Слайд 1Тема 22. Інтеграція України в світову економіку
Слайд 2Тема 22. Інтеграція України в світову економіку
22.1. Передумови інтеграції
України у світове господарство.
22.2. Пріоритетні напрями геополітичної та галузевої орієнтації
України.
22.3. Участь України в регіональних інтеграційних угрупованнях.
22.4. Співпраця України з ЄС
22.5. Проблеми та перспективи співпраці України та РФ
Слайд 322.1. Передумови інтеграції України у світове господарство
Показники інтеграції країни у
світове господарство
співвідношення зовнішньоторговельного обороту і ВВП;
прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які
спрямовуються в економіку країни і з країни, та портфельні інвестиції;
потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технології.
Слайд 4Пріоритетні напрями інтеграції України у світову економіку
Реалізація напрямків інтеграції
можлива шляхом використання різних, але водночас взаємопов'язаних, механізмів:
через активну та
ліберальну зовнішньоекономічну політику;
за рахунок формування середовища, сприятливого для іноземного підприємництва й інвестування та транснаціоналізації високомонополізованих підприємств;
через укладання двосторонніх міждержавних економічних угод та участь у багатосторонніх міжурядових переговорах; за рахунок інтенсифікації
східноєвропейських інтеграційних процесів та формування передумов інтеграції в західноєвропейські інтеграційні структури.
Слайд 622.2. Пріоритетні напрями геополітичної та галузевої орієнтації України
Галузева інтеграція
1. У
сфері транспорту:
розширення пропускної спроможності автомобільних переходів Гребенне-Рава-Руська, Ягодин-Дорогуськ та будівництво
другого мосту на цьому переході;
будівництво міждержавних переходів Краківець, Новоукраїнка, Смільниця;
будівництво транс’європейської магістралі Лісабон-Київ;
розробка загальної концепції розвитку швидкісних магістральних доріг в узгодженні з подальшим розвитком транс’європейських магістралей;
розробка концепції транспортного коридору Балтійське море - Чорне море (Гданськ-Одеса).
Слайд 7Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
2. В галузі машинобудування, ВПК і
конверсії:
З підприємствами ВПК обговорюються питання щодо можливості співробітництва по виробництву:
двигунів
для локомотивів;
гальмової апаратури;
кінескопів для телевізорів;
літаків та їх ремонту.
Певна перспектива у розвитку військово-технічного співробітництва зберігається у наступних сферах:
надання Україною послуг з ремонту та обслуговування військової техніки радянського виробництва, яка перебуває на озброєнні збройних сил Польщі. Зокрема це стосується бойових кораблів і літаків;
науково-дослідна робота по створенню нових зразків військової техніки та зброї;
кооперації виробництва вертольотів, танків та іншої військової техніки і обладнання.
Слайд 8Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
3. В галузі промисловості:
1) здійснення зустрічних
поставок української залізної руди в обмін на польське коксівне вугілля;
2)
спільний експорт на ринки третіх країн;
3) співпраця підприємств у галузі металургії між Мінпромом України, ДУ «Укрметал» та польською фірмою СА «ІМПЕКСМЕТАЛ»
Слайд 9Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
4. В галузі сільського господарства:
створення СП
по вирощуванню сільськогосподарської продукції (цукрового буряка, соняшника тощо) з використанням
польських технологій;
організація в Україні спільного виробництва машин і обладнання для механізації технологічних процесів в овочівництві, тваринництві тощо;
здійснення підготовки кадрів, створення і забезпечення функціонування нових організацій державного інтервенціонізму в агропромисловому комплексі, діючих в ринкових умовах (регулювання аграрного ринку, приватизація державних сільськогосподарських підприємств, модернізація і реструктуризація сільського господарства, кредитування).
