Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Кафедра онкології з курсами радіаційної медицини та реаніматології
Содержание
- 1. Кафедра онкології з курсами радіаційної медицини та реаніматології
- 2. ВизначенняЗлоякісні лімфоми – це лімфопроліферативні захворювання, які
- 3. Сучасні уявлення про патогенез злоякісних лімфом:пригнічення клітинного імунітету; порушення функції Т і В –лімфоцитів;хромосомні порушення.
- 4. При злоякісних лімфомах уражаються:1. Лімфатичні вузли;2. Лімфатичні
- 5. Особливості розвитку злоякісних лімфомЗахворювання починається уніцентрично в
- 6. Міжнародна класифікація злоякісних лімфом (ВООЗ, 1976 )І
- 7. ВизначенняХвороба Ходжкіна (лімфогранульоматоз, ЛГМ) – первинне пухлинне
- 8. Актуальність проблемиЗахворюваність на ЛГМ є неоднаковою у
- 9. Епідеміологія ЛГМРизик захворювання на хворобу Ходжкіна дещо
- 10. Етіологічні фактори ЛГМПричина хвороби Ходжкіна залишається невідомою.
- 11. Вікові аспекти ЛГМ:ЛГМ може виникнути в будь-якому
- 12. Гістологічні варіанти ЛГМ (Згідно Міжнародної класифікації пухлин
- 13. Гістологічні варіанти ЛГМ:ЛГМ, лімфогістіоцитарний варіант - перебіг
- 14. Клітини Березовського-Штенберга-Ріда
- 15. Постадійна класифікація ЛГМ, прийнята в Ann-Arbor (1971)
- 16. Особливості постадійної Анн - Арбонської класифікації Кожна
- 17. Постадійна класифікація КОТСВОЛД (патологічна система стадіювання (рS))
- 18. Форми перебігу ЛГМ:Гостра;Підгостра;Хронічна.Гостра форма характеризується швидким початком,
- 19. Клінічні прояви ЛГМ
- 20. Клінічні прояви ЛГМ
- 21. Клінічні прояви ЛГМ
- 22. Збільшення шийнихлімфовузлів у хворого на ЛГМ
- 23. Клінічні прояви ЛГМ
- 24. Негативні прогностичні чинники для перебігу хвороби Ходжкіна:стадія
- 25. Діагностика ЛГМ і НГЛ
- 26. Діагностика ЛГМ Кінцевий діагноз встановлюється виключно на
- 27. Ураження лімфовузлів середостіння при ЛГМ на Rtg ОГК
- 28. Ураження лімфовузлів середостіння при ЛГМ на Rtg ОГК
- 29. На позитронно-емісійних томограмах визначається гіперметаболізм у вузлахсередостіння
- 30. Ураження печінки при ЛГМ
- 31. Лабораторна діагностика ЛГМЛабораторні ознаки активності ЛГМ: 1)
- 32. Диференціальна діагностика ЛГМ З специфічними лімфаденітами при
- 33. Методи лікування злоякісних лімфом:1. Променева терапія;2. Хіміотерапія;3. Таргетна терапія;4. Кортикостероїди.
- 34. Історичні аспекти лікування хвороби Ходжкіна:
- 35. Алгоритм лікування хвороби Ходжкіна:І – ІІ А
- 36. ВизначенняНеходжкінські лімфоми (лімфосаркоми, НХЛ) – це злоякісні
- 37. Епідеміологія та етіологія НХЛОкремі види неходжкінських лімфом
- 38. Робоче Формулювання (РФ) (Working Formulation) класифікації НГЛ
- 39. Европейсько-американська класифікація лімфом (REAL-класифікація)індолентна дисемінована лімфома –
- 40. Гістологічні варіанти НХЛ:а) лімфоцитарнаб) лімфоплазмоцитарнав) пролімфоцитарнаг) лімфобластнад)
- 41. Постадійна класифікація НГЛ, прийнята в Ann- Arbor (1971)
- 42. Клінічні прояви НХЛ, методи діагностики та алгоритми лікування аналогічні з хворобою Ходжкіна.
- 43. Міжнародний прогностичний індекс (ІРІ) для неходжкінських лімфом
- 44. Алгоритм лікування неходжкінських лімфом:І-ІІ стадії з низьким
- 45. Дякуємо за увагу!
- 46. Скачать презентанцию
ВизначенняЗлоякісні лімфоми – це лімфопроліферативні захворювання, які походять з елементів лімфатичного вузла і екстранодальної лімфоїдної тканини.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 1Кафедра онкології з курсами радіаційної медицини та реаніматології
Злоякісні лімфоми: лімфогранульоматоз,
неходжкінські лімфоми.
