Слайд 1ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Академія муніципального управління, економічний факультет, кафедра економіки, завідувач кафедри,
проф., доктор економічних наук,
Оболенський Олексій Юрійович
Слайд 2ВСТУП
Інституціональна економіка є однією з найсучасніших течій наукової думки.
Економічні реформи, що проводяться в Україні за роки незалежності, показали,
що ринкова модель вимагає, перш за все, ста-новлення принципово нового інституціональ-ного середовища як в господарській, так і в соціально-політичній сферах.
Слайд 3ВСТУП
Новизна навчальної дисципліни „Інституціональна економіка” визначається тим, що в нім
вперше розглядаються наступні змістовні і методичні аспекти:
періодизація розвитку інституціональної та
неоінститу-ціональної теорій представлена у прив’язці до реального пе-ребування розвитку національних економік окремих країн і світового господарства на певному історичному етапі;
представлений аналіз зв’язку методології інституціональної теорії з потребами господарської практики;
можливості застосування інституціональних інструментів аналізу розглянуті з урахуванням методологічних можливостей традиційних економічних теорій;
у процесі вивчення курсу студенти вирішують практичні завдання;
окремі аспекти курсу вимагають від студентів самостійної науково-дослідної роботи з елементами творчого пошуку.
Слайд 4вступ
Мета вивчення дисципліни – фор-муван-ня компетенцій щодо застосування теорії, ме-тодів
і прийомів інституціо-нальної економіки для аналізу та прогно-зування поведінки еко-номічних
суб’єктів у її органічному взаємозв’язку з форму-ванням і реалізацією економічної політи-ки у контексті існуючих в країні інститу-тів: системи права, політичної системи, соціальної системи, системи освіти, культури тощо.
Слайд 5вступ
Завдання вивчення дисципліни:
сформувати у студентів цілісне розуміння теорії, методів, підходів
і прийомів інститу-ціональної економіки і напрямах їх розвитку;
виробити у студентів
практичні навички са-мостійного аналізу ситуацій і вирішення прог-нозних завдань із застосуванням методів і підходів інституціональної економіки;
виробити навички в створенні відповідних моделей чи проведення аналітичних дослід-жень окремих проблем макро- і мікрорівня.
Слайд 61.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки
Під
інститутами слід розуміти пуб-лічну систему правил, які визначають дії та
їх співвідношення з відповідними правами і обов'язками, владою і недо-торканністю, і тому подібне.
Одні правила специфікують певні фор-ми дій як дозволені, а інші як заборонені, і за ними карають одні дії і захищають інші, коли відбувається насильство.
Слайд 71.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки
Інститути –
це, по суті справи, поширений образ думки в тому, що
стосується окремих відносин між суспільством і особою, і окремих виконуваних ними функцій; і система життя суспільства, яке склада-ється з сукупності тих, що діють в певний час або у будь-який момент розвитку якого завгодно суспіль-ства, може з психологічного боку бути охарактери-зована у загальних рисах як превалююча духовна позиція або поширене уявлення про спосіб життя в суспільстві.
Також під інститутами Веблен розумів:
- звичні способи реагування на стимули;
- структура виробничого або економічного механізму;
- прийнята в даний час система суспільного життя.
Слайд 81.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки
Інститут –
колективна дія з контро-лю, звільнення і розширення індивіду-альної дії (Джон
Коммонс).
Інститути – це правила, механізми, що забезпечують їх виконання, і норми поведінки, які структурують взаємодії, що повторюються, між людьми (Дуглас Норт).
Слайд 91.1. Загальне поняття інституту. Роль інститутів у функціонуванні економіки
У рамках
економічного і соціаль-ного порядків виробляються схеми або алгоритми поведінки, що
є за даних умов найбільш ефективним. Ці схеми і алгоритми або матриці поведінки індивідів є ні що інше, як інститути.
