Слайд 1Лекція 5.
Україна на шляху до незалежності: перші роки незалежності (1991
– 1994 рр.) Розвиток незалежної України (1994 – 2000-ні рр.)
План:
Україна
в 80-х рр. XX ст. Суспільно-політичні зміни в період перебудови.
Народний рух України у боротьбі за незалежність України.
Розвиток незалежної України (1994 – 2000-ні рр.)
Слайд 2Смерть Л.Брежнєва в 1982 р. поклала край його "ері", але
не змінила загальної ситуації в країні. Наступником Брежнєва став тяжко
хворий Ю.Андропов. У 1984р. він помирає. Ю. Андропова змінив тяжко хворий К. Черненко, який у березні 1985 р. приєднався до своїх попередників.
Слайд 526 квітня 1986 р. вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції. Величезна
радіоактивна хмара, більша, ніж хіросимська, покрила багато районів України, Росії,
Білорусії, а згодом поширилася на землі Польщі та Скандинавії. У властивий для себе спосіб радянські власті намагалися приховати спочатку сам факт, а потім і масштаби цієї катастрофи.
Слайд 10У вересні 1989 р. померлого В. Щербицького змінив В. Івашко,
котрий, однак, невдовзі переїхав до Москви, де став заступником Генерального
секретаря ЦК КПРС. Компартію України очолив С. Гуренко.
Слайд 14Під тиском обставин керівництво республік вимушене було піти назустріч вимогам
часу й суспільства. В жовтні 1989 р. Верховна Рада УРСР
прийняла закон «Про мови в Українській РСР».
Слайд 15Була розроблена Державна програма розвитку української мови до 2000 р.
Найбільш характерною рисою цього періоду було становлення в Україні багатопартійної
системи.
Слайд 168 – 10 вересня 1989 року у будинку вчителя в
Києві відбувся Перший з'їзд Народного руху за перебудову.
1990 р.
було створено 16 політичних партій. Постали Українська республіканська партія, Демократична партія України, партія «зелених»,
Слайд 17Важливою подією 1990 р. стали порівняно демократичні вибори до Верховної
Ради УРСР. Найбільш масовою демократичною організацією став Народний Рух України.
Важливу роль у боротьбі за оновлення суспільного життя відігравала молодь. У 1990 р. виникають Український студентський союз, Демократичний союз студентів.
Слайд 19Нове політичне керівництво в Москві приймає рішення про видалення з
Конституції СРСР статті про «керуючу і спрямовуючу роль КПРС». Це
була принципово важлива перемога демократичних сил. Із 150 законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою УРСР в 1990 р., особливо значною стала затверджена 16 липня Декларація про державний суверенітет України, незважаючи на те, що в ній не йшлося про самостійність, незалежність України як держави.
Слайд 23у ніч на 19 серпня 1991 р., напередодні підписання Союзного
Договору, так званий ДКНС ізолювали М. Горбачова на його кримській
дачі та усунули його від влади.
Слайд 2624 серпня 1991 р. Верховна Рада України, приймає Акт проголошення
незалежності України, підтверджений всенародним референдумом 1 грудня 1991 р. В
ньому взяло участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України. Того ж дня Президентом України було всенародне обрано Л. Кравчука.
Слайд 2826 серпня 1991 р. Президія Верховної Ради України, зважаючи на
факт підтримки керівництвом Компартії України дій московських заколотників, приймає указ
«Про тимчасове припинення діяльності Компартії України». 30 серпня того ж року була прийнята постанова «Про заборону діяльності Компартії України».
Слайд 337 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі зібралися лідери Білорусії
(С. Шушкевич), Росії (Б. Єльцин) та України (Л. Кравчук), провели
переговори (без залучення М. Горбачова, який повернувся до виконання обов'язків Президента СРСР) і наступного дня підписали угоду про створення натомість СРСР Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Слайд 3421 грудня 1991 року в Алма-Аті відбулася зустріч керівників незалежних
держав колишнього СРСР (виняток становили Грузія та країни Балтії). У
прийнятій декларації зафіксовано, що з утворенням СНД Радянський Союз припиняє своє існування. Так було перегорнуто останню сторінку в історії Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Слайд 3526 жовтня 1991 р. вони оголосили про створення Соціалістичної партії
України. Очолює її О. Мороз. Відновила свою діяльність і ОУН
— під орудою колишнього Президента УНР в екзилі М. Плав'юка. Близько 15 тис. членів налічує Конгрес українських націоналістів, який очолює Я. Стецько.
