МОДУЛЬ і АНАЛІЗ УМОВ ГОСПОДАРЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬ-Ких ПІДПРИЄМСТВ

країни
- нарощування експортного потенціалу
- входження України до Світової організації торгівлі
-

низький рівень конкурентоспроможності більшості видів вітчизняної продукції, особливо сільськогосподарської продукції
- низький рівень ділової активності вітчизняних товаровиробників
- недостатній рівень етики ведення бізнесу, в тому числі аграрного бізнесу
- екологізація виробництва
- платоспроможний попит населення
- ризики, в тому числі ризик нереалізованої продукції
- недостатній рівень фінансового забезпечення виробництв
- низький рівень інвестиційної привабливості
- значний вплив на результати діяльності природно-кліматичного фактору
- значний вплив зовнішніх ризиків, форс-мажорних обставин
- наслідки світової фінансово-економічної кризи

Метою проведення оцінки умов господарювання, впливу внутрішніх та зовнішніх факторів – є опрацювання сутності взаємодії всіх елементів економічної системи (виробничої системи), як сукупності взаємопов'язаних елементів, обґрунтування причин появи та можливих наслідків зміни тих чи інших процесів та явищ, виявлення першопричин у напрямку нарощування фінансових результатів діяльності та мінімізації ризиків.

При цьому необхідно враховувати тенденції зміни показників, а саме силу сигналів прояву тих чи інших тенденцій, якщо зміна показників становить до 10,0% - це “слабкі сигнали”, до 30,0% - розробка дій до зміни показника в майбутньому, більше 30,0% - термінові дії щодо опрацювання першопричини та можливостей зміни ситуації через прийняття управлінських рішень.

(неконтрольовані)


Фактори мікросередовища (частково контрольовані)


Внутрішні фактори (контрольовані)
Ресурсний потенціал


Технічні складові виробництва


Технологічні

складові виробництва

Організаційні структура виробництва

Маркетингова стратегія

Кадровий потенціал

Інформаційні ресурси

Соціальна інфраструктура

Фінансові ресурси

– низький рівень впливу фактора; 4 – середній рівень впливу

фактора; 5 – високий рівень впливу фактора; 6 – дуже високий рівень впливу фактора

Таблиця 1
Матриця стратегічних ресурсів для економічної (виробничої) системи

в їх постійному русі, зміни та розвитку


Розуміння розвитку як єдності

та боротьби протилежностей

Вивчення процесів у їх взаємозв’язків

Методологічні засади економічного аналізу

Дослідження постійних порівнянь

Вивчення внутрішніх протиріч, позитивних та негативних сторін процесів

Виявлення наслідкових зв’язків процесів та їх кількісна характеристика

Індукція
Дедукція

Розгляд процесів як системи сукупності пов’язаних між собою елементів

Системний підхід до вивчення об’єктів аналізу

Деталізація
Систематизація
Узагальнення

Розробка та використання системи показників, які всебічно характеризують господарську діяльність

функціональні залежності
Аналітичні групування
Дисперсний аналіз
Кореляційно-регресійний аналіз
Прийоми оптимізації (лінійне програмування, симплексний метод,

сітьові методи, теорія ігор, теорія масового обслуговування)

Прикладні

Якісні

Методичні прийоми

обробки інформації, які використовуються для попередньої оцінки показників
Способи оптимізації показників
Способи

стохастичного факторного аналізу

Економіко-статистичні (логічні)

Способи комплексної оцінки діяльності підприємств

Способи детермінованого факторного аналізу

задач)
Методи комплексної оцінки діяльності
Метод попередньої оцінки показників
Методи оптимізації показників
Методи

факторного аналізу

Детерміновані
Метод сум
Метод геометричної середньої
Метод коефіцієнтів
Метод відстані

Порівняння
Групування
Ряди
Динаміки
Балансовий
абсолютні та відносні величини
деталізація

Стохастичні:
Метод двомірного шкалювання
Компонентний аналіз
Експертно-статистичний метод

Блочне програмування
Динамічне програмування
Теорія ігор
Керівництво запасами
Теорія масового обслуговування

Методи статистичного моделювання та аналізу факторних систем
Регресійний та кореляційний аналіз
Дисперсний аналіз
Багатомірні порівняння
Факторний (компонентний) аналіз
Трансформаційний аналіз

Методи детермінованого моделювання
Метод ланцюгових підстановок
Індексний метод
Метод абсолютних різниць
Метод відносних різниць
Інтегральний метод
Метод пропорційного аналізу

