Правопис прізвищ, імен.  Творення та правопис імен по батькові

нормами українського правопису: Заєць, Швець, Короленко, Коваль.

Стосовно правопису прізвищ, що прийшли

з інших мов, то загальна закономірність така: прізвища не перекладаються, їхня вимова передається українською графікою.

прізвищах передається; 1. Літерою е після приголосних: Лермонтов, Александров, Державін. 2. Літерою є: а) на початку слів: Єгоров,

Єршов, Євдокимов; б) у середині слів після голосного, м'якого знака й апострофа: Благоєв, Ісаєнко, Аляб'єв; в) після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв. -єєв: Матвєєв, Ломтєв, Тимірязєв;, г) якщо в російському корені е відповідає в аналогічних українських словах і: Пєшков (бо пішки),Бєлінський (бо білий).

слова після голосного: Окайомов, Бугайов; в) після б, п, в, м, ф: Соловйов,

Воробйов, Муравйов; 2. Сполученням ьо після приголосних, коли е позначає сполучення м'якого приголосного з о: Ковальов, Пельонкін, Новосьолов.

Лихачов, Хрущов, Щипачов. Російська літера и передається: 1. Літерою і: а) на початку слова: Ісаєв. Іванов; б) після

приголосного (крім шиплячих та ц): Мічурін, Зволінськи; в) в кінці невідмінюваних прізвищ: Росіні, Борутті. 2. Літерою ї: а) після голосного: Воїнов, Гзоїм; б) після м'якого знака й апострофа; Ільїн, Гур’їн. 3. Літерою и: а) після ж, ч, ш, щ, ч перед приголосним: Чичиков, Щиглов, Шишкін, Гущин. б) у префіксі при-: Привалов, Пришвін; в) у суфіксах -ч, -ик, -иц, -ищ: Рудич, Радищев, Фучик, Новиков; г) у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов'янських мов: Денисенко (Денис), Тихомиров (тихий, мир), Пивоваров (пиво варити). Але: Ніколаєв, Нікітін, Філімонов.

закінчення російських прізвищ передаються: ій – ий, ий – ій, ий – ий, ая – а, яя – я: Бєла,

Крайня, Крайній, Залеський, Бєлий. Закінчення -ой передається через -ой: Полевой, Толстой, Донськой.  У прізвищах м 'який знак пишеться: 1) у суфіксах -ськ, -зьк, -цьк: Збанацький, Бронський, 2) після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова: Лось, заєць, Соболь (але у неслов'янських прізвищах ь не пишеться: Моріц, Ліфшиц); 3) перед я, о, є, ї: Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Ільюшин; 4) перед приголосними: Вольнов, Дідьков, Коньков Апостроф у прізвищах пишеться після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, щ, р перед я, ю, є, ї: Аляб 'єв, Водоп 'янов, Григор 'єв, Рулс 'є, Монтеск 'є, Лук 'янов. Перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов.

Правопис імен у документах Подвійні імена, які зрідка трапляються в українського населення, пишуться через дефіс: Богдан-Юрій, Зіновій-Богдан, Ростислав-Володимир, Ірина-Світлана, Лідія-Юлія. В українській мові, на відміну від російської, не подвоюються приголосні в іменах: Иннокентий – Інокентій, Ипполит – Іполіт, Кирилл – Кирило, Филипп – Пилип, Савва – Сава, Агриппина – Агрипіна, Агнесса – Агнеса, Инесса – Інеса. Подвоюються приголосні в іменах: Ганна, Віолетта, Анна, Інна, Жанна, Жаннетта, Алла, Елла, Аполлінарій, Ізабелла, Сусанна, Аполлон, Палладій, Віссаріон, Геннадій, Белла, Нонна, Римма, Стелла, Іванна, Маріанна, Бетті, Джонні, Еммануїл, Ілля, Васса. В українській мові, на відміну від російської, в іменах після м'яких приголосних перед йотованими м'який знак не пишеться: Емельян – Омелян, Ульяна – Уляна, Татьяна – Тетяна. Апостроф пишеться в іменах: Дем'ян, Лук'ян, Валер'ян, Мар'ян, Дар'я, В'ячеслав. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний: Святослав.

