Разделы презентаций


Презентация на тему ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Содержание

ВСТУП Інституціональна економіка є однією з найсучасніших течій наукової думки. Економічні реформи, що проводяться в Україні за роки незалежності, показали, що ринкова модель вимагає, перш за все, ста-новлення принципово нового інституціональ-ного

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Академія муніципального управління, економічний факультет, кафедра економіки, завідувач кафедри, проф.,

доктор економічних наук,
Оболенський Олексій Юрійович
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКААкадемія муніципального управління, економічний факультет, кафедра економіки, завідувач кафедри, проф., доктор економічних наук, Оболенський Олексій Юрійович

Слайд 2ВСТУП
Інституціональна економіка є однією з найсучасніших течій наукової думки.
Економічні

реформи, що проводяться в Україні за роки незалежності, показали, що ринкова модель вимагає, перш за все, ста-новлення принципово нового інституціональ-ного середовища як в господарській, так і в соціально-політичній сферах.

ВСТУП 		Інституціональна економіка є однією з найсучасніших течій наукової думки. 		Економічні реформи, що проводяться в Україні за

Слайд 3ВСТУП
Новизна навчальної дисципліни „Інституціональна економіка” визначається тим, що в нім вперше

розглядаються наступні змістовні і методичні аспекти:

періодизація розвитку інституціональної та неоінститу-ціональної теорій представлена у прив’язці до реального пе-ребування розвитку національних економік окремих країн і світового господарства на певному історичному етапі;

представлений аналіз зв’язку методології інституціональної теорії з потребами господарської практики;

можливості застосування інституціональних інструментів аналізу розглянуті з урахуванням методологічних можливостей традиційних економічних теорій;

у процесі вивчення курсу студенти вирішують практичні завдання;

окремі аспекти курсу вимагають від студентів самостійної науково-дослідної роботи з елементами творчого пошуку.
ВСТУП		Новизна навчальної дисципліни „Інституціональна економіка” визначається тим, що в нім вперше розглядаються наступні змістовні і методичні аспекти:періодизація

Слайд 4вступ
Мета вивчення дисципліни – фор-муван-ня компетенцій щодо застосування теорії, ме-тодів і

прийомів інституціо-нальної економіки для аналізу та прогно-зування поведінки еко-номічних суб’єктів у її органічному взаємозв’язку з форму-ванням і реалізацією економічної політи-ки у контексті існуючих в країні інститу-тів: системи права, політичної системи, соціальної системи, системи освіти, культури тощо.
вступ		Мета вивчення дисципліни – фор-муван-ня компетенцій щодо застосування теорії, ме-тодів і прийомів інституціо-нальної економіки для аналізу та

Слайд 5вступ
Завдання вивчення дисципліни:
сформувати у студентів цілісне розуміння теорії, методів, підходів і

прийомів інститу-ціональної економіки і напрямах їх розвитку;
виробити у студентів практичні навички са-мостійного аналізу ситуацій і вирішення прог-нозних завдань із застосуванням методів і підходів інституціональної економіки;
виробити навички в створенні відповідних моделей чи проведення аналітичних дослід-жень окремих проблем макро- і мікрорівня.
вступ		Завдання вивчення дисципліни:сформувати у студентів цілісне розуміння теорії, методів, підходів і прийомів інститу-ціональної економіки і напрямах їх

Слайд 61.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки
Під інститутами

слід розуміти пуб-лічну систему правил, які визначають дії та їх співвідношення з відповідними правами і обов'язками, владою і недо-торканністю, і тому подібне.
Одні правила специфікують певні фор-ми дій як дозволені, а інші як заборонені, і за ними карають одні дії і захищають інші, коли відбувається насильство.
1.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки 		Під інститутами слід розуміти пуб-лічну систему правил, які

Слайд 71.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки
Інститути – це,

по суті справи, поширений образ думки в тому, що стосується окремих відносин між суспільством і особою, і окремих виконуваних ними функцій; і система життя суспільства, яке склада-ється з сукупності тих, що діють в певний час або у будь-який момент розвитку якого завгодно суспіль-ства, може з психологічного боку бути охарактери-зована у загальних рисах як превалююча духовна позиція або поширене уявлення про спосіб життя в суспільстві.
Також під інститутами Веблен розумів:
- звичні способи реагування на стимули;
- структура виробничого або економічного механізму;
- прийнята в даний час система суспільного життя.
1.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки		Інститути – це, по суті справи, поширений образ думки

Слайд 81.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки
Інститут – колективна