Слайд 10Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
5. В галузі фармацевтичної промисловості:
виробництва вітамінів
і мультивітамінів на основі концентрованих соків, фруктів, овочів з додатком
вітамінів, мікроелементів, сорбентів в об'єднанні «Вітаміни» у м. Умань Черкаської області (80 млн. дол.);
виробництво на підприємствах бактеріальних препаратів, вакцин (70 млн. дол.);
виробництво серцево-судинних, знеболюючих засобів (17 млн. дол.);
виробництво нефузійних розчинів в AT «Галичфарм» у м.Львові (3 млн. дол.).
Слайд 11Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
6. У науково-технічній сфері:
В межах українсько-польської
співпраці створено українсько-польську Комісію з питань співробітництва у сфері науки
і технологій.
В Україні здійснюється збір пропозицій від українських наукових організацій щодо виконання науково-дослідних проектів за спільними пріоритетними напрямами науково-технічного розвитку.
Слайд 12Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
7. У галузі забезпечення енергоносіями.
кооперація нафтопереробних
підприємств по виробництву мастил та присадок до них;
поставки паливно-мастильних матеріалів
з польських НПЗ в західні райони України;
обмін передовим досвідом в галузі нафтопереробки та торгівлі нафтопродуктами та створення СП.
Слайд 13Пріоритетні напрями геополітичної орієнтації України
Щодо геополітичних напрямків інтеграції України (існували
з 1995 р. до січня 2005 р.):
європейський вибір;
стратегічне партнерство зі
США;
стратегічне партнерство з Росією та країнами СНД:
3.1) Північно-Східний;
3.2) Південно-Східний;
В 1995 р. Президент України Кучма Л.Д. проголосив “багатовекторну” модель геополітичної орієнтації України
А.С.Філіпенко була запропонована бігравітаційна модель інтеграції, який передбачає її одночасну взаємодію з ЄС та ЄЕП за прикладом АТЕС, НАФТА, ОЧЕС та ін., є членами декількох регіональних об’єднань.
В січні 2005 р. Президент В.Ющенко відмовився від багатовекторної моделі і проголосив єдиним вектором – інтеграція до ЄС.
14 липня 2011 р. Президент Янукович В.Ф. проголосив про поєднання пріоритетного вектору (інтеграція в ЄС) та стратегічне партнерство з США
Слайд 1422.3. Участь України в регіональних інтеграційних угрупованнях
Слайд 18Пріоритети структурної переорієнтації України в межах інтеграційних об'єднань:
науково-технічне та технологічне
оновлення виробництва із забезпеченням його конкурентоспроможності шляхом глибокої модернізації. Зменшення
ресурсомісткої за рахунок ефективного використання власних паливно-сировинних ресурсів;
підвищення рівня внутрішньої збалансованості національної економіки для зменшення зовнішньої залежності в розвитку її ключових галузей за рахунок формування системи власної міжгалузевої кооперації та забезпечення повних виробничих циклів;
формування умов для соціальне орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структури, з другого - завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами населення, підвищенню мотивації до праці, фінансовій макростабілізації.
Слайд 1929 октября 2008, 15:25 Украина готова участвовать в строительстве дороги
вокруг Черного моря
Парламент Украины ратифицировал Меморандум, которым подтвердил готовность нашего
государства принять участие в строительстве дороги вокруг Черного моря.
Согласно документа, между правительствами стран-участниц Организации черноморского экономического сотрудничества (ОЧЕС) в направлении строительства Черноморской окружной автомагистрали (ЧОА) утверждается договоренность. Длина ЧОА составит приблизительно 7000 км.
Основной маршрут ЧОА и ее соединение могут проходить через такие города: Стамбул (Турция) – Самсон (Турция) – Трабзон (Турция) – Батуми (Грузия) – Поти (Грузия) – Ереван (Армения) – Баку (Азербайджан) – Новороссийск (Россия) – Ростов-на-Дону (Россия) – Таганрог (Россия) – Мариуполь (Украина) – Мелитополь (Украина) – Одесса (Украина) – Кишинев (Молдова) – Бухарест (Румыния) – Констанца (Румыния) – Хасково (Болгария) – София (Болгария) – Ниш (Сербия) – Белград (Сербия) – Тирана (Албания) – Едирне (Турция) – Комотини (Греция) – Александрополис (Греция) – Стамбул (Турция).
