Комп'ютерні віруси і антивірусні програми

Кучер Богдан Юрійович

біології за її здатність до саморозмноження. Саме поняття "комп'ютерного вірусу"

з'явилося на початку 1970-тих і використовувалося у програмуванні та літературі, зокрема, у фантастичному оповіданні "Людина в рубцях" Грегорі Белфорда. Проте, автором терміну вважається Ф. Коен, який у 1984-тому році опублікував одну з перших академічніх статей, що були присвячені вірусам, де і було використано цю назву.

невелика програма, яка приєднує себе до інших програм і негативно

впливає на їх виконання і роботу комп’ютера.

Історія

Історія свідчить, що ідею створення комп'ютерних вірусів окреслив письменник-фантаст Т. Дж. Райн, котрий в одній із своїх книжок, написаній в США в 1977 р., описав епідемію, що за короткий час охопила біля 7000 комп'ютерів. Причиною епідемії став комп'ютерний вірус, котрий передавався від одного комп'ютера до другого, пробирався в їхні операцій системи і виводив комп'ютери з-під контролю людини.

“хворою”. Тепер вірус може разом з нею попасти у комп’ютер

і розпочинати свою “чорну” справу і заражати інші програми,псувати таблицю,розташування файлів, “засмічувати” оперативну пам’ять тощо.

Через деякий час на комп’ютері починає творитися щось дивне:

Програми перестають працювати або працюють неправильно;
На екрані з’являються зайві повідомлення і символи;
Робота комп’ютера сповільнюється ;
Деякі файли виявляються зіпсованими;
Комп’ютер повністю втрачає працездатність.

диска;
Текстові – заражують текстові файли редактора Word, інші документи та

об’єкта,що містять макроси.

За зовнішнім виглядом:

Звичайні – код вірусу можна побачити на диску;
Невидимі – використовують особливі засоби маскування і при перегляді код вірусу не видно;
Поліморфні – код вірусу видозмінюється.

За результатами діяльності:

Безпечні – не виконують ніяких дій окрім свого розповсюдження;
Небезпечні – призводять до втрати інформації і руйнування обчислювальної системи.

За об’єктами зараження:

вірусів. Зараз розробкою антивірусів займаються великі компанії. Як і в

творців вірусів, у цій сфері також сформувались оригінальні засоби — але вже для пошуку і боротьби з вірусами. Сучасні антивірусні програми можуть знаходити десятки тисяч вірусів.

Склад антивірусного програмного забезпечення

Антивірусне програмне забезпечення складається з комп'ютерних програм, які намагаються знайти, запобігти розмноженню і видалити комп'ютерні віруси та інші шкідливі програми.

вірусів та інших шкідливих програм, запобігання їх розповсюдження, а також

відновлення програм заражених ними.

Основні завдання антивірусних програм:

Сканування файлів і програм в режимі реального часу;
Сканування комп’ютера на вимогу.
Сканування інтернет-трафіку.
Сканування електронної пошти.
Захист від атак небезпечних веб-вузлів.
Відновлення пошкоджених файлів (лікування).

для виконання своїх задач:
Перегляд (сканування) файлів для пошуку відомих вірусів,

що відповідають визначенню в словнику вірусів.

Знаходження підозрілої поведінки будь-якої з програм, що схожа на поведінку зараженої програми.

час перегляду файлу звертається до словника з відомими вірусами, що

складений авторами програми-антивірусу. У разі відповідності якоїсь ділянки коду програми, що проглядається, відомому коду (сигнатурі) вірусу в словнику, програма-антивірус може виконувати одну з наступних дій:

Видалити інфікований файл
Відправити файл у карантин (тобто зробити його недоступним для виконання, з метою недопущення подальшого розповсюдження вірусу).
Намагатися відтворити файл, видаливши сам вірус з тіла файлу.

Хоча антивірусні програми, створенні на основі пошуку відповідності визначенню вірусу в словнику, за звичайних обставин, можуть досить ефективно перешкоджати збільшенню випадків зараження комп'ютерів, автори вірусів намагаються триматися на півкроку попереду таких програм-антивірусів, створюючи «олігоморфні», «поліморфні» і, найновіші, «метаморфічні» віруси, у яких деякі частини шифруються або спотворюються так, щоб неможливо було знайти спільне з визначенням в словнику вірусів.

словнику, метод знаходження підозрілої поведінки дає захист від абсолютно нових

вірусів, яких ще немає в жодному словнику вірусів. Однак треба враховувати, що програми, побудовані на цьому методі, видають також велику кількість помилкових попереджень. Програми класу Firewall давно мали в своєму складі модуль знаходження підозрілої поведінки програм.

Антивіруси, що використовують метод знаходження підозрілої поведінки програм, не намагаються ідентифікувати відомі віруси, замість цього вони стежать за поведінкою всіх програм. Якщо програма намагається записати якісь данні в файл, що виконується(exe — файл), програма-антивірус може зробити помітку цього файлу, попередити користувача і спитати, що треба зробити.

що викликається для виконання, перед тим, як передати їй керування.

Якщо програма використовує код, що змінюється самостійно, або проявляє себе як вірус (тобто починає шукати інші exe-файли, наприклад), — така програма буде вважатися шкідливою (здатною нашкодити іншим файлам). Однак цей метод також має велику кількість помилкових попереджень.

Зараз відомі такі антивірусні програми:

від поштових і мережевих черв'яків, руткітів, файлових вірусів, троянських програм,

стелс-вірусів, поліморфних вірусів, безтілесних вірусів, макровірусів, вірусів, що вражають документи MS Office, скрипт-вірусів, шпигунського ПЗ ,програм-викрадачів паролів, клавіатурних шпигунів, програм платного дозвону, рекламного ПЗ ,потенційно небезпечного ПЗ, хакреських утиліт, програм-люків, програм-жартів, шкідливих скриптів й інших шкідливих об'єктів, а також від спаму, скамінг-, фармінг-, фішинг-повідомлень і технічного спаму.

реальному часі. Eset NOD32 забезпечує захист від вірусів, а також від

інших загроз, включаючи троянські програми, черв‘яки. У Eset NOD32 використовується патентована технологія ThreatSense, призначена для виявлення нових виникаючих загроз в реальному часі шляхом аналізу виконуваних програм на наявність шкідливого коду, що дозволяє попереджати дії авторів шкідливих програм

Antivirus) — антивірусне програмне забезпечення що розробляється Лабораторією Касперського. Надає користувачеві захист від

вірусів, троянських програм, шпигунських програм, руткітів, а також невідомих погроз за допомогою проактивного захисту, що включає компонент HIPS.