Культура Київської Русі Виконала Студентка групи 2 РО Вітровець Надія

попередніх етапів розвитку східних слов'ян, розквітом Київської держави та творчим

засвоєнням досягнень Візантії та Західної Європи.

створили близько 863 р. болгарські просвітителі Кирило та Мефодій (кирилиця,

яка лежить в основі сучасних українського та російського алфавітів).

та князем і зосереджувалася переважно в монастирях. 

Великим, ще більшого поширення набули школи за правління Ярослава Мудрого.

Десятинна церква

дощечці за допомогою писал-стрижнів із загостреним кінцем. Великі текс ти

писали на березовій корі (берестяні грамоти). 

крім грамоти, вивчали грецьку і латинську мови, основи філософії і

медицини. Відомим лікарем у Києві був Агапіт, який умів робити хірургічні операції.

з найстаріших фольклорних жанрів є народні перекази (про трьох братів,

що заснували Київ, про Вольгу Святославича, про Кожум'яку).

Рябушкин А.П.
«Вольга Святославич». 1895

Найпопулярнішими героями билин були князь Володимир «Красне Сонечко», Ілля Муромець,

Добриня Нікітіч, Альоша Попович, Микула Селянинович.

В. М. Васнецов «Три богатирі»
1898

в писемну літературу. Одним з найдавніших зразків літератури є «Слово

про закон і благодать», написане першим київським митрополитом Іларіоном близько 1050 р.

Іларіон Київський

діяльність князя Володимира Великого за те, що зробив Русь відомою

в усіх кінцях землі, висловлюється гордість за неї.

написав «Повчання дітям». Цей твір є автобіографією князя і разом

з тим викладом його політичних та філософсько-етичних поглядів. Володимир вважав, що князь сам повинен входити до всіх галузей управління, не кривдити людей, зберігати мир, єдність Руської держави, зміцнювати великокнязівську владу.

Володимир Мономах

(1185-1187 pp.). У ньому з великою художньою силою викладено історію

походу 1185 року новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців, який закінчився поразкою і полоном князя. Головна ідея твору — заклик до єдності князів у боротьбі з іноземними ворогами.

в другій половині XI ст. «Житіє Бориса і Гліба» та

«Житіє Феодосія Печерського».

твори про події, подані в хронологічному порядку за роками. У

Києві був укладений перший давньоруський літописний звід 1037-1039 pp. Найвідомішим є літопис «Повість врем'яних літ» (1113 p.), складений у Києво-Печерському монастирі ченцем Нестором (1056-1114 pp.), в якому виклад відноситься до 1110 року.

всій території їх розселення. Історія Русі розглядається в контексті світової

історії. Основна ідея Нестора — ідея єдності Руської землі, а символом об'єднання є князівська династія Рюриковичів. Завдяки глибоким філософським роздумам та концептуальним підходам, високим художнім якостям, «Повість временних літ» стала вершиною літератури Київської Русі.

який став перлиною давньоруського мистецтва. Шедеврами світового значення є мозаїки

собору.

Золоті ворота, реконструкція

Софійський собор

тлі. Серед них вражає зображення Богоматері-заступниці з піднятими вгору руками

(«Оранта») висотою 5,45 м.

який написав знамениту ікону «Богоматір велика Панагія». Зразками високого рівня

мистецтва книжкової мініатюри є «Остромирово Євангеліє» (1056-1057 pp.) та «Ізборник Святослава», прикрашені чудовими заставками і мініатюрами.

Аліпій Печерський

XI ст. був Боян. Особливу групу акторів і музикантів становили

скоморохи — виконавці усної поезії, музичного фольклору. На Русі існували струнні інструменти (гуслі, гудки, лютні), духові (труби, флейти, сопілки), ударні (бубни, металеві тарілки).

системою рахунку від одного до десяти тисяч, дробами. До XII

ст. рахунок розширився до 10 000 000. Ботаніка обмежувалася вивченням лікарських трав. Досить поширеними були знання про тваринний світ, оскільки полювання мало суттєве значення і русичі добре знали звички тварин та птахів. Уже в XII ст. згадується лісопильна рама, яка діяла енергією води водоспаду.

м'ясо. У свята подавався здобний хліб з медом і маком.

Ікра вперше згадується в джерелах у XII ст. Пшонна та вівсяна каші були найпоширенішими серед простого народу. Вживали три види напоїв: квас, мед та імпортне вино. Одежу в основному шили з льону, але бояри та їх жінки надавали пере вагу одягу з шовку та парчі.

до скарбниці світової цивілізації.