Слайд 2022.4. Співпраця України з ЄC
Указом Президента України від 15 серпня
2001 року Кабінету Міністрів України було доручено розробити нову програму,
яка була б зосереджена на подоланні бідності. На виконання цього доручення Кабінет Міністрів розробив та прийняв довгострокову Програму дій (до 2009 року), яка складається з двох частин: 1) створення економічних та правових умов для підвищення доходів та 2) зростання активності працездатних громадян та вдосконалення соціального захисту для найбільш вразливих груп населення.
В березневському (2003) Повідомленні Єврокомісії для Європейської Ради та Європарламенту «Розширена Європа — сусідні країни: нова структура відносин із нашими східними та південними сусідами»
в Декларації від 9 вересня 2008 р. наша держава вперше безпосередньо визнається Євросоюзом як європейська країна, що поділяє з ЄС спільні цінності, а нова угода матиме назву «Угода про асоціацію».
Слайд 21«Угода про асоціацію» від 9 вересня 2008 р:
в економічній сфері
містить положення про поглиблену економічну інтеграцію з перспективою доступу до
внутрішнього ринку Євросоюзу за допомогою ЗВТ+, яка передбачатиме вільний рух товарів і послуг, зменшення нетарифних обмежень і гармонізацію регуляторного середовища України згідно із стандартами ЄС;
залучення України до низки галузевих і регіональних програм Європейського Союзу;
Угода про асоціацію, як правило, укладається терміном на 3 або на 5-10 років, після чого країна зазвичай набуває статусу кандидата до ЄС.
заохочує проведення в Україні економічних реформ, зокрема в сфері регуляторного середовища і лібералізації торгівлі.
обидві сторони погоджуються, що на даному етапі оптимальною формою співпраці у зовнішній торгівлі буде створення поглибленої зони вільної торгівлі.
Слайд 22Передумови формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
виникнення
спільного кордону України з чотирма країнами ЄС (1389 км) внаслідок
розширення ЄС на схід Європи протягом 2004-2007 pp.;
формування нової концепції європейської безпеки, яка включає також стабілізацію географічного оточення ЄС;
недосконалість Європейського політичного союзу і Чорноморської синергії;
пожвавлення перетворень в Україні після політичних подій 2004-2005 pp. та президентських виборів 2010 р.
Слайд 23Переваги створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС:
сприяння подоланню
наслідків світової фінансово-економічної кризи (через пожвавлення експортної діяльності, припливу інвестиційних
ресурсів, використання європейського досвіду антикризових програм і кредитів ЄС);
надання додаткового прискорення темпам зростання ВВП:
поліпшення структури експорт і сальдо платіжного балансу України;
покрашення розвитку експортно-орієнтованих галузей (металургії, хімічної промисловості, сільського господарства), рибної і легкої промисловості;
зростання надходжень іноземних інвестицій;
Слайд 24Переваги створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС:
одержання доступ
до передових високих технологій;
поліпшення доступу до якісніших і дешевших товарів
і послуг;
покрашення рівня енергетичної безпеки і зменшення енергозалежності України (зокрема, через встановлення економічно обґрунтованих цін на імпортований природний газ і на транзит енергоресурсів через територію України, а також на зберігання природного газу в українських підземних газосховищах);
прискорення зростання добробуту населення.
Слайд 25Ризики створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС
посилення конкуренції з підприємствами ЄС на ринку України;
банкрутство неконкурентоспроможних підприємств;
збільшення
витрат українських підприємств на адаптацію до стандартів і норм ЄС (стандартів продовольчої безпеки, директиви REACH тощо);
збільшення витрат на адаптацію законодавства України щодо законодавства €С;
закріплення переважання сировинної та низько технологічної продукції в структурі товарного експорт України;
зростання від'ємного сальдо в торгівлі між Україною та ЄС.
