Слайд 1
Лекція №1
Конституційне право, як провідна галузь права України
Слайд 2
План:
Галузь конституційного права
Предмет конституційного права
Роль конституційного права в системі права
України
Правова система України
Слайд 3
Конституційне право як галузь права
регулює особливу сферу суспільних відносин,
яка охоплює:
загальні
засади конституційного ладу України;
основи правового статусу особи;
державний і територіальний устрій;
систему,
порядок формування і принципи організації органів Української влади
Слайд 4Чинники, які обумовлюють особливе місце конституційного права у системі національного
права України
специфічним предметом правового регулювання
джерелом галузі конституційного права є
Конституція України,
конституційне право закріплює засади конституційного ладу України,
конституційне право закріплює невід'ємні права і свободи людини і громадянина,
конституційно-правові норми встановлюють систему, основи організації та діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування,
Слайд 5Чинники, які обумовлюють особливе місце конституційного права у системі національного
права України
конституційне право установлює основи цивільного, земельного, господарського та інших
галузей права України,
конституційне право встановлює ієрархію нормативно-правових актів, регулює процес нормотворення,
Конституційне право закріплює принцип верховенства права.
Слайд 6Предмет конституційного права
система політичних, економічних, соціальних, культурних (духовних), екологічних
й інших, тісно пов`язаних із ними, найважливіших суспільних відносин.
Слайд 7Специфіка відносин, які
складають предмет конституційного права
вони складаються в усіх
найважливіших сферах життєдіяльності суспільства,
виступають як базові в політичній, економічній, соціальній
та духовній сферах, визначають загальні засади і принципи політичного, економічного та соціального устрою, цілісність і єдність суспільства.
Слайд 8
Предмет галузі конституційного права складають такі групи суспільних відносин
Слайд 91. Які складають основу народовладдя і суверенітету народу
1. Встановлення принципів
суверенітету як:
народного суверенітету;
державного суверенітету;
національний суверенітет.
2. Встановлення принципів суверенітету як:
потенційного, -
для будь-якого народу;
реального – право впливу кожного громадянина на державу.
3. Закріплення основних засад принципу народовладдя:
організаційно-політичні (розподіл влад, багатопартійність)
економічні(форми власності, свобода підприємництва);
ідеологічні;
морально-етичні (вимога інтелектуальності влади);
соціально-психологічні (правова культура ).
Слайд 102. Які розкривають побудову, устрій держави як організації влади народу
Поняття
влади;
Форма правління (республіка);
Форма устрою (унітарна, у складі є АРК);
Політичний режим
(демократична);
Впровадження та використання державної символіки;
Територіальна організація держави.
Слайд 113. Які визначають засади функціонування держави
Принципи, на яких будується
держава в Україні:
Демократизм;
гуманізм ;
поділ влад;
взаємоконтроль гілок влад (стримання і
противаг).
Слайд 124. Що визначають характер зв`язків між державою і особою
Відносини гарантій
реалізації прав;
Відносини громадянства;
Відносини прав і свобод.
Слайд 13Структура предмета
конституційного права України
відносини політичного характеру,
економічні відносини,
взаємозв'язки держави з особою
взаємодія ланок державного апарату,
реалізація права народу
на самовизначення
основи місцевого самоврядування в Україні.
Слайд 14Загальні, - ті, які декларуються безпосередньо в Конституції України, народний
суверенітет, розподіл влад, рівність прав тощо)
Спеціальні - ті, які наповнюють
реальним змістом конкретні конституційно-правові відносини (принцип гласності в роботі державних органів, верховенство права та ін)
Принципи
конституційного права
Слайд 15принципів конституційного права;
норм конституційного права;
інститутів конституційного права.
Система конституційного права –
це сукупність
Слайд 16Конституційно- правові інститути
Загальні ;
Головні;
Початкові.
Слайд 17Загальні – мають комплексний характер і складають значні масиви правових
норм
Інститути:
основ правового статусу людини і громадянина;
загальних засад конституційного ладу України;
прямого
волевиявлення (вибори, референдум);
конституційної системи органів державної влади;
територіального устрою України;
конституційно-правових основ місцевого самоврядування
Слайд 18Головні – однорідні суспільні відносини, структурні підрозділи загальних інститутів
Наприклад,
до загального інституту основ правового статусу людини і громадянина входять
такі головні інститути:
громадянства України,
принципів правового статусу людини і громадянина,
основних прав, свобод і обов`язків людини і громадянина;
гарантій основних прав і свобод;
правового статусу іноземців в Україні;
політичного притулку
Слайд 19Початкові – об`єднують кілька правових норм, що регулюють окрему групу
суспільних відносин
Наприклад,
до головного інституту громадянства України входить початковий інститут втрати
громадянства України
Слайд 20
Лекція №2
Конституційно-правові норми та їх особливості
Слайд 21
План:
Конституційно-правові норми
Порядок реалізації конституційно-правових норм
Поняття і види конституційно-правових відносин
Суб'єкти і
об'єкти конституційно-правових відносин
Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин
Слайд 22Конституційно-правові норми
це встановлені чи санкціоновані державою правила, які визначають
поведінку учасників конституційно-правових відносин.
Слайд 23Структура
конституційно-правової норми
Гіпотеза – та частина норми, яка вказує
на фактичні умови, правила вольової поведінки та діяльності, які виражаються
в мірі дозволеної та належної поведінки суб`єктів конституційного права.