Слайд 101.2. Витоки інституціоналізму
Інституціональна економічна теорія роз-ширює мікроекономічний аналіз, залучаючи до
нього чинники, які не враховуються кла-сичною мікроекономічною теорією, а саме:
- неповноти інформації;
- недовизначеності прав власності;
- невизначеності (очікування) і, нарешті,
- чинники якихось колективних дій в ситу-ації колективного вибору, які відрізняються від дій в ситуації індивідуального вибору, що розглядаються традиційною мікроекономі-кою.
Слайд 111.2. Витоки інституціоналізму
Щоб розібратися в перспективах інститу-ціонального підходу, потрібно розглянути
іс-торичну логіку його виникнення.
Класична економічна теорія народилася з теорії економічної
політики лише в кінці XVIII ст., що пов'язане з фігурою Адама Сміта (Adam Smith). Тоді сформувалася смітовсько-рикардіанськая теорія, що базувалася на декількох принципах натуральної філософії.
Слайд 121.2. Витоки інституціоналізму
Перший принцип класичного економічного аналізу – принцип природності,
природної поведінки.
Принцип природної поведінки припускав, що лю-ди в масі
своєю поводяться раціонально (цим вони відрізняються від тварин) і можуть абстрагуватися від будь-яких ірраціональних дій.
Передумовами природної поведінки є реалізація принципів раціональності (який припускає, що людина здатна обирати цілі і послідовно добиватися їх досягнення) та егоїзму (або індивідуалізму) (який припускає, що людина добивається своїх і лише своїх цілей, що вся її економічна поведінка базується на прагненні задовольнити свої особисті потреби).
Слайд 131.2. Витоки інституціоналізму
Другий принцип класичного еко-номічного аналізу – правило неви-димої
руки ринку.
Індивіди, які вільно діють, необме-жені, природньо автоматично досяга-ють
шляхом відносин обміну стану, в якому максимізується суспільна ко-ристь.
Слайд 141.2. Витоки інституціоналізму
Очевидним внеском марксизму в економічну теорію є теорія
форм власності, принцип економічного примушення і історизм (теорія способів виробництва).
Слайд 151.2. Витоки інституціоналізму
Теорія форм власності. Ця теорія припускала, що розподіл
засобів ви-робництва і економічної сили не регу-люється природними механізмами. Він
залежить від того, хто контролює вирі-шальні в даний момент засоби вироб-ництва, тобто найбільш рідкісні ресурси якщо говорити мовою сучасної еконо-мічної теорії.
Слайд 161.2. Витоки інституціоналізму
Принцип економічного примушення. Класична політекономія (Адам Сміт, Давид
Рікардо і Джон Стюарт Мілль) розглядає нормальну економіку, як мир
без примушення, як мир чисто добровільних операцій. Згідно класичної політекономії, якщо людину хтось примушує йти працювати, то це не економіка, а зовнішнє державне втручання в її діяльність.
Маркс вперше говорить про явище економічного примушення, як характерне для капіталізму. Для Маркса ці види примушення практично однакові, то-му що ведуть до одного результату:
слабка частина суспільства, яка не має в своєму розпорядженні дефіцитних ресурсів, йде працювати на користь тієї частини суспільства, яка ці ресурси має в своєму розпорядженні.
Слайд 171.2. Витоки інституціоналізму
Історизм. Кожна епоха, кожен рі-вень продуктивних сил задає
свій тип оптимізації економічних відносин, свій тип примушення до праці
більшості на користь меншини і свій тип мобілізації економічних ресурсів.
Тому, згідно Марксу, є способи ви-робництва: первіснообщинний, рабо-власницький, феодальний, капіталіс-тичний і комуністичний.
Слайд 181.2. Витоки інституціоналізму
Сутність економічної науки, її сус-пільна функція – прогностична.
Від економічної науки суспільство че-кає не пояснень, а прогнозу.
Зовнішнє
завдання економічної науки в кожен момент часу – визна-чення прогнозу.
Внутрішнє ж аналітичне завдання економічної науки – досягнення цілі-сності пояснення миру.
Слайд 191.2. Витоки інституціоналізму
Який прогноз і кому потрібний від класичної політекономії
(від Адама Сміта)?
Класична політекономія прогнозува-ла, що вільний, природний, необме-жений
ринок дасть більший економіч-ний добробут, ніж ринок, зрегульо-ваний феодалізмом.
