Слайд 1Тема 2. Інженерне обладнання та маскування позицій
Заняття 1. Фортифікаційне обладнання
опорних пунктів та районів розташування підрозділів
Слайд 2Контрольні питання
Варіант № 2
Завдання інженерного забезпечення в
обороні.
Мета інженерного забезпечення.
Способи ведення інженерної розвідки.
Варіант № 1
Завдання
інженерного забезпечення в наступі.
Які засоби використовуються для виконання завдань інженерного забезпечення.
Мета інженерної розвідки.
Слайд 3 Навчальні питання:
1. Польові фортифікаційні споруди, їх будова та
порядок устаткування у різних умовах. Матеріали та інструмент, що застосовується
для фортифікаційного обладнання.
2. Маскування фортифікаційних споруд табельними інженерними засобами та місцевими матеріалами.
3. Застосування інженерних засобів захисту від ВТЗ під час знаходження підрозділу у районі розташування.
Слайд 4 Перше питання:
Польові
фортифікаційні споруди, їх будова та порядок устаткування у різних умовах.
Матеріали та інструмент, що застосовується для фортифікаційного обладнання.
Слайд 5 Фортифікаційне обладнання позицій, опорних
пунктів, районів, рубежів здійснюється з метою ефективного застосування зброї та
бойової техніки, стійкості управління військами, а також забезпечення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження противника.
Основу інженерного обладнання складають польові фортифікаційні споруди, які за призначенням розподіляються:
- для ведення вогню – окопи, траншеї, ходи сполучення для особового складу, основні і запасні вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), гармат і інших вогневих засобів,;
- для управління підрозділами - командно-спостережні (командні) пункти;
- для захисту особового складу – відкриті та перекриті щілини, бліндажі, сховища, траншеї та ходи сполучення;
- для захисту транспортних машин, боєприпасів, матеріально-технічних запасів – сховища та укриття.
Слайд 6Класифікація
фортифікаційних споруд
По розташуванню відносно поверхні землі
і способу зведення фортифікаційні спорудження розподіляються на:
- наземні (насипні)
споруди ( зводяться без заглиблення в грунт).
- котловинні споруди (зводяться з відриттям котлованів).
- підземні споруди ( будуються з використанням спеціальних способів розробки ґрунту, застосуванням засобів проходки та спеціальної техніки).
- шахтні споруди.
Слайд 7Класифікація
фортифікаційних споруд
За конструкцією фортифікаційні споруди
розподіляються на:
споруди відкритого типу (окопи, траншеї і ходи сполучення, відкриті
щілини, укриття для техніки і матеріальних засобів - звичайно являються собою котлован або рів із земляним насипом (бруствером). Відкриті споруди у 1,5 - 2 рази зменшують радіус зон виходу з ладу особового складу, зброї, техніки і матеріальних засобів від вражаючих факторів ядерної зброї у порівнянні з розміщеними на необладнаній місцевості. Вони захищають також від куль і осколків снарядів мін і авіабомб у звичайному споряджені, знижують втрати від фугасної дії цих боєприпасів).
- споруди закритого типу (перекриті щілини, бліндажі, сховища, які мають перекриття і замкнену конструкцію по всьому контуру, а також захисний вхід. Закриті спорудження забезпечують більш високий захист від ядерних та звичайних засобів ураження, ніж відкриті.
Слайд 8Основні тактико-технічні вимоги до фортифікаційних споруд
створення необхідних умов для ведення
бою (зручності відпочинку або безупинного технологічного процесу), відповідно з призначенням
споруди ;
забезпечення необхідної міцності, стійкості й довговічності;
зручність виконання робіт та економічність при влаштуванні й експлуатації;
забезпечення заданої живучості споруди.
Слайд 9 Вихідні дані, які необхідні командиру
взводу для організації фортифікаційного обладнання опорного пункту взводу:
- роль і місце взводу в оборонному бою;
- умови переходу до оборони;
- час готовності оборони;
- начертання переднього краю;
- наявність сил та засобів, їх можливості;
- характер та властивості місцевості, погодні умови та пори року.
Слайд 10 Опорний пункт взводу – це район місцевості по фронту –
до 400 м та в глибину – до 300 м,
на якому механізований (танковий) взвод із засобами посилення розташовується у бойовому порядку для ведення оборонного бою.