Творення та правопис імен по батькові При утворенні чоловічих імен

по батькові вживаються суфікси: а) -йович, -ович: Миколайович, Степанович, Андрійович, Васильович, Семенович; б) -ич, -іч: Ілліч, Лукич (Лукович), Кузьмич (Кузьмович), Якович, Хомич (Хомович), Савич (Савович). Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів: -івна, -ївна: Степанівна, Василівна, Сергіївна, Петрівна, Іллівна, Луківна, Хомівна. Форми по батькові від офіційних подвійних імен на зразок Богдан-Юрій утворюються звичайно від першого імені: Олена Богданівна, Олексій Богданович.  Але за бажанням батьків під час реєстрації дитини може бути записана форма подвійна: Ірина Богдан-Юріївна, Олексій Богдан-Юрійович. У цьому випадку перший компонент імені не відмінюється:  книжка Олексія Богдан-Юрійовича, стаття Ірини Богдан-Юріївни.

Відмінювання прізвищ, імен

та по батькові Українські та слов'янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються як іменники І відміни. Особливістю відмінювання прізвищ цієї групи є те, що приголосні основи г, к, х у давальному та місцевому відмінках змінюються на з, ц, с: Н.в. Зозуля, Кривега; Р.в. Зозулі, Кривеги; Д.в. Зозулі, Кривезі; З.в. Зозулю, Кривегу; О.в. Зозулею, Кривегою;  М.в. Зозулі, Кривезі.

Р.в. Гнатюка; Д.в. Гнатюку (-ові), З.в. Гнатюка; О.в. Гнатюком; М.в.  Гнатюку

(-ові). Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій (чоловічого роду)  -а, -я (жіночого роду) відмінюються як відповідні прикметники твердої чи м'якої групи: Н.в. Білий, Біла; Р.в. Білого, Білої; Д.в. Білому, Білій; З.в. Білого, Білу; О.в. Білим, Білою; М.в. Білому, Білій.

-ин, -їн відмінюються за таким зразком: Н.в. Павлов, Ковалів, Гаршин; Р.в.

Павлова, Коваліва, Гаршина; Д.в. Павлову, Коваліву, Гаршину (-ові); З.в. Павлова, Коваліва, Гаршина; О.в. Павловим, Ковалівим, Гаршиним; М.в. Павлову, Коваліву, Гаршину (-і). Жіночі прізвища на приголосний та -о в українській мові не змінюються: Н.в. Олена Люткевич, Надія Бойко; Р.в. Олени Люткевич, Надії Бойко; Д.в. Олені Люткевич, Надії Бойко; З.в. Олену Люткевич, Надію Бойко; О.в. Оленою Люткевич, Надією Бойко; М.в. Олені Люткевич, Надії Бойко.

Крутих, Богдан Живаго; Р.в. Ольги Крутих, Богдана Живаго; Д.в. Ользі

Крутих, Богдану (-ові) Живаго; З.в. Ольгу Крутих, Богдана Живаго; О.в. Ольгою Крутих, Богданом Живаго; М.в. Ользі Крутих, Богданові Живаго. Чоловічі й жіночі прізвища іншомовного походження на: -а, -е, -є, -і, -ї, -о, -у, -ю не змінюються: Гейне, Гете, Россіні, Гюго, Данте, Шеллі. Складні чоловічі прізвища іменникового походження відмінюються в обох частинах:  Н.в. Григорій Квітка-Основ'яненко, Р.в. Григорія Квітки-Основ'яненка, Д.в. Григорію (-єві) Квітці-Основ'яненкові (-у), З.в. Григорія Квітку-Основ'яненка, О.в. Григорієм Квіткою-Основ'яненком, М.в. Григорію (-єві) Квітці-Основ'яненкові (-у).

