ОЦІНКА РИЗИКІВ КЛІЄНТІВ БАНКУ Лекція №3

клієнтів банку.
Законодавчо-нормативна база ідентифікації клієнтів банків в Україні.
Ідентифікація

клієнтів та вивчення їх фінансової діяльності.

Черкаській області, прокуратурою області порушено дві кримінальні справи стосовно керівників

ВАТ «Ч» та ВАТ «Г» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, які шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) умисно заволоділи чужими активами.
У процесі розслідування кримінальних справ накладено арешт на цінні папери ВАТ «Ч» на загальну суму 43,4 млн. грн. та ВАТ «Г» на загальну суму 61,8 млн. грн.
Проведено обшуки, у ході яких вилучено речі, документи, штампи і печатки, що становлять інтерес у кримінальних справах.
Кримінальні справи стосовно зазначених осіб передано для подальшого розслідування до УМВС України в Черкаській області. Слідство триває.
2013 - 1млрд.грн.

конфліктності в ситуації неминучого вибору, що відображає ступінь досягнення суб’єктом

заданих параметрів.

імовірнісної події, що реалізована в певному часовому просторі»

за типом клієнта, ризику послуг та географічного ризику окремо або

в сукупності

Ризик клієнта

впровадження Програми оцінки ризиків;

здійснення оцінки ризиків;

моніторинг ризиків клієнтів;

аналіз ризику використання

послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

контроль за ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

навчання працівників щодо реалізації Програми оцінки ризиків.

здійснюється банком шляхом:

документування фактів, що можуть вплинути на формування відповідного(их)

рівня(ів) ризику(ів) легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;
урахування результатів оцінки ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму в разі прийняття рішень під час здійснення банком своїх функцій.

клієнта
KTYC – знай операції свого клієнта
KCYC – знай клієнта свого

клієнта
KYBP – знай своїх бізнес партнерів
KYE – знай своїх співробітників

або засвідчених в установленому порядку їх копій здійснювати ідентифікацію клієнтів,

які проводять фінансові операції.
Ідентифікація та вивчення фінансової діяльності здійснюються у разі:
встановлення ділових відносин з клієнтами;
виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів.
проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;
проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону.
Залежно від ризику проведення операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму ідентифікація клієнта здійснюється також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 Закону, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов'язані між собою.
У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації .
Особливості здійснення ідентифікації (спрощеної ідентифікації) та вивчення фінансової діяльності банками залежно від специфіки їх діяльності встановлюються Національним банком.
Банк має право витребувати, а державні органи зобов'язані протягом десяти робочих днів надати відповідно до законодавства інформацію стосовно ідентифікації клієнта. Зазначена інформація надається безоплатно. Перелік таких органів та порядок надання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати інформацію стосовно ідентифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану, необхідну для виконання таким суб'єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
У разі ненадання клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності банк має право відмовити йому в проведенні подальших фінансових операцій.

встановлювати кореспондентські відносини з банками, іншими фінансовими установами - нерезидентами,

що не мають постійного місцезнаходження та не провадять діяльність за місцем своєї реєстрації та/або не підлягають відповідному нагляду в державі (на території) за місцем свого розташування, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, що підтримують такі кореспондентські відносини.
Банкам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами - юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.
Банк зобов'язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України:
клієнтів, що відкривають рахунки в банку;
клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті;
осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

відомості, необхідні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану. У разі

ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні. У разі наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформації або навмисного подання інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
Для ідентифікації юридичної особи, за винятком підприємств державної і комунальної власності, банк зобов'язаний з'ясувати відомості про фізичних осіб, які є власниками істотної участі в цій юридичній особі, а також фізичних осіб, які здійснюють прямий або опосередкований вплив на неї.
Для ідентифікації клієнта - фізичної особи та вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи, у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. Органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

та визначення підрозділу(ів) банку та/або працівників банку, відповідальних за проведення

ідентифікації, оцінку фінансового стану клієнта та уточнення інформації про клієнта та/або осіб, які діють від імені клієнта;
б) порядок з’ясування мети і характеру майбутніх ділових відносин з клієнтами та документального підтвердження отриманих результатів;
в) порядок ідентифікації клієнта (осіб, які діють від імені клієнта) у разі установлення ділових відносин з ним, проведення клієнтом фінансової операції з готівкою без відкриття рахунку;
г) особливості здійснення щодо окремих типів клієнтів

одержання відомостей та інформації стосовно ідентифікації клієнтів, які користуються послугами,

