Лекція № 1

в галузі освіти з біології.

Концептуальні засади шкільної природничонаукової освіти

документи, що регламентують зміст навчального предмета «Природознавство».
Навчальний предмет «Природознавство» в

структурі освітньої галузі «Природознавство».
Реалізація навчального змісту в програмах з природознавства.
Шкільні підручники з природознавства, їх варіативність та структура.

document].URL http:// www.mon.gov.ua/main.php?guery=education/average/new_pr.
Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної

середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 14 .01.2004 р. № 24). [WWW document].URL http://www.uapravo.net/data/akt635/page1.htm.
Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462).
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392).
Про внесення змін до наказу МОН від 23.02 2004 року №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12- річної школи» (Наказ МОН України від 05.02.2009 р. № 66). [WWW document].URL http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2703.
 

в педагогічній теорії та практиці розуміють різноманітні навчальні курси, що

включають знання про природу з різних наук.
Дві групи:
інтегровані курси, що формуються на основі сутнісних, виражених через закони і закономірності, зв'язків між елементами змісту освіти (знаннями, методами пізнання, способами діяльності учнів);
комплексні курси, в яких об'єднання знань відбувається на основі глобальної ідеї, поняття чи практичного застосування знань.
Перша група курсів призначена для формування системи знань, умінь, навичок з основ наук, утвореної на основі спільних для цих наук закономірностей і методів пізнання.
Друга група ― комплексні курси ― носять допоміжний характер і можуть використовуватись для більш цілісного засвоєння окремих предметів, які вивчаються паралельно.

системи уявлень про цілісність природи, середовища життя людини ― довкілля;

засвоєння знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, екології, фізики хімії.

Завдання предмета:
формування в учнів особистісно значимої системи знань про природу ― образу природи, емоційно-ціннісного ставлення до природи, до середовища життя людини;
розумового розвитку школярів, їхнього пізнавального інтересу щодо реальних об'єктів середовища життя людини та знань про природу, зміст яких розкривається в підручниках предметів освітньої галузі “Природознавство”;
екологічного виховання учнів, у тому числі на основі народних традицій;
засвоєння системи знань про природу як складової притродничонаукової картини світу; методів пізнання природи; термінологічного апарата, необхідного для цілісного сприйняття змісту фізики, хімії, біології, географії, астрономії в наступних класах.

Навчальний предмет “Природознавство” є інтегрованим природничонауковим курсом, у якому об'єднання знань відбувається на основі законів і закономірностей природи , що зумовлює формування у свідомості учнів 5-6 кл. природничонаукової картини світу (ПНКС), розвиток їхнього наукового інтегративного мислення.

наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних умінь і

навичок та способів діяльності, досвіду творчої діяльності, світоглядних, моральних, естетичних ідей та відповідної поведінки, якими повинен оволодіти учень у процесі навчання

Основу змісту навчального предмета “Природознавство” становлять реальні об'єкти і процеси природи, теоретичні знання про них та методи дослідження природи, відбір яких здійснено за такими критеріями:
сучасність знань про природу;
відповідність відібраних знань Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти;
універсальність значення навчального матеріалу для подальшого вивчення навчальних предметів галузі “Природознавство”;
доступність засвоєння відібраних знань віковим особливостям учнів 5-6 кл.

знання визначають норми ціннісного ставлення суспільства до окремих сфер життя,

систему ідеалів, яких треба дотримуватися в даному суспільстві;
відтворювальна — проявляється у збереженні та відтворенні здобутків культури, до якої належить і наука;
перетворювальна — передбачає здатність до перебудови світу, створення нових продуктів та об’єктів;
регулювальна — вибіркове ставлення особистості до об’єктів і видів діяльності, задоволення певних потреб, визначення доцільності, темпу здійснення діяльності, її якості.

варіативна складові змісту шкільного предмета «Природознавство», що забезпечують рівень загальноосвітньої

підготовки учнів, визначений Державним стандартом. 

діяльності, засвоєння яких забезпечує формування світогляду, методологічний підхід до пізнавальної

та практичної діяльності;
досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом зі знаннями в навичках та вміннях особистості;
досвід творчої діяльності, втілений в особливих інтелектуальних процедурах, що не підлягають проектуванню у вигляді попередньої, тобто до здійснення творчого акту, до вирішення проблеми, визначення системи дій, що їх регулюють;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, що стала об’єктом чи засобом діяльності.

