Особливості економічного зростання

зростання в національній економічній системі.
2. Характерні риси політики економічного

зростання в Україні.
3. Концепції довгострокового економічного зростання в Україні.
4. Методи оцінки чинників економічного зростання.

досягнути максимуму виробничих можливостей країни пріоритетними стають екстенсивні фактори -

максимальне залучення наявних трудових, природних ресурсів, завантаження тимчасово вільних виробничих потужностей тощо.

від якості благ, що використовуються для забезпечення його потреб. У

такому контексті заслуговує перегляду вся існуюча система споживання, оскільки врахування досвіду розвинених країн — «суспільств споживання», засвідчує необхідність активної державної політики якості, спрямованої на підтримку переваг здорового способу життя та поширення традиційних людських цінностей.

нового за якістю управління ним. Якісний менеджмент на всіх рівнях

людської діяльності є невід'ємним атрибутом сучасної соціально ефективної економіки.

якість економічного зростання повинна визначатись за викликаними ним змінами життя

населення. Про необхідну довершеність економічного зростання можна стверджувати лише у випадку підвищення основних показників рівня (переважно матеріально-грошових характеристик) та якості життя населення (комплексного показника, що відображає економічну, соціальну та екологічну складову), обумовлених саме ним.

економіки. Під цим розуміють не короткочасні злети і падіння реального

обсягу виробництва відносно базового періоду, а довгострокові зміни природного рівня реального обсягу виробництва в довгостроковому часовому інтервалі.

за визначений період, вимірюваний або темпами зростання реального ВВП, або

аналогічним показником у розрахунку на душу населення.

повного завантаження виробничих потужностей, немає досконалої конкуренції, річний приріст населення

і пропозиції праці від'ємні, немає сталості рівня цін, гранична схильність до заощадження не постійна, економічні агенти змушені працювати в умовах невизначеності, немає стійкості в економічній динаміці.

використання таких показників (у порівнянних цінах):
ВВП,
промислове виробництво,
роздрібний товарообіг.

циклу:
класичний бізнес-цикл — сукупна ділова активність у кожен момент часу

оцінюється відносно статичної бази порівняння
цикл зростання — сукупна ділова активність у кожен момент часу оцінюється відносно динамічної бази порівняння
цикл темпів зростання — сукупна ділова активність у кожен момент часу оцінюється відносно попереднього рівня

такі:
Прийняття реального бюджету.
Помірна девальвація національної валюти та інфляція
Зниження

ставки рефінансування і переорієнтація діяльності банківської системи
Нормалізація виплати заробітної плати і значне скорочення заборгованості щодо соціальних виплат із бюджету.
Впровадження заходів, спрямованих на прискорену легалізацію тіньової економіки
Розвиток малого підприємництва
Реструктуризація великих підприємств АПК, розвиток приватного сектора в сільському господарстві
Залучення прямих іноземних інвестицій в експортоспроможні галузі

ресурсозбережних технологій, розвиток екологічно чистої енергетики;
розроблення нових технологій, у тім

числі біотехнології для сільського господарства та переробних галузей, легкої та харчової промисловості;
технологічне і технічне оновлення базових та переробних галузей;
високотехнологічні конкурентоспроможні виробництва в літакобудуванні, ракетно-космічному комплексі, судно- та автомобілебудуванні, а також сучасних озброєнь;

та систем зв'язку;
розвиток інформаційних комунікацій та потрібного обладнання;
виробництво вітчизняних інформаційних

технологій (не менше 20 % від потреб внутрішнього ринку);
створення та впровадження нових матеріалів та речовин з високими конкурентоспроможними властивостями, в тому числі імпортозамінних.

лібералізм
приватизація
права приватної власності
прямі іноземні капіталовкладення
обмінний курс
відсоткові

ставки
податкова реформа
бюджетна дисципліна
особлива спрямованість бюджетних витрат

демонтажі однієї економічної системи та заміні її абсолютно новою, а

в заміні основи економіки, переструктуруванні та створенні нових форм розвитку, які відповідають сучасному характеру світового розвитку.

необхідно враховувати:

національну (регіональну) специфіку соціально-економічних перетворень,
загальний хід цивілізаційного розвитку також.

одне суспільство (індустріальне) замінюється іншим (постіндустріальним).

Більшість країн

постсоціалістичного простору обрали модель перехідного періоду як "шлях суспільно-економічного прогресу, по якому розвинуті країни рухаються в постіндустріальне суспільство".

(перехід від планової до ринкової системи);
еволюційної (перехід від індустріального до

постіндустріального суспільства).

вимагає врахування цільових постанов їх здійснення.
На сучасному етапі становлення

економічних систем основні цілі соціально-економічної трансформації можна визначити за двома напрямками :
"внутрішній вектор"
"зовнішній вектор"

цілей:
подолання найгостріших проблем соціально-економічного розвитку;
поліпшення показників макроекономічної динаміки;
створення нової моделі

соціальної взаємодії;
вихід на траєкторію сталого (екологічно збалансованого) розвитку.

Основоположні цілі економічних перетворень на зовнішньому векторі:
інтеграція та конкурентний розвиток

у світовому господарському просторі,
адекватне реагування національної економіки на вимоги та виклики сучасності.

її економічного зростання на сучасному етапі:
підтримання високих темпів економічного зростання

в середньостроковій перспективі;
поліпшення інституціональної організації та формування постіндустріальної структури економіки;
набуття рис соціально орієнтованого ринкового господарства та розвиток людського капіталу;
усунення диспропорцій в регіональному розвитку;
раціональне бюджетування державних фінансових ресурсів;
децентралізація фінансових потоків і формування ефективних систем місцевих фінансів;
оптимізація рівня оподаткування;
наближення до європейських і світових стандартів розвитку виробничого, валютного, торгівельного та інших сегментів економіки;
активізація зовнішньоекономічних зв'язків у субрегіональному, регіональному та світовому просторі.