Міжнародний туризм як форма МЕВ

форм міграції населення за кордон, не пов’язану із зміною місця

проживання або роботи.
Турист – це відвідувач, який подорожує та перебуває в місцях, що знаходяться за межами його звичайного середовища проживання, на термін не більше 12 місяців з будь-якою метою, крім діяльності, що оплачується з джерел країни перебування (Згідно з Міжнародною конференцією з статистики подорожей та туризму (Оттава, 1991 р.), що погоджено з СОТ і Статистичною комісією ООН).

десятий робітник у світі. На його долю припадає 7 %

загального обсягу інвестицій, 11 % світових споживчих видатків, 5 % всіх податкових надходжень і 30 % світової торгівлі послугами.

Економічний зміст міжнародних туристичних послуг

здійсненням туризму громадянами однієї країни на території іншої країни, на

основі організації прийому туристів або організації поїздки.

Внутрішній туризм – тимчасовий виїзд громадян конкретної держави з постійного місця проживання в межах національних кордонів країни для відпочинку, задоволення пізнавальних інтересів, зайняття спортом чи в інших ту­ристичних цілях.

Економічний зміст міжнародних туристичних послуг

знайомих;
ділова і професійна діяльність;
лікування;
поклоніння релігійним святиням (паломництво) (сьогодні понад 200

млн. чол. в світі здійснюють паломництво – 150 млн. – християни, 20-30 млн. – індуїсти, 40 млн. буддистів, мусульман, синтоїстів і ін.);
інші туристичні цілі.

відпочинку, розваг, екскурсій, занять спортом, лікування тощо. Він складає основу

міжнародного туристичного обміну. На нього припадає близько 70% світового туризму.

На зміну “трьом S”: море-сонце-пляж (Sea-Sun-Sand) – поступово приходить формула “три L”: національні традиції – пейзажі - дозвілля (Lore-Landscape-Leisure).

доходів у місці відрядження.
До ділового туризму відносяться (згідно з визначенням

ВТО) поїздки для участі в з’їздах, загальних зборах організацій, наукових конгресах і конференціях, ярмарках, виставках тощо. До числа ділових туристів ВТО відносить також водіїв вантажівок, комерційних агентів, стюардес, туристичних гідів та ін.

автобусний, таксомоторний, морський, внутрішній водний і повітряний транспорт);
сектор розміщення і

харчування;
сектор розваг – це заклади розважального характеру (цирки, зоопарки, атракціони, ігротеки, парки відпочинку), видовищні заходи (концерти, вистави, спортивні змагання тощо), історико-культурні місця.

займається розробкою туристичних маршрутів і забезпечує їх функціонування, встановлює ціни

на тури за розробленими маршрутами. Туроператор продає тури турагентам з метою випуску і продажу путівок за своїми ліцензіями.
Турагент – це організація-посередник, що реалізує туристичний продукт туроператора і працює безпосередньо на туристичному ринку. Турагент отримує за свою діяльність комісійну винагороду (7-15% від вартості туру) і не несе відповідальності за якість туру.

світі (станом на початок 2000 р. кількість міжнародних туристичних поїздок

перевищило 650 млн.).
Поширення міжнародної інтеграції, глобалізації та міжнародної концентрації у сфері міжнародного туризму.
В структурі рекреаційного туризму внутрішньо-регіональні поїздки у сусідні країни переважають над міжрегіональним (меридіальна спрямованість туристичних потоків).

здійснюють подорожі.
В умовах збільшення вільного часу населення Землі зростає частка

нетривалих туристичних поїздок і “подорожей з інтервалами” (туристичні поїздки стали менш тривалими, але більш частими).
Перехід від масового стандартизованого (конвеєрного) туризму до масового диференційованого.
Поява нових каналів збуту туристичних продуктів (через Інтернет)

рр.

та Польщі, 2008-2009 рр.

у Вавилоні.
Статуя Зевса в Олімпії.
Статуя Геліоса в Родосі.
Маяк в Олександрії.

(Перу).
Статуя Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро (Бразилія).
Давнє місто Петра (Йорданія).
Тадж-Махал (Індія).
Римський Колізей

(Італія).
Велика китайська стіна (КНР).

англійської газети The Times)
Гент, Бельгія.
Ла-Рошель, Франція.
Львів, Україна.
Валенсія, Іспанія.
Кельн, Німеччина.
Утрехт, Нідерланди.
Готенберг,

Швеція.
Бєлград, Сербія.
Болонья, Італія.
Ставангер, Норвегія.

парк «Софіївка».
Національний заповідник «Софія Київська».
Національний заповідник «Херсонес Таврійський».
Національний заповідник «Хортиця».
Державний

історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».

печера.
Національний природний парк «Подільські Товтри».
Озеро Свитязь.
Озеро Синевир.

від міжнародного туризму, 2004-2008 рр.