Модель екскалації конфліктів за Броделем і Глазлом

ДІД
Крауз Валентина

чергою, може бути такою, що неперервно зростає, або хвилеподібною (коли

періоди конфронтації чергуються з періодами спаду боротьби), повільною (млявою) або швидкою (крутою)

складається з дев'яти стадій.

Ґрунтуючись на своїх дослідженнях конфлікту в

педагогічному колективі, шведський дослідник X. Бродаль описав три основні фази ескалації - суперечка, емоційна ворожість, заподіяння шкоди, в кожній з яких виокремив три щаблі, таким чином, повна ескалація охоплює дев'ять щаблів [19]. Ці самі щаблі докладно описав Фрідріх Глазл [47]. Оскільки обидва дослідники аналізують одну й ту саму модель міжгрупового конфлікту, дещо відрізняючись лише в назві стадій, видається доцільним подати опис щаблів ескалації конфлікту, ґрунтуючись на обох публікаціях.

Відгороджування.
Четвертий щабель. Хибні образи.
П'ятий щабель. Втрата обличчя.
Шостий щабель. Погрози.
Сьомий

щабель. Обмежене руйнування і насильство.
Восьмий щабель. Руйнування центру координації дій.
Дев'ятий щабель. Тотальна руйнація.

розбіжності в поглядах не вдалося самостійно подолати, що викликало роздратування

сторін. Подальші дискусії нагадують зіпсовану платівку - одноманітні повтори аргументів, легко заздалегідь передбачити, що скаже кожний з опонентів. Сторони усвідомлюють, що в розв'язанні проблеми вони тупцюють на місці, що призводить до зростання напруженості між ними й започатковує процес формування груп, члени яких поділяють одну з двох інтерпретацій ситуації, створюють певні засади селекції інформації щодо спірної проблеми.

Посилюється несумісність позицій, питання ставиться "або-або".
Якщо в конфлікті задіяно

групи людей, то починається організаційне оформлення груп, робляться спроби залучити до своєї групи якнайбільше осіб. У такій ситуації членам колективу, що не задіяні в конфлікті, щодалі важче зберігати нейтральну позицію.

переконати іншу сторону у власній правоті.
Спільні інтереси втрачають пріоритетність,

сторони починають розглядати одна одну як суперників. Головним стає відчуття занепокоєння через можливість бути спійманим супротивником. Тому кожна зі сторін прагне перейти від ситуації взаємозалежності до домінування над супротивником.

примітивних стереотипів, і кожна сторона чекає підтвердження найгірших підозр. Ці

стереотипи створюють відчуття передбачуваності дій іншої сторони.

раптом зазирнули за маску іншої сторони й відкрили її аморальну,

ненормальну і злочинну сутність. Тут ми маємо радикальну трансформацію образу, яку одна сторона складає про іншу.

поступки.
Розрізняють три фази зростання погроз:
А. Сторони висловлюють взаємні погрози,

щоб продемонструвати свою непохитність. Б. У наступній фазі погрози стають більш конкретними і недвозначними.
В. У третій фазі погрози набувають форми ультиматуму.

втрат супротивникові, позбавити його фінансових ресурсів, юридичного статусу, всіх джерел

його сили і можливої підтримки.
Атаки однієї сторони породжуть ще більш руйнівну відплату.

з ладу центру стратегічної важливості (системи управління чи прийняття рішень).

Представники та лідери супротивника стають головною мішенню атак, що мають на меті підірвати єдність групи, розвалити, розчленувати єдиного опонента на дрібні угруповання.

руйнації. Руйнування, банкрутство, ув'язнення, фізичний біль уже нічого не важать.

Жоден крок назад неможливий, усі мости спалено, навіть загроза самознищення не є перешкодою, якщо таким чином можна завдати поразки ворогові. Єдиний клопіт на шляху до прірви - переконатися, що й ворог туди впаде.

розрізняються психологічними станами сторін: від надії до страху, від страху

до втрати вигляду, від втрати вигляду до втрати волі, до ворожнечі і насильства.

хвороба (лат. Morbus) - це виникаючі у відповідь на дію

патогенних чинників порушення нормальної життєдіяльності, працездатності, соціально корисної діяльності, тривалості життя організму і його здатності адаптуватися до постійно змінюваних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ при одночасній активізації захисно-компенсаторно-пристосувальних реакцій і механізмів.

і механізмів, які інтенсифікують конфлікт, якщо свідомо не протистояти цим

механізмам.