Слайд 201.2. Витоки інституціоналізму
Як з прогнозом політичної економії співвідносився марксизм?
Марксизм був
теорією пригноблю-ваного класу, класу, пригніченого в да-них умовах.
Він цікавився
лише одним питанням: коли все це скінчиться?
Слайд 211.2. Витоки інституціоналізму
Наступна стадія розвитку економіч-ної науки – маржиналиськая револю-ція,
яка відбулася в 70-90-і рр. XIX в.
Чим маржиналізм доповнив
принци-пи початкової рикардіанської економіч-ної теорії, а саме: принцип природної поведінки, тобто раціональності і інди-відуалізму, і принцип невидимої руки ринку?
Слайд 221.2. Витоки інституціоналізму
Неокласична економічна теорія уточнила поло-ження класиків політекономії, створивши
моделі до-сконалої конкуренції та економічної рівноваги.
Маржиналісти добилися більшої строгості
моде-лей і вперше досягли їх обчисленності.
Вони задовольнялися описом взаємодії декількох безперервних змінних і поясненням невеликих змін цих змінних (звідси само назва «маржиналізм»). Всі інші чинники в теорії ринків маржиналісти не розгля-дали.
Вони не розглядали такі динамічні явища, як зростання населення та технічний прогрес, явища, зв'язані з часом (зміна поколінь, амортизація фон-дів), вони не враховували правові встановлення, па-нуючі в економіці.
Слайд 231.2. Витоки інституціоналізму
А який економічний прогноз спроможна була надати економічна
наука кінця XIX – початку XX ст.?
Тоді ринкові сили
більш менш перемогли скрізь. І конкретним людям потрібні були конкретні економічні розрахунки для своїх власних компаній. Наприклад, теорія ціни дає реальний інструментарій для розра-хунку економічної поведінки ферми в умовах ринко-вого господарства. Вона дозволяє визначити, якою буде рівноважна ціна в майбутньому на ту чи іншу продукцію при даних параметрах попиту на її ринку, при даному ступені конкуренції.
Проте це була перша теорія – теорія ціни, яка дозволяла робити абсолютно конкретний прогноз для конкретного господарського агента.
І в цьому велич маржиналізму.
Слайд 241.2. Витоки інституціоналізму
З моменту маржиналистської рево-люції почався рух, який можна
назвати інституціоналізмом.
Інституціоналізм розвивався усере-дині найзахіднішого академічного спів-товариства.
Першим інституціоналістом
став Торс тайн Веблен.
Слайд 251.2. Витоки інституціоналізму
Основні його дослідження пов’язані з тео-рією суспільної еволюції.
Важливим чинником для Т. Веблена був не ринок, а інститути,
що задають рамки по-ведінки індивідів на ринку, в політичній сфері, в сім'ї.
Т. Веблен вважав, що завданням еконо-містів є вивчення норм, звичаїв, звичок, а та-кож їх еволюції для інтерпретації рішень, які приймають економічні агенти в різний час і в різних обставинах.
Слайд 261.2. Витоки інституціоналізму
По-іншому почала розвиватися економічна наука з 30-40-х рр.
XX в., і в цьому перш за все заслуга двох
дослідників – Джона Р. Коммонса (John R. Commons) і Рональда Коуза (Ronald Coase).
Вони зафіксували певну неповноту перед-умов неокласичної економічної теорії, яка так модифікувала сам прогноз, що він ставав не-операціональним.
З метою компенсувати цю неповноту вони запропонували враховувати при аналізі чинни-ки:
неповноти інформації,
очікувань і
впливи колективних дій і інститутів.
Слайд 271.2. Витоки інституціоналізму
Чинник неповноти інформації.
Одні знають більше інших, і
вони ви-грають; інші – менше, і вони програють.
Адже для
прогнозу нам потрібне дина-мічна економічна рівновага. Нам потрібно показати, яка рівновага буде через тиж-день, через місяць, через п'ять років. І та-кого роду рівновага явно припускає, що люди починають оцінювати не сьогод-нішнє, а очікуваний стан справ.
