Слайд 1Питання поточного контролю:
Консолідація ґрунтів
Раптове деформування від зволоження (просадочність) ґрунтів
Реологічні властивості
ґрунтів
Слайд 2Лекція №7
Міцносні характеристики ґрунту.
Умова міцності в точці ґрунтового масиву
Слайд 31. Міцносні характеристики ґрунту
Слайд 4 1.1 Міцність ґрунту опору зсуву. Закон Кулона.
Міцністю
тіла називають здатність сприймати навантаження без руйнування. Звичайний вид руйнування
твердого тіла – поділ на частини.
Однак ґрунти класу нескельних, по визначенню, складаються з окремих часток, що не мають між собою твердих зв'язків.
Слайд 5Тому поняття про міцність ґрунту відрізняється від поняття про міцність
суцільного твердого тіла. Руйнуванням вважається необоротне зрушення однієї частини ґрунту
щодо іншої його частини. Тому міцність ґрунту характеризують граничним опором зсуву τгр, одиниці площі поверхні ковзання, по якій відбувається зрушення.
Слайд 6 Граничний опір зсуву – це граничне дотичне
напруження, що може витримати ґрунт перед настанням необоротного зсуву. Ш.
Кулон (1773р.) експериментально установив закон граничного опору ґрунту зсуву. Граничний опір зсуву лінійно залежить від напруження, нормального до площини зсуву
Тут φ і С – константи для даного ґрунту при визначених його щільності і вологості: φ – кут внутрішнього тертя; С – питоме зчеплення (МПа); величина tgφ=f – відіграє роль коефіцієнта внутрішнього тертя.
Слайд 7Для запобігання зсуву по деякій площині виникаючі по цій площині
нормальне і дотичне напруження повинні бути такими, щоб забезпечувалася умова
міцності
чи
Слайд 8Прикладами зсувних руйнувань є:
а) сповзання укосів земляного полотна;
б) зсув чи
перекидання підпірних стін;
в) випір ґрунту з під фундаменту чи з
під насипу
Слайд 9Умова міцності
Для розрахунку на зсувостійкість потрібні дані про поняття опору
ґрунту зсуву в залежності від щільності і вологості. Ці показники
визначають випробуваннями ґрунту на зсув. Величини φ і С – важливі міцносні характеристики ґрунту.
Слайд 101.2 Методи визначення міцносних характеристик ґрунту
Найпростішим методом визначення φ і
С є випробовування ґрунту на приладі плоского зрізу.
Слайд 11Прилад має зрізну коробку (кільцеву чи квадратну), що складається з
нерухомої і рухливої частини. У коробці знаходиться випробовуваний зразок ґрунту.
На нього діє вертикальне напруження N по площині F, що викликає нормальне вертикальне напруження
Слайд 12До рухомої частини прикладають горизонтальне навантаження Т, що викликає в
ґрунті в площині границі між рухомою і нерухомою частинами коробки
дотичне напруження
Тим самим прагнуть викликати зсув однієї частини щодо іншої його частини. Поступово збільшують Т, не змінюючи N. При цьому вимірюють відносне переміщення частин приладу δ. Будують графік
δ
Слайд 13Граничним опором зсуву вважають дотичне напруження в момент, коли зрізуюче
навантаження досягає максимуму після чого знижується, або коли воно
досягає постійного значення, що не змінюється зі збільшенням σ. Випробувавши 3-4 однакових зразка при
різних нормальних напруженнях σІ… σІІ… σІІІ… , визначають відповідні напруження зсуву τпрІ.. τпрІІ Будують графік τпр(σ) .
За цим лінійним графіком відповідно до закону Кулона знаходять φ і С.
Слайд 14Польове випробування лопасним методом
Застосують для водонасичення пилувато-глинистих ґрунтів пробу
яких узяти дуже важко, не порушивши структуру. Для таких ґрунтів
φ=0 і τпр=С. Крім того, тут σ=0, тому τпр≈С.
Слайд 151.3 Опір зсуву незв'язних ґрунтів
Опір зсуву незв'язних ґрунтів залежить від
мінералогічного складу часток, збільшується зі збільшенням розміру часток, їх кутастості
і міри ущільнення, а від вологості не водонасиченого великоуламкового чи піщаного ґрунту τгр не залежить (для кварцових пісків φ=36-46˚, С<0,008Мпа). Тому при σ<5Мпа практично вважається . Опір зсуву незв'язних ґрунтів створюється за рахунок тертя між зернами при їх відносному переміщенні у вузькій смузі , що оточує площину зрізу.
Слайд 16У зоні, що прилягає до площадки ковзання в початковій стадії
процесу зсуву щільний зернистий ґрунт розпушується, а пухкий -ущільнюється. Зміна
об`єму грунту, що відбувається при зсуві, називається ділатансією (dilatancy, О. Рейднольдс, 1885г). На розрихлення, що передує зсуву щільного зернистого ґрунту, витрачається робота.
Тому опір зсуву щільного зернистого ґрунту більший ніж у пухких (для одного і того ж піску на 6-12˚ більше φ);
Як tgφ≈0.55/е, де е – коефіцієнт пористості.
По тій же причині чим крупніше і гострокутні частки, тим більше φ.
Слайд 17Наприклад, деякі гірські і яружні піски мають φ більше ніж
окатані річкові і дюнні. При відсипанні незв'язний ґрунт відкладається у
вигляді конуса, твірна якого складає з горизонтальною площиною гострий кут, що називається кутом природного укосу β.
З умов рівноваги елементу поверхневого шару ясно, що β=φ, тобто кут природного укосу незв'язного ґрунту приблизно дорівнює куту внутрішнього тертя цього ґрунту. Очевидно, що для зв'язного ґрунту β>φ.
Слайд 181.4 Опір зсуву зв'язних ґрунтів
Супіски, суглинки і глини мають як
внутрішнє тертя, так і зчеплення
Внутрішнє тертя в значній мірі
пояснюється наявністю в цих ґрунтах піщаних і пилуватих часток. Зчеплення є сумою двох складових
– «зв’язність» обумовлене водно-колоїдними зв'язками, залежить від щільності, вологості і відновлюється після зсуву.
Слайд 19Інша складова – “структурне зчеплення” Сс зумовлено жорсткими кристалічними і
цементаційними зв'язками, не залежить від щільності, вологості і не відновлюються
після необоротного зсуву. Ці складові визначають додатковим випробуванням на зсув зразків, попередньо розрізаних по
площині зсуву, що дозволяє знайти
по різниці значень tгр
Слайд 20Чим більше глинистих часток тим більшу роль відіграє С и
меншу – внутрішнє тертя. Порядок значення: при
і W= W/WL=0.70, для
супіску легкого φ=35°, φ=35°, С=0,012МПа, а для суглинку легкого φ=18°, С=0,019МПа.
З ростом w міцності характеристики зменшуються.
Слайд 212. Умова міцності в точці ґрунтового масиву
Слайд 222.1 Умова міцності виражена через головні напруження
По закону Кулона
граничний опір ґрунту зсуву по деякій площині лінійно залежить від
нормального до неї напруження:
Тому для запобігання зсуву по деякій площині дотичне напруження τ по цій площині не повинне перевищувати τгр або
Величина τ береться по модулю, так як напрямок дії дотичного напруження, викликаного навантаженням, не робить впливу на факт настання необоротного зсуву
Слайд 23 Умову міцності (зсувостійкість) ґрунту можна записати у вигляді
де
– активне напруження зсуву.
Слайд 24Знайдемо положення найбільш небезпечної площини і діючі по цій площині
напруження σ, τ і τ .
Слайд 25Виберемо всередині ґрунтового масиву будь-яку точку М і проведемо через
неї (чи нескінченно близько від неї) деяку площину. По цій
площині будуть діяти нормальне і дотичне напруження. Серед безлічі площин, що проходять через дану точку, завжди є три площини з нульовим дотичним напруженням. Ці площини називаються головними, вони взаємно перпендикулярні, нормальні напруження по одній з них σ1 – є найбільшим з нормальних напруження по всіх площинах, а по іншій σ3 – найменшим.
Слайд 26Розглянемо площину, розташовану під гострим кутом до тієї площини,
по якій діє нормальне найбільше напруження σ1
Нормальне напруження σα
і дотичне τα напруження в розглянутій похилій площині виражаються через головні напруження σ1 і σ3 відомими з опору матеріалів формулами:
Слайд 28Тому перепишемо у формі (так як σ1 > σ3 і
гострий, тобто sin2 >0):
(3)
(4)
Активне напруження зсуву по цій площині залежить від α:
(5)
Слайд 29Знайдемо кут αm, під яким нахилена площина з активним максимальним
напруженням зсуву
Слайд 30
Похідна
З умови екстремума знаходимо
але
Слайд 32І так умова міцності в точці ґрунтового масиву по найбільш
небезпечній площині виражається через головне напруження в цій точці формулою:
(8)
найбільш небезпечна площина складає з тою, на якій діє σ1, гострий кут
У нормах з розрахунку дорожніх одягів на міцність умову міцності використовують у вигляді (8).
Слайд 33У механіці ґрунтів використовують цю умову у вигляді, вирішеному відносно
σ3 :
Цю форму умови міцності використовують при розрахунку стійкості укосів
і підпірних стін.
Слайд 342.2 Тиск на вертикальну підпірну стінку
Визначимо тиск на вертикальну
грань підпірної стінки який виникає під дією власної ваги ґрунтової
засипки з щільністю ґрунту ρ і рівномірно розподіленим навантаженням q на поверхні засипки.
, (при С=0)
Слайд 35Стінка підтримує ґрунт, що прагне зсунути і повернути стінку вбік
від нього. На стінку діє тиск з боку ґрунту, що
називають активним. Припустимо, що задня грань стінки гладка, тобто знехтуємо тертям між стінкою і ґрунтом. Тоді можна вважати, що тиск ґрунту на стінку спрямовано горизонтально.
При невеликому зсуві стінки ґрунт одержить поперечне розширення і в ньому наступить стан граничної рівноваги. У цьому стані він утримується від сповзання стінкою. Визначимо тиск на стінку в залежності від глибини.
Слайд 36 Виділимо поблизу стінки призматичний елемент довжиною 1м (у напрямку
перпендикулярному площині креслення) із трикутним поперечним перерізом. Так як стінка
гладка, по вертикальній грані елемента немає дотичного напруження, тобто горизонтальні і вертикальні нормальні напруження є головними. Ясно, що вертикальне напруження більше горизонтального. Значить, і потрібно знайти . Умова міцності ґрунту по найбільш небезпечній площині в будь-якій точці засипки у формі нерівності вирішеної відносно σ3, визначається :
Слайд 37 При невеликому горизонтальному переміщенні стінки виникає гранична
рівновага, тобто σ3 зменшується до величини умови граничної рівноваги
в момент
зсуву
Слайд 38 Підставивши в цю формулу вираз для σ1, одержимо
Щоб визначити
рівнодіючу горизонтально активного тиску, що припадає на одиницю довжини стінки,
проінтегруємо цей вираз по усій висоті стінки
зокрема, при c = 0
при c = 0 і q = 0 епюра
буде трикутною
Слайд 39 а її рівнодіюча горизонтального тиску на стінку
прикладена в центрі ваги епюрa тиску, тобто на глибині
від висоти засипання.
Отримані формули для рівнодіючого тиску на стінку широко використовуються при розрахунку підпірних стінок на стійкість перекидання і проти зсуву по підошві стіни
Слайд 40,
Розглянутий тиск ґрунту на підпірну стінку називають активним Еа
. Якщо ж стінка під дією прикладених до неї сил
прагне переміститися в бік ґрунту, то вона зустрічає з боку ґрунту опір, названий пасивним або відпором Еп. Так як кут між площиною, на яку діє найбільше нормальне напруження σ1 і найбільш небезпечною в випадку зсуву площиною складає
Слайд 41 тоді площини ковзання при пасивному й активному тиску розташовуються,
як показано на кресленні. Можна довести, що рівнодіюча пасивного тиску
визначається формулою
тобто Еп>Еа
Слайд 42 Приклад. Визначити рівнодіючу активного тиску піщаної засипки на
підпірну стінку висотою 6 м і довжиною 10 м. Щільність
піску 2 г/см3 кут внутрішнього зчеплення 30˚, зчеплення дорівнює нулю.
Чи перекинеться стінка?
Наприклад при b=2 м, G= 2 м·6 м ·10 м ·2500 кг/м3 · ·10 м/с2=3000 кН
Мпер=1200 кН ·2 м=2400 кН ·м
Мутр=3000 кН ·1 м=3000 кН ·м