НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки

секції БЖД – 4 8 3 -

5 4 - 9 8

Email - kaf_re_bgd@ukr.net

Постанова КМ №175 від 15.02.2002 р. Про затвердження методики оцінки

збитків від наслідків НС техногенного та природного характеру.
3. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в
надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
4.Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.
5. „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
6. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
7. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черевко Д.Р. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Ч. І. Виявлення та оцінка обстановки в зоні надзвичайної ситуації.. – К.: КНЕУ, 2011. – 147 с. (електронний варіант).
8. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.
9. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Література

від надзвичайних ситуацій.

збройних конфліктів;
виникнення глобальних екологічних катастроф
Внутрішні загрози
пов'язані з:
надзвичайними

ситуаціями техногенного і природного характеру;
терористичними діями

життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією,

катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат

Умови виникнення НС:

1. Наявність джерела небезпеки;
2. Дії чинників, що уражають в разі прояву небезпек;
3. Розташування в зоні дії уражаючих факторів людей та об'єктів господарювання

— транспортні аварії (катастрофи), пожежі, аварії з викидом небезпечних речовин

тощо Надзвичайні ситуації природного характеру, джерела — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин тощо Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, джерела пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження Надзвичайні ситуації екологічного характеру зміна стану повітряного та водного басейнів внаслідок викидів небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічних речовин.

заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами

місцевого самоврядування з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період

забезпечення безпеки та захисту населення і територій,

матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період

цивільного захисту є: - зниження ризику; - пом'якшення наслідків надзвичайної

ситуації; - підвищення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства та навколишнього середовища в межах показників прийнятного ризику.

1859-IV . Про правові засади цивільного захисту.
Закони України:

Кодекс Цивільного захисту
"Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру",
"Про Цивільну оборону України",
"Про правовий режим надзвичайного стану",
"Про правовий режим воєнного стану",
"Про аварійно-рятувальні служби",
"Про пожежну безпеку",
"Про об'єкти підвищеної небезпеки",
"Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку",
"Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення",
"Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи",
міжнародні договори України, та інші акти законодавства.

заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС;
створення, збереження і раціональне використання

матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;
оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне інформування про обстановку і вжиті заходи;
організація захисту населення і територій у разі виникнення НС;
проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;
надання оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
навчання населення способам захисту в разі виникнення НС та побутових нестандартних ситуацій;
міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

і спеціалізовані аварійно–рятувальні формування;
аварійно-відновлювальні служби;
авіаційні та піротехнічні підрозділи;
формування особливого періоду;
підрозділи

забезпечення та матеріальних резервів та ін.

б) регіональні і місцеві сили:

аварійно-рятувальні формування і підрозділи;
спеціалізовані аварійно-рятувальні служби (АРС);
сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування;
сили і засоби підприємств , установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;
добровільні рятувальні формування.

населення
Спостереження і лабораторний контроль
Укриття населення

у захисних спорудах
Здійснення заходів з евакуації населення
Інженерний захист території
Медичний захист населення
Психологічний захист
Біологічний захист
Екологічний захист
Радіаційний і хімічний захист
Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій

такі заходи:


• планування і здійснення заходів щодо захисту своїх працівників від

НС;
• розроблення планів локалізації і ліквідації аварій (катастроф);
• підтримування у готовності до застосування сил і засобів із запобігання та ліквідації наслідків НС;
• створення матеріальних резервів на випадок НС;
• забезпечення своєчасного оповіщення своїх працівників про загрозу або виникнення НС.

техногенного та екологічного стану місцевості (території) розташування об'єкта, наявності потенційно

небезпечних об'єктів і можливого характеру надзвичайних ситуацій.

Другий розділ
Оцінка (аналіз) об'єкта ЦЗ з урахуванням розташування його на місцевості, оцінка факторів, що будуть полегшувати або ускладнювати організацію та ведення ЦЗ об'єкта, пошук шляхів уникнення або зменшення впливу негативних факторів .

Третій розділ
Рішення керівника щодо організації і ведення ЦЗ об'єкта в період запобігання або реагування на НС.

Окремим розділом – реагування на можливі НС, пов'язані з потенційно небезпечними об'єктами. Організація спостереження, радіаційного, хімічного, медичного захисту та евакуаційні заходи.

тощо).

П'ятий розділ
Організація управління, зв'язку, оповіщення та взаємодії.

взаємодії;
план евакуації об'єкта в заміську зону (план розосередження

робітників і службовців);
план-календар дій в режимах діяльності (повсякденної, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації (надзвичайного стану));
карта (схема) регіону з позначеними на ній місцями розташування об'єкта, місцями можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки, графічна частина плану евакуації (розосередження) з необхідними розрахунками;
особисті плани дій керівного складу об'єкта, командирів формувань

заходів у сфері цивільного захисту здійснюється з Державного бюджету України,

місцевих бюджетів, інших джерел, передбачених законом.

1. Матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру створюються заздалегідь з метою екстреного використання їх у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
2. Зазначені резерви створюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування.
3. Порядок створення і використання матеріальних резервів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України.

+Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф
Нр - втрати життя

та здоров'я населення;
Мр - руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;
Мп - не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва;
Рс/г - вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;
Мтв - втрат тваринництва;
Рл/г - втрати деревини та інших лісових ресурсів;
Рр/г - втрат рибного господарства;
Ррек - знищення або погіршення якості рекреаційних зон;
Рпзф - збитки, заподіяні природно-заповідному фонду;
Аф - забруднення атмосферного повітря;
Вф - забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря;
Зф - забруднення земель несільськогосподарського призначення.

Втрр + S Вдп + S Ввтг,
де S Втрр

- втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва; S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання; S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника.

+ МтN + МіN + МзN,
де Мл - втрати

від легкого нещасного випадку; Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку; Мі - втрати від отримання людиною інвалідності; Мз - втрати від загибелі людини; N - кількість постраждалих.

для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані.

2.

Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4.

3. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці

де Мдп – 0,15* тис. гривень/людину – допомога на

поховання;
Nз – кількість загиблих;

Мвтг • (18-Вд),
де 12 - кількість місяців у році;

Мвтг - 0,037* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років;
Вд - вік дитини.

продукції
де Фв – збитки від руйнування та пошкодження основних

фондів виробничого призначення; Фг – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення; Пр – збитки від втрат готової продукції; Прс – збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції; Сн – збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції; Мдг – збитки від втрат майна громадян та організацій;

Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг

∆Раі - балансова вартість і-го виду основних фондів виробничого призначення;
Kbi

- коефіцієнт амортизації i-го виду основних фондів виробничого призначення;
n - кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;
Лi - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і-го устаткування.

∆Ріі - балансова вартість і-го виду основних фондів невиробничого призначення;
Kіi

- коефіцієнт амортизації i-го виду основних фондів невиробничого призначення;
n - кількість видів основних фондів невиробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;
Лi - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і-го устаткування.

+ Прс .
де Cі – собівартість або закупівельна вартість

одиниці і-го виду промислової продукції;
q – кількість втраченої продукції і-го виду;
m – кількість видів промислової продукції.

де Цji - середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні;
qi - кількість втраченої сільськогосподарської продукції i-го виду;
m - кількість видів втраченої сільськогосподарської продукції.

і - ї сільськогосподарської культури;
kі - середній коефіцієнт пошкодження

посівів і- ї сільськогосподарської культури;
Uij - середня очікувана прогностична урожайність і- ї сільськогосподарської культури в j - му регіоні;
Цij - прогностична середня оптова ціна і - го виду сільськогосподарської продукції в j - му регіоні на час після збирання врожаю;
Зiдод- витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і- ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду;
m - кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції

.

Розрахунок (Прc) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю.

оптова ціна одиниці і - ї сировини, матеріалів
та напівфабрикатів

на момент виникнення втрат;

qі – обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

і-го виду втраченого майна організацій;
Кіа- коефіцієнт амортизації і-го виду втраченогомайна

організацій;
кі- індекс зміни цін стосовно часу придбання i-го виду майна;
qіорг- кількість втраченого майна організацій i-го виду;
Цjср- середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян;
qjгр- кількість втраченого майна громадян j-го виду;
m - кількість видів майна, втраченого організаціями;
n - кількість видів майна, втраченого громадянами.

виникнення надзвичайної ситуації

Е1 = [(В2 – В1)/В1]•100%,

де В1 – витрати

на реалізацію програмного заходу;
В2 – витрати на реалізацію заходів з ліквідації надзвичайної ситуації.

т
РБМК - 1000
Бельци
Поповка
Хатинка
Масштаб: 1: 100 000
Рибне
Гусенці
Хліби
Яблунька
Хутори
Ольшанка
Сади
Атомград
Дачі
Приріччя
ІІІ - зона
ІІ - зона
11,6
0,56
tп

= 200C
tг = 220С

конвекція

12.00. 01.10

5

Додаток 1

цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ (див. додаток до завдання).

Відстань

від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м.
Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції,
водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку 2 до завдання.
Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ,
становить N·10 т, запаси води у водосховищі – N·10 млн. м3,
а висоти верхнього й нижнього б’єфів відповідно – 190 і [190 – ( 5+N)] м,
де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.

Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:
напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер прізвища
студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10,

наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи прізвища
студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170о;

швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;
температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;
температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;
відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля – 50%.