Опорний пункт механізованого взводу складається з:
- позицій механізованих відділень (до 100 м по фронту з проміжками до 50 м) ;
- вогневих позицій бойових машин піхоти (БТР) і приданих вогневих засобів;
- командно-спостережного пункту командира підрозділу (до 200 м від переднього краю);
Слайд 11Послідовність
фортифікаційного обладнання опорного пункту механізованого взводу
Черговість і терміни фортифікаційного обладнання встановлюється старшим
командиром. Воно має розпочинатися одразу після прибуття підрозділу в призначений йому район або на позицію.
Фортифікаційну обладнання опорного пункту механізованого взводу в залежності від умов обстановки та наявності часу здійснюється в наступній послідовності:
В першу чергу:
1. По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка призначена для ведення вогню, спостереження, прихованого розташування підрозділу та його маневру у ході бою.
Слайд 12
В залежності від місця взводу
(роти) в бойовому порядку батальйону, взвод може розташовуватися на першої,
другої, третьої або четвертої траншеї.
Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону.
Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на відстані 300-600 м від першої траншеї.
Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на відсані 600-1000 м від другої (третьої) траншеї.
Слайд 13Послідовність
фортифікаційного обладнання опорного пункту механізованого взводу
2. Після відриття
траншеї відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і
гранатометників.
3. Обладнуються окопи для бойових машин піхоти, танків, ПТКРК, інших вогневих засобів.
4. Влаштовується командно-спостережний пункт взводу.
5. Відриваються і обладнуються перекриті щілини на відділення (кожен екіпаж);
Слайд 14Послідовність
фортифікаційного обладнання опорного пункту механізованого взводу
В
другу чергу:
1. Влаштовуються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях танків, БМП (бронетранспортерів) й інших вогневих засобів.
2. Відриваються ходи сполучення до танків, вогневих позицій БМП (бронетранспортерів), до командно-спостережного пункту взводу і в тил;
3. Обладнуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж (обслугу).
Слайд 15Послідовність
фортифікаційного обладнання опорного пункту механізованого взводу
Надалі:
Опорний пункт
взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і
господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню у напрямках флангів.
Улаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті командира взводу.
3. Обладнуються хибні вогневі позиції, ділянки траншей й інші об’єкти.
Слайд 16 Вибір вогневої позиції
Вогневі позиції вибираються з врахуванням
умов місцевості з таким розрахунком, щоб забезпечувалось:
- спостереження за противником
і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою із гармат, кулеметів і ПТКР, гранатометів та автоматів;
- взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту;
- кругова оборона;
- приховане розташування вогневих засобів і маскування.
Слайд 17Порядок фортифікаційного обладнання позицій
- вибір місця,
- розбивка і трасування
фортифікаційних споруд,
- відривання землерийними машинами траншей і ходів сполучення на
усьому фронті оборони підрозділів, командно-спостережного пункту, вогневих позиції для танків (БМП, БТР) і бліндажі,
вручну обладнуються основні і запасні майданчики для кулеметів, окопи для стрільців, гранатометників, укриття для особового складу і ніши для боєприпасів, дообладнуються вогневі позиції для танків (БМП, БТР) і бліндажі.
здійснюється маскування.
Слайд 18Потреба у силах та засобах на обладнання опорного пункту мв
На
обладнання фортифікаційних споруджень у ВОП потрібно:
1100 люд./год., 7 маш./год. з
них:
-1 черга - 610 люд.-год.,
- 2 черга - 430 люд.-год.,
- надалі - 60 люд.-год.
До виконання завдань залучається до 75% о/с взводу (що становитиме 21 люд.) та виконується приблизно за 4,5-5 діб.
Слайд 19Позиція механізованого відділення
Слайд 20Фортифікаційне обладнання опорного пункту механізованого взводу першого ешелону роти (варіант):
Слайд 21 Окоп для стрільби з автомата стоячи
На обладнання
окопу піхотною лопатою необхідно
2,5 люд.-год., саперною лопатою – 1,5
люд.-год.
Слайд 22 Окоп для стрільби з кулемета стоячи
На обладнання
окопу піхотною лопатою необхідно
4 люд.-год., саперною лопатою – 2,5
люд.-год.