Слайд 3624 серпня 1991 р. Верховна Рада України, приймає Акт проголошення
незалежності України, підтверджений всенародним референдумом 1 грудня 1991 р. В
ньому взяло участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України. Того ж дня Президентом України було всенародне обрано Л. Кравчука.
Слайд 3826 серпня 1991 р. Президія Верховної Ради України, зважаючи на
факт підтримки керівництвом Компартії України дій московських заколотників, приймає указ
«Про тимчасове припинення діяльності Компартії України». 30 серпня того ж року була прийнята постанова «Про заборону діяльності Компартії України».
Слайд 4326 жовтня 1991 р. вони оголосили про створення Соціалістичної партії
України. Очолює її О. Мороз. Відновила свою діяльність і ОУН
— під орудою колишнього Президента УНР в екзилі М. Плав'юка. Близько 15 тис. членів налічує Конгрес українських націоналістів, який очолює Я. Стецько.
Слайд 45У жовтні 1993 р. Верховна Рада прийняла воєнну доктрину, в
якій проголошувалося, що Україна не вбачає у сусідніх країнах супротивників,
а її Збройні сили призначені винятково для гарантування національної безпеки.
Слайд 46Збройні сили України
Було розроблено програму скорочення Збройних сил. За З
роки звільнилося в запас понад 100 тис. офіцерів, прапорщиків та
мічманів. Процес скорочення міг бути й інтенсивнішим, оскільки чисельність армії істотно перевищувала критерії розумної достатності, що визначалися воєнною доктриною і кризовим станом народного господарства. Однак будівництво житла для військових і розгортання мережі закладів з фахової перепідготовки не вдалося істотно прискорити. Тому процес переведення офіцерів у запас уповільнився.
Слайд 474 вересня 1991 р. було прийнято постанову про підняття над
будинком Верховної Ради синьо-жовтого національного прапора. 15 січня 1992 р.
Президія Верховної Ради видала указ «Про державний гімн України». 28 січня 1992 р. Верховна Рада проголосила державним синьо-жовтий прапор. Малим гербом України було затверджено тризуб. З тих пір національна символіка була визнана державою.
Слайд 49Дипломатія України
у грудні 1991 р. незалежність України визнали 68 держав.
На другий день після референдуму про визнання Української держави оголосили
Канада і Польща, 3 грудня — Угорщина, 4 грудня — Латвія і Литва, 5 грудня до них приєдналося одразу п'ять країн — Аргентина, Болгарія, Болівія, Росія і Хорватія.
Слайд 50Дипломатія України
25 грудня 1991 р. США визнали Україну і встановили
з нею дипломатичні відносини.
Слайд 51Впродовж 1992 р. Україну визнали ще 64 держави. Міністерство закордонних
справ, долаючи різноманітні ускладнення, почало розгортати мережу своїх посольств.
Слайд 52Проблеми українського будівництва
Постала кадрова проблема. Україна завжди перебувала на периферії
радянської зовнішньополітичної діяльності, в ній майже не створювалися країнознавчі науково-дослідні
установи, не готувалися спеціалісти із знанням мов, за винятком найбільш поширених.
Слайд 53Дипломатичні відносини з Росією
Велике значення для України мало визнання її
незалежності Росією. Ця акція стала неминучою після народного волевиявлення на
референдумі. Адже кожна республіка мала конституційне право порушити питання про свій вихід з Радянського Союзу.
Слайд 54Дипломатичні відносини з Росією
Визнавши Україну, уряд Б. Єльцина сподівався зберегти
за Москвою становище домінуючого центру на всій території колишнього СРСР
за допомогою механізму Співдружності Незалежних Держав.
Слайд 55У червні та серпні 1992 р. Л. Кравчук і Б.