Миколи Клименка-Жукова, Д.в. Миколі Клименку-Жукову, З.в. Миколу Клименка-Жукова, О.в. Миколою

Клименком-Жуковим, М.в. Миколі Клименку-Жукову. Складні прізвища відмінюються у другій частині, коли перша сприймається як прикладка (у короткій формі):  Н.в. Георгій Бонч-Бруєвич, Р.в. Георгія Бонч-Бруєвича, Д.в. Георгієві Бонч-Бруєвичу, З.в. Георгія Бонч-Бруєвича, О.в. Георгієм Бонч-Бруєвичем, М.в. Георгієві Бонч-Бруєвичу.

особливостей: Н.в. Оксана Квітка-Основ'яненко       Ірина Клименко-Жукова      Р.в. Оксани Квітки-Основ'яненко       Ірини Клименко-Жукової                 Д.в. Оксані Квітці-Основ'яненко         Ірині Клименко-Жуковій        З.в.

Оксану Квітку-Основ'яненко        Ірину Клименко-Жукову   О.в. Оксаною Квіткою-Основ'яненко Іриною Клименко-Жуковою                М.в. Оксані Квітці-Основ'яненко        Ірини Клименко-Жуковій                Відмінювання імен та імен по батькові Імена, що в називному відмінку однини, закінчуються на -а, -я відмінюються як іменники І відміни: Н.в. Микола               Ілля        Катерина            Марія    Р.в. Миколи                Іллі         Катерини            Марії     Д.в. Миколі  Іллі       Катерині             Марії     З.в. Миколу  Іллю       Катерину            Марію   О.в. Миколою           Іллею     Катериною         Марією                М.в. Миколі              Іллі         Катерині             Марії     К.в. Миколо              Ілле        Катерино            Маріє    У жіночих іменах приголосні г, к, х у давльному та місцевому відмінках змінюються на з, ц, с: Ольга –Ользі, Одарка – Одарці, Солоха – Солосі.

-й та на приголосний відмінюються як іменники ІІ відміни, а чоловічі

імена типу Прокіп, Сидір, Тиміш, Федір, Антін, Нечипір у непрямих відмінках змінюють -і на -о: Н.в. Павло   Іван                        Сергій                   Федір    Р.в. Павла    Івана                      Сергія                   Федора Д.в. Павлу(-ові)        Іванові (-у)            Сергієві (-ю)         Федору (-ові)      З.в. Павла    Івана                      Сергія                   Федора О.в. Павлом              Іваном                   Сергієм                Федором              М.в. Павлові (-у)      Іванові (-у)           Сергієві                Федорові (-у)      К.в. Павле    Іване                      Сергію   Федоре Чоловічі імена, основа яких закінчується на х, у кличному відмінку мають форму:  Явтух – Явтуше.

відміни:  Н.в. Любов, Р.в. Любові, Д.в. Любові, З.в. Любов, О.в. Любов'ю,

М.в. Любові, К. Любове. Чоловічі та жіночі імена по батькові відмінюються за зразком: Н.в. Ігорович            Лукич               Степанівна                  Віталіївна   Р.в. Ігоровича          Лукича   Степанівни                  Віталіївни      Д.в. Ігоровичу         Лукичу   Степанівні                   Віталіївні            З.в. Ігоровича          Лукича   Степанівну                  Віталіївну           О.в. Ігоровичем        Лукичем         Степанівною              Віталіївною    М.в. Ігоровичу           Лукичу   Стапанівні                   Віталіївні            К.в. Ігоровичу            Лукичу   Степанівно             Віталіївно           Слід звернути увагу, що у родовому відмінку жіночі імена по батькові закінчуються тільки на -івни, -ївни: Світлани Володимирівни, Людмили Олексіївни; у давальному відмінку – -івні, -ївні: Катерині Макарівні, Людмилі Сергіївні.