Може бути абсолютно вираженою, або відносно визначеною
Містяться в ст. 29, 80, 82, 87, 111 Конституції.
Диспозиція – визначає саму модель правил вольової поведінки або суб`єктів конституційного права, незалежно від їх волі, і містить правовий припис про їх діяльність в умовах, передбаченою гіпотезою.
Зокрема, ч. 2 ст. 117 Конституції визначає „Акти КМ підписує Прем`єр-міністр”
Санкція – містить правовий припис про міру конституційно-правової відповідальності суб`єктів конституційно-правових відносин.
Містяться в ст. 56, 60, 62, 81, 111 та ін. Конституції
Слайд 24Класифікація конституційно-правових норм
Слайд 25За призначенням механізму правового регулювання
Матеріальні,
ті, що відповідають на питання
„що робити?”
Процесуальні,
ті, що відповідають на питання
„як робити?”
Слайд 26За розподілом функцій
Регулятивні
Зобов'язуючі (обов'язки)
Забороняючі (заборони)
Уповноважуючі (повноваження)
Охоронні,
вступають після порушення правової
норми
Слайд 27За ступенем визначеності припису
Імперативні – абсолютно визначені
Диспозитивні – відносно визначені
Слайд 30За органом видання
ВР України
Президент України
Місцеві ради
Слайд 31За змістом
Норми, що закріплюють засади конституційного ладу
Норми, що закріплюють основи
правового статусу людини і громадянина
Норми, що закріплюють систему органів державної
лади тощо
Слайд 32Форми реалізації конституційно-правових норм
Застосування – державно-владна діяльність по вирішенню конкретних
юридичних справ уповноваженими суб`єктами.
Дотримання норми – означає утримання від здійснення
заборонених нею дій.
Виконання – обов`язкове здійснення передбачених законом тих чи інших дій.
Використання – здійснення учасниками конституційних відносин дозволених нормами права дій, здійснення ними своїх прав.
Слайд 33Склад
конституційно-правових відносин
Суб'єктами конституційно-правових відносин є фізичні особи ; спільноти
людей ; держава та її складові частини ; органи державної
влади та місцевого самоврядування, депутати, політичні партії та масові громадські організації
Об`єктом цих правовідносин є політична влада, державна територія, майнові цінності , дії , особисті немайнові блага .
Зміст конституційно-правових відносин
- юридичний – суб`єктивні права і юридичні обов`язки
- матеріальний – фактична поведінка суб`єктів
Слайд 34Види конституційно-правових відносин
1. За їх суб`єктами,
2. За терміном дії,
3. За
цільовим призначенням.
Слайд 35За суб`єктами
Відносини, в яких однією із сторін є народ, або
держава загалом,
Відносини, в яких з однієї сторони держава, а з
іншої – автономне утворення,
Між державними органами,
Відносини, в яких сторонами є державні органи, депутати, об`єднання громадян, громадяни.
Слайд 36За терміном дії
Постійні (статус громадянства, що припиняється з його смертю
чи виходом із громадянства )
Тимчасові (державно-правові відносини, пов`язані з організацією
та проведенням референдумів та виборів)
Слайд 37За цільовим призначенням
Правоустановні
Правоохоронні
Слайд 38Ознаки суб`єктів конституційного права
Правоздатність – здатність суб`єкта конституційно-правового відношення мати
суб`єктивні права та юридичні обов`язки (від народження і до смерті)
Дієздатність
- здатність суб`єкта конституційно-правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб`єктивні права та юридичні обов`язки. (В повному обсязі – з 18 років. Для дітей при зміні громадянства батьків, при усиновлені , при створенні молодіжних громадських організацій – з 15 років)
Деліктоздатність – це здатність нести відповідальність (визначається за психічним станом)
Слайд 39Класифікація юридичних фактів
1. За наслідками, що їх спричинює юридичний факт
2.
За формою юридичних фактів
3. За характером зв`язку з індивідуальною волею
особи
4. За складом
Слайд 40За наслідками, що їх спричинює юридичний факт
Правоутворювальні (утворення ВР районів
– п. 29 ст.85 Конституції)
Правозмінні (обрання Президента)
Правоприпиняючі (припинення депутатських повноважень)
Слайд 41За формою юридичних фактів
Позитивні (обрання народним депутатом)
Негативні (не спричиняють юридичних
наслідків – п.5 ст 81 Конституції – дострокове припинення повноважень
народного депутата в разі виявлення несумісності діяльності)
Слайд 42За характером зв`язку з індивідуальною волею особи
Юридичні події – (народження,
смерть фізичної особи, досягнення віку)
Юридичні дії – залежать від волі
суб`єкта
- правомірні – відповідають вимогам норм права
а) акти – спрямовані на досягнення певних правових наслідків (заяви, акти державних органів)
б) вчинки – не пов`язані зі вступом людей у конкретні правовідносини та незалежно від наміру осіб тягнуть юридичні наслідки (народження дитини у осіб, що є у фіктивному шлюбі, породжують обов`язки утримання та виховання)
- неправомірні – не відповідають вимогам права
Слайд 43За складом
Прості – складаються з одного факту, достатнього для настання
юридичних наслідків (прийняття ВР недовіри КМ)
Складні – становлять певну сукупність
окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків