Слайд 1Національний університет фізичного виховання і спорту України
Мирослав Дутчак
ЕВОЛЮЦІЯ, СТАН ТА
ПЕРСПЕКТИВИ ФІТНЕС-ІНДУСТРІЇ
Слайд 2ПЛАН
Загальна характеристика фітнес-індустрії.
Формування фітнес-індустрії в Україні.
Особливості маркетингу та менеджменту
у фітнес-індустрії.
Слайд 3ЛІТЕРАТУРА
Мічуда Ю. П. Сфера фізичної культури і спорту в умовах
ринку. Закономірності функціонування та розвитку / Ю. П. Мічуда. –
К.: Олімпійська література, 2007. – 216 с.
Степанова О. Н. Маркетинг в сфере физической культуры и спорта / О. Н. Степанова. – М.: Советский спорт, 2003. – 256 с.
Починкин А. В. Менеджмент в сфере физической культуры и спорта: учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Советский спорт, 2010. – 264 с.
Слайд 4 Батьківщиною фітнесу є Сполучені Штати Америки. В 70-х роках минулого
століття саме тут зароджувався фітнес як ефективна форма популяризації здорового
способу життя.
Фітнес покликаний був задовольнити потребу людини у підвищенні функціональних резервів організму («недопущення захворювання»), активного дозвілля та досягнення «бажаної фігури» або «красоти тіла».
Слайд 5Розвиваючись в ринковому середовищі фітнес через короткий термін трансформувався в
самостійний напрям бізнесу і набув ознак так званої «фітнес-індустрії» –
сукупності клубів та центрів, організацій, що здійснюють виробництво та реалізацію необхідних послуг й товарів для задоволення відповідних потреб споживачів.
Слайд 6 Світовий ринок сучасної фінтес-індустрія у світі оцінюється в понад
70 млрд.
дол. США, майже третю частину якого належить Сполученим Штатам Америки.
Останнім часом щорічне зростання обсягів цього ринку становить 6-7 %.
Майже кожен п’ятий американець користується послугами фітнес-індустрії, в країнах Європейського Союзу – 6–8 % населення.
Слайд 7
У 2010 р. в Канаді понад 5,3 млн. громадян (або
15,7 % населення) є членами більше як 6 тис. фітнес-центрів.
Загальний дохід фітнес-індустрії становив тут у минулому році майже 2,2 млрд. канадських доларів.
Слайд 8 Понад 80 % фітнес-індустрії – це фітнес-послуги:
основні фітнес-послуги;
додаткові
послуги;
супутні послуги.
Слайд 9Основні фітнес-послуги – діяльність фахівців з фітнесу, яка передбачає використання
наявних ресурсів (споруд, обладнання тощо) для досягнення бажаного стану організму
людини засобами рухової активності та інших складових здорового способу життя. Ці послуги можуть бути платними або безкоштовними для споживача, дорогими або мало витратними для виробника, консультативними або такими, що передбачають безпосередню участь споживача в заняттях під керівництвом відповідного фахівця (фітнес-тренера, інструктора з окремих напрямів фітнесу).
Слайд 10
Додаткові послуги – діяльність, спрямована на створення необхідних умов для
виробництва основних послуг, забезпечення високого рівня їх якості, підвищення ефекту
від їх споживання (наукове забезпечення, медичний контроль, прокат інвентарю та обладнання тощо).
Слайд 11 Супутні послуги – діяльність,
що безпосередньо не пов’язана з виробництвом основних
послуг, але створює умови для підвищення інтересу до їх споживання (забезпечення безпеки споживачів основних послуг, автомобільні стоянки, різні соціально-побутові послуги для споживачів: кафе, бар, камера схову, салон краси, дитяча кімната тощо).
Слайд 12Суб’єкти фітнес-індустрії здійснюючи господарську діяльність з надання зазначених вище основних,
додаткових та супутніх послуг самостійно заробляють фінансові ресурси з комерційною
ціллю (отримання прибутків) в умовах, пов’язаних з комерційним ризиком та конкуренцією на ринку.
Слайд 13Комерційний ризик – це ймовірність та варіація величини небажаних наслідків,
пов’язаними із непередбаченими втратами, у комерційній діяльності суб’єктів підприємництва у
сфері фітнесу.
За джерелами виникнення комерційні ризики класифікують на:
збутові ризики, які виникають на етапі реалізації послуги суб’єкта;
ризики взаємодії зі споживачами послуг, партнерами в процесі виробництва та реалізації послуг;
ризики непередбаченої конкуренції.
