Культура украинских земель 19 века

Л.І.
Факультет навчання іноземних громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ

столітті.
Розкрити сутність національного відродження та вказати його періодизацію.
Охарактеризувати розвиток освіти

та науки в ХІХ столітті.
Ознайомитися з розвитком літератури, музичної та театральної культури в цей період.

Охарактеризувати розвиток архітектури та мистецтва в ХІХ столітті.

України в XIX ст.
3. Розвиток літератури, театральної та музичної культури.
4. Архітектура

та образотворчі мистецтва.

української культури обумовлювався підпорядкуванням українських земель двом імперіям – Російській

та Австро-Угорській. 

В кінці XVIII cт. – на початку XIX ст. в підросійській Україні зароджується національно-культурний рух. Культурними передумовами відродження стали ідеї романтизму та слов'янської солідарності. 

імперію охопила революція. Українці взяли в ній активну участь поряд з

чехами, словаками, поляками, угорцями та іншими народами. 

Українське національне відродження базувалося на досягненнях культури українського народу, традиції державності, матеріальної та духовної культури. 

було збереження в Лівобережній та Слобідській Україні традицій державно-автономного ладу

XVIII ст.

Етапи українського національного відродження:
1. період збирання духовної спадщини або академічний етап (кінець XVIII - 40-ві роки XIX ст.)
2. Українофільський або культурницький етап (40-ві – 80-ті роки XIX ст.)
3. Політичний етап (з кінця XIX ст.)

XVIII ст. в колишній Гетьманщині прискорився процес руйнації української школи.

 Парафіяльні школи

були єдиним доступним для соціальних низів навчальним закладом. Повітові школи були відкриті для дітей купців і міщан. 

Характерними рисами освіти в першій половині XIX ст. були панування релігійного виховання, заборона викладання українською мовою

Києві був заснований другий в Україні університет

В період середини

XIX ст. у Львівському університеті вдалося домогтися відкриття кафедри української мови та літератури на чолі з Л. Головацьким.

Н. Батиш-Каменського (1822 р.) та «Історія Малоросії» М. Маркевича (1842

– 1843 рр.)

Освіта та наука України в XIX ст.

Нова українська літературна мова була закріплена у підручнику «Граматика» викладача Харківського університету А. Павловського.

організації було Кирило-Мефодіївське товариство, що існувало в Києві протягом чотирнадцяти

місяців 1845 - 1846 рр.  і було розгромлене жандармерією. 

р. перший в Україні університет був відкритий у Харкові
Засновником
Саме в

Харківському університеті виникло тісне коло вчених, що поклало початок національному відродженню. 
Г. Квітка-Основ 'яненко та П. Гулак-Артемовський разом з полтавчанином І. Котляревським стояли біля витоків нової української літератури. 

якого виступив І. Котляревський, був характерним також для творчості П.

Гулака-Артемовського та Є. Гребінки. 

У 1863 р. С. Гулак-Артемовський написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм».

до свободи, звільнення від соціального та іноземного гніту.

 Розвиток літератури, театральної

та музичної культури

Тарас Шевченко.
Циганка –ворожка.

Тарас Шевченко. У в`язниці.

європейського рівня:
Панас Мирний
Б. Грінченко
І. Нечуй-Левицький

літератури вніс І. Франко, творчість якого продовжувалася до першої світової

війни.

І. Котляревський і Г. Квітка-Основ'яненко були також основоположниками українського театру.

1850–1860-х роках в Україні переважають аматорські музично-драматичні театри. 

створив у Єлисаветграді першу на Лівобережній Україні національну професійну трупу

за участю М. Заньковецької, М. Садовського, А. Максимовича та ін.

Садовського, П. Саксаганського, І. Карпенка-Карого. Діяло кілька десятків українсько-російських труп.

музику до творів
Т. Шевченка «Назар Стодоля» і «Вечорниці».
На новий

рівень вивів українську класичну музику композитор М. Лисенко. 

написав урочисту пісню на слова П. Чубинського «Ще не вмерла

Украïна». 

У 1863 р. С. Гулак-Артемовський написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм».

або "Стиль імперії"

архітектурних пам'яток характерні для заміських палаців, парків та резиденцій заможних

аристократів і поміщіків. Найвідомішим комплексом є Софіївка під Уманню – осідок графів Потоцьких.

місцевості над Сеймом,
палац Галагана в Сокирницях на Чернігівщині, до якого

прилягає лісопарк площею 600 десятин

парк “Олександрія” на березі Росі в Білій Церкві,

права ( архітектор А.Меленський)
Церква –ротонда на Оскольдовій могилі(архітектор А.Меленський)
Ансамбль Контрактової

площі на Подолі ( арх. А. Меленський)

А.Тон)
Елементи різних стилів автоматично змішувалися в одному будинку.
Спорудження в Полтаві

монумента на честь Полтавської перемоги (архітектор - Тома де Томон

Врубель, М. В. Нестеров, П. А. Сведомскій і В. А.

Котарбіньський під загальним наглядом професора А. В. Прахова. Прахов є автором проектів ряду деталей інтер'єру, зокрема - бронзових вхідних дверей. В оздобленні інтер'єру собору мозаїками брали участь і майстри з Венеції.

Васнецов Віктор Михайлович

Ісус Христос

Богородиця

Одеси, Києва, Львова. 

1820-x
«Дівчина з Поділля»
Портрет сина, 1818

Одеси на Чорному морі, худ. І.К.Айвазовський, 1852

портрета працювали талановиті українські художники В.Маковський, М.Рачков та ін.

вчилася в Петербурзькій художній академії, виступила проти академізму в живописі.

Фото

1886. Стоят: Г.Г. Мясоедов, К.А. Савицкий, В.Д. Поленов, Е.Е. Волков, В.И. Суриков, И.И. Шишкин, Н.А. Ярошенко, П.А. Брюллов та інші.

написав кілька картин на українську тематику:

ЯрмарокТрутовського

послу Герсею
Італійський посланник Кальвуччі змальовує улюблених соколів царя Олексія Михайловича

Литовченко Олександр Дмитрович (1835 - 1890 ) - український історичний живописець Російської імперії

художник І. Рєпін (1844-1930)
Ілля Рєпін Автопортрет, 1878


Репін І. Запорожці пишуть

листа турецькому султанові.

Українська хата, худ. І.Рєпін, 1880

свою справу художнього прославляння рідної України з її життєрадісним і гарним народом», — написано

в одній з ювілейних статей (1910 р.), присвячених 25-літтю творчої й педагогічної діяльності живописця.

Пимоненко Микола (1862-1912)

У картині “Жниця” художник створив привабливий образ молодої селянки.

загальну картину праці селян і водночас прекрасно написано пейзаж.
Микола

Пимоненко - Ворожіння

Львів: Світ, 2004. – С. 300–316.
Кордон М. В. Історія української культури:

Навч. посібник / М. В. Кордон. – Львів: Магнолія, 2011. – С. 141–155, 158–180, 185–212.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За заг. ред. А. В. Яртися, С. М. Шендрика, С. О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. – С. 351–389.
Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К.: АртЕк, 1999. – С. 308–331, 448–462.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій / А. К. Бичко, Б. І. Бичко, Н. О. Бондар та ін. – К.: Либідь, 1992. – С. 191–211.
Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / За ред. Л. Є. Дещинського. – [4-те вид., перероб. і допов.]. – Львів: Бескид Біт, 2005. – С. 191–205, 231–247.