Слайд 1ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ
Слайд 2
Для проведення аналізу даних використовують методи статистичної оброки.
Серед статистичних програм
найбільш відомі SPSS, STATISTICA
Серед нестатистичних найбільш відомі ДА-система, PolyAnalyst, АРГОНАВТ
та інші.
Слайд 3
Найбільш важливий спосіб представлення результатів наукової роботи – числові значення
величини:
1) показники центральної тенденції (середнє значення, мода, медіана);
2) показники розбросу
( стандартне відхилення, дисперсія, процентний розброс)
3) значення критеріїв використаних при порівнянні результатів різних груп;
4) коефіцієнти лінійного і нелінійного зв'язку змінних;
і т.д.
Слайд 4При нормальному розподіленні даних визначають:
Середнє значення величини
Стандартна похибка ( похибка
репрезентативності)
Визначення достовірності різниці порівнюваних величин за критерієм Стьюдента (t)
Слайд 5При ненормальному розподіленні результатів
Застосовують методи непараметричної статистики
Слайд 6
Для визначення взаємозв'язку між показниками застосовують кореляційний аналіз.
Коефіцієнт кореляції вказує
на напрямок і силу зв'язку між показниками і явищами.
Слайд 7
Застосування регресійного аналізу дає змогу судити про те, як міняються
величини однієї ознаки по мірі зміни іншої
Слайд 8
При оформленні результатів дослідження використовують методи візуального (таблиці) і графічного
(графіки, діаграми) представлення даних
Слайд 9Правила оформлення таблиць
Номер таблиці ставиться зверзу справа;
Назва розташовується над таблицею,
має бути чіткою, відображати її зміст;
Всі графи таблиці повинні мати
чіткі назви;
При заповнені таблиці всі ячейки повинні містити числові значення, а в незаповнених ставити “-”;
Зазначати достовірність результатів
Слайд 10Таблиця 3.4
АТФазна активність актоміозину за дії імпульсного ультразвуку 2 мс
при різних інтенсивностях та частоті 0,88 МГц
(нмоль Рі/хв на
1 мг білка, M±m, n = 5)
* – достовірна відміна порівняно з контролем при Р < 0,01 (n = 5)
Слайд 11Типи діаграм
Точкові
Лінійні
Плоскостні
Об'ємні
Слайд 12
Найбільш наглядними діаграмами є:
Стовпчикова
Лінійна
Кругова (секторна)
Слайд 14
Рис. 3.16. АТФазна активність актоміозину за дії ультразвуку (n=6-10)
*
– достовірні зміни відносно контролю при Р < 0,05
Слайд 15
Рис. 3.12. Параметр В (ум.од.) актоміозину скелетних м’язів кроля під
впливом неперервного та імпульсного ультразвуку 2 мс при інтенсивністі
1,0
Вт/см2 за умов різної концентрації Са2+: 1, 6 – контроль; 2, 7 – 0 мМ Са2+; 3, 8 – 0,5 мМ Са2+; 4, 9 – 1,0 мМ Са2+; 5, 10 – 2,0 мМ Са2+.
* – достовірна відміна порівняно з контролем при Р < 0,01
Слайд 16
Рис. 3.22. Вплив ультразвуку різних режимів (у % порівняно з
контролем, прийнятим за 100 %) на нормовану максимальну швидкість (Vn):
– неперервний ультразвук, – імпульсний ультразвук 2 мс (M ± m,
n = 7); * – достовірна різниця відносно контролю при Р < 0,05
Слайд 17
Рис. 3.33. Типові кінетичні криві реакції суперпреципітації актоміозину скелетних м'язів
кроля при окисній модифікації та дії неперервного ультразвуку різних інтенсивностей:
1 – нативний актоміозин, контроль СПП; 2 – окиснений актоміозин; 3 – УЗН 0,05 Вт/см2; 4 – УЗН 0,2 Вт/см2; 5 – УЗН 0,4 Вт/см2; 6 – УЗН 0,7 Вт/см2; 7 – УЗН 1,0 Вт/см2 (n = 7).
Слайд 18
Рис. 3.6. Вплив імпульсного (2 мс) ультразвуку різних інтенсивностей на
параметр В (ум.од.) актоміозину скелетних м’язів кроля при додаванні
1
мМ ЕГТА: 1 – контроль (n=9), 2 – при додаванні 1 мМ ЕГТА (n= 7-11).
* – достовірна відміна порівняно з контролем при Р < 0,01