Канада у другій половині ХХ століття – на початку ХХІ ст

ст.
11 клас, Всесвітня історія, тема 11, Хорькова Л.В. КЗШ №

114

очолює Велика Британія.
Глава держави — британський монарх, у Канаді його

представляє генерал-губернатор, а генерал-лейтенанти — у провінціях, з яких складається ця держава. Найвищий законодавчий орган — двопалатний парламент (сенат і палата громад). Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем’єр-міністром.
Столиця — м. Оттава. За владу борються ліберальна та прогрессивно - консервативна партії.

активну участь у Другій світовій війні на боці Антигітлерівської коаліції.
Війна

дала поштовх економічному зростанню Канади: країна перетворилася на індустріальну державу. Економічне піднесення, що розпочалось у роки війни, тривало і в повоєнний період. Стимулом до цього стало швидке зростання кількості населення (в основному за рахунок емігрантів), а відповідно, і збільшення внутрішнього ринку, освоєння території.

третє місце серед промислово розвинених країн, перетворившись на високорозвинену індустріальну

державу,
Канада стала активним учасником міжнародної політики,
Канада домоглася національної незалежності, хоча в економічному плані ставала дедалі більш залежною від США.
Так, протягом 1945–1956 рр. США збільшили свої довгострокові капіталовкладення в Канаді більш ніж в 2,5 раза — до 13 млрд доларів.

рр. — Л. Сен-Лоран (ліберал)
•1957–1963рр.—Д.Дифенбейкер (консерватор)
• 1963–1968 рр. — Л.

Пірсон (ліберал)
• 1968–1979 рр. — П. Е. Трюдо (ліберал)
• 1979 р. — Д. Кларк (консерватор)
• 1980–1983 рр. — П. Е. Трюдо (ліберал)
• 1984–1993 рр. — Б. Малруні (консерватор)
• 1993–2003 рр. — Ж. Кретьєн (ліберал)
• 2003–2006 рр. — П. Мартін (ліберал)
• З 2006 р. — С. Гарпер (консерватор)

провідні галузі промисловості — нафтова, газова, лісова.
Має високий рівень ефективності

сільського господарства (наприклад, може забезпечити продовольством 100 млн осіб, тобто в 4 рази більше ніж населення Канади на початку 90-х рр.).
Має тісні економічні зв’язки зі США: 70 % експорту припадає на США, відбувається економічна інтеграція — домовленість про вільну торгівлю між Канадою, США і Мексикою.

і бідними східними (Нью-Брансвік, Нова Шотландія).
Канада входить до «Великої сімки»

економічно розвинених держав і має великі потенційні можливості (2 % світового виробництва).
Тримає курс на зміцнення атлантичної солідарності в рамках НАТО (з 1949 р. Канада членом цієї організації).
Має відмінну від США думку-Канада відмовилася вступити до Організації американських держав (ОАД), не припинила дипломатичні й торговельні відносини з Кубою, підтримала вимогу визнання КНР.

дол. на день.
Успіхи Канади в розвитку економіки вражаючі: на сьогодні

за рівнем економічного розвитку вона посідає сьоме місце, за рівнем життя — перше.

франкомовного населення, переважна частина франкомовного населення проживає у провінції Квебек

(82 % населення провінції);
• провінція економічно розвинена, але існує чимало проблем (безробіття серед франкомовного населення, перевага в бізнесі належить англомовному населенню);

є вихід Квебеку із Канади, було утворено Фронт визволення Квебеку,

який здійснює терористичні акти проти урядовців та англомовного населення;
• 1980 р. було проведено 1-й референдум (40 % проголосувало за вихід із Канади);
• Канадський уряд іде на поступки, здійснює дуже гнучку політику, акцентуючи зусилля на запровадженні двомовності у провінції;
• 1995 р. було проведено 2-й референдум (49,4 % проголосували за вихід із Канади), але виникли проблеми — індіанці та ескімоси, які живуть у Квебеку, загрожують виділити свої резервації в разі виходу провінції зі складу Канади.

чоловік). У 90-ті роки українсько-канадська діаспора збільшилася за рахунок притоку

нових емігрантів, а також через те, що чимало громадян Канади після проголошення незалежності України уперше визнали своє українське походження.

— національна координаційна рада, що об’єднує більшість українських політичних, громадських

і церковних організацій;
• Товариство об’єднаних українських канадців (ТОУК) — громадсько- політичний координаційний орган.
У Канаді 47 % української діаспори — православні, 32 % — греко-католики, 21 % — римо-католики. Тут виходять українські газети і журнали: «Український голос», «Новий шлях», «Життя і слово», «Батьківщина».