Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи

світової літератури на тему:”Романтизм” підготувала учениця 9-гокласу Кваша Марина вчитель Галушка Ю.А

літературі Романтизм у живописі Романтизм у музиці

стали свідками грандіозних історичних подій, революційних змін, що невпізнанно змінили

життя. Багато з них у привітали нове та були у захваті від ідей Свободи, Рівності та Братерства. Але час спливав, і митці помічали, що новий суспільний порядок далекий від омріяного суспільства, яке сподівалися побудувати, за яке боролися. Наступила пора розчарування. На початку століття у філософії та мистецтві прозвучали трагічні ноти сумніву щодо перетворення світу на принципах Розуму.
Наполеонівські війни та Французька буржуазна революція - це головні події , які сприяли виникненню нової системи – Романтизму.

– напрям у мистецтві, який почав формуватися у загальнолітературну течію

на межі ХVІІІ –ХІХ ст.. у Німеччині та Англії. Найвищого розквіту романтизм досяг у першій третині ХІХ ст., охопивши всі країни Європи та Америки. Література романтизму запропонувала свого героя, який найчастіше виражає авторське ставлення до дійсності.

(1775-1854) та Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля ( 1770-1831), представників німецької класичної

філософії.
Головним поняттям філософії Шеллінга можна вважати ідею свободи, яку він послідовно протягом всього життя шукав у природі, у творчості , потім у природі божественного творіння. Мета мистецтва, за Шеллінгом, - не роздуми, а споглядання.
Гегель висунув діалектичний метод, що пропонує вивчення навколишньої природи й людської історії у їхній динаміці й взаємному зв'язку. Філософ вважав, що свобода - фундаментальний початок духу.

Ф.В.Шеллінг

почуттів людини.
Суб’єктивність мистецтва: акцент не на зображенні, а на вираженні

почуттів, мрій, настроїв.
Увага до особистості, її індивідуальних рис. Людина – найвища цінність.
Увагу романтиків привертають насамперед виняткові події та вольові , героїчні, духовно прекрасні персонажі.

Т.Жеріко “Ранений кірасир”

і світ сповнені нерозгаданих таємниць (захоплення містикою, ірраціональним).
Провідні мотиви самотності,

світової скорботи (національної туги) і романтичного бунту, нескореності.
Історизм творів і захоплення фольклором.
Утвердження високих ідеалів: гармонії з природою та людством, кохання.
Характерні художні прийоми романтизму – символіка, контраст, іронія, алегорія, гротеск, антитеза.
Яскрава, барвиста мова, що розкриває сильні пристрасті, могутні характери, драматичні конфлікти.

взагалі митець для романтиків — це людина не лише вільна,

а й цілком особлива та незвичайна, він є провидцем, талант його не підкоряється ніяким законам, встановленим звичайними людьми, — він вищий за них.
В літературі романтизму завжди існує ідеал, що знаходить собі місце поряд з реальністю. Згідно з цим прийнято говори­ти про романтичні «два світи» — світ реальний, дійсний, та світ ідеальний, фантастичний. Романтики наголошували на первинності ідеалу, мрії.

Делакруа розкривають тему боротьби за свободу й показують сильну особистість

у момент найвищого напруження духовних сил.
 

Е.Делакруа Полювання на левів

В основі картини «Плот «Медузи» - трагедія пасажирів загиблого фрегата

«Медуза», які опинилися в океані на плоту. Жеріко розкриває складну гаму людських почуттів - від повного розпачу й апатії до пристрасної надії на порятунок.

й пориви людського духу. На картині К. Д. Фрідріха «Мандрівник

на березі туманного моря» зображена людина, яка стоїть обличчям до розлюченої морської стихії. Такою уявляли собі романтики людину перед обличчям величезної і сильної природи.