Слайд 26Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес
І. Економічні:
недостатнє координування позицій урядових
і ділових кіл України на переговорах;
намагання третіх сторін вплинути на
включення до тексту Угоди невигідних для України умов;
міжвідомча неузгодженість: між Міністерством економіки України, Міністерством аграрної політики України та Держспоживстандартом України у сфері прискорення гармонізації стандартів та технічних регламентів України щодо вимог законодавства Європейського Союзу Станом на 15 квітня 2009 р. 5618 національних стандартів України було гармонізовано з міжнародними стандартами ЄС і рівень гармонізації перевищив 25 %. Проте роботу в напрямі стандартизації слід прискорити, адже зазвичай в країнах, які претендують на статус асоційованих з ЄС. Рівень гармонізації становить принаймні 80 %;
Слайд 27Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес
надмірна утаємниченість переговорного процесу з
української сторони (українські бізнес-асоціації отримують інформацію про деталі переговорів від
європейських бізнес-асоціацій. а не від Міністерства економіки України);
обмежене фінансове забезпечення процесу адаптації стандартів України до стандартів ЄС. Зокрема, сумарні витрати на адаптацію до стандартів ЄС тільки м'ясної промисловості Польщі сягнули 2 млрд. євро;
обмежене фінансово-ресурсне забезпечення пронесу переговорів (Південна Корея, чисельність населення якої така ж. як в Україні, залучала до подібних переговорів уп'ятеро більше фахівців, ніж Україна);
Слайд 28Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес
7) некваліфікована підготовка тарифних пропозицій
(деякі тарифи, які вдалося відстояти Україні шляхом переговорів з питань
вступу до COT. виявилися або зависокими (30 % для соняшникової олії), або непотрібними (мито на імпорт йогуртів з Європи, коли 99 % їх ввозиться з РФ). На переговорах щодо створення ЗВТ Україна і ЄС уже визначилися з консолідованими тарифними пропозиціями. Лібералізації підлягатиме 95 % загального обсягу торгівлі товарами і тільки 5 % становитимуть винятки.
Слайд 29Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес
ІІ. Серед інституційних перешкод на
шляху для створення ЗВТ+ варто відзначити:
1. Внутрішні: інституційна не реформованість
українських державних структур, політична нестабільність в Україні),
2. Зовнішні:
забюрократизованість процедури прийняття рішень в ЄС;
обмежені обсяги фінансування технічної допомоги Україні з боку ЄС;
відсутність єдиної енергетичної і міграційної політики ЄС.
Слайд 30Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС
Створення
зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС належить до
стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Сторонами та є логічним продовженням позитивних тенденцій у двосторонньому товарообігу України та ЄС в останні роки.
Створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі стане складовою частиною угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Переговорний процес зі створення ЗВТ розпочався 18 лютого 2008 р. у м. Києві. Станом на грудень 2010 року відбулось 14 раундів переговорів (14 раунд – 6-10 грудня 2010 р.).
Переговори проходять за 15 напрямами:
1) торгівля та сталий розвиток;
2) тарифна пропозиція;
Слайд 31Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС
3)торгівля
товарами;
4) торговельні відносини в енергетичній сфері;
5) митні питання,
сприяння торгівлі та протидія шахрайству;
6) інструменти торговельного захисту;
7) технічні бар’єри в торгівлі;
8) антимонопольні заходи та державна допомога;
9) торгівля послугами, заснування компаній, рух капіталу та платежів;
10) інтелектуальна власність;
11) географічні зазначення;
12) державні закупівлі;
13) санітарні та фітосанітарні заходи;
14) врегулювання суперечок та інституційне забезпечення;
15) транспарентність.
Слайд 32Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС
Майбутня
всеохоплююча та поглиблена зона вільної торгівлі ґрунтуватиметься на таких принципах:
• відповідність
вимогам СОТ;
• поступове досягання чотирьох свобод (рух товарів, послуг, капіталу, частково – робочої сили);
чітке визначення перехідних періодів;
асиметрія, або відносна взаємність;
мораторій на введення нових торговельних обмежень.