Слайд 2Визначення
Злоякісні лімфоми – це лімфопроліферативні захворювання, які походять з елементів
лімфатичного вузла і екстранодальної лімфоїдної тканини.
Слайд 3Сучасні уявлення про патогенез злоякісних лімфом:
пригнічення клітинного імунітету;
порушення функції
Т і В –лімфоцитів;
хромосомні порушення.
Слайд 4При злоякісних лімфомах уражаються:
1. Лімфатичні вузли;
2. Лімфатичні структури:
- селезінка;
- тимус;
-
горлове лімфоїдне кільце Пирогова- Вальдеєра;
- пеєрові бляшки.
3. Нелімфоїдні органи:
-
печінка, легені, плевра, кістки, кістковий мозок, шлунок, кишківник, грудна залоза, щитовидна залоза, нервова система, шкіра і підшкірна клітковина, нирки.
Слайд 5Особливості розвитку злоякісних лімфом
Захворювання починається уніцентрично в одній із лімфатичних
структур: лімфатичних вузлах, селезінці, тімусі, кільці Вальдейера-Пирогова та ін. Далі
здійснюється, як правило, послідовне метастазування переважно лімфогенним шляхом. В пізніх стадіях при ураженні селезінки, інвазії судин, можливе гематогенне метастазування з наступним розвитком метастазів у печінці, кістках, легенях і т.п.
Слайд 6Міжнародна класифікація злоякісних лімфом (ВООЗ, 1976 )
І – хвороба Ходжкіна
(лімфогранульоматоз);
ІІ – неходжкінські лімфоми ;
1. Лімфосаркома;
2. Ретикулосаркома;
3. Злоякісна лімфома Беркіта
(південноамериканська лімфома);4. Грибовидний мікоз (злоякісна лімфома шкіри);
5. Плазмоцитома;
6. Некласифіковані лімфоми.
ІІІ. Рідкі форми:
1. Еозинофільна гранульома;
2. Мастоцитома.
Слайд 7Визначення
Хвороба Ходжкіна (лімфогранульоматоз, ЛГМ) – первинне пухлинне захворювання лімфатичної системи
із специфічною клінічною картиною та патоморфологічною характеристикою уражених лімфатичних тканин,
в яких виявляються насамперед атипові багатоядерні клітини Штернберга – Ріда та одноядерні клітини Ходжкіна
Слайд 8Актуальність проблеми
Захворюваність на ЛГМ є неоднаковою у різних країнах світу.
До регіонів з високим рівнем захворюваності на ЛГМ відносять ряд
африканських країн, США, (штат Нью-Йорк -13,7 на 100 тис. насел., Гаваї - 10,8 на 100 тис.), у Японії (Нагасакі) 13,9 на 100 тис. населення.У Нігерії гемобластози в структурі злоякісних новоутворень посідають перше місце, складаючи 25% усіх онкологічних захворювань дорослих і дітей.
В Україні захворюваність на ЛГМ у 2005 році дорівнювала 2,3 на 100 тис. населення, а на злоякісні лімфоми - 4,0 на 100 тис., а смертність, відповідно, 1,0 та 2,5 на 100 тис.
Слайд 9Епідеміологія ЛГМ
Ризик захворювання на хворобу Ходжкіна дещо підвищений у людей
після перенесеного інфекційного мононуклеозу , тонзил- та апендектомії, у працівників
лісу, трапляються сімейні випадки.Частіше хворіють високоосвічені категорії населення.
У США понад 90% хворих на ЛГМ - люди білої раси.
Слайд 10Етіологічні фактори ЛГМ
Причина хвороби Ходжкіна залишається невідомою.
Розглядається гіпотеза щодо
вірусної етіології (вірус Епштейн - Барра);
На сьогодні переважає пухлинна теорія
походження хвороби Ходжкіна.
Слайд 11Вікові аспекти ЛГМ:
ЛГМ може виникнути в будь-якому віці, класичний розподіл
за віком має два піки цього захворювання: один у віці
20-30 років, другий - у віці після 45 років.Розподіл за статтю майже однаковий,
У дітей теж спостерігається бімодальна вікова крива:
перший пік – 4-6 років;
другий пік – 10-12 років.
ЛГМ у дітей складає в середньому 10-15% всіх хворих на ЛГМ і займає друге місце після лейкозів.