Єльцин на зустрічах у Криму досягли домовленості про встановлення подвійного
контролю над Чорноморським флотом на 5-річний період. Отже, перемогла точка зору російської сторони. Домовленість не розв'язала проблеми, але послабила напруженість між двома країнами.
Слайд 56Договір про дружбу
31 травня 1997 р. сталася справді історична подія
— підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією
та Україною. У договорі вказувалося, що сторони «визнають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів». Було також визначено правові засади розв'язання проблеми Чорноморського флоту. Флот та інфраструктура були поділені порівну, але Росія викуповувала непотрібні Україні ко-раблі. Сума викупу і вартість 20-річноі оренди бази в Севастополі покривалися боргом України за енергоносії.
Слайд 61Українська Конституція
прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України.
Слайд 75Трансформація економічної системи.
Основою радянської економіки були гігантські підприємства монопольного типу,
продукція яких задовольняла потреби цілого регіону або всієї країни. Створена
в радянські часи промисловість загальносоюзного підпорядкування була цілісним самодостатнім організмом і аніскільки не залежала у фінансовому або техніко-економічному відношенні від території, на якій розміщувалася.
Слайд 76Загальносоюзним міністерствам було підпорядковано понад 2 тис. найбільших підприємств України.
Після розпаду СРСР вони певний час ще підтримували колишні виробничі
зв'язки, хоча відразу почалися ускладнення з фінансуванням. Гострішими стали перебої з матеріально-технічним постачанням.
Слайд 77Економіка України традиційно залежала від донецького вугілля. Після того як
вугілля стало витіснятися дешевшими видами палива, виникла залежність від нафти
і газу. Власних родовищ нафти і газу в Україні завжди було мало. Впродовж останніх 30 років вони у великій кількості надходили з інших регіонів СРСР. Нафтогазове паливо реалізувалося за цінами, які в десятки разів поступалися світовим. Командна економіка радянського типу могла собі дозволити такі диспропорції, але платила за це майже повною відсутністю енергозберігаючих технологій.
Слайд 78Росія почала ринкові реформи з лібералізації цін на початку 1992
р. Внаслідок цього ціни на газ в Україні за 1992
р. зросли в 100 разів, а на нафту — в 300 разів. Зростання цін на енергоносії почало розкручувати спіраль інфляції. Зниження виробництва й стрімке зростання собівартості продукції різко зменшили бюджетні надходження від промисловості. Водночас витрати бюджету невпинно збільшувалися. Дефіцит покривався випуском незабезпечених продукцією паперових грошей. Інфляція поступово перейшла в гіперінфляцію. За 1992 р. гроші знецінилися в 21 раз, а за 1993 р. — у 103 рази. Таких масштабів інфляції не було тоді в жодній країні світу.
Слайд 79У 1994 р. Національний банк України розпочав жорстку дефляційну політику
і в липні досяг найнижчого (2,1%) рівня інфляції за попередні
три роки. Але монетарні обмеження не підкріплювалися зниженням бюджетних витрат. Короткочасне приборкання інфляції досягалося утворенням заборгованості у виплаті заробітної плати, пенсій та інших соціальних видатків і зростанням кредиторської та дебіторської заборгованості в народному господарстві. В українській економіці нагромадився потужний інфляційний потенціал, що поставив суспільство наприкінці 1994 р. перед новим витком гіперінфляції.
Слайд 80Питома вага асигнувань на науку в бюджеті скоротилася у 1990—1994
pp. вчетверо, а чисельність науковців у народному господарстві — втричі.
Сотні спеціалістів вищої кваліфікації з установ Національної академії наук, вищих навчальних закладів виїхали за кордон на тимчасову або постійну роботу.
Слайд 81Запроваджені з 1992 р. купони багаторазового використання розглядалися як попередники
повноцінної національної валюти — гривні. Гривню передбачалося ввести ще в
1992 р. Але за ситуації в економіці, що невпинно погіршувалася, зробити це було неможливо. Курс купоно-карбованця швидко падав. У листопаді 1994 р. в обігу з'явилася 500-тисячна купюра, але її реальна вартість не перевищувала й чотирьох доларів.
