗАУВ);
забезпечення інформаційного обміну слуховими радіоканалами;
вибір та призначення оптимальних радіочастот і завантаження виділених діапазонів частот в районі ПРЦ;
технічний контроль за якістю радіоканалів (РК);
забезпечення радіомаскування.
Вирішення деяких завдань (вибір і призначення частот, технічний контроль за станом засобів зв’язку) передбачає необхідність мати у складі РЦ ще один (додатково до ПРЦ і ПДРЦ) складовий елемент – радіодиспетчерський пункт.

тощо) для використання засобів РЦ передбачені наступні способи: роздільний (автономний,

окремих радіостанцій), централізований, комбінований (змішаний) та спосіб радіобюро.
При роздільному способі використання засобів РЦ кожна РС працює незалежно (автономно) на якомусь одному напрямку зв'язку, тобто в цьому випадку для забезпечення обміну інформацією на напрямку зв'язку виділяють окремі РС. Виносні пристрої РС встановлюються, як правило, на робочих місцях посадових осіб, за якими ці засоби закріплені. Управління здійснюється безпосередньо з апаратних радіостанцій.
Основні переваги способу:
простота організації (немає необхідності робити складні комутації);
швидкість розгортання;
мала вразливість при вогневому впливі противника (під час пошкодження з'єднувальної лінії або РС порушується робота тільки одного радіозв'язку).
Недоліки:
великі витрати сил і засобів радіозв'язку і низька ефективність використання сил і засобів (якщо немає роботи на якомусь з напрямків, вони не працюють);
для зменшення рівня взаємних перешкод необхідно розносити РС на відстань 1…3 км і більше, що збільшує витрати сил і засобів на прокладання з'єднувальних ліній.

а кожна може використовуватись по будь-якому з них. Це дозволяє

розділити функції передавання та приймання, а всі засоби об'єднати в ПДРЦ і ПРЦ.
Прийом інформації в цьому випадку ведеться на ПРЦ, який розміщується, як правило, безпосередньо на ПУ, а для передачі використовуються радіопередавачі (РС), які розміщуються на певній відстані від ПРЦ. Відстань залежить від потужності і кількості передавачів ПДРЦ, тобто, від ланки управління. Між ПРЦ та ПДРЦ організуються лінії ДУ радіопередавачами.
Основні переваги способу:
підвищення кількості напрямків зв'язку, що обслуговуються, а також ефективності використання РС, тому що кожна з них призначена для роботи по декількох напрямкам;
можливість маневру як приймачами, так і передавачами;
прискорення проходження радіограм, тому що вони всі зосереджуються на ПРЦ, який знаходиться поблизу основних відділів штабу (ПУ), куди радіограми доставляються.
Недоліками цього способу є:
відносна складність організації;
значні витрати часу на розгортання;
уразливість від вогневого впливу засобів ураження противника (пошкодження з'єднувальних ліній одного елемента порушує роботу всього РЦ).

частина – як окремі РС. Тому комбінований спосіб використання РС

поєднує позитивні сторони як централізованого, так і роздільного способів, при відносному згладжуванні їх недоліків.

винесення за межі ПУ не тільки ПДРЦ, але й ПРЦ,

який (особливо для ВЗ РТЗ вищої ланки управління) має велику кількість випромінювачів (РРС Р-151ВЧ, Р-419, Р-405), які є об'єктами активних дій по них розвідувально-ударних засобів противника.
Винесення ПРЦ також скорочує число засобів, які розгортуються на ПУ, що також важливо в сучасних умовах. З винесенням ПРЦ змінюється структура РЦ. У його складі організується радіобюро яке розташовують на ПУ. Радіобюро призначене для приймання (передавання) сигналів БУ, забезпечення слухового радіозв'язку та утворення радіоканалів на адаптивних і не адаптивних радіолініях. Воно включає дві-три ОПМ і АДУ. Робота радіобюро здійснюється сумісно з ПРЦ і ПДРЦ та іншими елементами ВЗ РТЗ. Окрім того, на радіобюро покладене завдання щодо передавання радіоканалів, утворених ПРЦ, на ТФЦ та ТГЦ ВЗ РТЗ.