що надаються з використанням новітніх технологій;
 д) порядок проведення оцінки фінансового стану клієнтів на підставі показників, що характеризують фінансовий стан клієнта;
е) заходи щодо уточнення інформації про клієнта, у тому числі про його діяльність і фінансовий стан, порядок проведення таких заходів;
є) порядок класифікації клієнтів відповідно до Програми оцінки та управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (далі – Програма оцінки ризиків), а також порядок ужиття заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких фінансових операцій;
ж) порядок та строки проведення заходів із перевірки інформації про клієнта (особу, яка діє від його імені), якщо:
виникли сумніви щодо достовірності наданої ним інформації;
ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється як високий;
з) порядок вивчення фінансової діяльності клієнта, у тому числі порядок проведення щоквартального аналізу фінансових операцій клієнтів;
и) порядок ведення електронної анкети, який повинен забезпечити своєчасність, повноту та достовірність унесення інформації до електронної анкети клієнта;
і) порядок відмови в передбачених Законом та Законом про банки випадках від установлення ділових відносин або проведення фінансової операції.

випадку, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, то

ідентифікації підлягають всі фізичні особи, що володіють 10 та більше відсотками статутного фонду.
У випадку, якщо засновником юридичної особи є інша юридична особа, яка володіє 10 та більше відсотками статутного фонду, або коли таких осіб декілька, то по цим юридичним особам слід ідентифікувати всіх фізичних осіб, що володіють 50 та більше відсотками їх статутних фондів.
У випадку, якщо засновником юридичної особи є інша юридична особа (особи), яка володіє 10 та більше відсотками статутного фонду (засновники 1-го рівня), і в засновниках цієї юридичної особи (осіб) присутні юридичні особи, що володіють 50 та більше відсотками статутного фонду засновників 1-го рівня (засновники 2-го рівня), то по юридичним особам – засновникам 2-го рівня слід ідентифікувати всіх фізичних осіб, що володіють 50 та більше відсотками їх статутних фондів (засновників 3-го рівня).

час здійснення клієнтом, який ініціює переказ коштів на користь третіх

осіб на суму, що дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 8 000 гривень, зобов’язаний внести до документа про переказ інформацію про:

прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) клієнта;
місце проживання або тимчасового перебування клієнта (замість місця проживання або тимчасового перебування може зазначатися ідентифікаційний (реєстраційний) номер клієнта або дата і місце його народження);
номер рахунку клієнта (у разі відсутності рахунку зазначається унікальний обліковий номер фінансової операції);
найменування або код банку, через який здійснюється переказ коштів клієнтом

з клієнтами;
щороку – клієнтів високого рівня ризику;
не рідше одного разу

на два роки – клієнтів середнього рівня ризику;
не рідше одного разу на три роки – клієнтів інших рівнів ризику;
до проведення фінансової операції – клієнта, який проводить фінансову операцію без відкриття рахунку на значну суму.
Банк додатково проводить оцінку фінансового стану клієнта відповідно до підпунктів 4.3.1 – 4.3.3, 4.3.5 пункту 4.3, абзаців четвертого – сьомого, дев’ятого – одинадцятого, чотирнадцятого пункту 4.6 глави 4 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279, якщо за результатами здійснення щоквартального аналізу фінансових операцій клієнта, виявлена невідповідність фінансових операцій клієнта його фінансовому стану та суті діяльності, – не пізніше кварталу, наступного за звітним, в якому виявлена така невідповідність.

інформації:
річну фінансову звітність клієнта – юридичної особи та фізичної особи-підприємця

(за наявності), що складена відповідно до вимог законодавства України та отримана банком безпосередньо від клієнта (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);
дані щодо руху коштів за рахунком (рахунками) клієнта, відкритим(и) у банку;
фінансову звітність клієнта – юридичної особи, що опублікована в засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства України;
фінансову звітність клієнта та інформацію щодо фінансового стану, що отримана із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.
Банк для проведення оцінки фінансового стану клієнта може використовувати інформацію, що отримана від клієнта банку, від третіх осіб, від державних органів, додаткову інформацію з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

є публічним діячем або пов'язаною з ним особою;
має структуру,

яка ускладнює процес ідентифікації справжнього власника чи вигодоодержувача;
є іноземним підприємством, контроль та керівництво яким здійснюється за довіреністю тощо.
б) можуть бути визначені банком самостійно (наприклад):
надає туристичні послуги;
знаходиться за адресою масової реєстрації (публікується ДПА);
неетична поведінка клієнта;
вік керівника юридичної особи не відповідає займаній посаді тощо.

ділових стосунків. А ризик послуги, здебільшого – в ході щоквартального

аналізу та моніторингу ризику клієнта.

первинних документів та запитальника, інша інформація надана клієнтом;
Параметри та детальна

інформація проведених клієнтом операцій;
Переліки офшорів, країн, що не співпрацюють;
Бази даних відповідних органів / комерційні бази даних тощо.