Крім того, положення щодо створення ЗВТ визначатимуть правову основу для регуляторного наближення, що є умовою поступового входження економіки України до спільного ринку ЄС.
Наповнення майбутньої ЗВТ буде спрямовуватись на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові Сторони.
Слайд 33Напрями співробітництва України з ЄС
У 1994 р. підписана, а з
1998 р. вступила в силу Угода про партнерство співробітництво.
Напрямки співробітництва:
Гармонізація
законодавства та нормативної бази України з законодавством, нормами та стандартами ЄС;
Впровадження стандартів та інститутів СОТ;
Удосконалення управління кордонами та розвиток прикордонної інфраструктури;
Реалізація спільного Плану дій України та ЄС щодо боротьби з організованою злочинністю, відмиванням грошей, незаконним обігом наркотиків, торгівлею зброєю, незаконною імміграцією та торгівлею людьми шляхом співробітництва у юридичній та правоохоронній сферах;
Розвиток науково-технічного співробітництва;
Слайд 34Напрями співробітництва України з ЄС
6. Інші:
В енергетичному секторі: продовження співробітництва
в структурному реформуванні енергопостачальних підприємств, розвиток відновлюваних джерел енергії, енергоефективності,
транспортування енергоносіїв, зокрема, газу, ядерної безпеки та окремих питань, що стосуються ліквідації наслідків забруднення навколишнього середовища, пов'язаних з виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС;
В галузі торгівлі – посилення захисту прав інтелектуальної власності шляхом ефективного застосування законодавства. В транспортному секторі пріоритетом є сприяння інтеграції транспортної інфраструктури України з транспортною мережею ЄС в рамках трансєвропейських транспортних коридорів.
Слайд 35Напрями співробітництва України з ЄС
У галузі зовнішньої політики Україна продовжує
надавати пріоритетного значення зміцненню зв'язків із Заходом, нормалізації стосунків з
Росією та протидії намаганням поширити дію інститутів СНД за межі економічної сфери.
У фінансовому секторі було досягнуто результатів у посиленні банківського нагляду. Новий Закон України "Про банки та банківську діяльність", який було введено в дію в січні 2001 року, сприятиме виконанню НБУ Базельских принципів щодо банківського нагляду.
Торговельна політика. Уряд працював у декількох напрямках з метою подальшої лібералізації торгівельного режиму в контексті вступу України до СОТ.
У галузі міжнародних відносин основними середньостроковими завданнями будуть врегулювання питань, пов'язаних з процесом розширення ЄС та вступом до СОТ, у співробітництві з установами ЄС.
У макроекономічній сфері перед Урядом стоять дві основні задачі: управління виплатою зовнішнього боргу іноземним позичальникам та досягнення балансу консолідованого державного бюджету.
Слайд 43Інвестиційна співпраця України з ЄС
Слайд 4422.5. Проблеми та перспективи співпраці України та РФ
Напрями співробітництва Україна-Росія
торгово-економічне співробітництво. З метою збереження справедливих і передбачуваних умов в
торгівлі заплановано проведення консультацій з укладення угод про постачання деяких видів української трубної продукції до Російської Федерації на умовах нетарифного регулювання, а також щодо лібералізації і переглядів заходів захисту ринку у двосторонній торгівлі відносно ряду товарів;
паливно-енергетичнона співпраця. Передбачається спільне опрацювання питання про участь ВАТ «Уралмаш - бурове обладнання» у здійсненні технічного переоснащення і модернізації бурового обладнання нафтогазовидобувних підприємств України;
Слайд 45Напрями співробітництва Україна-Росія
співпраця у галузі атомної енергетики і ядерних матеріалів.