літературою (аналіз тексту, конспектування, анотування, підготовка доповідей тощо); навички спілкування

(монолог, діалог, способи формулювання запитань тощо); методи взаємонавчання (організація роботи в групі, взаємооцінювання тощо);
пізнавальна діяльність — інтелектуальні розумові операції (аналіз, синтез, аналогія, класифікація тощо); спостереження; експеримент; методи чуттєвого пізнання тощо;
перетворювальна (творча) діяльність — способи виявлення суперечностей, формулювання проблеми, гіпотези; конструювання та моделювання; використання методу проектів тощо;
самоорганізуюча діяльність — шляхи самостійної постановки цілей; самоаналіз; самоконтроль; самооцінювання; саморегуляція; рефлексія.

Діяльнісний компонент змісту освіти

початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20

квітня 2011 р. № 462).
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392).
Про внесення змін до наказу МОН від 23.02 2004 року №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12- річної школи» (Наказ МОН України від 05.02.2009 р. № 66).
Природознавство: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–6 класи.― К.; Ірпінь: Перун, 2005.

навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст загальної

середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (мови і літератури, суспільствознавсто, естетична культура, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура), гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин.
Інваріантна складова змісту формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану.
Варіативна складова змісту формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів.

учнів з науковими фактами, поняттями, фундаментальними законами, теоріями з основ

природничих наук, необхідних для формування цілісної природничонаукової картини світу.
Загалом на вивчення освітньої галузі «Природознавство» відведено 1365 год (15,3 %) навчального часу , з них 910 год (16,7 %) на II ступені (5–9 кл.) і 455 год (13 %) на III ступені (10–11 кл.)

66 від 05.02.2009 р. «Про внесення змін до наказу МОН

від 23.02 2004 року №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12- річної школи» затверджено варіанти типових навчальних планів:
основної школи (5-9 кл.);
для навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин;
для навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов;
для вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи (очна та заочна форми навчання);
типовий навчальний план-схема спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів.
Наказом МОН України № 834 від 27.08. 2010 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню» затверджено типові навчальні плани для старшої школи (10-11 кл.)

навчального плану основної школи забезпечує реалізацію змісту шкільної природничої освіти

на рівні Державного стандарту.

— це педагогічно адаптована сукупність знань, умінь і навичок з

окремої наукової галузі та змісту відповідної діяльності із засвоєння та використання цих знань, умінь і навичок у процесі навчання.
Навчальний предмет “Природознавство” ― педагогічно адаптована сукупність знань, способів діяльності з природничих наукових галузей, об'єднаних на основі законів та закономірностей природи, що зумовлює формування у свідомості учнів 5-6 кл. ПНКС, особистісно значимої системи знань про природу, емоційно ціннісного ставлення до природи та довкілля людини.

процесу пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини у

вигляді уявлень, понять, суджень, теорій [ФЕС,1983].

Знання — особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, яка характеризується усвідомленням їхньої істинності [УПС, 1997].
Як складова світогляду людини, значною мірою визначають її ставлення до дійсності, моральні погляди й переконання, вольові риси, характер.

зафіксована у пам’яті об’єктивна інформація про ті чи інші об’єкти

дійсності.

Знання (на четвертому рівні засвоєння) — це об’єктивна інформація про об’єкт засвоєння його зовнішніх і внутрішніх зв’язків, шляхів отримання інформації та готовності застосування її у подібних і незнайомих ситуаціях. Тобто, це інформація, що засвоєна на рівні творчого її застосування.

Означення поняття «знання» з позицій рівнів засвоєння

підручника
фрагментарно, в процесі вивчення програмного матеріалу
позаурочна та позакласна робота

з природознаваства
для загальноосвітніх навчальних закладів:
Природознавство.

5 клас: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 06.06.2012 р.
№ 664)

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство. 5–6 класи. – К.: Перун, 2005.

завдань навчального предмета, розподілом змісту матеріалу та часу на його

вивчення за роками навчання, загальних рекомендацій щодо реалізації змісту;
критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства;
зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначенням кількості годин на кожну з них;
державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів;
перелік унаочнень для демонстрування, тематика практичних та лабораторних робіт, екскурсій.

це книга, в якій викладено основи знань із навчального предмета

на рівні сучасних наукових досягнень. Підручник має відповідати програмам і завданням навчальних закладів, для яких видається, віковим та іншим особливостям тих, хто навчається.