Слайд 82В умовах інфляції відбулася обвальна бартеризація зовнішньої торгівлі. Експортні поставки
за бартером здійснювалися, як правило, за зниженими цінами, а імпортні
— за завищеними. Заборгованість України іншим країнам на середину 1994 р. становила до 7 млрд. доларів. Найбільше боргів припадало на поставки енергоносіїв.
Слайд 83у 1994 р. обсяг виробництва у промисловості скоротився майже на
28%, сільському господарстві — на 17, валовий внутрішній продукт —
на 23%. Дефіцит державного бюджету в кілька разів перевищував критичну величину.
Слайд 84Рівень інфляції у 1994 р. зріс у 102 рази, хоч
до 70% цін були державно-регульованими і діяв механізм фіксованого валютного
курсу. Майже два роки Україна не обслуговувала свої зовнішні борги: на це не було коштів.
Слайд 85Новообраний Президент Леонід Кучма у жовтні 1994 р. запровадив стратегію
економічних перетворень, яка була схвалена Верховною Радою. Не змінюючи радикально
складу Кабінету Міністрів, Президент залучив нових людей, здатних здійснювати реформи, і розпочав їх з основного — лібералізації цін та валютного курсу
Слайд 86Одночасно з першими заходами щодо економічної лібералізації було зроблено ефективні
кроки для поліпшення політичних відносин з двома головними партнерами "України
на світовій арені — Росією і США.
Слайд 87У взаємодії з Верховною Радою Л.Кучма оперативно розв'язав проблему приєднання
України до Договору про нерозповсюдження ядерних озброєнь, яка істотно затьмарювала
відносини із США. Під час його візиту до Вашингтона було укладено нові угоди про надання американської допомоги Україні у здійсненні економічних реформ. Серед країн, що одержували допомогу, Україна вийшла на четверте місце в світі після Ізраїлю, Єгипту та Росії.
Слайд 88Введення гривні
Українська гривня стала однією із стабільних грошових одиниць. У
1997 р. середньомісячна інфляція не перевищувала одного відсотка. Облікова ставка
Нацбанку становила 21 відсоток проти 300 в жовтні 1994 р.
Слайд 89Зміни уряду.
У червні 1995 р. головою уряду був призначений Євген
Марчук, у травні 1996 р. його замінив Павло Лазаренко, у
червні 1997 р. Кабінет Міністрів очолив Валерій Пустовойтенко, а в листопаді 1999 р. — Віктор Ющенко.
Слайд 94Розвиток аграрної сфери.
У грудні 1991 р. було прийнято закон
«Про селянське (фермерське) господарство». Передбачалося утворення спеціального земельного фонду шляхом
вилучення частини земель, що перебували у користуванні колгоспів та радгоспів. Фонд призначався для надання ділянок громадянам, які виявляли бажання організувати фермерське господарство.
Слайд 95Закон «Про форми власності на землю».
У січні 1992 р. було
прийнято закон «Про форми власності на землю». Згідно з ним
поряд з державною визнавалися рівноправними колективна і приватна форми власності на землю, що законодавчо спростовувало один з найголовніших постулатів комуністичної доктрини — про необхідність націоналізації всієї землі й перетворення її на суспільну власність.
Слайд 96У 1990 — 1995 pp. ціни на товари для сільського
господарства зросли у 202 тис. разів, тоді як ціни на
сільськогосподарську продукцію — у 34 тис. разів. Таке порушення цінового паритету призвело до повного фінансового знекровлення сільськогосподарських підприємств. Розпочалися руйнівні процеси: у 1996 р. обсяги виробництва валової продукції сільського господарства скоротилися на 8,8%; було вироблено 24,5 млн. тонн зерна, що становило лише 63,8% від середньорічного виробництва за попередні п'ять років; виробництво м'яса зменшилося на 9, молока — на 8, яєць — на 7%.
Слайд 97
Указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері
сільськогосподарського виробництва».
У листопаді 1994 р. Л. Кучма видав указ «Про
невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва». В ньому передбачалося розв'язання трьох основних проблем земельної реформи — приватизації, оцінки і ринку землі. Ключовою визначено проблему приватизації.