використання РСТ, що не виключає можливості частку засобів радіозв’язку використовувати

роздільно для вирішення конкретних задач.
Практика військ засвідчує, що УКХ РСТ, як правило, використовуються роздільно, при цьому РЦ буде мати один елемент – окремі РСТ (групу окремих РСТ), які розташовані за межами ПУ. При інших способах РЦ поділяється на декілька складових елементів (груп, центрів). Найбільш розгалужена його структура виходить при комбінованому використанні радіостанцій, коли можливо виділити три складових елементи: приймальний та передавальний радіоцентри, групу окремих радіостанцій.

прямих радіозв’язків і передавання інформації по утворених телефонних та телеграфних

каналах радіозв’язку.
Одним з основних завдань ПДРЦ є забезпечення безперебійної роботи радіопередавальних пристроїв у заданих режимах і виключення в їх роботі демаскуючих ознак.
Він об'єднує у своєму складі радіопередавачі (РС, передавальні частини РС) КХ діапазонів середньої та великої потужності типу Р-161, Р-140, Р-136, Р-137, РРС типу Р-409, Р-151ВЧ, апаратуру ущільнення типу П-330-6, П-303-ОБ, апаратуру вторинного ущільнення типу П-327-3(6), П-318-6(12), П-319 та інше необхідне обладнання.
Засоби зв'язку ПДРЦ віддалені як від ПУ, так і від ПРЦ. Віддалення від ПУ зменшує його демаскування і підвищує безпеку, а від ПРЦ – знижує рівень перешкод прийому від радіовипромінювань своїх радіопередавачів.

а ПДРЦ – на відстані, виникає необхідність дистанційного управління (ДУ)

передавачами середньої і великої потужності в усіх режимах їх роботи. У залежності від виду радіозв’язку на лініях дистанційного управління необхідно мати ТГ канали і канали ТЧ.

Для створення ліній ДУ передавачами на ВЗ РТЗ ПУ застосовуються (у комплексі з апаратурою ущільнення і пристроями автоматики)

малопотужні УКХ РСТ

проводові засоби

радіорелейні засоби

швидке розгортання лінії ДУ.
мала дальність дії (6-10 км),
труднощі з вибором частот і великі їх витрати,
слабка завадостійкість каналу та його низка якість.

висока завадостійкість і якість каналів лінії ДУ.
багато часу, сил та засобів для побудови,
низька живучість

поєднують переваги .радіо- і проводових засобів зв’язку

лінії ДУ будуються між:
приймальною і передавальною машинами потужних КХ РСТ;
радіовиносними

пультами управління, кінцевими апаратними ТФ і ТГ зв'язку та передавачами КХ РСТ середньої потужності;
в деяких випадках між передавачами середньої потужності з окремими приймальними машинами.
Ємність індивідуальних ліній ДУ потужних КХ РСТ складає до трьох каналів ТЧ (крім того, один канал  для службового гучномовного зв’язку ГМЗ). При вторинному ущільненні одного каналу ТЧ апаратурою вторинного ущільнення (АВУ П-319-3) на лінії організуються два канали ТЧ і три ТГ канали. Таким чином з’являється можливість керувати не тільки передавальною частиною потужної КХ РСТ, але і ще одним-двома передавачами КХ РСТ середньої потужності.
Індівідуальни лінії ДУ КХ РСТ середньої потужності розраховані на забезпечення управління звичайно одним передавачем у певних режимах. З РВПУ воно здійснюється по кабельним лініям (кабель П-274) в ТФ і ТГ слуховому режимі симплексом, а з ВПУ  по радіорелейній (Р-405) або кабельній (П-271М) лінії в ТФ і ТГ режимах. З комплексних апаратних зв’язку (П-241 ТМ), апаратних ТГ зв’язку (П-238 Т, П-238ТМ) ДУ може бути організовано за допомогою малопотужних УКХ РСТ (Р-407), одноканальної апаратури тонального телеграфування (П-317) і пристроїв ДУ (ПДУ). Усі РСТ середньої потужності дозволяють здійснювати ДУ з комплексних апаратних зв’язку за чотирьохпроводової схеми за допомогою польових кабелів та РРС (Р-405 МПТ).