дія з контро-лю, звільнення і розширення індивіду-альної дії (Джон Коммонс).
Інститути – це правила, механізми, що забезпечують їх виконання, і норми поведінки, які структурують взаємодії, що повторюються, між людьми (Дуглас Норт).
1.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки		Інститут – колективна дія з контро-лю, звільнення і розширення

Слайд 91.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки
У рамках економічного

і соціаль-ного порядків виробляються схеми або алгоритми поведінки, що є за даних умов найбільш ефективним. Ці схеми і алгоритми або матриці поведінки індивідів є ні що інше, як інститути.
1.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки		У рамках економічного і соціаль-ного порядків виробляються схеми або

Слайд 101.2. Витоки інституціоналізму
Інституціональна економічна теорія роз-ширює мікроекономічний аналіз, залучаючи до нього

чинники, які не враховуються кла-сичною мікроекономічною теорією, а саме:
- неповноти інформації;
- недовизначеності прав власності;
- невизначеності (очікування) і, нарешті,
- чинники якихось колективних дій в ситу-ації колективного вибору, які відрізняються від дій в ситуації індивідуального вибору, що розглядаються традиційною мікроекономі-кою.
1.2. Витоки інституціоналізму		Інституціональна економічна теорія роз-ширює мікроекономічний аналіз, залучаючи до нього чинники, які не враховуються кла-сичною мікроекономічною

Слайд 111.2. Витоки інституціоналізму
Щоб розібратися в перспективах інститу-ціонального підходу, потрібно розглянути іс-торичну

логіку його виникнення.

Класична економічна теорія народилася з теорії економічної політики лише в кінці XVIII ст., що пов'язане з фігурою Адама Сміта (Adam Smith). Тоді сформувалася смітовсько-рикардіанськая теорія, що базувалася на декількох принципах натуральної філософії.
1.2. Витоки інституціоналізму		Щоб розібратися в перспективах інститу-ціонального підходу, потрібно розглянути іс-торичну логіку його виникнення.		Класична економічна теорія народилася

Слайд 121.2. Витоки інституціоналізму
Перший принцип класичного економічного аналізу – принцип природності, природної

поведінки.
Принцип природної поведінки припускав, що лю-ди в масі своєю поводяться раціонально (цим вони відрізняються від тварин) і можуть абстрагуватися від будь-яких ірраціональних дій.
Передумовами природної поведінки є реалізація принципів раціональності (який припускає, що людина здатна обирати цілі і послідовно добиватися їх досягнення) та егоїзму (або індивідуалізму) (який припускає, що людина добивається своїх і лише своїх цілей, що вся її економічна поведінка базується на прагненні задовольнити свої особисті потреби).

1.2. Витоки інституціоналізму		Перший принцип класичного економічного аналізу – принцип природності, природної поведінки. 		Принцип природної поведінки припускав, що

Слайд 131.2. Витоки інституціоналізму
Другий принцип класичного еко-номічного аналізу – правило неви-димої руки

ринку.
Індивіди, які вільно діють, необме-жені, природньо автоматично досяга-ють шляхом відносин обміну стану, в якому максимізується суспільна ко-ристь.
1.2. Витоки інституціоналізму		Другий принцип класичного еко-номічного аналізу – правило неви-димої руки ринку. 		Індивіди, які вільно діють, необме-жені,

Слайд 141.2. Витоки інституціоналізму
Очевидним внеском марксизму в економічну теорію є теорія форм

власності, принцип економічного примушення і історизм (теорія способів виробництва).
1.2. Витоки інституціоналізму		Очевидним внеском марксизму в економічну теорію є теорія форм власності, принцип економічного примушення і історизм

Слайд 151.2. Витоки інституціоналізму
Теорія форм власності. Ця теорія припускала, що розподіл засобів

ви-робництва і економічної сили не регу-люється природними механізмами. Він залежить від того, хто контролює вирі-шальні в даний момент засоби вироб-ництва, тобто найбільш рідкісні ресурси якщо говорити мовою сучасної еконо-мічної теорії.
1.2. Витоки інституціоналізму		Теорія форм власності. Ця теорія припускала, що розподіл засобів ви-робництва і економічної сили не регу-люється

Слайд 161.2. Витоки інституціоналізму
Принцип економічного примушення. Класична політекономія (Адам Сміт, Давид Рікардо

і Джон Стюарт Мілль) розглядає нормальну економіку, як мир без примушення, як мир чисто добровільних операцій. Згідно класичної політекономії, якщо людину хтось примушує йти працювати, то це не економіка, а зовнішнє державне втручання в її діяльність.
Маркс вперше говорить про явище економічного примушення, як характерне для капіталізму. Для Маркса ці види примушення практично однакові, то-му що ведуть до одного результату:
слабка частина суспільства, яка не має в своєму розпорядженні дефіцитних ресурсів, йде працювати на користь тієї частини суспільства, яка ці ресурси має в своєму розпорядженні.
1.2. Витоки інституціоналізму		Принцип економічного примушення. Класична політекономія (Адам Сміт, Давид Рікардо і Джон Стюарт Мілль) розглядає нормальну

Слайд 171.2. Витоки інституціоналізму
Історизм. Кожна епоха, кожен рі-вень продуктивних сил задає свій

тип оптимізації економічних відносин, свій тип примушення до праці більшості на користь меншини і свій тип мобілізації економічних ресурсів.
Тому, згідно Марксу, є способи ви-робництва: первіснообщинний, рабо-власницький, феодальний, капіталіс-тичний і комуністичний.
1.2. Витоки інституціоналізму		Історизм. Кожна епоха, кожен рі-вень продуктивних сил задає свій тип оптимізації економічних відносин, свій тип

Слайд 181.2. Витоки інституціоналізму
Сутність економічної науки, її сус-пільна функція – прогностична.
Від

економічної науки суспільство че-кає не пояснень, а прогнозу.
Зовнішнє завдання економічної науки в кожен момент часу – визна-чення прогнозу.
Внутрішнє ж аналітичне завдання економічної науки – досягнення цілі-сності пояснення миру.
1.2. Витоки інституціоналізму		Сутність економічної науки, її сус-пільна функція – прогностична. 		Від економічної науки суспільство че-кає не пояснень,

Слайд 191.2. Витоки інституціоналізму
Який прогноз і кому потрібний від класичної політекономії (від

Адама Сміта)?
Класична політекономія прогнозува-ла, що вільний, природний, необме-жений ринок дасть більший економіч-ний добробут, ніж ринок, зрегульо-ваний феодалізмом.
1.2. Витоки інституціоналізму		Який прогноз і кому потрібний від класичної політекономії (від Адама Сміта)? 		Класична політекономія прогнозува-ла, що

Слайд 201.2. Витоки інституціоналізму
Як з прогнозом політичної економії співвідносився марксизм?
Марксизм був теорією

пригноблю-ваного класу, класу, пригніченого в да-них умовах.
Він цікавився лише одним питанням: коли все це скінчиться?
1.2. Витоки інституціоналізму		Як з прогнозом політичної економії співвідносився марксизм?		Марксизм був теорією пригноблю-ваного класу, класу, пригніченого в да-них

Слайд 211.2. Витоки інституціоналізму
Наступна стадія розвитку економіч-ної науки – маржиналиськая револю-ція, яка

відбулася в 70-90-і рр. XIX в.
Чим маржиналізм доповнив принци-пи початкової рикардіанської економіч-ної теорії, а саме: принцип природної поведінки, тобто раціональності і інди-відуалізму, і принцип невидимої руки ринку?
1.2. Витоки інституціоналізму		Наступна стадія розвитку економіч-ної науки – маржиналиськая револю-ція, яка відбулася в 70-90-і рр. XIX в.

Слайд 221.2. Витоки інституціоналізму
Неокласична економічна теорія уточнила поло-ження класиків політекономії, створивши моделі

до-сконалої конкуренції та економічної рівноваги.
Маржиналісти добилися більшої строгості моде-лей і вперше досягли їх обчисленності.
Вони задовольнялися описом взаємодії декількох безперервних змінних і поясненням невеликих змін цих змінних (звідси само назва «маржиналізм»). Всі інші чинники в теорії ринків маржиналісти не розгля-дали.
Вони не розглядали такі динамічні явища, як зростання населення та технічний прогрес, явища, зв'язані з часом (зміна поколінь, амортизація фон-дів), вони не враховували правові встановлення, па-нуючі в економіці.
1.2. Витоки інституціоналізму		Неокласична економічна теорія уточнила поло-ження класиків політекономії, створивши моделі до-сконалої конкуренції та економічної рівноваги. 		Маржиналісти

Слайд 231.2. Витоки інституціоналізму
А який економічний прогноз спроможна була надати економічна наука

кінця XIX – початку XX ст.?
Тоді ринкові сили більш менш перемогли скрізь. І конкретним людям потрібні були конкретні економічні розрахунки для своїх власних компаній. Наприклад, теорія ціни дає реальний інструментарій для розра-хунку економічної поведінки ферми в умовах ринко-вого господарства. Вона дозволяє визначити, якою буде рівноважна ціна в майбутньому на ту чи іншу продукцію при даних параметрах попиту на її ринку, при даному ступені конкуренції.
Проте це була перша теорія – теорія ціни, яка дозволяла робити абсолютно конкретний прогноз для конкретного господарського агента.
І в цьому велич маржиналізму.
1.2. Витоки інституціоналізму		А який економічний прогноз спроможна була надати економічна наука кінця XIX – початку XX ст.?

Слайд 241.2. Витоки інституціоналізму
З моменту маржиналистської рево-люції почався рух, який можна назвати

інституціоналізмом.
Інституціоналізм розвивався усере-дині найзахіднішого академічного спів-товариства.
Першим інституціоналістом став Торс тайн Веблен.
1.2. Витоки інституціоналізму		З моменту маржиналистської рево-люції почався рух, який можна назвати інституціоналізмом. 		Інституціоналізм розвивався усере-дині найзахіднішого академічного

Слайд 251.2. Витоки інституціоналізму
Основні його дослідження пов’язані з тео-рією суспільної еволюції.
Важливим

чинником для Т. Веблена був не ринок, а інститути, що задають рамки по-ведінки індивідів на ринку, в політичній сфері, в сім'ї.
Т. Веблен вважав, що завданням еконо-містів є вивчення норм, звичаїв, звичок, а та-кож їх еволюції для інтерпретації рішень, які приймають економічні агенти в різний час і в різних обставинах.
1.2. Витоки інституціоналізму		Основні його дослідження пов’язані з тео-рією суспільної еволюції. 		Важливим чинником для Т. Веблена був не

Слайд 261.2. Витоки інституціоналізму
По-іншому почала розвиватися економічна наука з 30-40-х рр. XX

в., і в цьому перш за все заслуга двох дослідників – Джона Р. Коммонса (John R. Commons) і Рональда Коуза (Ronald Coase). Вони зафіксували певну неповноту перед-умов неокласичної економічної теорії, яка так модифікувала сам прогноз, що він ставав не-операціональним.
З метою компенсувати цю неповноту вони запропонували враховувати при аналізі чинни-ки:
неповноти інформації,
очікувань і
впливи колективних дій і інститутів.
1.2. Витоки інституціоналізму		По-іншому почала розвиватися економічна наука з 30-40-х рр. XX в., і в цьому перш за

Слайд 271.2. Витоки інституціоналізму
Чинник неповноти інформації.
Одні знають більше інших, і вони

ви-грають; інші – менше, і вони програють.
Адже для прогнозу нам потрібне дина-мічна економічна рівновага. Нам потрібно показати, яка рівновага буде через тиж-день, через місяць, через п'ять років. І та-кого роду рівновага явно припускає, що люди починають оцінювати не сьогод-нішнє, а очікуваний стан справ.
1.2. Витоки інституціоналізму		Чинник неповноти інформації. 		Одні знають більше інших, і вони ви-грають; інші – менше, і вони

Слайд 281.2. Витоки інституціоналізму
Чинник очікування. Коммонс, Коуз і Джон Мей-нард Кейнс в

30-і рр. почали формувати теоретичні основи економіки очікувань.
Очевидно, що люди здійснюють економічно до-цільні дії, виходячи, по-перше, з неповної інформації і, по-друге, з якихось очікувань дій інших відносно себе. Що таке «очікування»?
Класичний приклад впливу очікувань – ф’ючерси: людей цікавить, який буде курс гривні відносно до-лара до певного моменту часу, і на різниці курсу вони активно грають. Це чисті очікування, не пов'я-зані ні з яким переміщенням матеріальних об’єктів.
З очікуваннями пов’язана взагалі будь-яка економічна дія.
1.2. Витоки інституціоналізму		Чинник очікування. Коммонс, Коуз і Джон Мей-нард Кейнс в 30-і рр. почали формувати теоретичні основи

Слайд 291.2. Витоки інституціоналізму

Економіка сформована, голов-ним чином, очікуваннями, а не фіксацією поточного

стани справ.
І ніхто не здійснює якоїсь еконо-мічно усвідомленої дії, ґрунтую-чись лише на екстраполяції.
1.2. Витоки інституціоналізму				Економіка сформована, голов-ним чином, очікуваннями, а не фіксацією поточного стани справ. 		І ніхто не здійснює

Слайд 301.2. Витоки інституціоналізму
Чинник впливу колективних дій і інститутів. На думку інституціоналістів

при розгляді реальної економіки треба замінити принцип індивідуальних (атомізованих) дій принципом колективних дій.
“Колективні дії є просто рамкою для індивідуальних дій” (Коммонс). Інституціональна структура суспільства – ті рамки, в яких нам дозволяється або не дозволяється щось робити – здійснювати економічні дії.
1.2. Витоки інституціоналізму		Чинник впливу колективних дій і інститутів. На думку інституціоналістів при розгляді реальної економіки треба замінити

Слайд 311.2. Витоки інституціоналізму
Це можуть бути рамки, задані законами і наши-ми очікуваннями

про те, як жорстко ці закони дотримуватимуться.
Це можуть бути рамки, що визначаються зви-чаями і нашими очікуваннями щодо того, чи бу-дуть люди, які оточують нас, ігнорувати те, що ми не дотримуємося тих звичаїв, або вони від-реагують жорстко й перестануть з нами мати справу.
Це можуть бути рамки, що задаються техноло-гіями (найбільш жорсткі зі всіх обмежень).
1.2. Витоки інституціоналізмуЦе можуть бути рамки, задані законами і наши-ми очікуваннями про те, як жорстко ці закони

Слайд 321.2. Витоки інституціоналізму
Інституціоналізм, що став зараз го-ловним напрямом розвитку економічної науки

базується саме на тому, що ми доповнюємо тверде ядро класичної та неокласичної економічних теорій понят-тями:
неповноти інформації,
економіки очікувань і
колективних дій і інститутів.
1.2. Витоки інституціоналізму		Інституціоналізм, що став зараз го-ловним напрямом розвитку економічної науки базується саме на тому, що ми

Слайд 331.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття.
Основний підйом інституціоналізму дово-диться на

1950–1960-і роки, коли виникло де-кілька напрямів, підходів, концепцій:
А. Берлі (1895–1971), Г. Мінз (1896–1988), Дж. М. Кларк (1884–1963) (теорії трансформації капіталізму);
Дж. К. Гелбрейт (1908–1993), Р.  Хейлбронер (теорії технократичного детермінізму);
Ф. Перру (1903–1980), Ж. Фурастье (концепції соціологічного напряму);
Г. Мюрдаль (1898–1987), До. Віттфогель, У.А. Люіс (аналіз соціальних систем і дослідження проблем «третього миру»).
1.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття. 		Основний підйом інституціоналізму дово-диться на 1950–1960-і роки, коли виникло де-кілька напрямів,

Слайд 341.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття
Одним з напрямів інституціоналізму цього періоду

є інституціонально-соціо-логічна течія. Цей напрям представля-ють: Ф. Пероу (Франція)10, Г. Мюрдаль (Швеція)11, У.  Люіс (Великобританія), Дж. Гелбрейт (США) і ін.
Ці інституціоналісти – послідовники Т.  Веблена і Дж.  Коммонса – виступають за часткову націоналізацію, максимальний об'єм державного регулювання, наскільки це суміс-но із збереженням ринку і приватної власнос-ті як основ економіки, зародилася ідея інди-кативного планування, тобто програми, здат-ної надати пряму дію на пропорції відтворен-ня.
1.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття		Одним з напрямів інституціоналізму цього періоду є інституціонально-соціо-логічна течія. Цей напрям представля-ють:

Слайд 351.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття
До основних характеристик інституціо-нально-соціологічного напряму слід

віднес-ти:
прагнення реалізувати ідею соціального контролю над виробництвом за допомогою планування;
розробку практичних заходів щодо виріш-ення соціальних проблем розвинених капіта-лістичних країн;
спробу розробити рекомендації для подо-лання відсталості і убогості, успадкованих країнами, що розвиваються, від колоніалізму.
1.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття		До основних характеристик інституціо-нально-соціологічного напряму слід віднес-ти: 		прагнення реалізувати ідею соціального контролю

Слайд 361.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття
Разом з тим післявоєнний інституціона-лізм відрізнявся

від інституціоналізму 1930-х років.
Основна проблематика 1930-х років – мо-нополізація економіки і конфлікти інтересів – після закінчення другої світової війни відсу-нулася на другий план. Еволюція інституціо-налізму на новому етапі виразилася в явному переважанні індустріалістсько-технокра-тичного підходу.
1.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття		Разом з тим післявоєнний інституціона-лізм відрізнявся від інституціоналізму 1930-х років. 		Основна проблематика

Слайд 371.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття
Коріння індустріалістських концепцій просте-жується в основних

роботах Т. Веблена.
Згідно їх концепції, науково-технічна револю-ція – це найбільша революція, здатна вирішувати фундаментальні суспільно-політичні проблеми.
Дж. Гелбрейт, який запропонував початковий ва-ріант технологічного детермінізму, – дає розгор-нене застосування технологічного підходу до соці-ально-економічних явищ сучасного йому капіталізму.
Комплекс пропонованих ним реформ Дж. Гелб-рейт називає “новим соціалізмом”, що означає лише посилення втручання держави в економіку для стабі-лізації всього устрою.
Новий соціалізм Дж. Гелбрейта відповідає «змі-шаній економіці».
1.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття		Коріння індустріалістських концепцій просте-жується в основних роботах Т. Веблена. 		Згідно їх концепції,

Слайд 381.4. Нова інституціональна економічна теорія
Нова інституціональна економічна те-орія (НІЕТ) отримала розвиток

в роботах нобелівського лауреата – Д.  Норта.
Його підхід орієнтований на пояснення структури і зміни економік в історичній перс-пективі на основі дослідження взаємозв'язків інститутів, організацій, технології, що вплива-ють на рівень трансакційних витрат і залежні від останніх.
1.4. Нова інституціональна економічна теорія		Нова інституціональна економічна те-орія (НІЕТ) отримала розвиток в роботах нобелівського лауреата – Д. 