з клієнтом визначити наявність критеріїв за першими 2 складовими ризику

клієнта (географічним та за типом клієнта).

час здійснення щоквартального аналізу та / або моніторингу.
П'ятий етап
Визначити рівень

ризику за складовою ризик послуги:

банку
1. Критерії та показники для визначення рівнів ризиків
1.1 Критерії
явне превалювання

того чи іншого виду розрахунково-касового обслуговування у області / відокремленому підрозділі;
проведення масштабних фінансових операцій з готівковими коштами в національній валюті;
здійснення фінансових операцій по переведенню безготівкових коштів, що надходять на у готівку шляхом прямого зняття цих сум через касу банку у області / відокремленому підрозділі;
проведення масштабних фінансових операцій зі зняття готівкових коштів в іноземній валюті (ВКВ та НКВ);
проведення масштабних фінансових операцій з переказу іноземної валюти за кордон;
проведення масштабних фінансових операцій з отримання готівки за допомогою платіжних карток;
значні перекази валюти за кордон, що можуть бути пов’язані з непродуктивним витоком капіталів за кордон;
значні/незвичні валюто обміні операції;
значні за обсягами операції з векселями (депозитними сертифікатами) іншими цінними паперами тощо…

обсягів операцій обсягу клієнтської бази та її ділової активності;
невідповідність обсягів

операцій економічно обґрунтованим для певного регіону;

Наприклад:
а) Середньомісячна сума видачі на одного «працюючого» клієнта (юридичну особі та ФОП) банку за символом «46» видача на закупівлю сільгосппродукції у області/ відокремленому підрозділі;
б) Приріст/скорочення видачі за придбану іноземну валюту (або обсягів підкріплення від інших банків) тощо.

2. Вхідні дані та інформаційні джерела для проведення оцінки ризиків
бази даних банку;
статистична інформація ;
інші джерела.

3. Шкала (наприклад)
Низький – Високий
Незначний – Прийнятний – Високий
Невисокий – Середній – Високий – Критичний.

рейтингова оцінки розрахунок ймовірності тощо.
В основі алгоритму покладається:
- розрахункові значення

власне вищезазначених показників;
розрахункові значення відхилення вищезазначених показників від певних граничних значень (нормативів), які визначає сам банк.

Наприклад (для великого та середнього банку):
на основі даних форм звітності розраховуються Х базових індикативних показників в розрізі областей .
оцінка ризику здійснюється на підставі розрахунку бінарних показників (В). Для цього проводиться оцінка допустимих (граничних) значень для виявлених значимих характеристик (формування “ коридору ” допустимих значень нормативів). Стан кожної області характеризується набором бінарних показників (В) (ознак), що приймають значення “1”/“0” (“0” – у випадку знаходження відповідної характеристики в межі припустимих значень і “1” – в іншому випадку). До категорії “ ризикових ” відносяться ті значення показників, що більше середнього в 2 рази та більше. Решта дорівнює «0»;
визначається рівень ризику кожної області залежно від загальної суми бінарних показників за всіма базовими показниками.

Середнє значення бінарних визначатиме загальний рівень ризику по банку.

доведення до відома керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку

результатів моніторингу ризиків клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, які оформляються у формі звіту (далі - Звіт).

Звіт, зокрема, має містити:
висновки за результатами моніторингу ризиків клієнтів; висновки щодо рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму на рівні банку (у цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку (як на території України, так і за її межами) або областей;
пропозиції щодо застережних заходів/належних заходів;
строки виконання запропонованих заходів.

Звіт оформляється у вигляді доповідної записки та подається керівникові виконавчого органу банку/керівникові філії іноземного банку за підписом відповідального працівника банку не рідше одного разу на квартал, але не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним кварталом;

б) забезпечення керівником виконавчого органу банку/керівником філії іноземного банку за результатами розгляду Звіту здійснення застережних заходів/належних заходів, визначених Програмою оцінки ризиків.

Усі звіти, які надаються відповідальним працівником банку у відповідності до вимог Закону та Постанови №189, з резолюціями керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку мають зберігатися в окремій справі не менше п'яти років.

відповідності фінансовому стану та суті діяльності клієнта, уключаючи всі фінансові

операції клієнта, проведені за усіма рахунками, що відкриті в банку, для обліку фінансових операцій цього клієнта не пізніше останнього робочого дня другого місяця, наступного за звітним кварталом.