Слайд 281.2. Витоки інституціоналізму
Чинник очікування. Коммонс, Коуз і Джон Мей-нард Кейнс
в 30-і рр. почали формувати теоретичні основи економіки очікувань.
Очевидно,
що люди здійснюють економічно до-цільні дії, виходячи, по-перше, з неповної інформації і, по-друге, з якихось очікувань дій інших відносно себе. Що таке «очікування»?
Класичний приклад впливу очікувань – ф’ючерси: людей цікавить, який буде курс гривні відносно до-лара до певного моменту часу, і на різниці курсу вони активно грають. Це чисті очікування, не пов'я-зані ні з яким переміщенням матеріальних об’єктів.
З очікуваннями пов’язана взагалі будь-яка економічна дія.
Слайд 291.2. Витоки інституціоналізму
Економіка сформована, голов-ним чином, очікуваннями, а не фіксацією
поточного стани справ.
І ніхто не здійснює якоїсь еконо-мічно усвідомленої
дії, ґрунтую-чись лише на екстраполяції.
Слайд 301.2. Витоки інституціоналізму
Чинник впливу колективних дій і інститутів. На думку
інституціоналістів при розгляді реальної економіки треба замінити принцип індивідуальних (атомізованих)
дій принципом колективних дій.
“Колективні дії є просто рамкою для індивідуальних дій” (Коммонс). Інституціональна структура суспільства – ті рамки, в яких нам дозволяється або не дозволяється щось робити – здійснювати економічні дії.
Слайд 311.2. Витоки інституціоналізму
Це можуть бути рамки, задані законами і наши-ми
очікуваннями про те, як жорстко ці закони дотримуватимуться.
Це можуть
бути рамки, що визначаються зви-чаями і нашими очікуваннями щодо того, чи бу-дуть люди, які оточують нас, ігнорувати те, що ми не дотримуємося тих звичаїв, або вони від-реагують жорстко й перестануть з нами мати справу.
Це можуть бути рамки, що задаються техноло-гіями (найбільш жорсткі зі всіх обмежень).
Слайд 321.2. Витоки інституціоналізму
Інституціоналізм, що став зараз го-ловним напрямом розвитку економічної
науки базується саме на тому, що ми доповнюємо тверде ядро
класичної та неокласичної економічних теорій понят-тями:
неповноти інформації,
економіки очікувань і
колективних дій і інститутів.
Слайд 331.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття.
Основний підйом інституціоналізму дово-диться
на 1950–1960-і роки, коли виникло де-кілька напрямів, підходів, концепцій:
А.
Берлі (1895–1971), Г. Мінз (1896–1988), Дж. М. Кларк (1884–1963) (теорії трансформації капіталізму);
Дж. К. Гелбрейт (1908–1993), Р. Хейлбронер (теорії технократичного детермінізму);
Ф. Перру (1903–1980), Ж. Фурастье (концепції соціологічного напряму);
Г. Мюрдаль (1898–1987), До. Віттфогель, У.А. Люіс (аналіз соціальних систем і дослідження проблем «третього миру»).
Слайд 341.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття
Одним з напрямів інституціоналізму цього
періоду є інституціонально-соціо-логічна течія. Цей напрям представля-ють: Ф. Пероу (Франція)10,
Г. Мюрдаль (Швеція)11, У. Люіс (Великобританія), Дж. Гелбрейт (США) і ін.
Ці інституціоналісти – послідовники Т. Веблена і Дж. Коммонса – виступають за часткову націоналізацію, максимальний об'єм державного регулювання, наскільки це суміс-но із збереженням ринку і приватної власнос-ті як основ економіки, зародилася ідея інди-кативного планування, тобто програми, здат-ної надати пряму дію на пропорції відтворен-ня.
Слайд 351.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття
До основних характеристик інституціо-нально-соціологічного напряму
слід віднес-ти:
прагнення реалізувати ідею соціального контролю над виробництвом за
допомогою планування;
розробку практичних заходів щодо виріш-ення соціальних проблем розвинених капіта-лістичних країн;
спробу розробити рекомендації для подо-лання відсталості і убогості, успадкованих країнами, що розвиваються, від колоніалізму.