Слайд 391.4. Нова інституціональна економічна теорія
Сутність НІЕТ полягає в наступному:
Послідовно використовується принцип

методоло-гічного індивідуалізму. «Акторами» соціального процесу визнаються не групи або організації, а індивіди. Держава, суспільство, фірма, а також сі-м'я або профспілка не можуть розглядатися як ко-лективні утворення, поведінка яких подібно до ін-дивідуального, хоча і пояснюються на основі інди-відуальної поведінки.
В центрі уваги нової інституційної теорії виявля-ються відносини, що складаються усередині еконо-мічних організацій.

1.4. Нова інституціональна економічна теорія		Сутність НІЕТ полягає в наступному:Послідовно використовується принцип методоло-гічного індивідуалізму. «Акторами» соціального процесу визнаються

Слайд 401.4. Нова інституціональна економічна теорія
2. НІЕТ враховує такі обмеження:
фізичні, породжувані

обмеженністю ресурсів;
технологічні, такі, що відображають рівень знань і практичної майстерності еконо- мічних агентів;
обумовлені інституціональною структурою суспільства, тобто тих, що обумовлені діяльністю в світі позитивних трансак- ційних витрат, погано або недостатньо визначених прав власності, в світі інсти- туційних реальностей, повних ризиків і невизначеностей.


1.4. Нова інституціональна економічна теорія	2. НІЕТ враховує такі обмеження: 		фізичні, породжувані обмеженністю ресурсів; 		технологічні, такі, що відображають

Слайд 411.4. Нова інституціональна економічна теорія
3. Нова інституційна теорія відрізняється біль-шою реалістичністю,

що знаходить ви-раз в двох найважливіших поведінкових пе-редумовах – обмеженої раціональності і опортуністичної поведінки.
Перша відображає факт обмеженості людського інтелекту. Знання і інформація, які має в своєму розпорядженні людина, завжди неповні, вона не може повністю переробити інформацію і інтерпретувати її стосовно всіх ситуацій вибору. Іншими словами, інформа-ція – ресурс дорогий.

1.4. Нова інституціональна економічна теорія		3. Нова інституційна теорія відрізняється біль-шою реалістичністю, що знаходить ви-раз в двох найважливіших

Слайд 421.4. Нова інституціональна економічна теорія
«Опортуністична поведінка», що визна-чається як «переслідування власного

інте-ресу з використанням коварства» або досяг-нення власних інтересів, що не пов'язане з міркуваннями моралі.
Мова йде про порушення у будь-яких формах узятих на себе зобов'язань. Індивіди, щоб максимізували корисність, поводити-муться опортуністично (скажімо, надавати послуги меншого об'єму і гіршої якості), коли інша сторона не здатна це виявити.
1.4. Нова інституціональна економічна теорія		«Опортуністична поведінка», що визна-чається як «переслідування власного інте-ресу з використанням коварства» або досяг-нення

Слайд 431.4. Нова інституціональна економічна теорія
4. Аналіз економічних механізмів по-винен вестися в

порівняльно-інститу-ціональній перспективі, тобто оцінки ін-ститутів, що діють, повинні виходити із зіставлень не з ідеальними моделями, а з альтернативами, здійсненними на прак-тиці.
Сучасний стан НІЕТ дозволяє го-ворити про новий інституціоналізм як про самостійну дослідницьку програму
1.4. Нова інституціональна економічна теорія		4. Аналіз економічних механізмів по-винен вестися в порівняльно-інститу-ціональній перспективі, тобто оцінки ін-ститутів, що

Слайд 44 1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Сучасними представниками еволюційного

інституціоналізму є Р. Нельсон, З. Уїнтер, Дж. Ходжсон і ін. Еволюційний інституціона-лізм розвивається під впливом праць Т. Веблена, Й. Шумпетера (1883–1950), Д. Норта і ін.
Еволюційна економічна теорія отримала новий імпульс в 1982 р., коли була опубліко-вана відома робота Р. Нельсона і С. Уїнтера «Еволюційна теорія економічних змін»
1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)		Сучасними представниками еволюційного інституціоналізму є Р. Нельсон, З. Уїнтер,

Слайд 451.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
На відміну від неокласичної

доктрини, що роз-глядає економічну систему як механічну спільність ізольованих один від одного індивідів (атомізм) і сис-теми, що виводить властивості, з властивостей скла-дових її елементів (індивідів), інституціоналісти підкреслюють важливість зв'язків між елемен-тами для формування властивостей як самих елементів, так і системи в цілому.
Цей підхід, що позначається поняттям „холізм” (або органіцизм) , проголошує переважання со-ціальних відносин над психофізичними якостями індивідів, що визначає сутнісні властивості економічної системи.
1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)		На відміну від неокласичної доктрини, що роз-глядає економічну систему як

Слайд 461.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Більшість представників цього напряму

розділя-ють прийняту сучасною наукою точку зору про дуа-лістичний характер елементів системи.
Кожен елемент володіє «незалежними» власти-востями як автономна одиниця, прагнучи їх підтри-мувати і функціонувати як «ціле», і «залежними» властивостями, визначуваними приналежністю еле-менту до системи.
Таким чином, система визначає властивості вхід-них в неї елементів, але не повністю, а лише част-ково. У свою чергу властивості системи вбирають в себе характеристики утворюючих її елементів, але мають і особливі властивості, які не представлені в жодному з елементів.
1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)		Більшість представників цього напряму розділя-ють прийняту сучасною наукою точку зору

Слайд 471.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Економіка розглядається як еволю-ційна

відкрита система, що випробовує постійні дії зовнішнього середовища (культури, політичної обстановки, при-роди і так далі) і що реагує на них. Тому ЕЕТ заперечує найважливіший постулат – прагнення економіки до рів-новаги, розглядаючи її як нетипову і ду-же в короткочасному терміні.
1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)		Економіка розглядається як еволю-ційна відкрита система, що випробовує постійні дії

Слайд 481.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Основні властивості сучасної еволюцій-ною

теории:
1. Відмова від передумов оптимізації і методологічного індивідуалізму. Еволюційні інституціоналісти відкидають уявлення про людину як про «раціональний оптимізатор», що діє у відриві від суспільства.
2. Акцент на дослідженні економічних змін. Еволюціоністи розглядають ринкову економіку як динамічну систему.
1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)		Основні властивості сучасної еволюцій-ною теории:		1. Відмова від передумов оптимізації і методологічного

Слайд 491.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
3. Проведення біологічних аналогій.

Еволюціоністи трактують господарські зміни значною мірою по аналогії з біологічними (наприклад, уподібнюючи сукупність фірм популяції).
4. Облік ролі історичного часу. Еволю-ційні інституціоналісти більше уваги приділя-ють безповоротності минулого, підкреслю-ючи у зв'язку з цим різні динамічні феномени, що є наслідком безповоротності історичного часу і що приводять до неоптимальних для економіки в цілому результатів.
1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)		3. Проведення біологічних аналогій. Еволюціоністи трактують господарські зміни значною мірою

Слайд 501.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Подібні феномени – це

прояви залежності від минулого шляху розвитку.
До таких феноменів вони відносять куму-лятивну причинність, а також гістерезис і блокування.
Гістерезисом є залежність кінцевих ре-зультатів системи від її попередніх ре-зультатів.
Блокування (lock-in) – неоптимальний стан системи, який є результатом минулих подій і з якого не існує миттєвого виходу.
1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)		Подібні феномени – це прояви залежності від минулого шляху розвитку.

Слайд 511.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
5. Використання поняття «рутина».

На думку еволюціоністів, в поведінці господарюючих суб'єктів провідну роль грає рутина – стандартизовані прави-ла ухвалення рішень і здійснення діяльності, вживані протягом певного періоду без коректування (хоча при певних обставинах вони можуть зазнавати не-значні зміни).
6. Прихильне відношення до державного втру-чання. Попередні властивості еволюційно-інституціо-нального аналізу указують на те, що економічні зміни не мають внутрішньої тенденції забезпечувати опти-мальні результати. Тому, з погляду еволюціоністів, державне втручання може зробити позитивний вплив на економіку.
1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)		5. Використання поняття «рутина». На думку еволюціоністів, в поведінці господарюючих

Слайд 521.6. Нова французька інституційна економічна теорія
Нова французька інституціональна економічна теорія

(НФІЕТ) приведена в роботах представників економіки угод (Л. Тевено, О.  Фавро, А. Орлеан, Р. Буайе).
Специфіка НФІЕТ полягає в тому, що ринкова економіка досліджується як підсистема суспільства. Останнє розглядається з погляду аналізу різних «інституціональних підсистем», кожна з яких характеризується особливими способами координації між людьми – «угодами» – і особливими вимогами до дій людей – «нормами поведінки».

