Перебудова та розпад СРСР (1985-1991)

вияснити причини розпаду СРСР.
Розвивати хронологічні, оціночні, просторові історичні компетенції.

і старого Костянтина Черненка (перебував на посаді генерального секретаря ЦК

КПРС з 1984 по 1985 рр.) у березні 1985 р. дещо оновлене Політбюро ЦК КПРС висунуло на посаду генерального секретаря наймолодшого із своїх членів - 54-річного Михайла Сергійовича Горбачова.
Михайло Горбачов походив родом зі Ставропольського краю СРСР.
Новий лідер усвідомлював потребу нових реформ в державі, як у внутрішній, так і у зовнішній політиці.

в 1985—1991 рр., спрямований на реформування всіх сфер суспільного життя

при збереженні соціалізму.
Ініціатор - Генеральний секретар ЦК КПРС М. С. Горбачов.

СРСР. Антиалкогольна кампанія.
1987 р. — реформа Рижкова—Абалкіна за принципом

«само­стійність, самоокупність, самофінансування». Переведення підприємств на госпрозрахунок, залежність заробітної плати від результатів господарської діяльності, виникнення та розвиток спільних з іноземцями кооперативних підприємств та індивіду­альної трудової діяльності.
1990 р. — програма переходу до регульованої ринкової еконо­міки: запровадження елементів ринкових механізмів.

обирати керівників підприємств, на підприємствах вводилось держприймання.
Однак кооперативний рух не

дав значних результатів. Нові «фірми» нічого не вироб ляли, лише скуповували сировину або продукцію за державними цінами, а перепродували її за спекулятивними. Виникла «тіньова економіка», де господарями стали кримінальні елементи.
Провал антиалкогольної компанії.
Занепад дисципліни та централізованого управління. Чорнобильська катастрофа 1985 року (квітень).
Загальна глибока криза економіки СРСР з-за розриву господарських зв'язків між регіонами.

вивчення матеріалів про сталінські репресії та завершення реабілітації жертв.
Дозвіл раніше

заборонених творів (Солженіцин, Пастернак, Булгаков).
Ослаблення цензури, свобода слова, друку (романи А.Рибакова «Діти Арбату», журнали «Огонек», «Знамя»).
Свобода партій, неформальних організацій («Народний Рух» на Україні).
Утворено два законодавчі органи - З’їзд народних депутатів і Верховну Раду.

робота З’їзду народних депутатів (активні лідери Андрій Сахаров, Гавриїл Попов,

Анатолій Собчак, Борис Єльцин та інші виступали за впровадження демократичних реформ та стали опозицією КПРС).
Рішення про всенародного обрання президента країни та скасування ст. 6 конституції СРСР.
Ліквідація монопольної влади КПРС знаменувала собою перемогу демократичних сил країни.

зустрічі М.Горбачова і президента США Р.Рейгана (Рейкьявік, Женева, Вашингтон). Відхід

відприниципів «холодної війни». Вашингтонський договір 1987 року про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.
Нормалізація відносин з Великобританією (візит М.Тетчер), Китаєм, Ізраїлем тощо.
1989 рік – вивід радянських військ з Афганістану.

від західних країн. Декомунізація Європи призвела до припинення діяльності створеного

Москвою військово-політичного блоку - Варшавського Договору. На вимогу суверенних народів Радянський Союз погодився на поетапне виведення своїх військ із східноєвропейських країн. Розпад СРСР поклав край «холодній війні» і позитивно вплинув на загальну міжнародну обстановку.

супроводжувалася боротьбою народів СРСР за звільнення з-під опіки керівництва СРСР.

У листопаді 1988 р. Верховна Рада Естонської РСР проголосила державний суверенітет Естонії. Це був, по суті, початок кінця Союзу.
1990 - 1991 – «парад суверенітетів» : Литва, Латвія, Азербайджан, Грузія, Україна, Молдова, Росія, Білорусь тощо. Зіткнення з армією у Баку, Тбілісі, Ризі, Вільнюсі.
У жовтні 1990 р. Верховна Рада СРСР надала президентові М. Горбачову надзвичайні повноваження.

1991 р. було проведено всесоюзний референдум з питання збереження СРСР.

Брати участь у ньому відмовились Грузія, Вірменія, Молдова та всі Прибалтійські республіки. Хоча більшість учасників референдуму проголосувала за Союз, подальша його доля залишалась не визначеною.
У серпні 1991 року група заколотників з числа комуністів – державних діячів, усунувши Горбачова з влади, утворили Державний комітет надзвичайного стану (Янаєв, Язов, Крючков, Пуго тощо).
Але опір ДКНС здійснили декілька тисяч жителів Москви на чолі з парт. діячем Борисом Єльцином. ДКНС було заарештовано.
24 серпня 1991 р. ВРУ прийнято Акт про незалежність України.

Росії, України та Білорусі заявили про те, що «Союз РСР

як суб’єкт міжнародного права і гео-політична реальність припиняє своє існування». Президенти Росії й України Борис Єльцин і Леонід Кравчук та голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич у Біловезькій Пущі (Білорусь) підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
25 грудня 1991 р. Горбачов заявив про свою відставку з посади президента СРСР.