Подвоєння та подовження літер

приблизно в півтора рази довше, ніж звичайні. На письмі вони

позначаються подвоєнням
букв.

префікса та кореня:
ввічливий, відділ, заввишки, оббити, ззаду, роззброїти, роззява, віддзеркалювати,

співвітчизник та ін.
2)при збігу кореня на –н (нь) та суфіксів н(ий), н(ій), - ник, -ниц(я), а також у похідних іменниках та прислівниках
невинність; день – денний, щоденно; осінь – осінній, баштан – баштанник, година – годинник, щогодинно; письмена -  письменник, письменниця;

Немає подвоєння

В таких словах, як отой, отут, отам, отепер, отоді, оцей
-                     У випадках, коли немає збігу –н у корені та суфікса –н:буква – буквений (бачимо, що в слові буква «н» немає), екстра – екстрений, дерево – дерев’яний та ін.
-                     У слові дзвіниця немає подвоєння.

пасся, розрісся
4)кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів:
військкомат (перевіряємо:

військовий комісаріат), міськком (бо міський комітет), страйкком (страйковий комітет), юннат (юний натураліст)
5)у підсилювальному суфіксі – енн (ий), е наголошене:
здоровенний (дуже здоровий), силенний (дуже сильний), численний (дуже чисельний), страшенний (дуже страшний)

У слові шалений, бо воно не має підсилювального смислу

неможливості дії, при цьому на  літери Е, А, Я падає

наголос:
здійснЕнний (той, який можливо здійснити), нездійсненний, недоторкАнний (якого неможливо торкатися), незрівнЯнний (якого неможливо ні з ким порівняти), несказАнний (про якого неможливо сказати), нескінчЕнний (який не має кінця), незлічЕнний (неможливо злічити). 

- У дієприкметниках ніколи не буває подвоєння:
Завершений, вихований, індустріалізований, скАзаний.
-          У прикметнику довгожданий немає подвоєння.
-          У схожих дієприкметниках з іншим наголосом та іншим значенням:

від вищенаведених прикметників: здійснЕнність, числЕнність, числЕнно.  
7)У прикметниках на енн (ий)

старослов’янського походження:
Благословенний, блаженний, огненний, священний.
8)В окремих словах-винятках:
Бовван, бовваніти, Ганна, Ганнуся, Ганнин, лляний, ссати, ссавець.

ЗдІйснений – дієприкметник, значення: той, що вже здійснився.
НездОланий – дієприкметник, той, якого поки що не здолали.
НескАзаний – дієприкметник, той, про якого ще не сказали.


Виняток: священик.

подвоєння приголосних
Числе…ний, варен…ий, л…ян...ий, бездоган…ий, невин...ий, захоплен…ий, нездолан...ий, вогнян…ий, вогнен…ий,

несказан...о, обез…броїти, нескінчен…ий, натхнен…ий, самовід...ан...ий, багатомільйон…ий, священ...ий, шален...ий, незлічен...ий, письмен...ий, незбагнен...ий, бездон...ий, пташин...ий, впевнен...о, змушен...ий, невпин…о, стомлен...ий, востан...є, бе...закон...ість, незрівнян…о, гостин…о, від...ален…ий, воз...єднаний, старан…о, бов...аніти, священ...ик, печен...ий, здійснен…ий, юн...ат, стриман...ий, прихован...о, від...зеркалюватися, зацікавлен...ий, незнан…ий, священ...ик, напружен...ість, зрошен...ий, довгождан...ий, блажен...ий, благословен…ий, свячен...ий, Над…ніпрянщина.

ц, ч подовжуються (пишемо дві літери), якщо стоять після голосного:
Пишемо дві

літери

1)перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників сер. роду 2-ї відміни:
знаряддя, знаряддю, на знарядді, мотуззя, у мотуззі, колосся, гілля, знання, у знанні, збіжжя, збіжжю, сторіччя, у сторіччі, піддашшя, на піддашші.
У родовому відмінку множини іменників, що закінчуються на–ів:

Пишемо одну літеру

У тих самих словах у формі родового відмінка множини пишемо одну літеру:
Знань, знарядь, піддаш, сторіч, угідь.

гіллястий, гіллячка, життя – життєвий, життєпис

2)перед я, ю, і, е

в усіх відмінках окремих іменників чол. та жін. роду 1-ї відміни:
суддя, суддями, суддів, стаття, статтями, статтею, рілля, ріллею, Ілля, Іллі, Іллею та ін.

- В родовому множини з закінченням – ей:
Стаття – статей, відповідь – відповідей.
- У словах кутя, попадя.

якщо в називному відмінку основа закінчується на один м’який або шиплячий приголосний:
Молодь

– молоддю, мить – миттю, мазь – маззю, вісь – віссю, міць – міццю, тінь – тінню, подорож – подорожжю, ніч – ніччю, розкіш – розкішшю.

Якщо основа таких іменників закінчується на два приголосних, на шч (на письмі щ), на губні звуки (б, п, в, м, ф) або р:
Молодість  - молодістю, радість – радістю, кров – кров’ю, матір  - матір’ю, пригорщ – пригорщю.

Зрання, навмання, спросоння, попідвіконню, попідтиння
5)Перед ю, є у формах тепер. часу

дієслова лити (литися) та похідних:
Ллю, ллєш, ллємо, ллють, виллю та ін.

подовження приголосних
Суцвіт…я, попідтин…ю, повноліт...я, повніст…ю, нал...ю, весіл…я, навман…я, узбереж...я, роздоріж…я,

папорот…ю, дерт...ю, радіомовлен…я, засил...я, попідвікон...ю, безчест...я, ніч...ю, відкрит...ів, безліч…ю, шерст…ю, Іл…я, мудріст...ю, клун...я, щаст…я, скрин…я, жит...я, жит...євий, лист...я, безліс…я, ріл…я, мід...ю, скатерт...ю, пам’ят…ю, суд...ів, л...ється, постат...ю, повін...ю, молод...ю, молодіст...ю, жовч…ю, у піднебес...і, радіст..ю, стат…ею, ста...ей.