Слайд 14Конкуренція – економічний процес взаємодії та боротьби суб’єктів підприємництва за
найвигідніші умови виробництва та споживання відповідних послуг за отримання найбільших
прибутків. Розрізняють такі основні види конкуренції на ринку фітнес-послуг: 1) цінова конкуренція, що здійснюється через зниження цін; 2) нецінова конкуренція, здійснювана через підвищення якості та різноманітності послуг за незмінних цін.
Слайд 15Фітнес-індустрія має суттєве соціально-економічне значення:
1) оздоровлення населення (підвищення рівня рухової
активності; профілактика захворювань; відновлення працездатності);
2) сприяння успішній соціалізації особистості (доручення
до активного дозвілля; спілкування; зростання інтелектуального рівня);
3) позитивний вплив на економіку (розширення виробництва; збільшення зайнятості; внесок в економічне зростання).
Слайд 16Характерними ознаками сучасної фітнес індустрії є:
надання основних фітнес-послуг належної
якості, розрахованих на різні групи споживачів;
забезпечення споживачів різноманітними додатковими
та супутніми послугами;
активна маркетингова політика, оперативне реагування на зміну попиту на ринку, впровадження нових послуг;
диференціація цін на послуги;
Слайд 17Характерними ознаками сучасної фітнес індустрії є:
поєднання індивідуального підходу та масовості
в обслуговуванні клієнтів;
активне економічне стимулювання споживачів послуг;
створення мережі фітнес-клубів під
одним брендом, які працюють за однією системою (франчайзинг);
застосування інтенсивних технологій виробництва послуг, обслуговування великих мас клієнтів, що дає можливість отримувати прибутки.
Слайд 18В Україні ринкові умови у надання фізкультурно-оздоровчих послуг вперше впроваджуються
у другій половині
80-х років ХХ ст.:
госпрозрахункові об'єднання з надання платних послуг населенню “Фізкультура і здоров’я”;
започаткування кооперативного руху (на початок 1990-х рр. лише у Києві налічувалось понад 90 кооперативів з надання фізкультурно-оздоровчих послуг).
Слайд 19
Прийнято вважати, що першим в Києві був фітнес-клуб “Фаворит” відкритий
у 1993 році.
Піонерами вітчизняної фітнес-індустрії були такі столичні центри,
як “Київ-Донбас” (1998-2004 рр.), “Київспортклуб” (1999 р.) та “Акваріум” (2000 р.).
Слайд 20На сучасному етапі фінтес-індустрія в Україні стрімко розвивається.
Потреба у
фітнесі в Україні зростає з кожним роком на 0,5 %.
У 2013 році у Києві функціонує 40-50 фітнес-клубів (центрів) – 15-20 % від необхідної кількості.
Слайд 21
Лідером вітчизняної фітнес-індустрії є Sport Life як група компаній, що
управляє мережею 27 фітнес-клубів, в. ч. 17 – у Києві.
До 2015 року Sport Life планує організувати роботу мережі з 65 клубів – 25 у Києві, 40 – в регіонах (по 2-4 у містах-мільйонниках; по одному – у всіх містах з населенням більше 300 тис. осіб).
Слайд 22В Україні відсутня статистика стосовно кількості фітнес-центрів та клубів і
кількості осіб, які займаються фітнесом.
Для розрахунку інвестиційної привабливості відкриття фітнес-центру
в системі франчайзингу фахівців вважають, що в Україні в містах-мільйонниках фітнесом займатиметься 2-2,5 % населення, а в менших містах – 1-1,5 %.
Для порівняння: в Польщі – це 6 %, а у Російській Федерації – понад 3 % у великих містах.
Слайд 23На думку експертів Україна у розвитку фітнес-індустрії відстає від:
США й
Канади на 20-25 років;
країн Європейського Союзу –
10-15 років;
Російської Федерації (передусім Москви і Санкт-Петербургу) – 5-7 років.
Експерти вказують на значний потенціал вітчизняної фітнес-індустрії.
Слайд 24Стримуючи чинники розвитку фітнес-індустрії в Україні:
невисокий рівень благополуччя більшості населення
України;
відсутність традицій активного й здорового дозвілля;
марнотратне ставлення населення до власного
здоров’я;
психологічні бар'єри та несприятливий досвід занять фізичними вправами (школа, ВНЗ);
Слайд 25Стримуючи чинники розвитку фітнес-індустрії в Україні:
невміння раціонально використовувати вільний час;
недостатня
кількість фітнес-центрів середнього класу;
рівень професійної підготовленості кадрів;
недостатній рівень використання сучасного
менеджменту та маркетингу у сфері фітнесу.