лінії ДУ утворюються РРС і апаратурою ущільнення окремих приймальних машин

і апаратних ДУ, які розміщені безпосередньо на ПДРЦ. Сучасні апаратні дистанційного управління (Р-151) забезпечують створення двох незалежних радіорелейних або кабельних ліній ДУ. На кожній з них можливо управління групою передавачів як по каналах ТЧ (4-5 передавачів), так і по ТГ каналах (до 6 передавачів). Для цього до складу їх обладнання входять комплекти радіорелейних станцій (Р-151 ВЧ), комплекти апаратури первинного і вторинного ущільнення (апаратура високочастотного телефонування П-303 “Азур-6” та тонального телеграфування П-318-6, або два комплекта П-327).
Крім того, апаратні дистанційного управління обладнуються пристроями, які дозволяють здійснювати збір даних про стан передавачів і передавання їх на ПРЦ. Тому на основі апаратних дистанційного управління організовуються ПУ ПДРЦ. Мінімально допустимі відстані між апаратними дистанційного управління і передавачами експериментально і розрахунково встановлені 200-400 м.

каналів ПД автоматизованого наведення винищувачів на повітряні цілі. До складу

ГУКХ входять дві-три РС Р-845, одна-дві РС Р-845-М6.
Лінійні помилки в пеленгуванні УКХ радіопередавачів порівняно великі і результати пеленгування дають противнику тільки орієнтовні дані відносно районів їх розташування. Окрім того, дальність пеленгування їх значно менша у порівнянні з КХ радіопередавачами. Усе це дає можливість об'єднати УКХ РС в окремі групи, які з метою маскування виносяться за межі ПУ на 0,5…5 км.
ДУ УКХ РС здійснюється по індивідуальних проводових (П-274) і радіорелейних (Р-407) лініях. Виносні пристрої управління встановлюються безпосередньо на робочих місцях осіб бойової обслуги ПУ.
Крім того, лінії управління УКХ РС прокладаються на ЦЗАУВ, звідкіля здійснюється приладове наведення винищувачів на повітряні цілі.

прямих радіо зв’язків;
приймання інформації від передавальних радіоцентрів, груп радіостанцій або

окремих радіостанцій;
утворення телефонних і телеграфних каналів радіозв’язку та передачі їх до радіобюро, або безпосередньо на елементи вузла зв’язку;
приймання (передавання) сигналів бойового управління (БУ);
обміну інформацією в радіомережах та радіо напрямках.
ПРЦ у своєму складі об’єднує окремі приймальні машини (ОПМ) Р-454Ф, приймачі типу Р-160П, Р-326, Р-155, а також приймальні машини потужних КХ РСТ Р-161ПУ, радіорелейні станції типу Р-409, Р-151ВЧ, апаратуру каналоутворення типу П-330-6, П-303ОБ, апаратура вторинного ущільнення типу П-327-3(6), П-318-6(12), П-319 і розміщується безпосередньо на ПУ, іноді може виноситись за його межи. Крім того, до складу ПРЦ входить радіодиспетчерський пункт, якій організується на радіоцентрах ВЗ РТЗ АУ ПУ.
На ПРЦ можуть бути обладнані такі бойові пости:
БП-610 – пункт управління ПРЦ та частотно-диспетчерський пункт (пост);
БП-620 – апаратна спеціальної ТГ і ТФ апаратури;
БП-630 – апаратна радіоприймальних приладів;
БП-640 – апаратна дистанційного управління (ДУ);
БП-650 – апаратна каналоутворення;
БП-660 – апаратна радіорелейного зв’язку;
БП-690 – станція електроживлення ПРЦ.