імена по батькові. Виділіть суфікси. Адріан, Амвросій, Богдан, Вадим, Василь,

Владилен, Георгій, Гордій, Дмитро, Зіновій, Ілля, Лев, Назар, Оксентій, Самійло, Сильвестр, Терентій, Феодосій, Юліан, Ян. 2. Обгрунтуйте вживання суфіксів -ієн-, -ївн- у жіночих іменах по батькові.

на -й — -ївна

їх до відповідної колонки таблиці. Обґрунтуйте свій вибір.
При творенні

жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а),
від імен на -й — -ївна

утворити паралельні форми чоловічих імен по батькові.. Архип, Борислав, Григорій,

Євген, Єгор,, Казимір, Карпо, Лука, Микола, Мирон, Охрім, Пилип, Серафім, Хома, Юхим, Яків.

2. Запишіть утворені форми, визначте ті, що вживаються рідше:
Лукович, Савович, Кузьмович, Хомович, Серафімович, Охримович, Якович, Миронович

імен по батькові відбувається чергування і з о. Випишіть ці

імена й утворіть від них чоловічі та жіночі імена по батькові. Антін, Федір, Гліб, Дарій, Дорофій, Ізмаїл, Леонід, Нестір , Ничипір, Олефір, Сидір, Тихін, Фотій, Юрій. Антін – Антон, Антонівна Федір - Федор , Федорівна Нестір - Нестор , Несторівна Ничипір – Нечипор , Нечипорівна Сидір - Сидор , Сидорівна 2. Поясніть умови чергування голосних. Українські чоловічі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний та -о , відмінюються як відповідні іменники ІІ відміни. 1. В іменах типу Антін, Нестір, Нечипір, Прокіп, Сидір, Тиміш, Федір голосний івиступає тільки в називному відмінку, у непрямих - о: Антона, Антонові, Нестора, Несторові й т.д., але: Лаврін - Лавріна, Олефір - Олефіра. 2. Імена, що в називному відмінку закінчуються на -р, у родовому мають закінчення -а: Віктор - Віктора, Макар - Макара, але: Ігор - Ігоря, Лазар - Лазаря. 3. Ім'я Лев при відмінюванні має паралельні форми: Лева й Льва, Левові й Львовіта ін. 

повні (членні) і короткі (нечленні) в залежності від типу закінчень.

Пор.: повен човен і повний човен, зелен сад — зелений сад.  Суттєві ознаки коротких прикметників: вони вживаються лише у формі однини чоловічого роду називного чи знахідного відмінків, мають чисту основу (нульове закінчення) і не змінюються за родами, числами та відмінками. Для повних прикметників характерні два різновиди форм — стягнені й нестягнені. Нестягнені прикметники вживаються лише в називному та знахідному відмінках однини жіночого та середнього роду, а також у множині називного і знахідного відмінків. Наприклад: темная нічка, чорнії брови, зеленая ліщинонька. Ці прикметники використовуються більше як стилістичний варіант в усній народній творчості, зрідка в поезії тощо.

сучасній українській мові, є повні прикметники стягненої структури. Саме

вони складають систему граматичних форм, визначають основні мовні властивості прикметників. Старий; стара + я — сторона — стараа — стара. Повні стягнені прикметники за характером кінцевого приголосного основи поділяються на прикметники твердої та м'якої груп, які розрізняються між собою особливостями відмінкових закінчень. Основа прикметників твердої групи закінчується на твердий приголосний, який зберігається у всіх відмінкових формах і визначає тип закінчення (-ий, -а, -е): білий, білого, білому; сестрин, сестриного, сестриному;річний, річного, річним; Андріїв, Андрієва, Андрієве. До твердої групи належать: прикметники з основою на твердий приголосний, перед яким стоїть голосний чи приголосний (білий, довгий, безперечний), присвійні прикметники з суфіксами -ин (-їн), -ів (-їв): материн, Маріїн, Петрів, Олексіїв.