Слайд 98Протягом 1996 р. було завершено перший етап земельної реформи —
роздержавлення землі та її передача у власність юридичних осіб. На
1 січня 1997 р. документи про землю отримали майже всі колективні господарства. Розпочато реалізацію завдань другого етапу реформи — формування реального власника землі, передачу землі безпосередньо тим, хто її обробляє.
Слайд 99У Посланні Президента до Верховної Ради України «Про внутрішнє і
зовнішнє становище України у 1996 р.» зазначалося, зокрема, що у
найближчі роки передбачається посилення державної підтримки вітчизняного агропромислового виробництва.
Слайд 100Основні напрями розвитку науки і техніки. Цивільна авіація України на
сучасному етапі.
У червні 2001 р. на розгляд Верховної Ради України
було винесено проект Закону «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки України», в якому значну увагу акцентовано на проблемах фундаментальної науки, зокрема інфраструктурі провідних наукових установ та наукових шкіл України.
Слайд 101Головними для сучасної науки визначено проблеми людського розвитку, нових біотехнологій
(мікробні, генні технології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань), розвиток
нових комп'ютерних засобів і технологій інформатизації суспільства, новітніх технологій в енергетиці, енергозбереженні та ресурсозбереженні в промисловості, агропромисловому комплексі. Ці пріоритети покликані стати основою для розробки державних науково-технічних програм.
Слайд 10225 листопада 1992 р. літак Боїнг-737—400 першим рейсом до Лондона
відкрив нову сторінку в історії цивільної авіації України. Спершу МАУ
повинна була динамічно розвиватися на європейських маршрутах, а відтак і на інших ПЛ. Об'єднання «Авіалінії України», структура, що залишилась Україні як територіальна частка «Аерофлоту СРСР», мала поступово скорочувати міжнародну діяльність та зосередити свої сили на маршрутах, де конкуренція ще не така жорстка та не вимагає використання нової техніки.
Слайд 103Розвиток культурної сфери.
У 1991 р. Верховна Рада України прийняла закон
«Про освіту», що визначив школу як основу духовного та соціально-економічного
розвитку держави і передбачив кардинальні зміни в п роботі. Його реалізація тісно пов'язана із зміцненням матеріально-технічної бази освіти, урізноманітненням форм шкільної освіти, впровадженням у навчання новітніх досягнень науки.
Слайд 104«Закон про мови в Українській РСР»
Одним із найважливіших завдань школи
є забезпечення реалізації «Закону про мови в Українській РСР», прийнятого
в 1989 р. Відтоді в республіці відкрито, поновлено сотні шкіл з українською мовою навчання, організовано тисячі україномовних класів у школах з російською мовою навчання. Освітня система стає більш гнучкою та різноманітною.
Слайд 105Програма «Освіта»
Кабінетом Міністрів затверджено національну програму «Освіта» («Україна — XXI
століття»), метою якої є піднесення вітчизняної освіти до світового рівня.
Нею передбачено реорганізацію існуючої системи освіти з урахуванням політичних, економічних і духовних змін у суспільстві, створення гнучкої системи підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників, створення навчальних закладів майбутнього: університетських, комплексів, профільних академій, регіональних університетів, мережі коледжів, ліцеїв, гімназій, шкіл.
Слайд 106Загальна чисельність наукових кадрів в Україні 1994 р. становила майже
300 тис. осіб, що вдвічі більше, ніж у Франції. З
них понад 80 тис. — доктори і кандидати наук.
Слайд 107у 1989 р. відновило свою діяльність Наукове товариство ім. Т.
Шевченка. Тіснішає співробітництво з українською діаспорою, інтелектуальні зусилля якої тепер
спрямовані на становлення та утвердження незалежної України. Деякі відомі представники її включилися безпосередньо у державне та культурне будівництво в Україні: Б. Гаврил ишингБ. Кравченко, О. Пріцак, Т. Гунчак та ін. На початку 1993 р. секретаріат Українського вільного університету в Мюнхені уклав договір про співпрацю, за яким Україна визнає дипломи УВУ.