радіонапрямках;
2) утворювання і передача ТГ букводрукуючих каналів і каналів ТЧ

на апаратні ТГЦ і ТФЦ, технічний контроль за їх станом;
3) здійснення ДУ радіопередавачами (радіостанціями) середньої і великої потужності;
4) ведення частотно-диспетчерської служби(ЧДС).
Для вирішення завдань які поставлені, до складу обладнання ОПМ (Р-454Ф) входять:
типові радіоприймачі КХ (іноді УКХ) діапазонів хвиль Р-155П, Р-155У, Р-309 (всього до 5 приймачів);
пристрої ДУ (полукомплекти РРС, Р-151ВЧ, апаратура первинного (П-303ОБ”Азур-6”) і вторинного(П-318м-6, П-327-2) ущільнення);
блоки комутації і сигналізації;
ЗАЗ Т-600;
апаратура службового зв’язку;
вимірювальні пристрої;
блоки електроживлення.
Все це забезпечує можливість одночасного приймання інформації від кількох (до п’яти) кореспондентів, утворення одної (РР, кабельної) лінії ДУ передавачами по каналах ТЧ (до 5 передавачів) і ТГ (6-12 ПРД) каналах, а також засекречування ТГ слухового зв’язку.

засобів радіозв'язку визначає необхідність мати у складі РЦ радіодиспетчерський пункт

(РДП). Він, як правило, виконує функції і ПУ РЦ.
РДП розгортається на базі спеціалізованої апаратної Р-453, яка розташовується безпосередньо на ПРЦ. Він призначений для:
управління роботою РЦ і оперативно-технічного контролю за станом радіоканалів;
ведення ЧДС;
автоматичного вибору робочих частот;
автоматичного збору даних про стан радіозв'язку і засобів радіозв'язку, їх відображення та документування.
Для вирішення цих завдань до складу РДП входять:
апаратура автоматичного вимірювання рівнів сигналів і перешкод;
апаратура контролю завантаження КХ діапазону;
пристрій вибору робочих частот і антен;
апаратура збору, відображення і документування даних про стан радіозв'язку і засобів радіозв'язку;
табло, планшети, пристрої службового зв'язку, вимірювальні пристрої і пристрої електроживлення.
Ця апаратура й обладнання дозволяють робити автоматичне вимірювання, індикацію і документування рівнів перешкод (сигналів) на виділених для радіозв'язку частотах, здійснювати вибір оптимальних робочих частот (ОРЧ), а також здійснювати автоматичний збір, відображення (документування) і видачу інформації про стан радіозв’язків (прикінцевої апаратури) і засобів радіозв'язку.

радіомережами і радіонапрямками на термін їх функціонування. Тому їх кількість

відповідає кількості радіозв’язків які організуються з урахуванням резервування і здвоєного прийому. Радіопередавачі закріплюються лише за тими радіомережами і радіонапрямками, які забезпечують великій інформаційний обмін (потік повідомлень) і засекречення зв’язку.
Радіопередавачі не закріплюються на тих напрямках, де об’єм інформаційного обміну невеликій, зв’язок ведеться сеансами (періодично). Тоді їх доцільніше використовувати централізовано із розрахунку один на дві-три радіомережі (радіонапрямки). Наприклад, при ТГ слуховому радіозв’язку один передавач може використовуватися в двох-трьох і більше радіомережах.
Нагадаємо, що усі засоби зв’язку, які входять до РЦ, організаційно і технічно об’єднуються в ПРЦ і ПДРЦ та групу УКХ РСТ. Це означає, що КХ РСТ використаються централізовано, а УКХ – роздільно.
З практиці військ ПДРЦ, як правило виноситься в один бік від ПУ в секторі не більше 1200 так, щоб лінії ДУ були направлені, по можливості, паралельно лінії фронту. Передавачі в групах розміщуються навколо АДУ при взаємної відстані один до одного на 200-400 м, зважаючи на зручності розгортання антенних пристроїв, забезпечення стійкій роботи ліній ДУ і дотримування заходів до маскування. Передавачі великої потужності (Р-135, Р-136) розташовуються на відстані 500 м і більше від АДУ.

