Лисяча бухта

Юлій

прибережної території в самому центрі РЛП.
Проте вона є не

менш цінною у порівнянні з іншими територіями даного РЛП у співвідношенні загальної кількості видів рослин до червонокнижних.
На даних територіях планується масштабна забудова туристичними комплексами.

точки зору наявних червонокнижних рослин на територіях, що не увійшли

до нього.
Завдання: дослідити території та описати наявні червонокнижні види на даних територіях, обрахувати чисельність та щільність популяцій видів, вікову структуру. Нанести отримані дані на карту та надати певні рекомендації щодо розширення РЛП.

обрахування щільності популяцій та вікової структури.
Картування: нанесення даних, отриманих за

допомогою GPS-навігації, на супутникові карти Google Earth.

порівняно невеликій площі (біля 9 кв.км суші) наявний широкий набір

екосистем природних зон і майже всі типи рослинності, виділені Н.І.Рубцовим в межах Криму (1978). Тут ростуть літньо-зелені ліси, фісташково-дубові рідколісся, світло хвойні вічнозелені штучні соснові посадки, чагарникові угруповання, різноманітні варіанти степів, саваноїдні і розріджені галофітні угруповання вздовж морського узбережжя. Серед усіх типів рослинності на відкритих каменистих схилах зустрічаються чагарникові і напівчагарникові асоціації: гірські ксерофіти (томіляри).

(Споришеві) — Рolygonaceae
Природоохоронний статус виду. Рідкісний.
Наукове значення. Реліктовий диз’юнктивноареальний азійський

вид на пн.-зх. межі поширення.
Чисельність та структура популяцій. Локальні популяції малочисельні з тенденцією до скорочення. У Криму залишились поодинокі особини на приморських схилах.
Причини зміни чисельності. Висока стенотопність, реліктовий характер виду, руйнування екотопів через абразію, зсуви, ерозію та освоєння територій.
Умови місцезростання. Зростає на сухих і бідних глинистих оголених
еродованих кам’янистих схилах. Ксерофіт.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняють в Карадазькому ПЗ. Необхідно надати заповідний статус ділянкам в місцях зростання виду та культивувати в ботанічних садах. Завдяки сильно розвиненій кореневій системі рекомендується використовувати як меліоративнукультуру для закріплення схилів та озеленення населених пунктів. Заборонено збирання рослин, заготівля, порушення умов місцезростання, забудову територій.

статус виду. Неоцінений.
Чисельність та структура популяцій. Загальна чисельність поки що

досить велика, але спостерігається інтенсивне скорочення ареалу. Непорушені популяції чисельні та нормальні, різновікові за структурою. Зростає поодинці, невеликими групами або формує значні за площею (десятки гектарів)
угруповання.
Причини зміни чисельності. Знищення екотопів у зв’язку з антропогенним навантаженням — будівництво, вирубки, рекреація, слабка конкурентна здатність виду.
Умови місцезростання. Приморський та нижній гірський лісовий пояс до 300–400 м н.р.м., відкриті сухі кам’янисті схили з коричневими ґрунтами.
Утворює розріджені рідколісся, де виступає домінантом і едифікатором, зустрічається у складі високоялівцевих і пухнастодубових лісів (союз Jasmino-Juniperion excelsae кл. Quercetea pubescentis-petraea). Геміксерофіт.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Угруповання, занесені до Зеленої книги України. Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому, «Мис Мартьян», Карадазькому ПЗ,
заказниках загальнодержавного значення «Мис Айя», «Байдарський», «Новий Світ», «Канака», «Аю-Даг», «Мис Фіолент», пам’ятки природи «Гора Кішка» та в ряді заповідних об’єктах місцевого значення. Необхідно дотримання та дійсний контроль охорони виду в заповідних об’єктах. Заборонено освоєння територій, рубки фісташки, її пересадка в дорослому стані.
Господарське та комерційне значення. Лісоформуюче, протиерозійне, ґрунтозахисне, декоративне, харчове, ефіроолійне, дубильне, вітамінне, смолоносне.