Слайд 12Гістологічні варіанти ЛГМ (Згідно Міжнародної класифікації пухлин (ВООЗ, 1976))
1. Лімфогістіоцитарний
або лимфоїдної переваги;
2. Нодулярний склероз;
3. Змішано-клітинний;
4. Лімфоїдне виснаження або
ретикулярний варіант або дифузний склероз .Гістологічні варіанти ЛГМ не є стабільними. З прогресуванням захворювання відбувається еволюціонування від лімфогістіоцитарного варіанту до лімфоїдного виснаження .
Слайд 13Гістологічні варіанти ЛГМ:
ЛГМ, лімфогістіоцитарний варіант - перебіг сприятливий
ЛГМ, нодулярний склероз
– перебіг сприятливий
ЛГМ, змішано-клітинний варіант – перебіг несприятливий
ЛГМ, лімфоїдне виснаження
– перебіг несприятливий
Слайд 16Особливості постадійної Анн - Арбонської класифікації
Кожна стадія розподіляється на
підстадії А та Б в залежності від відсутності (А) або
наявності (Б) загальних симптомів інтоксикації.Інтоксикаційні Б - симптоми:
1. Невмотивована втрата ваги більш ніж на 10% за останні 6 місяців до звернення до лікаря.
2. Невмотивоване підвищення температури понад 38,0 С протягом 3-х діб.
3. Профузна нічна пітливість.
Генералізований свербіж шкіри.
Слайд 18Форми перебігу ЛГМ:
Гостра;
Підгостра;
Хронічна.
Гостра форма характеризується швидким початком, високою температурою, адинамією,
проливними потами, ураженням внутрішніх органів - печінки, легень та ін.
Для
підгострої форми характерні нестримне прогресування процесу, анемія, виснаження. Уточнити первинну локалізацію при цих формах ЛГМ неможливо.Хронічний перебіг хвороби спостерігається у 92% випадків.
Слайд 24Негативні прогностичні чинники для перебігу хвороби Ходжкіна:
стадія захворювання ІІІ –
ІV ;
наявність інтоксикаційних В - симптомів;
конгломерати лімфатичних вузлів понад
5 см в діаметрі;розширення тіні середостіння на рентгенограмі більше ніж на 1/3 діаметра грудної клітки в її найширшої місці;
масивне ураження селезінки;
наявність екстранодальних вогнищ ураження;
ураження лімфатичних вузлів 3 або більше зон;
підвищення ШОЕ > 50 мм / год;
вік понад 40 років.
А також додатково для ІІІ – ІV стадій:
- чоловіча стать;
- гіпоальбумінемія < 40 г/л;
- рівень гемоглобіну < 105 г/л;
- лейкоцитоз > 15 * 10*9 / л;
- лімфопенія < 600 / мкл або < 8 %;
- рівень лактатдегідрогенази > N.
Слайд 26Діагностика ЛГМ
Кінцевий діагноз встановлюється виключно на основі гістологічного дослідження
уражених тканин, але не виключена діагностична цінність цитологічного дослідження пунктатів
і мазків-відбитків лімфатичних вузлів.
Слайд 29На позитронно-емісійних томограмах визначається гіперметаболізм у вузлах
середостіння (блакитна стрілка), а
також у лівому потиличному (зелена стрілка) та
пахвинному вузлах (червона стрілка).
Слайд 31Лабораторна діагностика ЛГМ
Лабораторні ознаки активності ЛГМ:
1) нейтрофільний лейкоцитоз;
2)
прискорення ШОЕ;
3) абсолютна лімфопенія;
4) еозинофілія, моноцитоз;
5) анемія;
6) високий рівень лужної фосфатази та ЛДГ . 
Слайд 32Диференціальна діагностика ЛГМ
З специфічними лімфаденітами при таких інфекційних захворюваннях,
як інфекційний мононуклеоз, бруцельоз, токсоплазмоз, туберкульоз;
з саркоїдозом;
з
реактивною гіперплазією лімфоїдної тканини різної етіології - бактеріальної та вірусної.
Слайд 33Методи лікування злоякісних лімфом:
1. Променева терапія;
2. Хіміотерапія;
3. Таргетна терапія;
4. Кортикостероїди.
Слайд 34Історичні аспекти лікування хвороби Ходжкіна:
1.
60-ті роки xx століття (Henry Kaplan) запровадження мантійного опромінення –
50% 10-річне виживання.2. 70-ті роки xx століття – запроваджена комбінована хіміотерапія – 90% 10-річне виживання - схеми :
МОРР (мустарген, онковін, прокарбазин, преднізолон);
СОРР (циклофосфамід, онковін, прокарбазин, преднізолон);
АВVD (адріабластин, вінбластин, блеоцин, дакарбазин)
3. 90- ті роки xx століття – 98% 10-річне виживання - схема:
ВЕАСОРР (блеоцин, етопозид, адріабластин, циклофосфамід, онковін, прокарбазин, преднізолон).