клієнтів.
Аналіз повноти та достатності здійснення ідентифікації та вивчення

фінансової діяльності (у тому числі з'ясування мети та характеру майбутніх ділових відносин з клієнтами, визначення суті діяльності клієнтів):
клієнтів, які відкривають рахунки та/або проводять фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, а також осіб, які діють від імені клієнтів, та осіб, від імені або за дорученням чи в інтересах яких проводиться фінансова операція;
клієнтів при встановленні ділових відносин з банком та/або клієнтів, які здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що дорівнює або перевищує 150 000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті.
Аналіз достатності заходів, які вживаються банком для ідентифікації фізичних осіб, які є власниками істотної участі у клієнтах – юридичних особах (прямо або опосередковано володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу, 10 і більше відсотків акцій або прав голосу в юридичній особі), фізичних осіб, які мають прямий або опосередкований вплив на цих клієнтів (прямо або опосередковано володіють (контролюють) 50 і більше відсотками акцій (часток, паїв) чи прав голосу цих юридичних осіб) / контролерів.

банки i банківську діяльність» та статтею 9 Закону прав на

звернення до органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також прав здійснювати заходи щодо збору інформації, необхідної для ідентифікації клієнтів.
Оцінка дотримання банком вимог законодавства з питань фінансового моніторингу при встановленні відносин з публічними діячами та пов’язаними з ними особами, а також при встановлені кореспондентських рахунків банкам-нерезидентам та в банках-нерезидентах.
Перевірка порядку ведення електронних анкет клієнтів, зокрема, відповідності їх вимогам законодавства з питань фінансового моніторингу, достовірності та повноти внесення до них інформації, отриманої банком за результатами ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнтів.
Перевірка повноти та достатності заходів, які вживає банк стосовно клієнтів високого ризику з метою зменшення виявлених ризиків.
Перевірка своєчасності здійснення банком уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнтів у випадках, передбачених вимогами законодавства з питань фінансового моніторингу.
Перевірка своєчасності та достатності проведення банком оцінки фінансового стану клієнта.
Перевірка своєчасності, повноти та достатності проведення банком щоквартального аналізу фінансових операцій за рахунками клієнтів, включаючи вивчення фінансової діяльності клієнтів.
Перевірка правомірності та своєчасності дій банку в разі наявності випадків відмови від установлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо здійснення ідентифікації клієнта є неможливим.
Перевірка дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу в частині зберігання документів, які стосуються ідентифікації клієнтів, в тому числі в електронному вигляді.
Загальна оцінка достатності заходів банку щодо ідентифікації та вивчення клієнтів.

передбачена Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку

України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124, що визначає зразки форм статистичної звітності банків та порядок їх заповнення, періодичність їх складання, терміни та способи подання даних до Національного банку України.

Для перевірки банку (відокремленого підрозділу) доцільно використовувати наступні форми статистичної звітності банків, а саме:
форма №10 «Оборотно-сальдовий баланс банку»;
форма №200 «Звіт про взаємодію банку зі Спеціально уповноваженим органом з питань фінансового моніторингу»;
форма №201 «Звіт про кількість окремих типів клієнтів, яким відкрито рахунки в банку»;
форма № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти»;
форма №525 «Звіт про перекази іноземної валюти фізичних осіб за межі України та їх надходження в Україну»;
форма №527 «Звіт про оборот готівкової іноземної валюти»;
форма №748 «Звіт про касові обороти банку»

фінансовий моніторинг

Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній

валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

в ході ідентифікації;
CN(s) – кількість

балів за показником «країна громадянства»;
CB(s) – кількість балів за показником «країна походження»;
CL(s) – кількість балів за показником «країна проживання»;
CR(s) – кількість балів за показником «країна реєстрації (юридична адреса);
CA(s) – кількість балів за показником «країни, що задіяні в економічній діяльності», сюди також відносяться країни в яких знаходяться власники істотної участі (для юридичних осіб);
A(s) – кількість балів за показником «економічна діяльність», згідно класифікатора видів економічної діяльності;
B(s) – кількість балів за показником «банківський продукт»;
k – кількість видів економічної діяльності клієнта;
n – кількість фізичних осіб, які задіяні в ідентифікації юридичної особи, при ідентифікації фізичної особи n=1;
m – кількість країн, які задіяні в економічній діяльності клієнта.

оцінки ризику і суми набраних балів може бути розширене самим

банком.
Наприклад, високий рівень ризику можна розподілити на прийнятно високий і неприйнятно високий.

індексу корупції, для чого використовується формула перекладу індексу до бальної

оцінки:

банку, що розраховуються на основу індексу корупції

одиниці або ж у відсотках.

ДКФМ за і-м продуктом;
n – загальна кількість банківських продуктів, які вибрав

клієнт.

СКОРИНГОВІЙ І ЙМОВІРНІСНІЙ МОДЕЛЯХ ПРОВОДИТЬСЯ ЗА НАСТУПНИМИ ПОКАЗНИКАМИ (ПОКАЗНИКИ, ЗА

ЯКИМИ РОЗРАХОВУЄТЬСЯ РИЗИК КЛІЄНТА )