Слайд 108У 1994 р. в Україні виходило 892 періодичних видання, що
розповсюджувалися на всій її території, і 2 015 місцевих періодичних
видань. Переважна більшість їх — російськомовні. Це ж спостерігається і в постійно зростаючій кількості електронних засобів масової інформації.
Слайд 109У 1992 р. утворено Всеукраїнську музичну спілку. Діють 43 концертні
організації, 139 художніх колективів. У 90-ті роки започатковано велику кількість
фестивалів та конкурсів — оперного мистецтва, органної та фортепіанної музики, піаністів та скрипалів. Популярність здобули такі фестивалі, як «Червона Рута», «Пісенний вернісаж», «Зірки світового балету», «Чумацький шлях», «Всі ми діти твої, Україно».
Слайд 110Розпочато підготовку власних режисерів і сценаристів. Наприкінці 80-х — на
початку 90-х років в республіці були створені фільми, які здобули
міжнародне визнання: «Лебедине озеро. Зона» (С. Параджанов, Ю. Іллєнко); «Голод-33» (О. Янчук, С. Дяченко, Л. Танюк).
Слайд 111Плідно працюють поети-піснярі Ю. Рибчинський, М. Луків, С. Галябарда, В.
Крищенко, композитори О. Бурмицький, О. Білаш, І. Карабиць, О. Морозов,
А. Горчинський. Нові пісні дарують глядачам і слухачам Р. Кириченко, О. Білозір, П. Дворський, Т. Петриненко, Н. Матвієнко, Т.Повалій, B. Шпортько, С. Ротару, В. Зінкевич, А. Кудлай, В. та C. Білоножки, П. Зібров, І. Попович та інші майстри естрадного мистецтва.
Слайд 112Конституційний процес. Основні положення Конституції України.
Початок конституційному процесу поклало ухвалення
Верховною Радою 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет
України. Закріплені в ній принципи суверенності, народовладдя, недоторканності території республіки, розподілу властей, рівності громадян, гарантування їх прав і свобод мали конституційний характер.
Слайд 113У грудні 1994 р. Л. Кучма вніс проект «Конституційного закону
про державну владу і місцеве самоврядування в Україні». У ньому
містилися конкретні пропозиції про розмежування влади на законодавчу та управлінсько-розпорядчу. Проект порушував багато статей Конституції 1978 p., побудованої як усі попередні радянські конституції, на принципі неподільності влади.
Слайд 11418 травня 1995 р. парламент прийняв закон «Про державну владу
й місцеве самоврядування». Згідно з ним Президент ставав одноосібним главою
уряду, склад якого він мав формувати сам, без узгоджень і затверджень Верховною Радою. Він мав очолити й систему місцевих органів державної виконавчої влади.
Слайд 115Закон «Про державну владу і місцеве самоврядування» було прийнято простою
більшістю голосів. Щоб ввести його в дію, необхідна була конституційна
більшість голосів, тобто дві третини.
Слайд 116Закон «Про державну владу і місцеве самоврядування» було прийнято простою
більшістю голосів. Щоб ввести його в дію, необхідна була конституційна
більшість голосів, тобто дві третини. За існуючого партійного складу парламенту зробити це було неможливо. В умовах, що склалися, залишався тільки один варіант мирного розв'язання конфлікту: підписання на період до прийняття нової Конституції конституційної угоди між Президентом і Верховною Радою.
Слайд 117Позитивними результатами 2000 р. стало погашення заборгованості з пенсій, активізація
інвестиційної, в т.ч. кредитної діяльності, зростання експортного потенціалу національної економіки,
зменшення зовнішнього боргу. Вперше спостерігається позитивне сальдо в зовнішній торгівлі. Частка експорту в ВВП України становила майже 60% - це дуже високий показник. Україні вдалося уникнути дефолту. Серйозно зміцнилася бюджетна позиція.
Слайд 118Більшість Верховної Ради України, основу якої на день голосування, тобто
26 квітня 2001 р.