Слайд 35Алгоритм лікування хвороби Ходжкіна:
І – ІІ А стадія (група низького
ризику):
2-4 курси поліхіміотерапії за схемами ABVD з подальшою променевою терапією
уражених ділянок;Променева терапія мантійними полями.
І – ІІ Б (з високим ризиком) та ІІІ А стадії:
6 курсів ABVD або СОРР –АВV (МОРР- АВV ) або альтернувальні 3 курси СОРР (МОРР) та 3 курси ABVD з подальшою променевою терапією уражених ділянок.
ІІІ Б – ІV стадії:
6 курсів ABVD або СОРР –АВV (МОРР- АВV ) або альтернувальні 3 курси СОРР (МОРР) та 3 курси ABVD; питання про проведення променевої терапії вирішується індивідуально;
програми ВЕАСОРР – ІІ або Stanford –V; питання про проведення променевої терапії вирішується індивідуально.
Слайд 36Визначення
Неходжкінські лімфоми (лімфосаркоми, НХЛ) – це злоякісні пухлини лімфоїдної тканини,
що об’єднують низку лімфопроліферативних захворювань різного ступеня злоякісності та характеру
перебігу.
Слайд 37Епідеміологія та етіологія НХЛ
Окремі види неходжкінських лімфом є поширеними у
відповідних регіонах земної кулі: зокрема, лімфома Беркітта – в країнах
Центральної та Західної Африки, слизовоасоційовані лімфоми – в країнах Середземномор’я та ін. У виникненні лімфом певну роль відіграють несприятливі фактори зовнішнього середовища (пестициди, іонвзуюча радіація і т.д.), вірусні чинники (вірус Епштейн-Барра, і т.п). В Україні зростання захворюваності на НХЛ може пов’язуватися з радіонуклідним забрудненням унаслідок аварії на ЧАЕС.
Слайд 38Робоче Формулювання (РФ) (Working
Formulation) класифікації НГЛ
У РФ всі НГЛ
розділені три великі категорії:
низького ступеня злоякісності (середня тривалість життя
вимірюється роками);проміжнього ступеня злоякісності (середня тривалість життя вимірюється місяцями);
високого ступеня злоякісності (середня тривалість життя вимірюється тижнями) .
Клініцисти вважають, що принципово існують дві категорії НГЛ:
лімфоми з тривалим перебігом, (лімфоми низького і проміжного ступеня злоякісності ) - індолентні;
лімфоми з агресивним перебігом, ( лімфоми високого ступеня злоякісності).
Слайд 39Европейсько-американська класифікація лімфом (REAL-класифікація)
індолентна дисемінована лімфома – лейкемія;
індолентні екстранодальні лімфоми;
індолентні
нодулярні лімфоми (тривалість життя вимірюється роками);
агресивні - (тривалість життя без
лікування - місяці);високоагресивні (гострі) - (тривалість життя без лікування - тижні).
Слайд 40Гістологічні варіанти НХЛ:
а) лімфоцитарна
б) лімфоплазмоцитарна
в) пролімфоцитарна
г) лімфобластна
д) імунобластна
е) лімфосаркома Беркітта
Високозлоякісними, несприятливими за клінікою і прогнозом, вважаються три останніх типи
НХЛ.
Слайд 42Клінічні прояви НХЛ, методи діагностики та алгоритми лікування аналогічні з
хворобою Ходжкіна.
Слайд 44Алгоритм лікування неходжкінських лімфом:
І-ІІ стадії з низьким ІРІ (0-2 бали):
Променева
терапія +/- хірургічне лікування;
або монохіміотерапія хлорамбуцилом +/- променева терапія.
І-ІІ стадії
з високим ІРІ (3-5 балів):поліхіміотерапія за схемами СОР, САР, СІD, СНОР (3-4 курси) + променева терапія.
ІІІ-ІV стадії:
6 курсів поліхіміотерапії за схемами СОР, САР, СІD, СНОР;
або до 6 курсів флударабіну фосфату або кладрибіну (аналоги нуклеозидів);
або 6-8 курсів поліхіміотерапії зі включенням аналогів нуклеозидів (флударабіну фосфат + циклофосфамід + дексаметазон; флударабіну фосфат + ідарубіцин + дексаметазон; флударабіну фосфат + мітоксантрон + дексаметазон) +/- ритуксимаб.
