Колірна модель RGB Для того щоб ми змогли що-небудь побачити, потрібне світло

світло. Його випромінюють сонце, електричні лампи, вогонь, газова горілка, телевізор,

монітор. Світло може мати певний колір, а світло, що здається нам без¬колірним, насправді містить кольорові складові (згадайте радугу). Кольори джерел світла можна описати за допомогою колірної моделі RGB, у якій кольори розглядаються як результат змішування (додавання) трьох базових кольорів: червоного (Red), зеленого (Green), синього (Blue).
Частки базових кольорів визначаються трьома числами з діапазону від 0 до 255 та записуються в порядку їх згадування в моделі. Так, чистий червоний колір у моделі RGB подається як 255, 0, 0 (червона складова максимальна, зелена і синя — відсутні), чистий зелений — як 0, 255, 0, а синій — як 0, 0, 255

падає світло, має певний колір? Це пояснюється тим, що матеріал

поверхні об'єкта одні компоненти світла поглинає, а інші відбиває. Якщо, наприклад, об'єкт відбиває лише червоні компоненти світла, вони сприймаються оком, і об'єкт здається нам червоним.
Для опису цього явища застосовують колірну модель CMYK (Cyan, Magenta, Yellow, BlacK), базові кольори якої утворено шляхом вилучення з білого світла базових кольорів моделі RGB: блакитний (білий мінус червоний), пурпуровий (білий мінус зелений), жовтий (білий мінус синій).
Основна сфера застосування колірної моделі CMYK — повноколірний друк, оскільки у разі її використання за допомогою чотирьох фарб можна отримати на папері повноколірне зображення. Це стає можливим завдяки властивості людського ока «усереднювати» колір маленьких і близько розташованих об'єктів. Тому якщо, наприклад, дуже близько або з накладанням нанести на папір пурпурні та жовті крапки, око сприйматиме їх як область червоного кольору. Друкуючи у такий спосіб крапки чотирьох базових кольорів, можна отримати більшість існуючих кольорів.

модель HSB

Розглянуті колірні моделі базуються на змішуванні основних кольорів. Але

коли ми бачимо певний колір, нам складно сказати, скільки в ньому відсотків червоного, зеленого і синього, проте легко визначити колірний тон, насиченість та яскравість.

Третя модель, яку називають HSB (Hue, Saturation, Brightness) або HSV (Hue, Saturation, Value), враховує цей аспект та визначає колір за допомогою трійки чисел, кожне з яких відповідає одній з базових його характеристик.
• Відтінок (Hue) задає розташування кольору у спектрі видимого світла, тобто визначає, яким саме є колір: жовтим, червоним, синім тощо. Значення 0 колірного тону відповідає червоному кольору, який зміню¬ється на жовтий, потім — на зелений, блакитний, синій, пурпуровий і знову червоний.
• Насиченість (Saturation) визначає, наскільки колір є інтенсивним, віддаленим від сірого. Нульова насиченість відповідає відтінку сірого кольору.  
• Яскравість (Brightness)
визначає, наскільки колір світлий чи темний. Нульова яскравість — чорний колір, максимальна — білий.

розроблена і установлена як міжгалузевий стандарт колірна модель, яка після

уточнення і доопрацювання отримала назву Lab (L*a*b). Ця модель розроблялася так, щоб подолати недоліки моделей HSB, RGB і CMYK. Модель має широкий світловий обхват і не прив'язана ні до одного з пристроїв репродукції світла.  Будь-який колір в моделі визначається значенням яскравості L (Lightness) і двома хроматичними координатами - а і Ь. Хроматічеськая координата а приймає всі значення кольору по колірному кругу - від зеленого до червоного. Координата b - від блакитного до жовтого. У природі не існує випромінювачів, які могли б відтворити діапазон колірних значень хроматичних координат а і Ь, тому модель застосовується в теоретичних дослідженнях, при обмінах інформацією про колір і для синтезу кольору в комп'ютерних програмах. Внутрішній опис квітів в Photoshop і в деяких інших програмах обробки растрової графіки виконується в системі Lab. Найважливішою гідністю моделі слід вважати її широкий колірний діапазон: система Lab передає всі кольори видимої частини спектру.  Діапазон квітів, який може відтворювати модель або пристрій, називається колірним обхватом. На мал. 2.10 показані колірні обхвати різних пристроїв. Осями графіків служать хроматичні координати а і Ь. Самая велика фігура малюнка позначає колірний обхват системи Lab. На межах цієї області лежать всі чисті кольори видимої частини спектру. При зсуві до центру насиченість зменшується, досягаючи нульового значення в області білого кольору.  Графік моделі Lab дозволяє визначити колірний обхват будь-якого пристрою або моделі, що працює за принципом складання квітів. Якщо відзначити три кольори на графіці і з'єднати їх прямими лініями, то вийде малюнок колірного обхвату пристрою, який використовує ці кольори як координати. Більш того, усередині графіка Lab розташовуються графіки обхватів будь-яких моделей і пристроїв, заснованих на принципі віднімання квітів: друкуючих машин, принтерів і ін.
Мал. 2.10. Колірні обхвати пристроїв і носіїв. Система Lab володіє найбільшим колірним обхватом серед всіх розглянутих колірних моделей і пристроїв. Навіть монітор не стані коректно відобразити всі фарби, доступні цій системі
Система Lab вельми специфічна, робота в ній дається практикуючим дизайнерам з певною працею. Згадаємо ще раз про особливості цієї системи. 

дошці (хоча така дошка мас вигляд звичайної білої дошки, все,

що записується на її поверхні, миттєво з'являється на екрані комп'ютера). Електронну дошку можна використовувати як Інтерактивний монітор — у такому разі вона перетворюється на великий сенсорний екран, команди на якому можна вибирати дотиком пальців руки.

і графічних даних.
Зображення на екрані монітора утворюється з окремих елементів

зображення —пікселів (англ. picture element — елемент зображення), які інколи називаютьточками зображення.
Характеристики:
тип — ЕПТ, LCD, плазмові тощо;
роздільна здатність;
частота розгортки;
розмір екрану по діагоналі.