Слайд 361.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття
Разом з тим післявоєнний інституціона-лізм
відрізнявся від інституціоналізму 1930-х років.
Основна проблематика 1930-х років –
мо-нополізація економіки і конфлікти інтересів – після закінчення другої світової війни відсу-нулася на другий план. Еволюція інституціо-налізму на новому етапі виразилася в явному переважанні індустріалістсько-технокра-тичного підходу.
Слайд 371.3. Особливості інституціоналізму середини ХХ-ого століття
Коріння індустріалістських концепцій просте-жується в
основних роботах Т. Веблена.
Згідно їх концепції, науково-технічна револю-ція –
це найбільша революція, здатна вирішувати фундаментальні суспільно-політичні проблеми.
Дж. Гелбрейт, який запропонував початковий ва-ріант технологічного детермінізму, – дає розгор-нене застосування технологічного підходу до соці-ально-економічних явищ сучасного йому капіталізму.
Комплекс пропонованих ним реформ Дж. Гелб-рейт називає “новим соціалізмом”, що означає лише посилення втручання держави в економіку для стабі-лізації всього устрою.
Новий соціалізм Дж. Гелбрейта відповідає «змі-шаній економіці».
Слайд 381.4. Нова інституціональна економічна теорія
Нова інституціональна економічна те-орія (НІЕТ) отримала
розвиток в роботах нобелівського лауреата – Д. Норта.
Його підхід
орієнтований на пояснення структури і зміни економік в історичній перс-пективі на основі дослідження взаємозв'язків інститутів, організацій, технології, що вплива-ють на рівень трансакційних витрат і залежні від останніх.
Слайд 391.4. Нова інституціональна економічна теорія
Сутність НІЕТ полягає в наступному:
Послідовно використовується
принцип методоло-гічного індивідуалізму. «Акторами» соціального процесу визнаються не групи або
організації, а індивіди. Держава, суспільство, фірма, а також сі-м'я або профспілка не можуть розглядатися як ко-лективні утворення, поведінка яких подібно до ін-дивідуального, хоча і пояснюються на основі інди-відуальної поведінки.
В центрі уваги нової інституційної теорії виявля-ються відносини, що складаються усередині еконо-мічних організацій.
Слайд 401.4. Нова інституціональна економічна теорія
2. НІЕТ враховує такі обмеження:
фізичні,
породжувані обмеженністю ресурсів;
технологічні, такі, що відображають рівень знань і
практичної майстерності еконо- мічних агентів;
обумовлені інституціональною структурою суспільства, тобто тих, що обумовлені діяльністю в світі позитивних трансак- ційних витрат, погано або недостатньо визначених прав власності, в світі інсти- туційних реальностей, повних ризиків і невизначеностей.
Слайд 411.4. Нова інституціональна економічна теорія
3. Нова інституційна теорія відрізняється біль-шою
реалістичністю, що знаходить ви-раз в двох найважливіших поведінкових пе-редумовах –
обмеженої раціональності і опортуністичної поведінки.
Перша відображає факт обмеженості людського інтелекту. Знання і інформація, які має в своєму розпорядженні людина, завжди неповні, вона не може повністю переробити інформацію і інтерпретувати її стосовно всіх ситуацій вибору. Іншими словами, інформа-ція – ресурс дорогий.
Слайд 421.4. Нова інституціональна економічна теорія
«Опортуністична поведінка», що визна-чається як «переслідування
власного інте-ресу з використанням коварства» або досяг-нення власних інтересів, що
не пов'язане з міркуваннями моралі.
Мова йде про порушення у будь-яких формах узятих на себе зобов'язань. Індивіди, щоб максимізували корисність, поводити-муться опортуністично (скажімо, надавати послуги меншого об'єму і гіршої якості), коли інша сторона не здатна це виявити.