й видів діяльності, якими мають оволодіти учні в результаті вивчення

навчальних предметів, з визначенням обов’язкового для учнів обсягу (дози) інформації. Ця функція методично найбільш розроблена.

трансформаційна

систематизації

закріплення й контролю

самоосвіти

інтегрувальна

координувальна

розвивально-виховна

Трансформаційна функція підручника полягає ось у чому. Навчальний предмет, як уже відомо, — це не скорочена, спрощена копія певної науки, а дидактично й методично опрацьована система знань та відповідних умінь і навичок, необхідних для застосування в типових видах діяльності. Тому зміст освіти, перш ніж стати об’єктом спеціального засвоєння, підлягає певній переробці відповідно до основних дидактичних принципів, насамперед доступності, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Функція систематизації полягає в забезпеченні системного (логічного й дидактичного) викладу навчального матеріалу, сприянні активізації керування процесом учіння школярів, а також оволодінню ними прийомами наукової систематизації.

Функції закріплення й самоконтролю націлені на забезпечення міцного засвоєння знань, умінь та навичок школярів, що досягається організацією повторень, використанням дидактично обґрунтованої системи завдань і вправ, ознайомленням із конкретними способами самоконтролю тощо.

Функцію самоосвіти трактують як формування в учнів засобами книги бажання та вміння вчитися, здобувати й поповнювати знання; розвиток пізнавальних інтересів та позитивних мотивів навчання.

Інтегрувальна функція сприяє об’єднанню знань, здобутих школярами з різних видів діяльності та різних джерел, тобто покликана інтегрувати в одне ціле різноманітну фрагментарну інформацію.

Координувальна функція забезпечує ефективне функціонування підручника в системі інших засобів навчання, насамперед як ядра навчально-методичного комплексу.

Розвивально-виховна функція сприяє формуванню в учнів важливих якостей особистості — як загальнолюдських, так і національних. Вона визнана інтегрувальною щодо інших функцій підручника.

визначають відбір наукових знань, конструювання системи взаємопов’язаних понять на основі

принципів науковості, орієнтації на структуру об’єктивної реальності, фундаменталізації та інтеграції, систематичності й системності.

логіко-змістові

дидактико-методичні

видавничо-поліграфічні

Дидактично-методичні засоби. Це поділ матеріалу на розділи й параграфи, включення структурних компонентів, що сприяють усвідомленню принципів, засобів систематизації (текстові зв’язки між розділами й параграфами, узагальнювальні мікротексти й параграфи, предметний вступ, висновки, додатки, резюме, завдання для формування цілісності знань про живу природу та оволодіння способами й принципами систематизації та узагальнення).

Видавничо-поліграфічні засоби — це: графічні — шрифт, колір; засоби виділення та диференціації навчального матеріалу — за видами знань (закони, поняття, факти), за дидактичною значущістю (головне, другорядне, матеріал для запам’ятовування, ілюстративний матеріал); змістові та наочні опорні сигнали (виділення ключових слів, заголовки, план, навчальні малюнки, схеми, діаграми, таблиці тощо).

який має певну форму, здійснює тільки йому властивими засобами

активне функціональне навантаження і перебуває в тісному взаємозв'язку з іншими його елементами

Текст :
основний; додатковий; пояснювальний
Позатекстові компоненти:
апарат організації засвоєння змісту (запитання й завдання, таблиці, покажчики (бібліографічні, предметні), написи-пояснення до ілюстративного матеріалу, інструктивні матеріали (пам’ятки, приклади розв’язування задач) тощо;
ілюстрації (ілюстративний матеріал (фотографії, малюнки, схеми);
апарат орієнтування (вступ, передмова, зміст, рубрикації та виділення (шрифтові та кольорові), символи орієнтування, колонтитул.

О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко. — К. : В-во «Світоч», 2013. — 240

с.
Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосвіт.навч.закл. / Т. В. Коршевнюк, В. І. Баштовий; за заг. ред. О. Г. Ярошенко. — К. : Генеза, 2013. — 256 с.
Природознавство. 6 клас: [підручник для загальноосвітніх шкіл] / О. Г. Ярошенко, В. І. Баштовий, Т. В. Коршевнюк. — К.: Генеза, 2006.
Природознавство. Довкілля. 6 клас: [підручник для загальноосвітніх шкіл] / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз, Л. М. Рибалко. — Полтава: Довкілля-К, 2006.