склали депутати від компартії, об’єднаних соціал-демократів, "Трудової
України" та "Демократичного союзу", 263 голосами "За" відправили у відставку уряд В. Ющенка. Він став восьмим прем’єром, якого спіткала така доля, за 10 р. української незалежності,
Слайд 119Президент Леонід Кучма, який висловив свою незгоду з рішенням Верховної
Ради заявив, що до кінця травня 2001 р. він запропонує
кандидатуру на посаду прем’єр-міністра, яким став Анатолій Кінах.
Слайд 120Леонід Данилович Кучма
український політик, прем'єр-міністр України з 13 жовтня 1992
по 21 вересня 1993, другий президент України (19 липня 1994
— 23 січня 2005).
Слайд 121Анатолій Кирилович Кінах
український політик, прем'єр-міністр України з 29 травня 2001
по 21 листопада 2002, міністр економіки України (з 21 березня
2007 по 18 грудня 2007)
Голова Партії промисловців і підприємців України, президент Українського союзу промисловців і підприємців.
Слайд 122Віктор Федорович Янукович
голова Партії регіонів (з квітня 2003); Прем'єр-міністр України
(21 листопада 2002 — 5 січня 2005 та 4 серпня
2006 – 18 грудня 2007); член Ради національної безпеки і оборони України (11 вересня 2006 - 18 грудня 2007).
Слайд 123Помаранчева революція (Майдан)
Важливою подією історії України в 2004 році стала
Помаранчева революція (Майдан) — кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших
акцій громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно яких переміг його суперник — Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004.
Слайд 125Віктор Андрійович Ющенко
український політик, третій Президент України з часів набуття
її незалежності в 1991 році.
Слайд 126Повторний другий тур голосування 26 грудня 2004
У результаті повторного другого
туру голосування, визнаного експертами набагато демократичнішим ніж два попередніх, в
час Помаранчевої ревлюції Віктор Ющенко отримав 51,99 % голосів, тоді як Віктор Янукович 44,20 %. Передвиборний штаб Віктора Януковича, перебравши тактику команди Ющенка з другого туру, розпочав юридичну війну, направлену на затягування процедури вступу на посаду нового Президента України. 20 січня 2005 року, Верховний Суд України відхилив скаргу кандидата в Президенти Віктора Януковича за відсутністю доказів, та розблокував процес офіційного вступу Віктора Ющенка на посаду Президента.
Слайд 127Юлія Володимирівна Тимошенко
український політик, 13-й та 16-й прем'єр-міністр України (у
2005 році і з 18 грудня 2007 року), лідер партії
"Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»" та однойменного блоку. Кандидат економічних наук. Перша жінка прем'єр-міністр в історії незалежної України. Брала активну участь у Помаранчевій революції. За версією американського журналу Форбс у 2005 році визнана однією з трьох найпливовіших жінок у світі
Слайд 128Єхануров Юрій Іванович
країнський політик, з 14 липня 2009 р. -
Перший заступник Глави Секретаріату Президента України, з грудня 2007 р.
по червень 2009 р. Міністр оборони України, Прем'єр-міністр України в 2005—2006 рр., Народний депутат України 3-го, 4-го і 5-го скликання.
Слайд 129Зміна правлячої еліти України, що відбулася в результаті «Помаранчевої революції»,
і пов'язана з цим радикальна переорієнтація внутрішнього й зовнішньополітичного курсу
країни дали привід багатьом спостерігачам говорити про чергу «кольорових» революцій, що почалася зі зміни влади в Сербії та продовжилася в Грузії, Україні та Киргизстані, намагатися знайти аналогії між ними та визначити ті держави, у яких можливе повторення «кольорових» революцій. Зі свого боку, влади країн, які називалися як потенційні об'єкти застосування «революційного досвіду», почали певні контрзаходи для недопущення цього.
Слайд 130Література:
а) Основні
Субтельний Орест. Україна. Історія. - К 1993.
Історія України /
Керівник авторського колективу Ю.Зайцев. – Львів, 1996. – 488с.
Історія
України / Під редакцією В. А. Смолія. – К 1997. – 423 с.
б) Додаткові
Котляр М. Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. – К. 1994.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Orange_rev2.jpg