Визначено в якості пріоритетних завдань співробітництво в будівництві енергоблоків №
3 і № 4 Хмельницької АЕС, розвиток українсько-російського співробітництва в галузі поводження з відпрацьованим ядерним паливом, забезпечення АЕС України ядерним паливом;
співпраця в галузі промислової політики. Досягнуто домовленостей щодо продовження співробітництва по реалізації Програми заходів щодо Українсько-Російського співробітництва в галузі машинобудування, а також підготовки додаткових заходів із розвитку співробітництва на 2010-2011 рр., особливу увагу приділивши взаємопоставкам продукції сільськогосподарського та енергетичного машинобудування, транспортного обладнання і тягових електромашин.
Слайд 46Напрями співробітництва Україна-Росія
Сторони домовилися продовжити роботу в рамках Угоди між
Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про виробничу кооперацію
від 24 квітня 1998 року в 2010 році і будуть прагнути підписати Протокол та переліки взаємопоставляємої продукції по кооперації у можливо стислі терміни;
співпраця у галузі транспорту. Визначено, що перспективним напрямком співпраці є розвиток мультимодальних перевезень і досягнуто домовленостей щодо продовження спільної роботи із залучення додаткових вантажопотоків, розширення географії перевезень вантажів та узгодження конкурентоспроможних тарифних ставок;
Слайд 47Напрями співробітництва Україна-Росія
співпраця в агропромисловому комплексі:
відповідним міністерствам сторін доручено підготувати
до підписання проект Угоди між Урядом України і Урядом Російської
Федерації про співробітництво в сфері карантину рослин;
продовжити роботу в галузі насінництва, а також розвивати подальше співробітництво в галузі племінного тваринництва;
в першому кварталі 2010 року підготувати пропозиції щодо розвитку співробітництва в галузі сільськогосподарського машинобудування;
Слайд 48Напрями співробітництва Україна-Росія
в області міжрегіонального і прикордонного співробітництва:
доручено Підкомісії з
питань міжрегіонального і прикордонного співробітництва підготувати пропозиції про можливі пріоритети
співпраці у сфері міжрегіональної та прикордонної взаємодії;
опрацювати питання про можливість розробки угоди про прикордонної торгівлі, в т.ч. сільськогосподарською продукцією;
продовжити роботу з обговорення єдиних підходів до порядку розробки проекту українсько-російської програми щодо р. Сіверський Донець;
підготувати пропозиції щодо активізації транскордонного співробітництва в рамках існуючих єврорегіонів.
Слайд 49Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації
21.04.2010 р. -
“Харківські угоди” (Угода між Україною і Російською Федерацією з питань
перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України). Передбачали пролонгацію перебування ЧФ РФ на території України в обмін на зниження ціни на російський газ для України на 30%, тобто на 100 доларів за тисячу кубометрів.
17.05.2010 Україна та Росія підписали п’ять междержавних угод:
демаркації українсько-російського кордону,
співпрацю в галузі використання та розвитку навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС,
міжбанківську співпрацю між "Укрексімбанком" та Банком ВТБ,
першочергових заходів з розвитку науково-освітньої співпраці на 2010-2012 рр.,
програму співпраці між Міністерствами культури та туризму України та Міністерством культури PФ на 2010-2014 рр.
Слайд 50Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації
18 жовтня 2011
р. у Донецьку відбулася зустріч Президента України Віктора Януковича та
Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва у форматі «віч-на-віч». За результатами переговорів визначили напрямки подальшої співпраці країн:
розвиток і налагодження авіасполучення;
спрощення процедур прикордонно-митного контролю для розвитку успішної міжрегіональної співпраці України та Росії;
збільшення торговельного взаємообігу та взаємодії між регіонами;
демаркація українсько-російського кордону.