в сільськогосподарських підприємствах

в реальному секторі економіки
- зниження рівня зацікавленості фінансових

установ у кредитуванні окремих суб’єктів, населення, втрата абсолютної фінансової стійкості, банкрутство, необхідність отримання державних гарантій;
- зростання рівня витрат місцевих та державного бюджету, в тому числі через зростання рівня соціальних виплат, зростання рівня дефіциту бюджету, загострення інфляційних процесів, зростання рівня безробіття, порушення балансу витрат та доходів, залежність від зовнішніх джерел (кредитні ресурсу МВФ), зниження інвестиційної привабливості;
- скорочення рівня доходів від реалізації товарів, робіт, послуг, недостатність обігових засобів, зростання залежності від кредитних ресурсів, нестійкий фінансовий стан, зниження рівня інвестиційної привабливості окремих суб’єктів господарювання;
- зростання рівня споживчих цін та скорочення рівня платоспроможного попиту населення, зменшення можливостей населення заощаджувати;
- зниження рівня ділової активності всіх суб’єктів зовнішньоекономічних відносин, зниження рівня експортного потенціалу, зростання рівня імпорту;
- зростання рівня негативного впливу внутрішніх та зовнішніх ризиків, появи форс-мажорних обставин на державному та міждержавному рівнях. 

економіки України були більш позитивними ніж реалії розвитку подій. Так,

було заплановано максимальний спад ВВП на 2009 рік не більше 10-12%, а зростання економіки у 2010 році на рівні 3-4%.
Аналітики Світового банку та Міжнародного валютного фонду були більш прагматичні, у 2009 році очікували спад ВВП на рівні 14-15%, а зростання економіки у 2010-му році на рівні 1,5-2,0%.
Фактично за перший квартал 2009 року ВВП країни скоротився на 20,3%, за другий квартал – на 18,0%.
Зріс валовий зовнішній борг України, за період з квітня по червень до 100,58 млрд. доларів, що становить 800 доларів на душу населення, у 2008 році цей показник не перевищував 400 доларів США на душу населення, отже зростання становить 2,0 рази.
(кредити Міжнародного валютного фонду).
Аналітики вважають, що винуватцями світової кризи є:
- Білл Клінтон, який сприяв появі законів, що дозволили багатіям безконтрольно брати кредити;
- Джордж Буш, який не зупинив цей процес;
- Гордон Браун (Прем’єр-міністр Великобританії), який сприяв становленню інтересів фінансистів вище інтересів інших гравців ринку;
- Алан Грінспен (Колишній голова Федеральної резервної системи США) який спонукав утриманню низької процентної ставки та поганому регулюванню іпотечного ринку;
- Керівники всесвітньо відомих банків Goldman Sachs, lehman Brothers, Merrill Lynch, Halifax Bank of Scotland, Royal Bank of Scotland, Bradford and Bingley, Northern Rock, Bear Stearns, Bank of England.
Українська економіка починає поступово відображати позитивні тенденції наприкінці 2009 року. За даними Державного комітету статистики ВВП України у третьому кварталі 2009 року склав 250,6 млн. гривень, що на 9,1% менше, ніж за аналогічний період 2008 року, але на 21,0% більше ніж у другому кварталі поточного року, в тому числі за рахунок значного приросту валового виробництва продукції галузі сільського господарства (зернові, соняшник, ріпак озимий, картопля).

до негативних наслідків у соціально-культурній сфері та криміногенній ситуації, інвестиційній

привабливості регіонів та галузей народного господарства, зниження платоспроможного попиту населення, зниження рівня продовольчої безпеки, підвищення рівня залежності від імпорту.
Для сільськогосподарських підприємств прийняття управлінських рішень щодо мінімізації негативного впливу факторів взаємопов'язане із такими складовими:
- місцерозташування;
- природно-кліматичний фактор, в тому числі агровиробничі групи ґрунтів, наявність водних ресурсів, лісових насаджень;
- соціально-економічних розвиток регіону;
- галузева структура регіону та окремого підприємства;
- розміри виробництва;
- матеріально-технічна база;
- сукупний потенціал підприємства;
- можливість мобілізації внутрішньогосподарських резервів;
- організація виробництва та праці на підприємстві;
- методи управління підприємством;
- інвестиційна привабливість підприємства, галузі, регіону, країни.
Отже, для сільськогосподарських підприємств факторів ризику існує велика кількість, а метою будь-якого власника є мінімізація ризиків та прийняття оптимальних (дієвих, економічно ефективних) управлінських рішень з урахуванням соціальної відповідальності перед робітниками та співвласниками підприємства, нащадками земельного фонду, особливо продуктивних земель сільськогосподарського призначення.