Механізми соціалізації людини у вищому навчальному закладі

історії Потіцка Катерина Сергіївна
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
Презентація з

дисципліни: Педагогіка та психологія вищої школи

ВНЗ
3. Вищий навчальний заклад – один із провідних факторів соціалізації

особистості студента як фахівця
4. Висновки

також у зв’язку з формуванням особистості в процесі взаємодії та

взаємовпливу соціальних груп, колективів і особистості. Соціалізація особистості людини – це процес і результат засвоєння позитивного досвіду попередніх поколінь.

досвіду в діяльності та спілкуванні з іншими людьми.

соціальний досвід, цінності, норми, установки, властиві суспільству й соціальним групам,

до яких він належить, а, з іншого – активно залучається до системи соціальних зв’язків і набуває соціального досвіду. М.Б.Євтух та О.П.Сердюк зазначають, що мета соціалізації полягає в тому, щоб допомогти вихованцеві вижити у суспільному потоці криз і революцій: екологічних, енергетичних, інформаційних, комп’ютерних тощо, оволодіти досвідом старших, осягнути своє покликання, визначити власне місце в суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого самовизначення у суспільстві.

діяльності особливе місце може зайняти робота з роз’яснення понять “співпорядкування”,

“співвідносини”, які складаються між членами будь-якого об’єднання.

є активне опанування ними досвідом попередніх поколінь та уміннями використовувати

його в інтересах створення власного добробуту не на шкоду іншим. Саме елемент “успішності”, як підкреслює О.Л.Сидоренко, пошук умов самореалізації та одержання насолоди від самого процесу життя, участі у виробничій чи навчальній діяльності, одержання бажаної винагороди за свої зусилля (адекватна оцінка за результати навчання, відповідна зарплата за виконану роботу, заохочення за підвищений рівень якості діяльності й т.п.) відрізняє процес соціалізації учня (студента, особи взагалі) від процесу виховання.

С.В.Кириленко, С.І.Кривонос, І.Д.Звєрєва, Л.І.Міщик, А.В.Мудрик.

вищих навчальних закладів виявляються в процесі ідентифікації та інтеріоризації.

індивідом себе з іншими людьми, групою, осередком, який допомагає оволодівати

різними видами діяльності, засвоювати соціальні норми та цінності, оволодівати соціальними ролями.

Ця форма домінує на початкових етапах соціалізації особистості;
2) самозалучення

до певної номінальної соціальної групи (вікової, національної, фахової);
3) самозарахування ( з відчуттям належності до певної соціальної групи.

від лат. іnterior – внутрішній) – перетворення структури предметної діяльності

у структурі внутрішнього плану свідомості.

фахівця

особистість й суб’єкта навчально-професійної діяльності

якості, здібності, соціальний статус, що розкриває неповторність самосприйняття.
Емоційно-ціннісне ставлення

до себе, що визначається самооцінкою професійних якостей і особистісних властивостей, рівнем самоприйняття і самоповаги.
як самопрезентація – певні дії (внутрішні чи практичні), які породжені уявленням про себе та самоставленням.

«маски», «хибного обличчя» («Я», яке подається оточуючим радше за «Я-ідеальне»

та суперечить «Я-реальному»);
надмірно чутливе реагування на критику, сміх і осуд;
болісне переживання неуспіхів у навчанні та виявлених власних хиб (зокрема, під впливом вивчення психології);
надмірна сором’язливість, некомунікабельність, схильність до психічної ізоляції, самотність, відхід від дійсності у світ мрій.

студента, майбутнього фахівця, молодіжного лідера тощо;
професійно-рольова ідентифікація («Я –

студент», «Я – майбутній фахівець», «Я – вчитель» тощо);
наслідування як відтворення професійного досвіду авторитетних викладачів, стилю їх діяльності або манер поведінки членів референтної групи;
інтеріоризація оцінних ставлень викладачів і однокурсників у навчально-професійній діяльності;
орієнтація на соціальні очікування викладачів і групи, щоб добутися бажаного соціального статусу;
порівняння себе з іншими студентами та фахівцями;
навіюваність і конформізм.

життя та ціннісних орієнтацій, формування життєвого ідеалу;
засвоєння культури людських

взаємин і соціально-професійних функцій;
формування індивідуального стилю навчально-професійної діяльності;
опанування професійною діяльністю та формами ділового спілкування.

складових:
- стихійної соціалізації людини у взаємодії і під впливом об'єктивних

обставин життя суспільства, зміст, характер і результати якого визначаються соціально-економічними і соціально-культурними реаліями;
- відносно спрямовуваної соціалізації, коли держава застосовує певні економічні, законодавчі, організаційні заходи для вирішення своїх завдань, які об'єктивно впливають на зміну можливостей і характеру розвитку, на життєвий шлях тих або інших вікових груп (визначаючи обов'язковий мінімум освіти, вік її початку, строки служби в армії і т. ін.);

і державою правових, організаційних, матеріальних і духовних умов для розвитку

людини;
- більш або менш свідомого самозмінювання людини, котра має просоціальний, асоціальний або антисоціальний вектор (самобудування, самовдосконалення, саморуйнування), відповідно до індивідуальних ресурсів і відповідно до об'єктивних умов життя або всупереч їм.
Виховання - процес дискретний (перериваний), бо, будучи планомірним, воно здійснюється в певних організаціях, тобто обмежене певним місцем і часом. Соціалізація може бути регульованою і спонтанною. Вона здійснюється як у навчальних закладах, так і поза ними.

В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін., - 2-е вид.,

допов. -К.: Каравела, 2009. - 400 с.
\Вікова психологія / за ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. шк., 2010.-269 с.
Возрастная и педагогическая психология : хрестоматия : [учеб. пособие] для студ. высш. учеб. заведений / сост.: И. В. Дубровина, А. М. Прихожан, В. В. Зацепин. - 5-е изд., стер. - М. : Академия, 2008. - 368 с. - (Высшее профессиональное образование).
Возрастная и педагогическая психология / под ред. М. В. Гаме-зо. - М.: Просвещение, 2014. - 256 с.
Возрастная и педагогическая психология / под ред. А.В.Петровского. - М., 2009.
Возрастная психология: детство, отрочество, юность : хрестоматия : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / сост.: В. С. Мухина, А. А. Хвостов. - 7-е изд., пе-рераб. и испр. - М. : Академия, 2008. - 624 с. - (Высшее профессиональное образование).