Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Орфоепія в українській мові
Содержание
- 1. Орфоепія в українській мові
- 2. ПланОрфоепія як розділ мовознавства.Основні правила української орфоепії.Український діалект.Історія формування української орфоепії.Висновок
- 3. Орфоепія
- 4. Орфоепічний словник української мови
- 5. Основні правила української орфоепіїГолосні
- 6. Приголосні
- 7. ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯУВАГА! Порушення орфоепічних норм мови завжди негативно
- 8. На жаль, порушення орфоепічних норм у практиці
- 9. Український діалектДіале́кт— різновид мови, що вживається як
- 10. Карта діалектів України
- 11. Словник діалектів
- 12. Історія формування української орфоепії. Більшість норм української
- 13. ● ВисновокУкраїнська орфоепія характеризується відносною простотою, що
- 14. Скачать презентанцию
ПланОрфоепія як розділ мовознавства.Основні правила української орфоепії.Український діалект.Історія формування української орфоепії.Висновок
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2План
Орфоепія як розділ мовознавства.
Основні правила української орфоепії.
Український діалект.
Історія формування української
орфоепії.
Слайд 7ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯ
УВАГА! Порушення орфоепічних норм мови завжди негативно впливає на сприймання
змісту мовлення, зосереджує увагу співрозмовника або слухача не на змісті,
не на тому, про що йдеться в мовленні, а на його звуковому оформленні; часто недодержання орфоепічних норм може спричинити спотворення висловлюваної думки; воно завжди викликає небажані, неприємні емоції у співрозмовників та слухачів.
Слайд 8На жаль, порушення орфоепічних норм у практиці українського усного літературного
мовлення трапляється ще досить часто. Інколи помилка зумовлюється пропуском одного
із звуків, наприклад:Правильно
Плутати
Плутаю
Плутають
Неправильно
Путати
Путаю
Путають
Дуже часто у мовленні замість [ф] вживають [хв], а замість [хв] -[ф]
факт
фарба
фахівець
Феномен
форматний
функціонувати
хвала
хвороба
хвакт
хварба
хвахівець
хвеномен
хворматний
хвункцюнувати
фала
фороба
Слайд 9Український діалект
Діале́кт— різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами,
пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю. Відтак, розрізняють
територіальний і соціальний різновиди діалектів. Найчастіше поняття діалект уживають у значенні територіального діалекту.
Слайд 12Історія формування української орфоепії.
Більшість норм української орфоепії склалася ще в
XIX — на початку XX століття в процесі формування сучасної
української літературної мови. Проте несприятливі умови, в яких перебувала українська мова за часів царизму, роз'єднання українського населення аж до 40-х років ХХ століття державними кордонами, гальмували цей процес, а разом з ним гальмували й становлення та стабілізацію єдиних орфоепічних норм. Умови для остаточного усталення орфоепічних норм української мови створилися лише за радянського часу, а їх поширення на всю українську територію стало можливим тільки після возз'єднання всього українського народу в єдиній українській радянській державі.
Слайд 13● Висновок
Українська орфоепія характеризується відносною простотою, що полегшує її засвоєння,
полегшує обов'язкове додержання її норм. Простота правил літературної вимови зумовлюється,
з одного боку, тим, що в українській орфографії переважає фонетичний принцип передавання звуків на письмі, а це зменшує розбіжність між вимовою і її писемним оформленням. З іншого боку, українській орфоепії не властива надлишкова варіантність вимовних норм, що не несуть будь-якого фонологічного навантаження.Її функціональна досконалість забезпечується загальнонародним, наддіалектним характером, відповідністю вимовних норм закономірностям фонетичної системи літературної мови та їх стабільністю.
Орфоепія — один з найважливіших компонентів багатогранного комплексу різноманітних засобів мовного спілкування. Цим визначається її місце і вага в усному літературному мовленні.
Висновок
