Слайд 1Основи фізіології та гігієни праці
Слайд 2ПЛАН
Гігієна праці та виробнича санітарія. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні
умови праці. Основи гігієнічної класифікації умов праці.
Шкідливі та небезпечні
виробничі чинники, їх класифікація.
Мікроклімат виробничих приміщень.
Виробничий пил.
Виробничий шум.
Виробниче освітлення.
Слайд 31. Гігієнічне нормування та основи санітарно-гігієнічного законодавства
Слайд 4 ГІГІЄНА – це галузь медицини, яка вивчає вплив
умов життя на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань,
забезпечення
оптимальних умов існування, збереження здоров’я та продовження життя.
Слайд 5САНІТАРІЯ – це сукупність практичних заходів,
спрямованих на оздоровлення середовища, що
оточує
людину.
ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ – це галузь санітарії, спрямована
на впровадження комплексу санітарно-оздоровчих
заходів
щодо створення здорових і безпечних умов
праці.
ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ – це система організаційних,
гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів
запобігання впливу на працівників шкідливих
виробничих факторів.
Слайд 7 Умови праці (ГОСТ 19605-74 «Організація праці») - сукупність
факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я та працездатність людини
в процесі
Слайд 8Чинники санітарно-гігієнічних умови праці
Санітарно-гігієнічні елементи.
Психофізіологічні елементи.
Естетичні елементи.
Соціально-психологічні елементи.
Технічні
елементи.
Слайд 9Гігієнічна класифікація умов праці
І клас
— оптимальні умови
такі умови, в яких не
лише зберігається здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
допустимі умови
характеризуються такими рівнями факторів виробничого і
трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни й не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.
Слайд 11 ІІІ клас — шкідливі умови
характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи
і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та(або) його потомство.
Слайд 12IV клас — небезпечні (екстремальні) умови
характеризуються такими рівнями шкідливих
факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої
зміни (або її частин) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
Слайд 132. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, їх класифікація
Слайд 15НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ЧИННИКИ
за ГОСТ ССБТ 12.0.003-74*
Слайд 173. Мікроклімат виробничих приміщень
Слайд 18
ДСН 3.3.6.042-99
Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
Слайд 19ВИРОБНИЧЕ ПРИМІЩЕННЯ - замкнутий простір в спеціально призначених будинках та
спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини
робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.
РОБОЧЕ МІСЦЕ - місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності.
Слайд 20МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧИХ
ПРИМІЩЕНЬ – умови внутрішнього середовища приміщень, що впливають на
тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання
та випаровування вологи.
Слайд 21Нормування параметрів мікроклімату
ОПТИМАЛЬНІ - найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують
роботу системи терморегуляції без напруги.
ДОПУСТИМІ - допускають напругу реакції терморегуляції
організму у межах її пристосування без шкоди для здоров'я.
Слайд 22Мікрокліматичні умови
Оптимальні - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та
систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму
без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності
Слайд 23Допустимі - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному
впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що
швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності
Слайд 25температура повітря,
відносна вологість повітря,
швидкість руху повітря,
інтенсивність теплового (інфрачервоного)
опромінення,
температура поверхні
Параметри мікроклімату
Слайд 26Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в
робочій зоні виробничих приміщень
Слайд 27Допустимі величини температури , відносної вологості та швидкості руху
повітря робочої зони виробничих приміщень
Слайд 30 ПИЛ – це дрібні частинки твердої або рідкої
речовини, які знаходяться у повітрі в зваженому стані.
Слайд 31Види пилу за походженням
Органічний (тваринний і рослинний);
Штучний (пластмаси,
гуми);
Неорганічний (металевий, сталевий, чавунний);
Мінеральний (цемент, гіпс, вапно,
пісок);
Змішаний.
Слайд 32Виробничий пил за ступенем дисперсності
Видимий
(10-100 мкм)
Мікроскопічний
(0,25-10 мкм)
Субмікроскопічний
(
0,25 мкм)
Слайд 33Види пилу за станом
АЕРОЗОЛЬ -
зважений в повітрі
АЕРОГЕЛЬ -
той, що
осів на предмети
Слайд 34Виробничий пил в будівництві
подрібнення каменів;
вибухи земляних мас;
розбирання старих будівель;
роботи на
будівельному майданчику;
розвантажування сипучих матеріалів та ін.
Слайд 35Шкідлива дія пилу
механічні пошкодження шкіри;
пошкодження слизової оболонки;
пошкодження дихальних шляхів, легенів;
пошкодження
очей;
отруйна та хімічна дія.
Слайд 36Стійкі хронічні захворювання від тривалого вдихання пилу (цементу, вапна, електрозварювального
аерозолю)
силікоз;
сілікатоз;
антрохоз;
асбезтоз.