Слайд 26 Існує понад сотню різних визначень маркетингу (походить від англ. market, що означає
«ринок», «базар», «збут», «торгівля», «ціна», «курс»).
У сфері фітнесу маркетинг
– це процес ознайомлення з інтересами та можливостями споживачів з метою виробництва та пропозиції їм відповідних фітнес-послуг при здійсненні необхідної комунікації.
Слайд 27Основне правило маркетингу стверджує: головне виробляти те, що можна продати,
замість того щоб намагатися продати те, що можете виробити.
Для
успішного бізнесу необхідно орієнтуватись на інтереси споживача, а не на інтереси виробника товарів чи послуг. В центрі уваги конкретний споживач, який як кажуть «завжди правий» і «все для нього».
Слайд 28Мета маркетингу у сферах фітнесу – сформувати купівельну поведінку споживача
таким чином, щоб він став постійним (пожиттєвим) прихильником товарів цієї
сфери (передусім послуг, а також відповідної продукції – інвентар, екіпіровка тощо).
Завдання маркетингу у сфері фітнесу: 1) залучення нових споживачів, орієнтуючу їх на високу купівельну цінність фітнес-послуг; 2) збереження існуючих споживачів, постійно задовольняючи їх нові запити.
Слайд 29 Зазначені завдання зводяться по суті до спонукання
потенційного чи постійного споживача фітнес-послуги чи відповідної продукції прийняти рішення
про їх покупку. Процес прийняття такого рішення включає такі етапи:
1) усвідомлення проблеми;
2) пошук інформації;
3) оцінка варіантів;
4) рішення про покупку;
5) реакція на покупку.
Слайд 30Маркетинг у фітнес-індустрії характеризується такими особливостями:
по-перше, послугу, на відміну від
будь-якої продукції, неможна зберігати, вона споживається під час виробництва. Одна
година простою тренажерного залу, басейну ніколи не повернеться, а разом з цим – і можливість отримати відповідний прибуток. Крім цього, фітнес-послуги: 1) невідчутні до моменту споживання та після його завершення; 2) невіддільні від суб’єктів, які надають та споживають послуги; 3) непостійні за якістю;
Слайд 31Маркетинг у фітнес-індустрії характеризується такими особливостями:
по-друге, сфера фітнесу, поєднує в
собі відчутні речі (зовнішній та внутрішній вигляд фітнес-центру; оснащення його
сучасним обладнанням; чистоту приміщень; охайність персоналу; вигідне (невигідне) місце знаходження центру тощо), а також такі компоненти, як кваліфікація і рівень професійної підготовленості обслуговуючого персоналу; бистроту, акуратність та ефективність його роботи; манеру спілкування з клієнтом; «психологічну атмосферу», в якій відбуваються заняття тощо;
Слайд 32Маркетинг у фітнес-індустрії характеризується такими особливостями:
по-третє, маркетинг у фітнес-індустрії передбачає
здебільшого використання соціологічних методів збору інформації (анкетування, інтерв’ю, бесіда, контент-аналіз,
методи генерування нових ідей, моделювання соціальних процесів тощо);
Слайд 33Маркетинг у фітнес-індустрії характеризується такими особливостями:
по-четверте, сегментація ринку здійснюється не
просто за географічними чи соціально-демографічними признаками, а за більш диференційованими
ознаками зокрема: спосіб життя; соціально-культурні орієнтації та поведінка (наявність досвіду занять тим або іншим видом спорту; ступінь готовності до сприйняття та відношення до фітнес-послуг; переваги у виборі програми та напряму фітнесу тощо);
Слайд 34Маркетинг у фітнес-індустрії характеризується такими особливостями:
по-п’яте, маркетинговий вплив на споживача
носить соціально-психологічний характер, передусім щодо просування та продаж (реклама, пропаганда,
формування сприятливої громадської думки, стимулювання продаж) .
Слайд 35
Менеджмент у фітнес-індустрії визначається як наука і мистецтво досягнення мети
організації шляхом максимально ефективного використання наявних ресурсів в ринкових умовах.
Слайд 36
Менеджмент у фітнес-індустрії диференціюється на:
менеджмент з визначення мети та завдань
організації, ресурсів для їх досягнення;
менеджмент структурних підрозділів та окремих
фітнес-програм;
3) менеджмент продаж;
4) менеджмент персоналу.
Слайд 37Національний університет фізичного виховання і спорту України
Мирослав Дутчак
ЕВОЛЮЦІЯ, СТАН ТА
ПЕРСПЕКТИВИ ФІТНЕС-ІНДУСТРІЇ