у всіх відмінкових формах і визначає тип закінчення (-їй, -я,

-є): синій, синього, синім; кутній, кутнього, кутньому; вчорашній, вчорашнього, вчорашніми; порожній, порожнє, порожніх. До м'якої групи належать: прикметники з основою на м'який приголосний, перед яким стоїть голосний чи приголосний (синій, братній), з основою на (-шн) їй, (-жн) їй (сьогоднішній, справжній), з основою-на -Й- (безкраїй). У суфіксі присвійного прикметника -ів (-їв) при словозміні відбувається чергування. (Іванко — Іванків — Іванкового, батько — батьків — батькового); (Василь — Василів — Василева, скрипаль — скрипалів — скрипалева, Андрій — Андріїв — Андрієва). У мові існує ряд прізвищ і географічних назв, що звучать і пишуться однаково: Ростов—місто Ростов, Мічурін —місто Мічурін. У них різні закінчення в орудному відмінку: -им у словах-прізвищах, -ом — у географічних назвах. Тому був знайомий з Мічуріним, але: містом Мічуріном. Закінчення -ом зберігається у прізвищах неслов'янського походження: Чапліном, Дарвіном.

твердої і м'якої груп. Пор.: Н. круглолиций круглолице Р. круглолицього Д. круглолицьому Зн. (Н. чи

Р.) круглолице О. круглолицим М. ( на) круглолицьому, круглолицім Н. круглолиця круглолиці Р. круглолицьої круглолицих Д. круглолицій круглолицим Зн. круглолицю як Н. чи Р. О. круглолицьою круглолицими М. (на) круглолицій (на) круглолицих

-їчн-, а саме: після кінцевого кореневого приголосного д, т, з,

с, ц, ж, ч, ш, р пишеться суфікс -ичн-, після інших приголосних ічн-, після голосних - їчн- геометричний, класичний, демократичний, трагічний, географічний, атеїстичний, архаїчний.   У прикметниках від слів українського походження з суфіксом -иц(я) завжди вживається суфікс -ичн-: криниця — криничний, суниця — суничний, вулиця — вуличний. Треба розрізняти написання в українській мові суфіксів -ов (ий), -ев (ий), -єв (ий) На відміну від російської мови суфікс (-ов) ий пишеться: якщо перед ним стоять шиплячі приголосні (ж, ч, ш, щ) та й, а наголос при цьому падає на закінчення (січовий,дощовий, гайовий) і незалежно від наголосу, якщо перед суфіксом стоїть твердий приголосний (крім шиплячого): добовий, зоровий, казковий, вітровий, кастовий.

прикметників. Поставте змодельовані словосполучення у формі орудного відмінка однини, виділіть

закінчення. 1. Погляд (іроничний зверхній). 2. Тон (дружній, довірливий). 3. Аромат (ніжний, незабутній). 4. Аргумент (вагомий достатній). 5. Твір (документальний, художній). 6. Шлях (тернистий, самотній). 7. Талант (сиравжній, яскравий). 8. Звук (сторонній, втішний).

Прикметники м'якої групи в закінченнях можуть мати лише і (а не и): синім, синій, житній, житніх, майбутніх, середніх, житній.
Прикметники твердої групи в закінченнях мають звичайно букву и (пахучий, пахучим, пахучими, зелений, зеленим, зеленими).
Але в закінченнях давального і місцевого відмінків однини та називного множини виступає лише і: зеленій, пахучій (гілці), на зеленій, пахучій (гілці), на зеленім, пахучім (лузі).

1. Поглядом (іроничним зверхнім). 2. Тоном (дружнім, довірливим). 3. Ароматом (ніжним, незабутнім). 4. Аргументом (вагомим достатнім). 5. Твором (документальним, художнім). 6. Шляхом (тернистим, самотнім). 7. Талантом (сиравжнім, яскравим). 8. Звуком (стороннім, втішним).

ідея — фантастична ідея. Вечірня зірка — вечорова - зірка.