Слайд 431.4. Нова інституціональна економічна теорія
4. Аналіз економічних механізмів по-винен вестися
в порівняльно-інститу-ціональній перспективі, тобто оцінки ін-ститутів, що діють, повинні виходити
із зіставлень не з ідеальними моделями, а з альтернативами, здійсненними на прак-тиці.
Сучасний стан НІЕТ дозволяє го-ворити про новий інституціоналізм як про самостійну дослідницьку програму
Слайд 44 1.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Сучасними представниками
еволюційного інституціоналізму є Р. Нельсон, З. Уїнтер, Дж. Ходжсон і
ін. Еволюційний інституціона-лізм розвивається під впливом праць Т. Веблена, Й. Шумпетера (1883–1950), Д. Норта і ін.
Еволюційна економічна теорія отримала новий імпульс в 1982 р., коли була опубліко-вана відома робота Р. Нельсона і С. Уїнтера «Еволюційна теорія економічних змін»
Слайд 451.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
На відміну від
неокласичної доктрини, що роз-глядає економічну систему як механічну спільність ізольованих
один від одного індивідів (атомізм) і сис-теми, що виводить властивості, з властивостей скла-дових її елементів (індивідів), інституціоналісти підкреслюють важливість зв'язків між елемен-тами для формування властивостей як самих елементів, так і системи в цілому.
Цей підхід, що позначається поняттям „холізм” (або органіцизм) , проголошує переважання со-ціальних відносин над психофізичними якостями індивідів, що визначає сутнісні властивості економічної системи.
Слайд 461.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Більшість представників цього
напряму розділя-ють прийняту сучасною наукою точку зору про дуа-лістичний характер
елементів системи.
Кожен елемент володіє «незалежними» власти-востями як автономна одиниця, прагнучи їх підтри-мувати і функціонувати як «ціле», і «залежними» властивостями, визначуваними приналежністю еле-менту до системи.
Таким чином, система визначає властивості вхід-них в неї елементів, але не повністю, а лише част-ково. У свою чергу властивості системи вбирають в себе характеристики утворюючих її елементів, але мають і особливі властивості, які не представлені в жодному з елементів.
Слайд 471.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Економіка розглядається як
еволю-ційна відкрита система, що випробовує постійні дії зовнішнього середовища (культури,
політичної обстановки, при-роди і так далі) і що реагує на них. Тому ЕЕТ заперечує найважливіший постулат – прагнення економіки до рів-новаги, розглядаючи її як нетипову і ду-же в короткочасному терміні.
Слайд 481.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Основні властивості сучасної
еволюцій-ною теории:
1. Відмова від передумов оптимізації і методологічного індивідуалізму. Еволюційні інституціоналісти
відкидають уявлення про людину як про «раціональний оптимізатор», що діє у відриві від суспільства.
2. Акцент на дослідженні економічних змін. Еволюціоністи розглядають ринкову економіку як динамічну систему.
Слайд 491.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
3. Проведення біологічних
аналогій. Еволюціоністи трактують господарські зміни значною мірою по аналогії з
біологічними (наприклад, уподібнюючи сукупність фірм популяції).
4. Облік ролі історичного часу. Еволю-ційні інституціоналісти більше уваги приділя-ють безповоротності минулого, підкреслю-ючи у зв'язку з цим різні динамічні феномени, що є наслідком безповоротності історичного часу і що приводять до неоптимальних для економіки в цілому результатів.
Слайд 501.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
Подібні феномени –
це прояви залежності від минулого шляху розвитку.
До таких феноменів
вони відносять куму-лятивну причинність, а також гістерезис і блокування.
Гістерезисом є залежність кінцевих ре-зультатів системи від її попередніх ре-зультатів.
Блокування (lock-in) – неоптимальний стан системи, який є результатом минулих подій і з якого не існує миттєвого виходу.
Слайд 511.5. Еволюційний інституціоналізм – еволюційна економічна теорія (ЕЕТ)
5. Використання поняття
«рутина». На думку еволюціоністів, в поведінці господарюючих суб'єктів провідну роль
грає рутина – стандартизовані прави-ла ухвалення рішень і здійснення діяльності, вживані протягом певного періоду без коректування (хоча при певних обставинах вони можуть зазнавати не-значні зміни).