1.6. Нова французька інституційна економічна теорія 		Нова французька інституціональна економічна теорія (НФІЕТ) приведена в роботах представників економіки

Слайд 531.6. Нова французька інституційна економічна теорія
Норма – це розпорядження певної поведінки,

обов'язкове для виконання і направлене на підтримку порядку в системі взаємодій;
угоди – найбільш загальні рамки взаємодії між індивідами.
1.6. Нова французька інституційна економічна теорія		Норма – це розпорядження певної поведінки, обов'язкове для виконання і направлене на

Слайд 541.6. Нова французька інституційна економічна теорія
У підході нових французьких інституціоналістів виокремлюються

такі інституціональні подсистеми.
а) Ринкова підсистема. Об'єктами, що функціо-нують в ринковій підсистемі, є добровільно обміню-вані товари і послуги. Основну інформацію про ці товари надають ціни. Поведінка суб'єктів повинна бути раціональною. Координація дій здійснюється через досягнення рівноваги за допомогою функціо-нування цінового механізму. Тут цікавий той аспект, що виконання норм поведінки в ринковій підсистемі опиняється необхідною умовою раціональної дії.
1.6. Нова французька інституційна економічна теорія		У підході нових французьких інституціоналістів виокремлюються такі інституціональні подсистеми.		а) Ринкова підсистема. Об'єктами,

Слайд 551.6. Нова французька інституційна економічна теорія
б) Індустріальна підсистема, що складається з

промислових підприємств. На думку нових французь-ких інституціоналістів, ринок ніколи не є місцем вироб-ництва, на відміну від підприємства. Це один з ключо-вих пунктів їх учення.
В індустріальній підсистемі об'єктом є стандарти-зована продукція, а основну інформацію несе не ціна, а технічні стандарти.
Координація діяльності здійснюється через функціональність і узгодженість окремих елементів виробничого процесу. Таким чином, індустріальний мир – це матеріальна основа суспільного вироб-ництва.
1.6. Нова французька інституційна економічна теорія		б) Індустріальна підсистема, що складається з промислових підприємств. На думку нових французь-ких

Слайд 561.6. Нова французька інституційна економічна теорія
в) Традиційна підсистема, що включає персоніфіковані

зв'язки і традиції. У цій під-системі важливу роль грає поділ на «своїх» і «чужих» і особиста репутація. Діяльність учасників даної підсистеми спрямована на забезпечення і відтворення традицій.
До традиційної підсистеми можна віднес-ти не тільки відносини усередині і між домо-господарствами, але і, наприклад, мафію і інші кримінальні групи.
1.6. Нова французька інституційна економічна теорія		в) Традиційна підсистема, що включає персоніфіковані зв'язки і традиції. У цій під-системі

Слайд 571.6. Нова французька інституційна економічна теорія
г) Громадянська підсистема, що базується на

принципі підпорядкування приватних інтересів загальним. В рам-ках цієї підсистеми функціонують дер-жава та її установи (поліція, суди) і ба-гато важливих громадських організацій (наприклад, церкви).
1.6. Нова французька інституційна економічна теорія		г) Громадянська підсистема, що базується на принципі підпорядкування приватних інтересів загальним. В

Слайд 581.6. Нова французька інституційна економічна теорія
д) Підсистема громадської думки, в якій

координація діяльності будується на основі найбільш відомих і таких, що привертають загальну увагу людей і по-дій. До цієї підсистеми, наприклад, можна віднести деякі фінансові ринки, де велику роль грає орієнтація на середню думку.
1.6. Нова французька інституційна економічна теорія		д) Підсистема громадської думки, в якій координація діяльності будується на основі найбільш

Слайд 591.6. Нова французька інституційна економічна теорія
е) Підсистема творчої діяльності, в якою

основною нормою поведінки є прагнення до досягнення неповторного, унікального результату. До даної підсистеми відноситься така сфера суспільного життя, як мистецтво.
1.6. Нова французька інституційна економічна теорія		е) Підсистема творчої діяльності, в якою основною нормою поведінки є прагнення до

Слайд 601.6. Нова французька інституційна економічна теорія
ж) Екологічна підсистема, де коор-динація дій

здійснюється відповідно до природних циклів і направлена на під-тримку «балансу навколишнього сере-довища». Відповідно об'єктами діяль-ності є різні природні об'єкти.
1.6. Нова французька інституційна економічна теорія		ж) Екологічна підсистема, де коор-динація дій здійснюється відповідно до природних циклів і

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика