Обмін речовин

української мови та літератури
Півень Анни

Обмін речовин

біологічному окисненні (аеробному чи анаеробному) органічних енерговмісних речовин з використанням

виділеної енергії.
Ця енергія використовується для життєвих процесів: підтримання дихання, кровообігу і температури тіла, для здійснення скорочень м'язів при русі тіла, виконанні роботи та різних поведінкових реакціях.

органів і тканин постійно відбуваються процес синтезу складних високомолекулярних сполук

і разом із цим - їх розпад з виділенням енергії й утворенням простих низькомолекулярних речовин - вуглекислого газу, води, аміаку та ін.

органічних речовин називається асиміляцією або анаболізмом – пластичним обміном.
Процес

розпаду органічних речовин протилежний процесу асиміляції і називається дисиміляцією або катаболізмом – енергетичним обміном.

молекул;
ІІ етап – всмоктування в кишечнику

та надходження у кров поживних речовин;
ІІІ етап – побудова у клітинах з простих речовин, що надійшли до них, складних молекул, потрібних організму;
ІV етап – розщеплення синтезованих сполук і вивільнення енергії;
V етап – використання енергії АТФ на виконання різних функцій організму і виведення з нього кінцевих продуктів обміну.

Етапи обміну речовин

амінокислот.
Їжа, що ми вживаємо, містить різноманітні білки, які в

живих організмах хімічно перетворюються. При розпаді та окисленні 1 г білка у клітинах утворюється 17, 2 кДж енергії – 72 ккал.
Білки беруть участь у відбудові та оновленні клітин і тканин.

жирних кислот. Серед них можуть бути як насичені кислоти, наприклад,

пальмітинова і стеаринова, так і ненасичені кислоти, наприклад, олеїнова кислота.
В клітинах жири розкладаються до води та вуглекислого газу з вивільненням енергії. При розпаді та окисленні 1 г жиру звільняється 39,1 кДж енергії – 164 ккал.

найпоширенішими органічними сполуками, це підтверджується тим фактом, що більше половини

органічного вуглецю на Землі існує у формі вуглеводів.
Здебільшого вуглеводи є сполуками рослинного походження, тобто вони продукти фотосинтезу, і таким чином, є базовою ланкою у трансформації сонячної енергії в хімічну для забезпечення життя на Землі.
При окисненні 1 г вуглеводів утворюється 17,2 кДж енергії.

людини

у білках – 100-120 г. Вони ніколи не відкладають- ся про запас.
Добова потреба організму дорослої людини у вуглеводах – 350-500 г. “Депо” вуглеводів у печінці та м’язах у вигляді глікогену.
Фізіологічна потреба у жирах в дорослої людини -100 г на добу. Відкладаються про запас у шкірі та між органами.

їжі, вживання алкоголю призводять не тільки до надмірної ваги, але

й до розладу добового біологічного ритму організму.
Обмін речовин порушується при вживання їжі швидкого приготування та з різними консервантами.

калорій, що витрачаються в даний конкретний момент. Зрозуміло, що швидкість

процесів обміну речовин вища під час виконання різноманітних фізичних вправ, аніж у процесі перегляду улюблених телепередач. Швидкість обміну речовин у стані спокою залежить перш за все від маси тіла - маси м'язів, кісток, крові, органів та шкіри. Чим об’ємніші м'язи та важчі кістки, тим більше енергії потрібно для їх підтримки.

є невід’ємною умовою збереження гомеостазу та життя.
У вищих тварин

і людини взаємозв’язок між організмом і довкіллям відбувається безперервно: вони беруть з нього потрібні поживні речовини, що є джерелом енергії, та кисень, а віддають непотрібні і шкідливі.