Р-161пу), ПМ потужних КХ РСТ (Р-136 Полюс-5) і РДП (Р-453)

розміщуються на ПУ. Усі КХ передавачі середньої і великої потужності (Р-140, Р-136,Р-161А2), АДУ (Р-151) об’єднуються в групи (за звичаєм одну групу складають передавачі мобільної частини) і їх виносять за межі ПУ на 3-5 км (10-40 км в об’єднаннях). Окрему групу складають УКХ РСТ, які розгортаються на відстані до 5 км і управляються по кабельних лініях з виносних пультів, встановлених у ШМ (ГКШМ) і на ЦАСУ.
ДУ КХ передавачами середньої потужності здійснюється груповим способом. При цьому основні лінії ДУ – кабельні, резервні – радіорелейні лінії, тому що хоча вони більш мобільні, але вони виявляються радіо випромінюючими засобами і не повинні демаскувати ПУ. У деяких випадках РСТ середньої потужності можуть управляться по кабельним (радіорелейним) лініям з виносних ПУ.
Управління РСТ великої потужності забезпечується по індивідуальній (кабельної або радіорелейної ) лінії ДУ.
БД радіоканали і канали ТЧ від ОПМ (ПМ) мобільної і основної частин ВЗ РТЗ передаються безпосередньо на кінцеві апаратні ТГЦ і ТФЦ по з’єднувальним лініям з метою скорочення термінів встановлення радіозв’язку. І лише іноді в основної частині ВЗ РТЗ деякі можуть бути передані в апаратні через відповідні кроси.

тільки ПДРЦ, але і ПРЦ, якій (особливо це стосується ВЗ

РТЗ ПвК) має велику кількість випромінювачів (РРС Р-151 ВЧ, Р-405), які є об’єктами активних дій по ним розвідувально-ударних засобів противника. Винесення ПРЦ у свою чергу зменшує кількість засобів ВЗ РТЗ, які розгортаються на ПУ, що також є важливим для сучасних умов. З виносом ПРЦ змінюється структура РЦ.
За цим варіантом у складі РЦ організується РБ, яке розташовується на ПУ і до якого залучається декілька ОПМ (дві-три), апаратна ДУ.

Радіобюро призначене для:
координації роботи ПДРЦ і ПРЦ,
приймання (передавання) сигналів БУ,
забезпечення слухового телеграфного і телефонного радіозв’язку та утворення радіоканалів на адаптивних та не адаптивних радіолініях.
Робота РБ здійснюється сумісно с ПРЦ і ПДРЦ та іншими елементами ВЗ РТЗ.
Функції РБ:
забезпечує слуховий радіозв’язок (безпосередньо виходом по кабелю на передавачі ПДРЦ через одну з АДУ);
забезпечує комутацію і передачу БД і ТФ радіоканалів.

відповідних апаратних через ОПМ (Р-454 Ф) у мобільній частині і

через АДУ (Р-151) у основній частині ВЗ РТЗ по з’єднувальним лініям, які прокладені поміж апаратними.
ПРЦ в цьому випадку має завдання:
складання радіоканалів і технічний контроль за їх якістю;
передача складених каналів до РБ по кабельній (радіорелейній) лінії з використанням ОПМ (Р-454Ф, Р-161ПУ) в мобільній частині і АДУ (Р-151) в основний частині ВЗ РТЗ.
Для підвищення живучості РЦ і забезпечення маневру каналами ДУ усі ОПМ (ПМ) з’єднаються поміж собою кабелями, поміж ПРЦ і ПДРЦ організуються радіорелейні і кабельні лінії ДУ. Передбачається обмін каналами ДУ між групами передавачів, використовуючи для цього полукомплекти РРС (Р-405), РСТ середньої потужності.

ВЗ РТЗ. В умовах сучасного високоманевреного бою з застосуванням сучасних

видів зброї, з необхідністю частої зміни дислокації ПУ радіозв'язок в окремі моменти може стати єдиним способом, за допомогою якого можна буде забезпечити управління авіаційними частинами й об'єднаннями. Він є єдиним способом управління ЛА у повітрі. Тому правильний вибір організаційно-технічної структури РЦ, вміле використання позитивних якостей радіозв'язку, врахування його недоліків, врахування всіх чинників, які визначають структуру й обладнання РЦ, дозволяють забезпечити виконання завдань, що стоять перед ВЗ РТЗ.