Корпоративна система в Італії

1945, Джуліно-ді-Медзагра) — італійський політичний діяч, фашистський диктатор Італії з

1922 по 1943 роки. Він сконцентрував всю владу в своїх руках як провідник (il duce) фашистської партії та спробував створити Італійську імперію, яка була б у військовому союзі з гітлерівською Німеччиною. Поразка Італії у Другій Світовій війні привела також до втрати влади Муссоліні.

“ корпоративної держави ” на засадах “ класового миру ”.

Власне її автором був не Б. Муссоліні, а один з ідеологів фашизму поет Габріель д’Анунціо. Саме він створив перші корпорації в загарбаному в 1919 р. в місті Ф’юме.

укладення колективних трудових договорів, розглядали конфліктні ситуації, надавали фінонсову підтримку

профспілкам. На середину 30-х рр. фашистські профспілки об’єднували 4 млн. чол. і завдяки численним пільгам та успіхам в організації дозвілля робітників набули великої популярності. До того ж фашистам вдалося зробити те, на що не спромоглися попередні уряди – скоротити безробіття (з 240 до 100 тис.).

для залучення капіталовкладень у промисловість, провели широке роздержавлення, провели вдалу

грошову реформу (цьому сприяли значні кредити із США, зокрема позика від банківського дому Моргана у 100 млн дол.). У 1929 р. рівень промислового виробництва перевищив довоєнний на 40%, виробництво сталі зросло на 84%, електроенергії – на 100%.

забороняються
Місце італійської жінки – вдома, Італійки повинні мати багато дітей

– майбутніх вояків
Демократія не потрібна. Італія потребує сильного лідера, який дасть народу те, чого він хоче

країни. Італійська молодь повинна бути готовою до боротьби
Італія повинна утвердитись

як імперія в Африці
Потрібно збити пиху самовпевненості з великих держав. Фашистський уряд повідомить нації, що для цього потрібно зробити