Слайд 51Проблеми співпраці України та Російської Федерації
енергетична та ресурсна залежність України
від РФ;
заборгованість України перед РФ, переведення цієї проблеми у площину
майнового відшкодування;
непостачання енергоносіїв та маніпулювання цінами на них у залежності від неекономічних обставин;
заміна розірваних технологічних циклів та системи промислової кооперації колишнього СРСР у народногосподарському комплексі РФ при збереженні високого рівня технологічної залежності України від РФ;
підпорядкування технологічної кооперації військово-промислових комплексів обох країн інтересам РФ;
неплатежі російських підприємств українським партнерам;
Слайд 52Проблеми співпраці України та Російської Федерації
намагання встановити контроль над життєво
важливими інфраструктурними та енергетичними об'єктами в Україні (нафтопроводи, газопроводи, портове
господарство тощо);
нестабільна політика РФ щодо імпорту української продукції;
неузгодженість політики на ринках третіх країн, що призводить до обмеження та витіснення українського експорту на світовому ринку;
створення мережі фінансових та комерційних структур з явною або прихованою участю російського капіталу з метою перекачування фінансових ресурсів;
поширення сфери діяльності російської “тіньової” і суто кримінальної економіки на територію України;
забруднення навколишнього середовища російськими військовими частинами, що дислокуються на території України, ліквідація наслідків яких потребує серйозних матеріальних витрат з боку України.
Слайд 53Проблеми співпраці України та Російської Федерації
15 квітня 2011 р., високопоставлений
представник Генеральної прокуратури України заявив, що укладена 19 січня 2009
року між «Нафтогазом» і «Газпромом» угода про купівлю-продаж природного газу в 2009-2019 роках і всі дії з виконання цієї угоди можуть бути поставлені під сумнів і в судовому порядку скасовані, в тому числі в міжнародних судах. Також, за висновком Генпрокуратури, підписання зазначеної угоди відбулося з грубими порушеннями українського законодавства, і з української сторони всі дії щодо підписання угоди носили протиправний характер.
Визнання недійсним газової угоди від 19 січня 2009 року в українських судах за позовом Генпрокуратури чи іншого органу державної влади в цивілізованих правових системах буде розглядатися як неприпустиме втручання держоргану в контрактні відносини між господарюючими суб'єктами.
Слайд 54Проблеми співпраці України та Російської Федерації
Будучи зобов'язана виконувати рішення українського
суду в силу законів України, офіційний Київ не матиме правових
підстав для купівлі газу для цілей споживання в Україні і для оплати такого газу. У такій ситуації - з урахуванням специфіки функціонування газотранспортної системи України - почнеться відбір частини російського газу, що транзитується через українську територію для європейських споживачів. Все це дасть підстави «Газпрому» і Кремлю звинуватити Україну в розв'язанні нової газової кризи на Європейському континенті; і українська сторона не буде мати аргументованих юридичних заперечень з цього приводу, оскільки в основі такого розвитку подій буде нелегітимне рішення українського суду.
Єдиним легітимним шляхом визнання недійсним або розірвання газової угоди від 19 січня 2009 року (за відсутності домовленості між «Нафтогазом» і «Газпромом») є звернення НАК «Нафтогаз України» з відповідним позовом до Стокгольмського арбітражу
Слайд 55Перспективи співпраці України та РФ
Зростання - поєднання стійкого соціально-економічного піднесення
з політичною стабільністю держави, громадянським консенсусом щодо подальшого розвитку суспільства,
мінімізацією конфліктогенної напруги в ньому.
Дисипація –поєднання економічного спаду (депресії) з перманентною політичною нестабільністю (метастабільністю) держави та невизначеністю (неоднозначністю) щодо подальшого розвитку суспільства із збереженням у ньому значного конфліктогенного потенціалу.
Слайд 56Перспективи співпраці України та РФ
Сценарії подальшого розвитку партнерських відносин:
зростаючі Україна
та Росія: конкурентно-партнерські відносини між двома країнами;
дисипація України і Росії:
співробітництво при інтравертній заглибленості країн у внутрішню проблематику;
зростання України при дисипації РФ «стратегічного відриву» України і виходу її з «російської тіні»;
дисипація України при зростанні РФ: подальше ослаблення України фактично унеможливить будь-який спротив зростаючій Росії, політика якої щодо України залишається інваріантною, що підтверджується усім періодом двосторонніх відносин