6. Прихильне відношення до державного втру-чання. Попередні властивості еволюційно-інституціо-нального аналізу указують на те, що економічні зміни не мають внутрішньої тенденції забезпечувати опти-мальні результати. Тому, з погляду еволюціоністів, державне втручання може зробити позитивний вплив на економіку.
Слайд 521.6. Нова французька інституційна економічна теорія
Нова французька інституціональна економічна
теорія (НФІЕТ) приведена в роботах представників економіки угод (Л. Тевено,
О. Фавро, А. Орлеан, Р. Буайе).
Специфіка НФІЕТ полягає в тому, що ринкова економіка досліджується як підсистема суспільства. Останнє розглядається з погляду аналізу різних «інституціональних підсистем», кожна з яких характеризується особливими способами координації між людьми – «угодами» – і особливими вимогами до дій людей – «нормами поведінки».
Слайд 531.6. Нова французька інституційна економічна теорія
Норма – це розпорядження певної
поведінки, обов'язкове для виконання і направлене на підтримку порядку в
системі взаємодій;
угоди – найбільш загальні рамки взаємодії між індивідами.
Слайд 541.6. Нова французька інституційна економічна теорія
У підході нових французьких інституціоналістів
виокремлюються такі інституціональні подсистеми.
а) Ринкова підсистема. Об'єктами, що функціо-нують в
ринковій підсистемі, є добровільно обміню-вані товари і послуги. Основну інформацію про ці товари надають ціни. Поведінка суб'єктів повинна бути раціональною. Координація дій здійснюється через досягнення рівноваги за допомогою функціо-нування цінового механізму. Тут цікавий той аспект, що виконання норм поведінки в ринковій підсистемі опиняється необхідною умовою раціональної дії.
Слайд 551.6. Нова французька інституційна економічна теорія
б) Індустріальна підсистема, що складається
з промислових підприємств. На думку нових французь-ких інституціоналістів, ринок ніколи
не є місцем вироб-ництва, на відміну від підприємства. Це один з ключо-вих пунктів їх учення.
В індустріальній підсистемі об'єктом є стандарти-зована продукція, а основну інформацію несе не ціна, а технічні стандарти.
Координація діяльності здійснюється через функціональність і узгодженість окремих елементів виробничого процесу. Таким чином, індустріальний мир – це матеріальна основа суспільного вироб-ництва.
Слайд 561.6. Нова французька інституційна економічна теорія
в) Традиційна підсистема, що включає
персоніфіковані зв'язки і традиції. У цій під-системі важливу роль грає
поділ на «своїх» і «чужих» і особиста репутація. Діяльність учасників даної підсистеми спрямована на забезпечення і відтворення традицій.
До традиційної підсистеми можна віднес-ти не тільки відносини усередині і між домо-господарствами, але і, наприклад, мафію і інші кримінальні групи.
Слайд 571.6. Нова французька інституційна економічна теорія
г) Громадянська підсистема, що базується
на принципі підпорядкування приватних інтересів загальним. В рам-ках цієї підсистеми
функціонують дер-жава та її установи (поліція, суди) і ба-гато важливих громадських організацій (наприклад, церкви).
Слайд 581.6. Нова французька інституційна економічна теорія
д) Підсистема громадської думки, в
якій координація діяльності будується на основі найбільш відомих і таких,
що привертають загальну увагу людей і по-дій. До цієї підсистеми, наприклад, можна віднести деякі фінансові ринки, де велику роль грає орієнтація на середню думку.
Слайд 591.6. Нова французька інституційна економічна теорія
е) Підсистема творчої діяльності, в
якою основною нормою поведінки є прагнення до досягнення неповторного, унікального
результату. До даної підсистеми відноситься така сфера суспільного життя, як мистецтво.
Слайд 601.6. Нова французька інституційна економічна теорія
ж) Екологічна підсистема, де коор-динація
дій здійснюється відповідно до природних циклів і направлена на під-тримку
«балансу навколишнього сере-довища». Відповідно об'єктами діяль-ності є різні природні об'єкти.