2. Могутнє здоров'я — богатирське здоров'я. Безпутне життя — дієве життя.

1. Самобутню ідею — фантастичну ідею. Вечірню зірку — вечорову - зірку. 2. Могутнє здоров'я — богатирське здоров'я. Безпутне життя — дієве життя

однини. Виділіть закінчення, поясніть правопис їх.
Самобутню ідею фантастичну

ідею вечірню зірку вечорову зірку Р.в.
Д.в.    О.в.

Могутнє здоров'я — богатирське здоров'я. Безпутне життя — дієве життя Р.в. Д.в.    О.в.

у відповідні колонки таблиці. Визначте належність прикметників до групи (тверда

чи м'яка).

Останні, виразні, знамениті, самобутні, самотні, могутні, солідні, придорожні, блідолиці, богатирські, пізні, чужосторонні, вбогі, ба- гатосвітні, прийдешні, величні, говіркі, мужні, дужі, надійні, по- рожні, осінні, вечірні, привітні, путні, потужні, давні.

2. З виділеними прикметниками складіть словосполучення «іменник + прикметник». Провідміняйте їх, виділіть закінчення в іменниках і прикмет- никах.

прикметникові закінчення. У небі, (ясний) (зоряний) небі щось сталося. Нізвідки

у (найви- щий) точку зеніту з космосу впала (величезний) крапля, мов у воду озера (теплий) (літній) ранком. У місці падіння (прозорий) вода космосу пішла колами. Небо запульсувало барвами. Інтенсивність і частота пульсації прискорилися й утворили (сліпучо-сяючий) коло. Утворення прогнулося до середини, в глибини космосу, і лійкою з'єдналося з тим, що було на (протилежний) кінці. Коло безмежно розширилося і краями сховалося за горизонт. Лійка (нижній) кінцем провисла над (білосніжний) полем (С. і А. Руденки). 2. Дослідіть, у яких прикметниках з тексту можна вжити паралельні закінчення.

слідіть, які прикметники мають у місцевому відмінку однини паралельні закінчення.

Синє небо, аналітична думка, безкрає небо, благотворне повітря, швидкохідний човен, сріблястий сніг, перлиста роса, бездорожня земля. 2. З'ясуйте, які словосполучення можна вжити у формі множини. По- ставте їх у формі місцевого відмінка.

закінчення. Обґрунтуйте свій вибір. Визначте відмінки прикметників. 1. Увесь внутрішн(ий,

ій) простір приміщення заповнив густ(ий, ій) фіолетово-зелен(ий, ій) дим. 2. Світло запалахкотіло яскравіше, вітер стрімко перетворювався на могутн(ий, ій) ураган. 3. Найбільш вражаюч(у , ю) картину можна було запримітити ясн(ої, еї) тепл(ої, еї) літнь(ої, еї) ночі. 4. Мільйонами небесн(их, іх) світляків, яскрави(ими, іми) іскорками на безмежно глибок (ий, ій) , чорн(ий, ій) бані неба мерехтіли міріади зір. 5. Безконечно таємничі (е, є) небо із зорями сяяло вгорі, а попереду, на землі, ще темніш(им, ім) жив(им, ім) маревом хиталися під вітром дуби. 6. Високо над головою в безхмарн(ий, ій) блакиті неба сяяло незвично велик(е, є) яскраво- жовт(е, є) сонце. 7. Верхній(ий, ій) сріблясто-голуб(ий, ій) ярус дерев-гігантів сягав за хмари. 8. Вітер розхитував вершини столітн(их, іх) дубів, свистів у кронах дерев, куйовдив могутн(е, є) гілля (С. і А. Руденки). 2. З'ясуйте, які прикметники, ужиті в реченнях, належать до твердої : руни, а які — до м'якої.

Виділіть закінчення, поясніть правопис їх. Зразок. Багатий — багатий досвід,

багате здоров'я, багата земля. Варіант 1. Могутній, добрий. Варіан т 2. Величний, останній.