Слайд 37Засоби індивідуального захисту
РЕСПІРАТОРИ
Слайд 40Заходи колективного захисту
механізація та автоматизація процесів;
зміна технологічного процесу (мокрі
способи);
зволоження переробних матеріалів і підтримання чистоти приміщень та устаткування;
герметизація
устаткування, влаштування місцевої вентиляції) та ін.
Слайд 42ДСН 3.3.6.037-99
САНІТАРНІ НОРМИ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ, УЛЬТРАЗВУКУ ТА ІНФРАЗВУКУ
Слайд 43 ШУМ – сукупність звуків різної інтенсивності та частоти,
які викладають подразнюючу і шкідливу дію на організм людини.
Слайд 44Параметри постійного шуму на робочих місцях, що нормуються, є рівнями
звукових тисків у октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63;
125; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц в децибелах, які визначаються за формулою:
L = 20 Lg Р/Ро, [L] = дБ
де Р - середньоквадратичне значення звукового тиску у кожній октавній смузі, Па; Ро - вихідне значення звукового тиску у повітрі, що дорівнює 2 х 10-5 Па.
Слайд 45Рівень інтенсивності звуку визначають за формулою:
L = 10 Lg І/Іо
де
І - інтенсивність звуку в даній точці, Вт/м2;І0 =10-12 Вт/м2-
інтенсивність звуку, що відповідає порогу чутливості.
Слайд 46 Мінімальний звуковий тиск Р0=2*10-5 Па і
мінімальну інтенсивність звуку І0=10-12 Вт/м2 називають абсолютним порогом, а звуковий
тиск, що спричиняє біль, Р=2*102 Па, називають больовим порогом.
Слайд 47Сумарний рівень шуму від однакових за інтенсивністю джерел визначають за
формулою:
∑ L = L1 + 10 lg n
де L1 -
рівень шуму одного джерела, дБ;
n - кількість джерел.
Сумарний рівень шуму від різних за інтенсивністю джерел визначають за формулою:
∑ L = 10 lg (100,1L1+ 100,1L2+ 100,1Ln)
де L1, L2,…Ln – рівні звукового тиску або рівні інтенсивності звуку, що створюються кожним з джерел у розрахунковій точці, дБ.
Слайд 48Діапазон звуків, що сприймається вухом людини 0-150 дБ;
Нешкідливий рівень шуму
для людини – 70 дБ (частота 1000 Гц);
Шум 120 дБ
– поріг чутливості вуха людини;
Шум із рівнем 130-150 дБ – больовий поріг – викликає механічні пошкодження органів слуху.
Слайд 50Вплив на організм людини виробничого шуму
За характером порушення фізіологічних функцій
шум поділяється на:
подразнюючий (викликає нервове напруження і внаслідок цього
— зниження працездатності, загальну перевтому);
шкідливий (порушує фізіологічні функції на тривалий період і викликає розвиток хронічних захворювань, котрі безпосередньо або опосередковано пов'язані зі слуховим сприйняттям, погіршення слуху, гіпертонію, туберкульоз, виразкою шлунку);
травмуючий (різко порушує фізіологічні функції організму людини).
Слайд 51Засоби індивідуального захисту
протишумові навушники
протишумові вставки - беруши
Слайд 52Засоби колективного захисту
акустичні - зменшення шуму за допомогою методу
звукопоглинання та методу звукоізоляції ;
архітектурно-планувальні - акустичне планування
споруд і будівель в межах генеральних планів розміщення технологічного обладнання, організацію робочих місць, планування зон руху транспортних засобів, а також створення шумозахисту в місцях перебування людей;
організаційно-технічні - впровадженні малошумних технологічних процесів, обладнанні шумових машин засобами дистанційного управління та використанні раціональних режимів праці й відпочинку.
Слайд 55Види виробничого освітлення
ПРИРОДНЕ
ШТУЧНЕ
ЗМІШАНЕ
Слайд 56ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ
КПО = Евн/ Езов.·100 %
Евн — освітленість
у даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім
чи відбитим);
Езов — освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Слайд 57Схематичне зображенні
внутрішньої (а) та зовнішньої (б) освітленості
а
б
Слайд 58Джерела світла при штучному освітленні
люмінісцентні лампи типу ЛБ;
Слайд 59металогалогенні лампи потужністю 250 Вт;
Слайд 60лампи розжарювання у світильниках місцевого освітлення.
Слайд 61Розрахунок штучного освітлення
де Е — нормована освітленість, лк;
S —
площа приміщення, що освітлюється, м2;
К3 — коефіцієнт запасу, що враховує
зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп;
Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ; Z = 1,1 для люмінесцентних ламп, якщо відношення L/h не перевищує встановлених значень);
N — кількість світильників;
n — кількість ламп у світильнику;
η — коефіцієнт використання світлового потоку.
[Ф] = лм
Слайд 62Розміщення світильників в приміщенні
Схема паралельного розташування світильників у приміщенні