Ендемік.
Чисельність та структура популяцій. Локальні популяції багаточисельні, але в них

переважають генеративні особини. У пд.-зх. Криму популяції розріджені, у сх. частині часто утворюють суцільні зарості площею до кількох сотень квадратних метрів. На заповідних територіях чисельність і структура популяцій
стабільна. На ділянках, що зазнають значного антропогенного вливу, чисельність зменшується, насіннєве поновлення погіршується.
Причини зміни чисельності. Чисельність деяких локальних популяцій зменшується через посилення рекреаційного навантаження, випасу та знищення
місцевиростань унаслідок господарського освоєння територій, забудови.
Умови місцезростання. Росте на кам’янистих, глинистих і мергелистих еродованих схилах, на змитих ґрунтах. Зрідка формує трагакантові степи, що утворюються на місці петрофітних варіантів типчаково-ковилових степів унаслідок водної ерозії, особливо в результаті надмірного випасу. Петрофіт, еуксерофіт.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Занесений до Європейського червоного списку, Червоного списку МСОП. Охороняється на території Карадазького ПЗ, заказника «Байдарський», пам’яток природи «Демерджі», «Ак-Кая»,
«Мангуп-Кале», заповiдного урочища «Мис Алчак». Необхідно регулювати рівень пасовищного й рекреаційного навантаження, контролювати стан популяцій. Доцільно культивувати в ботанічних садах. Заборонено терасування схилів, забудову, порушення умов зростання.
Господарське та комерційне значення. Протиерозійне, декоративне, камеденосне.

виду. Вразливий.
Наукове значення. Cередземноморський вид на пн. межі ареалу.
Чисельність та

структура популяцій. Популяції численні, досить життєздатні, але кількість їх невелика і вони дуже ізольовані. Часто утворює куртини до 20–25 особин на 1 м2, в яких переважають ювенільні та іматурні рослини. На крутосхилах щільність популяцій знижується до 1–5 особин на 1 м2, тут переважають генеративні особини. У Степу лише декілька популяцій в Херсонській обл., в Чорноморському БЗ та о-ві Джарилгач, в Криму трапляється частіше, але у невеликих локалітетах.
Причини зміни чисельності. Викошування лук до визрівання плодів, викопування бульб як лікарської сировини, знищення квітучих рослин, випас худоби.
Умови місцезростання. Гірські луки, лісові галявини, чагарники, в угрупуваннях кл. Molinio-Arrhenatheretea. Трапляється переважно на багатих чорноземах з домішкою вапна, часом і на бідніших, навіть на слабкозасолених ґрунтах. На пд. макросхилі Кримських гір — на луках, лісових узліссях, в розріджених лісах. Мезофіт, геліофіт.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Занесено до переліку CITES. Охороняють у Чорноморському БЗ, Кримському, «Мис Мартьян», Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Казантипському ПЗ. Потребує режимів абсолютної заповідності тазаказного. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань.
Господарське та комерційне значення. Декоративне, лікарське.

значення. Ірано-туранський стенотопний вид на пн.- зх. межі ареалу. Класичний

об’єкт флорогенетичних досліджень, єдиний представник роду та родини в Україні.
Чисельність та структура популяцій. Локальні популяції нечисленні, кількість локалітетів та чисельність скорочуються.
Причини зміни чисельності. Освоєння та забудова приморської смуги, рекреаційне навантаження, деградація природних місцезростань.
Умови місцезростання. Приморські солончаки, на піщаному або глинистому субстраті. Галофіт, псамофіт. Ксеромезофіт.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Спеціальні заходи охорони не вживалися. Рекомендовано створення ботанічних або комплексних заказників для збереження флористичних комплексів літоральної рослинності, а також введення виду в культуру.Заборонено порушення умов зростання, забудову приморських територій.
Господарське та комерційне значення. Грунтотвірне, харчове (їстівні плоди), лікарське та вітамінне, фітомеліоративне (закріплення пісків).

значними та життєздатними. Про це свідчить наявність генеративної стадії у

всіх популяціях, до того ж вона є переважаючою серед інших. Зважаючи на те, що деякі види, такі як Селітрянка та Орхіс є дуже рідкісними не лише в Україні, а й у світі, можна однозначно сказати, що досліджувані території необхідно приєднати для початку до РЛП “Лиса бухта”, а в подальшому і до Карадазького природного заповідника з метою створення біосферного резервату.